Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №949/843/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне рішення)
05 листопада 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
за участю секретаря судового засідання Катюхи К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.07.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та відповідачем в електронній формі укладено кредитний договір № 626509986, за яким відповідачу надано кредит. Право вимоги за цим договором перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» згідно з Договором факторингу № МВ-ТП/11 від 03.12.2024, а в подальшому - до позивача згідно з Договором факторингу № 30/0925-01 від 30.09.2025.
За розрахунком позивача загальна заборгованість становить 17 349,71 грн, з яких: тіло кредиту 12 753,36 грн; проценти 4 596,35 грн. Заборгованість за комісією та штрафними санкціями відсутня, штрафні санкції позивач до стягнення не заявляє. Він просить стягнути заборгованість у розмірі 17 349,71 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
Крім того, позивач подав клопотання про витребування доказів від АТ КБ «ПриватБанк». Докази потрібні для підтвердження належності відповідачу платіжної картки № 5168-75XX-XXXX-1101 та зарахування на неї кредитних коштів.
Ухвалою суду від 15.05.2026 клопотання задоволено.
У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без його участі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За правилами частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що 25.07.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір № 626509986 про надання споживчого кредиту за продуктом «ТРЕНД». Загальний розмір кредиту становить 23 575,00 грн (п. 2.1 Договору). Строк кредитування становить 92 дні (п. 2.3 Договору), тобто з 25.07.2024 по 25.10.2024. Фіксована процентна ставка становить 164,25 % річних, або 0,45 % на день від суми кредиту (п. 4.2 Договору).
Відповідно до п. 2.2 Договору кредит складається з двох частин: 20 500,00 грн (сума кредиту) перераховується на рахунок позичальника за реквізитами платіжної картки № 5168-75XX-XXXX-1101 (п. 5.1 Договору); 3 075,00 грн утримується кредитодавцем шляхом зарахування однорідних вимог в рахунок оплати комісії за надання кредиту (п. 4.3 Договору).
Повернення кредиту та сплата процентів здійснюються щомісяця 25 числа ануїтетними платежами згідно з Графіком платежів (Додаток № 1 до Договору). Загальний розмір процентів за Графіком становить 6 833,94 грн, загальна вартість кредиту - 33 483,94 грн.
Договір укладено в Інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця через Особистий кабінет позичальника відповідно до п. 3.10 Договору.
Паспорт споживчого кредиту відповідач 25.07.2024 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором "2525". Договір та Графік платежів він підписав ідентифікатором "UDRQ" 25.07.2024. У Договорі як номер телефону позичальника зазначено НОМЕР_1 .
За змістом статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній формі.
Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Частина друга статті 639 Цивільного кодексу України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону).
У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Згідно з частинами 1 та 2 статті 6 цього Закону електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу.
Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 дійшов висновку, що підписання кредитного договору за допомогою одноразового ідентифікатора є належним способом укладення правочину в електронній формі, який прирівнюється до власноручного підпису особи.
З урахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Платіжним дорученням від 25.07.2024 та довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 02.10.2025 № 626509986/02102025/Э підтверджується, що 25.07.2024 через АТ КБ «ПриватБанк» проведено платіжну операцію № 2494108730 на суму 20 500,00 грн на картку № 5168-75XX-XXXX-1101 ОСОБА_1 з призначенням «Переказ коштів згідно договору № 626509986 від 25.07.2024».
Крім того, перерахування коштів підтверджується відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 09.06.2026 № 20.1.0.0.0/7-260602/62899-БТ на виконання ухвали суду та випискою за рахунком за період з 25.07.2024 по 30.07.2024. З них встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку, номер якої збігається з маскою картки, зазначеною в Договорі: № 5168-75XX-XXXX-1101.
25.07.2024 на цю картку зараховано 20 500,00 грн, ID платежу: 2494108730 збігається з ідентифікатором операції в довідці первісного кредитора. Номер телефону НОМЕР_2 не є фінансовим номером за цією карткою, проте знаходиться в анкетних даних відповідача.
Суд вважає доведеним факт отримання відповідачем кредитних коштів від первісного кредитора.
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідач 25.08.2024 сплатив 10 120,43 грн, з яких 6 831,64 грн зараховано в погашення тіла кредиту і 3 288,79 грн у погашення процентів, що відповідає першому платежу за Графіком. Наступні платежі за Графіком відповідач не вніс.
Після відступлення права вимоги, згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон Плюс», відповідач сплатив 04.12.2024 - 1 990,00 грн та 13.12.2024 - 2 000,00 грн, які зараховано в погашення тіла кредиту. Надалі платежі не вносились. Здійснення відповідачем платежів на виконання Договору додатково свідчить про його волевиявлення на укладення Договору та визнання його умов.
