Ухвала суду № 141277899, 06.11.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/2555/26

1-і/187/20/26

УХВАЛА

"06" листопада 2026 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026042250000294 від 08.09.2026 року відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, розлученй, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, на посаді стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Петриківського районного суду Дніпропетровської області з Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026042250000294 від 08.09.2026, відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

До обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який обрано 09.09.2026 строком до 24:00 год. 06.11.2026.

У підготовче судове засідання не з`явилася потерпіла ОСОБА_6 , у звязку з чим прокурор просив відкласти підготовче судове засідання.

Крім того, прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання від 05.11.2026 про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які слугували підставою для обрання зазначеного запобіжного заходу на стадії досудового розслідування, на даний час не відпали та продовжують існувати. Зокрема, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, а отже з метою уникнення покарання може переховуватися від суду. Напередодні інкримінованих подій, 07.09.2026, він зірвав камеру відеоспостереження, розміщену на території домоволодіння потерпілої, чим намагався знищити докази. Обвинуваченому відоме місце проживання потерпілої та свідків, у зв`язку з чим він може впливати на них з метою спонукання до ненадання або зміни показань. Крім того, 07.09.2026 обвинувачений приходив до потерпілої ОСОБА_6 та погрожував їй фізичною розправою, що свідчить про ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_4 не заперечували проти відкладення підготовчого судового засідання. Проти задоволення клопотання прокурора заперечували, просили застосувати запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, посилаючись на участь обвинуваченого у бойових діях, бажання відшкодувати завдану шкоду та щире каяття. В разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просили визначити мінімальний розмір застави, що дало б змогу реально її оплатити та вчиняти подальші дії по відшкодуванню збитків потерпілій.

Відповідно до ч. 2 ст. 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається, зокрема, за участю потерпілого. З метою забезпечення процесуальних прав потерпілої, у тому числі права висловити свою позицію щодо питань, які вирішуються у підготовчому судовому засіданні, та заявити клопотання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вважає за необхідне відкласти підготовче судове засідання та повторно викликати потерпілу.

Розглядаючи клопотання сторони обвинувачення про продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

З реєстру матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 12026042250000294 від 08.09.2026 вбачається, що відносно ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 09.09.2026 (справа № 187/1945/26) вже обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн, строк дії якого закінчується о 24:00 год. 06.11.2026. Оскільки строк дії запобіжного заходу спливає до дати, на яку відкладається підготовче судове засідання, питання щодо його продовження підлягає вирішенню в цьому судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 розлучений, зареєстрований та проживає у м. Дніпро, є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, раніше не судимий.

Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, що може спонукати обвинуваченого переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Згідно практики Європейського суду з прав людини «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Щодо ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд зауважує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні завершене, докази зібрані та відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України, а тому на даній стадії провадження цей ризик суттєво зменшився.

Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що обвинуваченому відомі особи та місце проживання потерпілої та свідків у даному кримінальному провадженні, з потерпілою ОСОБА_6 він деякий час проживав однією сім`єю, а тому може впливати на них шляхом залякування, умовляння чи в інший спосіб з метою зміни ними показань. При цьому суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а потерпіла та свідки судом ще не допитані.

Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що, за версією сторони обвинувачення, напередодні інкримінованих подій, 07.09.2026, ОСОБА_5 приходив до потерпілої ОСОБА_6 та погрожував їй фізичною розправою, а саме інкриміноване діяння пов`язане з особистими неприязними стосунками з потерпілою. Наведене свідчить про те, що конфлікт між обвинуваченим та потерпілою не вичерпаний, а тому існує обґрунтований ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.

Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно обвинуваченого пов`язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину. Суд також враховує, що інкриміноване обвинуваченому діяння вчинене загальнонебезпечним способом шляхом підпалу житлового будинку.

Таким чином, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим запобігти вищезазначеним ризикам шляхом застосування іншого менш суворого запобіжного заходу згідно з п. п. 1-4 ч. 1 ст. 176 КПК України неможливо, бо він не зможе забезпечити виконання процесуальних обов`язків, передбачених чинним законодавством, та забезпечити можливість виконання процесуальних рішень.

Доводи сторони захисту щодо участі обвинуваченого у бойових діях, його бажання відшкодувати завдану шкоду та щирого каяття суд враховує, однак вони не спростовують та не зменшують встановлених судом ризиків. Матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що стан здоров`я обвинуваченого перешкоджає його перебуванню в умовах установи виконання покарань.

Таким чином, передбачені підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою знайшли своє підтвердження, тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Вирішуючи питання про розмір застави, суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і не може бути завідомо непомірним для нього. Обвинувачений є військовослужбовцем у військовому званні «солдат», інших джерел доходу та майна, достатнього для внесення застави у раніше визначеному розмірі, судом не встановлено, висловив намір відшкодувати завдану потерпілій шкоду. З урахуванням наведеного суд вважає, що достатнім для забезпечення виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язків буде визначення застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідає межам, визначеним п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України для тяжких злочинів, та з урахуванням обов`язків, які покладаються на обвинуваченого у разі її внесення, здатне запобігти встановленим судом ризикам.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 197, 314, 315, 336, 369-372 КПК України, суд

постановив:

Підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, відкласти на 26.11.2026 о 13-00 год., в приміщенні суду, в яке викликати учасників судового провадження.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 04 січня 2027 року включно, з утриманням в ДУ «Дніпровська УВП (№4)».

Визначити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн, яка підлягає внесенню на депозитний рахунок:

Одержувач платежу ТУ ДСА України в Дніпропетровській областіКод ЄДРПОУ:26239738Код банку отримувача МФО: 820172Рахунок отримувача UA158201720355229002000017442 в ДКСУ м. Київ Призначення платежу: - застава, як міра запобіжного заходу за (ПІБ особи, за яку внесено заставу), ухвала (Петриківського районного суду Дніпропетровської області №____ справи, дата постанови), ПІБ особи, яка вносила кошти;

У разі внесення обвинуваченим ОСОБА_5 або заставодавцем встановленої застави на вказаний депозитний рахунок вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити, обвинуваченому, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі слідчого ізолятору.

Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 у зв`язку з цим з-під варти, покласти на нього строком до 04.01.2027 року наступні обов`язки:

- повідомляти прокурора чи суд про своє місце проживання;

- прибувати до суду за кожним викликом;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому обвинувачений проживає, перебуває, без дозволу суду;

- утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_6 та свідками у даному кримінальному провадженні з приводу обставин, пов`язаних з даною справою;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання ним після звільнення зазначених обов`язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Копію ухвали вручити прокурору і обвинуваченому та направити до ДУ «Дніпровська УВП (№4)».

На ухвалу суду, в частині продовження строку дії запобіжного заходу, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Для обвинувачених, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їм копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1