Постанова № 141274644, 05.11.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/5981/26

Номер провадження 3/629/1419/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2026 Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді- Харабадзе К.Ш., за участю секретаря Петренко Ю.С., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Анищенка А.О., розглянувши адміністративний матеріал стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, неповнолітній дітей немає? є учасником бойових дій, не є особою з інвалідністю, є військовослужбовцем ЗСУ, обіймає посаду водія, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , якому відповідно до ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП роз`яснені права

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

у с т а н о в и в:

04.07.2026 о 17 год. 02 хв. ОСОБА_1 в м. Лозова Харківської області, м-н 5 керував транспортним засобом ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Анищенко А.О. в наданому клопотанні просив закрити провадження у справі за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що відеозапис, який долучений працівниками поліції до матеріалів адміністративної справи, не містить інформації щодо обставин правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 . Відеофрагменти, які мають загальну тривалість 6 хвилин (кожна по 3 хв.) взагалі не фіксують та не відображають рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , його зупинку, жодних відомостей щодо автомобіля під час порушення: ані марка, ані модель, відсутні відомості щодо державного номерного знаку, не вдається за можливе ідентифікувати місце, де відбувається порушення, а також місто складання Протоколу. На відеозаписі відсутній момент роз`яснення прав та процедури огляду, відсутні відомості щодо з`ясування анкетних даних (прізвище, ім`я, по батькові тощо), відсутній момент встановлення візуальних ознак алкогольного сп`яніння, відсутній момент пропозиції проходження медичного огляду на місці шляхом продуття газоаналізатора, пропозиція проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я саме з причин наявності ознак сп`яніння. На відео з позначенням 06386-280260 чітко видно, що працівники поліції під`їхали до стоячого автомобілю. Як вбачається з матеріалів відеофіксації, на які є посилання у Протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 710653 працівник поліції звернувся до ОСОБА_1 з приводу того, що нібито він, керуючи ТЗ та здійснюючи маневр при зміні руху ліворуч не ввімкнув показник повороту (відеозапис на 17:08:56 хв.). Тобто, про жодні ознаки керування ОСОБА_1 ТЗ з явними ознаками алкогольного сп`яніння, про що йдеться у Протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 710653 , коли працівники поліції під`їхали до стоячого у дворі авто не йшлося. На відео видно що ОСОБА_1 не чиніть працівникам поліції жодних перешкод, але пояснює, що дуже схвильованій тим, що підозрює жінку у зраді й тому готовий надати поліцейськім все що вони бажають, та ті не заперечують проти того щоб ОСОБА_1 пішов додому. Фактичні обставині справи суперечать тим, що вказані в Протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 710653, від 04.07.2026р. , а саме: причиною зупинки не було керування у стані алкогольного сп`яніння, як і не було самої зупинки поліцейськими ТЗ ; тест на алкоголь, як це вбачається з відеозапису, було запропоновано ОСОБА_1 пройти саме у зв`язку з зупинкою за порушення пов`язане з тим, що при зміні руху ліворуч не ввімкнув показник повороту ( 17:09:26 17:09:50 хв. відеозапису) На час пропозиції пройти тест на алкоголь, ОСОБА_1 не було озвучено жодної з ознак сп`яніння, на підставі яких йому пропонували пройти тест на алкоголь. В подальшому поліцейській запитує у ОСОБА_2 , чи той щось вживав, та з відкіля в нього запах. При цьому з запису не зрозуміло, який запах має на увазі поліцейській. На момент, колі повинно було виконати вимоги закону щодо проходження тесту на алкоголь на місті, у екіпажу був відсутній пристрій для вимірювання алкоголю. На наданому відео розмова ОСОБА_1 з поліцейськими відбувається з 17:08:20 до 17:13:17, тобто 5 хвилин, а Протокол почав оформлюватися о 17:50:15, коли ОСОБА_1 з дозволу поліцейських, бо відомостей про те що ОСОБА_1 залишив місто події, відмовившись брати участь при складанні протоколу, в матеріалах справи відсутні, вже був відсутній. Додані до матеріалів справи Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння та Направлення на медичний огляд не містять часу їх складання, в Акті відсутня дата складання, а тому ці документи не можуть слугувати належними доказами по справі. На наданих відео відсутня будь яка інформація про те, що поліцейські, з моменту появи на відео, та під час складання протоколу, намагалися роз`яснити ОСОБА_1 його права та обов`язки, а відсутність у протоколі жодного підпису ОСОБА_1 свідчить про те, що цей протокол складався без його присутності, а будь яких сприйнятливих доказів, що ОСОБА_1 відмовився від підписання Протоколу, надання пояснень, та від отримання копії протоколу у матеріалах адміністративної справи не міститься.

ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що 04.07.2026 приїхав неофіційно з військової служби на ТЗ ВАЗ 2109 до дому за адресою: АДРЕСА_2 . Під`їхавши до під`їзду, він не помітив поліцейських, які їхали позаду. Працівники поліції повідомили, що він допустив порушення, оскільки керуючи ТЗ не включив покажчик повороту ліворуч. В процесі розмови вони запропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, але пристрою Драгер у них з собою не було, та вони почали телефонувати, щоб привезли Драгер. У нього не було часу чекати та не було часу проходити медичний огляд в лікарні. Штраф, накладений на нього постановою за ч. 2 ст. 122 КУпАП, ним не сплачено. Не заперечує факт відмови від огляду на стан сп`яніння. Після розмови з працівниками поліції, він залишив їм посвідчення водія, оскільки йому достатньо, що він має посвідчення в додатку Дія, після розмови з поліцейськими пішов до магазину «Рулька», не просив поліцейських підвезти його до кафе.

В судовому засіданні особа, яка складала протокол у відношенні ОСОБА_1 поліцейський ОСОБА_3 показав, що 04.07.2026 перебував на чергуванні на ТЗ. Транспортний засобом ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 їхав назустріч та здійснив поворот наліво, не увімкнувши покажчик повороту. Він разом з напарником розвернулися та подавши звуковий та світловий сигнал, та переслідували зазначений транспортний засіб приблизно 200 м, після чого транспортний засіб зупинився та водій з ТЗ побіг у під`їзд будинку. Через приблизно 4-5 хвилини водій ОСОБА_2 вийшов з під`їзду та почав розповідати про особисте життя. В процесі спілкування з ОСОБА_2 були помічені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, яка не відповідала обстановці. ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці або у медичному закладі. Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП були складені на підставі залишених водієм документів, ОСОБА_1 попросив підвезти його до кафе. Вони його підвезли до кафе та біля кафе стали складати протокол та постанову. В акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів не було зазначено дату у зв`язку з поспіхом, та поведінкою водія. Під час складання акту та направлення ОСОБА_2 вів себе здивовано, не виконував прохання інспекторів. При перевірці документів водія ОСОБА_2 була виявлена інформація про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, але зазначена справа перебуває на апеляційному перегляді, про це повідомлялося у присутності ОСОБА_2 . Після того, як ОСОБА_2 було повідомлено про відеофіксацію, останній відразу змінив свою позицію, почав казати, що не вживав алкогольні напої, що лише вийшов з під`їзду. ОСОБА_2 вони повідомили про виявлені у нього ознаки сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), останній вказав, що був схвильований, не заперечував що порушив правила повороту. ОСОБА_2 віддав свої документи та права, сказав що вони йому не потрібні, вони розмовляли про перебування справи відносно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП в апеляції, ОСОБА_2 вмовляв відпустити його. ОСОБА_2 було запропоновано надати пояснення, але він відмовився, лишив документи, щоб вони склали матеріал. Факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом зафіксований на відеореєстраторі.

Поліцейський ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що 04.07.2026 перебував на патрулюванні в м. Лозова Харківської області разом з поліцейським ОСОБА_3 . Після 15:00 год. вони побачили транспортний засіб червоного кольору, який рухався у зустрічному напрямку, і при повороті ліворуч не увімкнув покажчик повороту ліворуч. В цей час вони перебували у службовому авто та стояли на світлофорі. Помітивши правопорушення, вони поїхали за вказаним вище авто, увімкнули звуковий сигнал та проблискові маячки. Транспортний засіб зупинився, водій, яким виявився ОСОБА_5 , вийшов з водійського сидіння. Від ОСОБА_2 було чутно запах алкоголю з порожнини рота, він поводився схвильовано. Пояснив перерви у відозаписі тим, що бодікамера була одна на екіпаж, та прикріплена на форменому одязі у ОСОБА_6 . Бодікамера самостійно може вимикатися та не вмикатися. Бодікамеру вони самостійно не вимикали, вона самостійно перестала записувати, оскільки розрядилася, у зв`язку з великою завантаженістю. Вони не мають можливості відслідкувати, коли камера вимикається, звуковий сигнал про вимкнення камера не подає. Коли складалася направлення на огляд, ОСОБА_2 був біля патрульного авто, акт і направлення були складені до складання протоколу, містять неточності через поспіх, подія відбулася 04.07.2026.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності, що відповідає приписам ст. 245 КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ ( Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Згідно п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВС України 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Вказані обставини підтверджуються доказами, наданими з протоколами серії ЕПР1 № 710653 від 04.07.2026 про адміністративне правопорушення: супровідним т.в.о. начальника Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння від 04.07.2026, постановою серія ЕНА № 7491339 від 04.07.2026, довідками, відеозаписом на диску CD-R.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння була зафіксована в протоколі про адміністративне правопорушення, в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в направленні на огляд водія ТЗ з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, в протоколі зазначені дії водія щодо ухилення від огляду, доданий відеозапис події.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння, такі як запах алкоголю з порожнини рота.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 пропонувалося працівниками поліції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки та проведення такого огляду у медичному закладі.

Так, судом зауважується, що під час проведення огляду ОСОБА_1 поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису, який доданий до матеріалів справи, та з якого убачається чітко убачається факт керування транспортним засобом, ОСОБА_1 , після зупинки транспортного засобу, вийшов із за керма авто та пішов у напрямку будинку. На вимогу працівників поліції зупинитися, ОСОБА_2 повідомив, що зараз сходить до себе до дому подивитися чи дружина вдома, після чого вийде. Вийшовши з будинку, ОСОБА_2 підійшов до працівників поліції, які повідомили йому про порушення, оскільки керуючи ТЗ ОСОБА_2 не включив показчик повороту, а також повідомили ОСОБА_2 про те, що від нього чутно запах алкоголю, запропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі, на що ОСОБА_2 відмовився. ОСОБА_2 надав працівника поліції посвідчення водія та паспорт, попросив працівників поліції оформити матеріал, виписати штраф. ОСОБА_2 вказував на наявність у нього стресу, розповідав працівникам поліції про своє особисте життя, вмовляв працівників поліції відпустити його, просив підвезти його до кафе «Даніель». Водій надавав вільні відповіді на запитання працівників поліції, про тиск з боку працівників поліції ОСОБА_1 не заявляв, будь-яких скарг на працівників поліції щодо незаконного з ним поводження, порушення його прав не подавав.

Суд критично відноситься до викладеної ОСОБА_1 в судовому засіданні версії щодо ходу подій у справі про адміністративне правопорушення, зважаючи на те, що в судовому засіданні було підтверджено, що у передбаченому законом порядку працівником поліції пропонувалося проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, відмова ОСОБА_1 від проведення огляду на стан сп`яніння була зафіксована на відеозапису, в протоколі про адміністративне правопорушення, в протоколі зазначені ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Також безпідставними є посилання ОСОБА_1 на те, що він не мав ознак алкогольного сп`яніння так як в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що водій мав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Суду не надано доказів на спростування зазначеного. При цьому, наявність на думку поліцейських ознак алкогольного сп`яніння не створює юридичних наслідків та є лише підставою для пропозиції водію пройти огляд на стан сп`яніння. Відмова від проходження зазначеного огляду є самостійним адміністративним правопорушенням.

Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 1070512) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.

Доводи представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, спростовуються дослідженим у судовому засіданні відеозапису події, на якому чітка вбачається рух транспортного засобу, після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 вийшов із за керма автомобіля.

Щодо посилань ОСОБА_1 про те, що він є діючим військовослужбовцем, суд зазначає.

Питання стосовно кваліфікації діяння військовослужбовця та порядку проведення його огляду на стан сп`яніння вирішується судом у кожному конкретному випадку з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

Так, у разі не встановлення факту виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби під час керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції , або відмови від проходження огляду на стан сп`яніння дії військовослужбовця мають кваліфікуватися за статтею 130 КУпАП, а його огляд на стан сп`яніння має здійснюватися за правилами ст. 266 КУпАП.

Суду відповідних даних на підтвердження того, що під час зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби, не надано.

Протокол за ст. 130 КУпАП складено у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння

Щодо інших доводів представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, викладених у клопотанні про закриття провадження у справі, суд вказує, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. Безпека дорожнього руху в умовах постійного зростання кількості транспортних засобів і зростання кількості дорожньо-транспортних пригод є актуальним для всіх країн світу. Однією з основних причин дорожньо-транспортних пригод є перебування водія ТЗ в стані алкогольного сп`яніння. Такий вид порушників особливо небезпечний для суспільства в цілому, тому що людина не здатна належним чином виконувати покладені на нього обов`язки під час керування транспортним засобом, в неї обмежується оглядовість дороги, реакція, швидкість роботи мозку та інші важливі для водія фактори.

Переконання суду у винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, ґрунтується на досліджених в судовому засіданні матеріалах справи про адміністративне правопорушення, зібраних правоохоронцями доказах.

У рішенні по справі « О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При накладенні адміністративного стягнення, враховується характер скоєного правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майнове положення, відсутність обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а тому до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка не містить альтернативи, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Приймаючи до уваги положення ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя вважає необхідним також стягнути на користь держави судовий збір у сумі 665 гривень 60 копійок.

Керуючись ст. 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень 00 копійок, на р/р UA168999980313020149000020001, отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 21081300, з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу в 15-денний термін з дня повідомлення про винесення вказаної постанови, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк позбавлення права керування транспортними засобами обчислювати з дати вилучення документу, що підтверджує право керування транспортними засобами - посвідчення водія серія НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 .

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) у розмірі 665 гривень 60 копійок.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання до Лозівського міськрайонного суду Харківської області.

Суддя Карина ХАРАБАДЗЕ