Рішення № 141276997, 06.11.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/298/26

Номер провадження2/173/922/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 листопада 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначав, що 16.10.2018 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1001149917201, відповідно до умов якого останньому надано кредит у розмірі 25000,00 грн.

Крім того, 27.12.2018 між сторонами укладено кредитний договір № 3001205640401, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 7696,00 грн, а 16.04.2019 кредитний договір № 1001292468501, на підставі якого надано кредит у розмірі 25800,00 грн.

Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином протягом тривалого часу, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 24.11.2025 за кредитними договорами становить 72162,33 грн.

Позивач просить стягнути вказану суму заборгованості, а також судові витрати.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 16.10.2018 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1001149917201, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 25000,00 грн строком на 24 місяці. Процентна ставка за користування кредитом становила 0,01 % річних, комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 3,99 %. Повернення кредиту передбачалося щомісячними ануїтетними платежами згідно з графіком платежів.

Крім того, 27.12.2018 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3001205640401, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 7696,00 грн строком на 24 місяці для придбання товару - смартфона вартістю 7297,00 грн та сплати разової комісії банку в розмірі 399,00 грн. Процентна ставка за користування кредитом становила 0,01 % річних. Повернення кредиту передбачалося щомісячними ануїтетнимиплатежами відповідно до графіка платежів.

Також 16.04.2019 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1001292468501, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 25800,00 грн на загальні споживчі цілі строком на 24 місяці. Процентна ставка за користування кредитом становила 0,01 % річних, комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 3,99 %. Повернення кредиту передбачалося щомісячними ануїтетнимиплатежами згідно з графіком платежів.

Позивачем надано до матеріалів справи паспорти споживчого кредиту, які власноручно підписані відповідачем ОСОБА_1 .

Відповідно до зазначених вище умов договорів АТ «Перший Український Міжнародний Банк» виконало свої зобов`язання та надало відповідачу можливість користуватися кредитними коштами, що підтверджується виписками за рахунками відповідача, згідно з якими за період з 16.10.2018 по 24.11.2025 надано кредитні кошти в розмірі 25000,00 грн, за період з 23.12.2018 по 24.11.2025 - 7696,00 грн, а за період з 16.04.2019 по 24.11.2025 - 25800,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1001149917201 від 16.10.2018 у відповідача наявна заборгованість станом на 24.11.2025 у розмірі 28389,22 грн, з яких: 14416,77 грн - заборгованість за кредитом; 7,68 грн - заборгованість за процентами; 13964,77 грн - заборгованість за комісією.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3001205640401 від 27.12.2018 у відповідача наявна заборгованість станом на 24.11.2025 у розмірі 4646,37 грн, з яких: 4636,44 грн - заборгованість за кредитом; 2,49 грн - заборгованість за процентами; 7,44 грн - заборгованість за комісією.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1001292468501 від 16.04.2019 у відповідача наявна заборгованість станом на 24.11.2025 у розмірі 39126,74 грн, з яких: 21448,66 грн - заборгованість за кредитом; 11,94 грн - заборгованість за процентами; 17666,14 грн - заборгованість за комісією.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договорів кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (у даному випадку АТ «ПУМБ»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої укладений договір вважається правомірним та таким, що породжує для сторін відповідні права й обов`язки, доки інше не встановлено судом.

Враховуючи, що АТ «Перший Український Міжнародний Банк» надало кошти відповідачу ОСОБА_1 , однак відповідач належним чином не виконував зобов`язання за кредитними договорами щодо повернення використаних кредитних коштів та сплати передбачених договорами платежів, унаслідок чого утворилася заборгованість, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування ним у межах доведеного розміру.

Водночас позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за комісією у розмірі 31638,35 грн задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Умовами кредитних договорів передбачено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості: за кредитними договорами № 1001149917201 та № 1001292468501 - у розмірі 3,99 % від суми кредиту, а за кредитним договором № 3001205640401 - у розмірі 0 % до 26.12.2020, а починаючи з 27.12.2020 - 3 % від суми кредиту.

До матеріалів справи позивачем не надано договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, чинного на час виникнення спірних правовідносин, а також тарифів на таке обслуговування, що унеможливлює з`ясування юридичної природи, складових та вартості відповідних нарахувань. Банк не зазначив у кредитних договорах переліку послуг, за які нараховувалася комісія, та не надав доказів їх фактичного надання відповідачу.

У рішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що споживач є слабшою стороною договору споживчого кредиту та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності й розумності.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування у редакції, чинній на час укладення спірних кредитних договорів, загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб. Згідно з ч. 2 ст. 8 для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом, до яких, зокрема, включаються платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, у тому числі за ведення рахунків, які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит та є обов`язковими для його укладення.

Водночас можливість установлення комісії не звільняє кредитодавця від обов`язку визначити, за які саме послуги вона стягується, та надати споживачу належну інформацію про їх зміст і вартість.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку (рахунків) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум, а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит. Згідно з ч. 5 ст. 12 зазначеного Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Постановою Правління Національного банку України від 08.06.2017 № 49 затверджено Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Відповідно до п. 5 цих Правил банк повинен надавати споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів із зазначенням сум погашення основного боргу, процентів та вартості додаткових і супутніх послуг за кожний платіжний період.

У постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлення плати за надання інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач має право отримувати безоплатно відповідно до ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», є неприпустимим.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19, згідно з яким за відсутності визначеного переліку додаткових і супутніх послуг, погоджених зі споживачем, та доказів їх фактичного надання умова кредитного договору про щомісячну сплату комісії за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемною у відповідній частині. Подібні висновки також викладені в постановах Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 755/11636/21, від 16.11.2022 у справі № 755/9486/21 та від 08.02.2023 у справі № 168/349/20.

Таким чином, оскільки позивач не надав доказів наявності, переліку та погодження відповідачем додаткових і супутніх послуг, за які нараховувалася комісія, а також доказів їх фактичного надання, включення заборгованості за комісією до загальної суми боргу є необґрунтованим. Умови договорів щодо стягнення такої плати, якщо вона фактично є платою за інформацію про стан кредитної заборгованості або за інші не визначені договорами послуги, суперечать вимогам законодавства про споживче кредитування та не можуть бути підставою для стягнення відповідних коштів із відповідача.

Отже, позовні вимоги АТ «Перший Український Міжнародний Банк» у частині стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту задоволенню не підлягають.

Також суд звертає увагу, що з наданих позивачем розрахунків заборгованості вбачається, що за кредитним договором № 1001149917201 від 16.10.2018 відповідачем сплачено грошові кошти в розмірі 9975,00 грн, а за кредитним договором № 1001292468501 від 16.04.2019 - 4117,68 грн на погашення комісії, що в загальній сумі становить 14092,68 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу - сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу - неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Оскільки позивачем отримані від відповідача кошти в розмірі 14092,68 грн були зараховані в рахунок погашення комісії, стягнення якої є необґрунтованим, зазначені кошти підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту та процентами відповідно до черговості, встановленої ч. 1 ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з розрахунками позивача загальна заборгованість за тілом кредиту за трьома кредитними договорами становить 40501,87 грн, а за процентами за користування кредитом 22,11 грн. Таким чином, загальна заборгованість за кредитом та процентами становить 40523,98 грн.

Враховуючи, що відповідачем раніше сплачено 14092,68 грн, які були безпідставно зараховані позивачем у рахунок погашення комісії, зазначена сума підлягає врахуванню при визначенні фактичного розміру заборгованості за кредитними договорами.

Отже, з відповідача на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» підлягає стягненню заборгованість за кредитними договорами в розмірі 26431,30 грн (40523,98 грн - 14092,68 грн), у тому числі за тілом кредиту та процентами за користування ним.

Відповідач не подав відзиву на позов та не надав доказів, які б спростовували факт укладення кредитних договорів, отримання та використання кредитних коштів або наявність заборгованості.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати передбачених договорами платежів, унаслідок чого утворилася заборгованість, яка з урахуванням здійсненого судом перерахунку підлягає стягненню в розмірі 26431,30 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених витрат зі сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме: в розмірі 975 грн 17 коп. (26431,30 : 72162,33 ? 2662,40).

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (04070, місто Київ, вул. Андріївська, 4, ЄДРПОУ 14282829) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 26431 (двадцять шість тисяч чотириста тридцять одна) грн 30 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» витрати зі сплати судового збору у розмірі 975 (дев`ятсот сімдесят п`ять) грн 17 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту.

Суддя: Є.В.Челюбєєв