Рішення № 141276854, 06.11.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/4945/25

(2/199/591/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

06.11.2026

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в особі судді Спаї В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 26.06.2024 сторони уклали кредитний договір № АВНОСТ155101719395874830 щодо надання відповідачу кредиту у розмірі 60 000,00 грн. строком на 60 місяців (з 26.06.2024 по 25.06.2029 включно) зі сплатою процентів у розмірі 85,00 % щорічно та комісії у розмірі 0,00 грн.

Відповідно до умов кредитного договору та паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка», у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07 % (не менше 1 грн.) від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ та не більше 15 % суми простроченого платежу.

Станом на 14.04.2025 р. заборгованість відповідача за даним кредитним договором складала суму у розмірі 104 599,15 грн., яка складається з 60 000,00 грн. заборгованості за кредитом (тілом кредиту), 41 164,48 грн. заборгованості за відсотками та 3 434,67 грн. заборгованості за пенею.

Про стягнення даної суми з відповідача на користь позивача у позові й заявлено відповідну вимогу.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, у якому зазначив, що визнає факт укладення кредитного договору з АТ «А-Банк» та сплату частини боргу, але відповідач просить суд врахувати, що вона опинилася у скрутному матеріальному становищі через втрату основного джерела доходу від підприємницької діяльності, припинення заробітку, а також необхідність витрат на лікування матері та смерть бабусі, неодноразово зверталася до банку з проханням про реструктуризацію або відстрочення, однак отримала відмову, не погоджується з нарахованими відсотками, пенею та штрафами. Просить суд врахувати поважність причин прострочення, звільнити її від сплати пені, штрафів та відсотків, залишивши до сплати лише тіло кредиту, а в разі неможливості цього надати розстрочку сплати боргу на 24 місяці або сприяти укладенню мирової угоди з частковим списанням заборгованості, додавши до відзиву свідоцтво про смерть бабусі, виписки та медичні довідки про стан здоров`я ОСОБА_2 та документи щодо стану підприємницької діяльності.

Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив, у якій зазначив, що відповідач приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг, надалі уклала в електронній формі додатковий кредитний договір за послугою «Швидка готівка» шляхом підписання його OTP-паролем, а факт отримання та використання кредитних коштів підтверджується наданими банком випискою по рахунку та меморіальним ордером.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 26.06.2024 р. відповідач звернулася до позивача із Заявою про надання послуги «Швидка готівка» (кредитний договір № АВНОСТ155101719395874830 від 26.06.2024 року).

Відповідно до умов вказаного договору позичальнику було надано кредит у розмірі 60 000,00 грн. строком на 60 місяців (з 26.06.2024 року по 25.06.2029 року включно) зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 85,00 % річних (фіксована ставка) та комісії у розмірі 0,00 грн. Щомісячний ануїтетний платіж визначено в розмірі 4 380,47 грн. Кредит надавався з метою придбання товару / здійснення платежу / оплати послуг шляхом зарахування коштів на поточний рахунок клієнта (платіжна картка НОМЕР_1 ).

Факт видачі кредиту та надання грошових коштів у розмірі 60 000,00 грн. підтверджується меморіальним ордером № TR.37563946.38677.65455 від 26.06.2024 року та випискою по картці № НОМЕР_2 -3TRA-FQ5F-76GA від 23.06.2025 року за рахунком НОМЕР_3 за період з 26.06.2024 по 23.06.2025 року.

Кредитний договір, паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка» та Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг підписані відповідачем шляхом накладення електронного підпису (у тому числі з використанням ОТР-пароля 4294 та ключової пари, ідентифікатор відкритого ключа: 0397347f79bcfa2999403fe5bcdcbe931f0024776b8e71dd996ccf5564faca3d60) у мобільному додатку ABank24.

Згідно з умовами договору та Паспортом споживчого кредиту у разі порушення зобов`язань із погашення заборгованості передбачено нарахування пені у розмірі 0,07 % (не менше 1 грн.) від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення (з обмеженнями, встановленими договором та законодавством).

Відповідно до Розрахунку заборгованості за договором № АВНОСТ155101719395874830 від 26.06.2024 заборгованість становить 104 599,15 грн., яка складається з: 60 000,00 грн. заборгованість за кредитом (тілом кредиту), 41 164,48 грн. заборгованість за процентами, 3 434,67 грн. заборгованість за пенею.

Правовідносини між сторонами у даній справі виникли з кредитних правовідносин та регулюються положеннями ЦК України, зокрема статтями 11, 14, 207, 526, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1.

Суд, дослідивши докази в межах заявлених суду вимог, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково, враховуючи наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будьякий час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку позивач).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 10561 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідач визнала позов у частині суми основного боргу, і відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України ця обставина не підлягає доказуванню. Згідно із зазначеною нормою, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

У наданому відзиві на позовну заяву відповідач не висловила жодних заперечень у частині основної суми боргу, не надала доказів спростування та не оспорила обставин укладення й виконання кредитного договору, а також факт отримання коштів. Будь-яких заяв про відмову від визнання цих обставин відповідно до ч. 2 ст. 82 ЦПК України відповідачем до суду подано не було.

Як вбачається з матеріалів справи, наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором № АВНОСТ155101719395874830 від 26.06.2024 року відповідачем у частині тіла кредиту та відсотків спростовано не було.

З огляду на те, що відповідачем не спростовано обставини щодо наявності та розміру заборгованості за основним боргом за вказаним договором, а у суду відсутні обґрунтовані сумніви щодо достовірності цих обставин чи добровільності їх визнання відповідачем, позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу та відсотків на підставі ч. 1 ст. 82 ЦПК України. Задоволенню в цій частині підлягає заборгованість за кредитним договором № АВНОСТ155101719395874830 від 26.06.2024 року, яка станом на 14.04.2025 року складає 101 164,48 грн., з яких 60 000,00 грн. заборгованість за кредитом (тілом кредиту), а 41 164,48 грн. заборгованість за відсотками.

Щодо вимоги позову про стягнення з відповідача 3 434,67 грн. заборгованості за пенею суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (6114740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит, у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають у тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначене вище, стягнення пені у розмірі 3 434,67 грн. за кредитним договором №АВНОСТ155101719395874830 від 26.06.2024 року, тобто за прострочення зобов`язань у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат.

Керуючись нормами ст. 133, ч. 1 ст. 141 ЦПК України, враховуючи види судових витрат по справі та результат розгляду справи, а також розмір сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору (2 422,40 грн.), суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 342,88 грн. (враховуючи наступний розрахунок: 101 164,48 грн. ? 2 422,40 грн. : 104 599,15 грн.).

Стосовно заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Згідно зі статтею 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу чи порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, матеріальне становище сторін, а також необхідність дотримання справедливого балансу між правом стягувача на своєчасне виконання судового рішення та можливістю боржника виконати покладений на нього обов`язок.

Як убачається із заяви відповідача, остання визнає наявність кредитного зобов`язання та не ухиляється від його виконання, однак зазначає про неможливість одночасного погашення заборгованості у зв`язку з тяжким фінансовим становищем, необхідністю витрат на лікування матері та смерть бабусі, що підтверджується відповідними медичними документами, свідоцтвом про смерть та доказами щодо стану підприємницької діяльності.

Суд враховує, що стягнення всієї суми заборгованості одночасно за таких обставин може істотно ускладнити виконання судового рішення, тоді як встановлення помірних щомісячних платежів сприятиме його реальному та послідовному виконанню.

При цьому, розстрочення виконання рішення не звільняє відповідача від виконання грошового зобов`язання, не змінює визначеного судом розміру заборгованості та не позбавляє позивача права на отримання присуджених коштів.

З урахуванням розміру заборгованості, майнового становища відповідача, про яке вона вказує, її ставлення до виконання зобов`язання, а також необхідності забезпечення балансу інтересів сторін суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача частково та розстрочити виконання рішення в частині стягнення заборгованості строком на 12 місяців.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 12, 13, 7681, 23, 89, 95, 133, 141, п. 1 ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264265, ст. 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080, 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) заборгованість за кредитним договором у розмірі 101 164 (сто одна тисяча сто шістдесят чотири) грн. 48 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080, 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 342 (дві тисячі триста сорок дві) грн. 88 коп.

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра в цій справі в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованості у розмірі 101 164 (сто одна тисяча сто шістдесят чотири) грн. 48 коп. строком на 12 місяців, установивши такий порядок виконання:

- протягом 12 місяців щомісяця окремими платежами по 8 430 (вісім тисяч чотириста тридцять) грн. 37 коп.

Дата виготовлення повного судового рішення 06.11.2026 р.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Спаї