Відповідно до частин 1, 3 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Згідно з статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 ЦК України).
03.12.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено Договір факторингу № МВ-ТП/11. Згідно з п. 4.1 цього договору наявне право вимоги переходить до фактора з моменту підписання Реєстру прав вимоги. Згідно з витягом з Реєстру прав вимоги від 03.12.2024 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача за Договором № 626509986 на загальну суму 21 339,71 грн: тіло кредиту 16 743,36 грн; проценти 4 596,35 грн. Сплату фактором фінансування за цим Реєстром у повному обсязі, що підтверджено листом ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 14.07.2025 № 2505.
30.09.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) укладено Договір факторингу № 30/0925-01. Згідно з Реєстром прав вимоги № 1 від 30.09.2025 та Актом прийому-передачі Реєстру прав вимог № 1 від 30.09.2025 до позивача перейшло право вимоги до відповідача за Договором № 626509986 на загальну суму 17 349,71 грн: тіло кредиту 12 753,36 грн; проценти 4 596,35 грн.
Оплату за відступлення прав вимоги за Реєстром № 1 позивач здійснив платіжною інструкцією № 636 від 06.10.2025.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 зазначила, що припис ч.1 ст.1048 ЦК України щодо сплати процентів за користування позикою може застосовуватися лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу такого строку право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється, а права та інтереси кредитодавця у разі прострочення виконання грошового зобов`язання охороняються положеннями ст.625 ЦК України.
При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на необхідність з`ясування правової природи процентів, які відповідно до умов договору нараховуються після закінчення строку кредитування, зокрема, чи встановлюють відповідні умови договору розмір процентів як міру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.
Проценти нараховувались лише в період з 25.07.2024 по 25.10.2024, тобто в межах погодженого строку кредитування. Загальний розмір нарахованих процентів становить 7 885,14 грн: 3 288,79 грн за період до 25.08.2024 та 4 596,35 грн за період з 26.08.2024 по 25.10.2024.
Відповідач в порушення умов укладеного договору своєчасно не повернув кредитні кошти та не сплатив проценти за користування кредитом. Доказів погашення заборгованості ні на рахунки первісного кредитора, ні на рахунки ТОВ «Таліон Плюс» чи позивача, крім врахованих у розрахунках, не надано.
За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: з відповідача слід стягнути заборгованість за Договором № 626509986 у розмірі 17349,71 грн, що складається з тіла кредиту - 12 753,36 грн та процентів - 4596,35 грн.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 38601 від 07.05.2026. Оскільки позов задоволено повністю, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 2 662,40 грн.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. На підтвердження надано такі документи: Договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, укладений з АБ «Тимошенко та партнери»; Додаткову угоду № 25771380800 від 21.01.2026 щодо боржника ОСОБА_1 ; Акт прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та довіреність. Згідно з Актом вартість послуг становить 7 000,00 грн.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який повинен ґрунтуватись на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.
Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).
Водночас суд наголошує на відсутності обов`язку присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
ЄСПЛ у рішенні від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише тоді, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Оцінюючи заявлені витрати, суд враховує, що справа є малозначною і розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, має типовий характер, аналогічний іншим позовам позивача про стягнення заборгованості за кредитними договорами, тому оцінка складання позовної заяви у 5 000,00 грн є явно завищеною. Адвокатський запит до АТ КБ «ПриватБанк» має загальний характер і стосується переліку боржників, наведеного в додатку до нього; за ним, як зазначає сам позивач, необхідних відомостей отримано не було, а клопотання про витребування доказів фактично відтворює зміст цього запиту. Вивчення матеріалів справи охоплюється підготовкою позовної заяви. З урахуванням наведеного суд вважає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн не відповідає критеріям реальності та розумності і не є співмірним з обсягом і складністю наданих послуг. Обґрунтованим є розмір таких витрат у сумі 3 500,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 6, 11, 15, 203, 204, 207, 509, 512-514, 516, 525, 526, 530, 536, 599, 611, 612, 625-628, 638, 639, 641, 644, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077, 1078, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 23, 76-78, 81, 141, 265, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України суд-
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" заборгованість за кредитним договором № 626509986 від 25.07.2024 у розмірі 17349,71 грн (сімнадцять тисяч триста сорок дев`ять гривень 71 коп).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,4 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн (три тисячі п`ятсот гривень).
У задоволенні решти позовних вимог щодо стагнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333.
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду К.М. Отупор
Судове рішення № 141277437, Дубровицький районний суд Рівненської області було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 949/843/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: