Рішення № 141273939, 03.09.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №635/6713/25

Провадження №2/639/2711/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова

в складі: головуючого судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря Скороход Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 і просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №2814878 від 22.01.2021 року у розмірі 28 907,36 грн., судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 8 000,00 грн.

Вказана позовна заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 22.01.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений Кредитний договір №2814878, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 8 000,00 грн. на умовах, визначених кредитним договором, та зобов`язалася повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом. ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну суму. Відповідач зі свого боку не виконала умови Кредитного договору. Укладаючи Кредитний договір відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії, визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». В подальшому 14.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір відступлення прав вимог №68-МЛ. Згідно з умовами даного Договору відбулося відступлення права вимоги, в тому числі і за Кредитним договором №2814878 від 22.01.2021 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Відтак, сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 28 907,36 грн., з яких: 7 220,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 21 687,36 грн. заборгованість за процентами.

У зв`язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Харківського районного суду міста Харківської області від 27.04.2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Новобаварського районного суду міста Харкова.

Відповідно до супровідного листа Харківського районного суду міста Харківської області вказані матеріали цивільної справи направлені на розгляд до Новобаварського районного суду міста Харкова та отримані останнім 10.07.2026 року.

Відтак, для розгляду даної позовної заяви автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Новобаварського районного суду міста Харкова Баркову Н.В. та ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 05.08.2025 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Призначено судове засідання.

19.08.2026 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Бєлової О.Є. надійшов відзив на позов, в якому остання зазначила, що 22.01.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №2814878 у формі електронного документа. Відповідно до умов п.п. 1.1.-1.2. Договору № 2814878 від 22.01.2021 сума кредиту становить 8 000,00 грн. Відповідно до п. 1.3. Договору № 2814878 від 22.01.2021 кредит надається строком на 28 днів з 22.01.2021 (строк кредитування). Згідно з п. 1.4 термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 19.02.2021. Відповідно до п. 1.5. загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника складають 22,40 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 8 022,40 грн, що також підтверджується Графіком платежів, який міститься у Додатку №1 до Договору № 2814878 від 22.01.2021. Згідно із Платіжним дорученням № 38093903 від 22.01.2021 ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок відповідача 8 000,00 грн., призначення платежу: кошти згідно договору 2814878. 14.05.2021 між ТОВ «Мілоан» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимог № 68-МЛ, відповідно до умов якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 2814878 від 22.01.2021. Водночас сам факт укладення кредитного договору та подальшого відступлення права вимоги не підтверджує фактичного виконання первісним кредитором свого обов`язку щодо надання відповідачу кредитних коштів. У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15). Станом на день подання відзиву на позовну заяву, в матеріалах справи відсутні докази надходження кредитних коштів у розмірі 8 000,00 грн на рахунок банківської карти на ім`я відповідача. Зокрема, відсутні банківські документи або інші належні докази, які б дозволяли достовірно встановити факт зарахування кредитних коштів, рахунок, на який вони були перераховані, його належність відповідачу та дату здійснення відповідної операції. Згідно з додатком №1 до Договору №2814878 від 21.01.2021 викладено графік розрахунків та орієнтовна сукупна вартість кредиту, відповідно до якого сума кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом становить 8 022,40 грн. Відповідно до п. 1.7 Договору № 2814878 від 22.01.2021 особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 Договору. Відповідно до п. 2.2.1 у випадку якщо Позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3 Договору, він додатково сплачує комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною в п. 1.5.2 або проценти за стандартною (базовою) ставкою визначеною в п. 1.6 Договору. Відповідно до п. 2.2.3 після спливу строку кредитування нарахування процентів за користування кредиту припиняється. Однак, позивачем не надано доказів на підтвердження здійснення відповідачем дій, передбачених п. 6.10.1.3. Правил, що є необхідною підставою для нарахування процентів згідно п. 2.3.1.1., що були нараховані за період з 19.02.2021 року по 05.03.2021 року. Між тим щодо пролонгації на стандартних (базових) умовах представником відповідача стверджується, що позивачем не надано доказів, що кредитний договір було пролонговано після 05.03.2021 року. Крім того представник відповідача вважає, що розрахунок заборгованості, наданий позивачем є неналежним доказом, оскільки не відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Таким чином вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за процентами у розмірі 21 687,36 грн. не підлягають задоволенню. Окрім того, позивачем до позовної заяви додано договір про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 та Акт №397 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) укладені між ТОВ «ФК «Кредит Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет». Представник позивача зазначає, що орієнтований розмір судових витрат ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», понесених на професійну правничу допомогу, складає 8 000,00 грн. та надає детальний опис наданих послуг до Акту №397 за Договором №0107 від 01.07.2025, згідно з яким на правову (правничу) допомогу витрачено 6 год 30 хв. Відтак, представником позивача надмірно завищено розмір понесених витрат на правову допомогу, оскільки така справа не потребує значних зусиль з боку адвоката при підготовці типової позовної заяви. З огляду на викладене, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за Договором споживчого кредиту №2814878 від 22.01.2021 в розмірі 28 907,36 грн., а також відмовити в задоволенні вимог в частині стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судових витрат у загальному розмірі 10 422,4 грн.

У свою чергу, 20.08.2026 року представником позивача ТОВ ФК «Кредит-Капітал» подано відповідь на відзив, в якій останній, посилаючись зміст договору та норми чинного законодавства, просить задовольнити позов у повному обсязі.

В судове засідання 03.09.2026 року учасники справи не з`явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача ТОВ ФК «Кредит-Капітал» подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи в його відсутність та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвоката Бєлова О.Є. надала письмову заяву, в якій зазначила, що просить провести розгляд справи у її відсутність та у відсутність відповідача.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22.01.2021 року на підставі Анкети-заяви від 19.01.2021 року (а.с. 27) між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений Кредитний договір №2814878, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 8 000,00 грн. на умовах, визначених кредитним договором, та зобов`язалася повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (а.с. 29-39).

Згідно з п.п.1.1 - 1.4. Договору сума кредиту становить 8 000,00 грн., кредит надається строком на 28 днів з 22.01.2021 року. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 19.02.2021 року.

Пунктом 1.5.2. передбачено, що проценти за користування кредитом 22,40 грн., які нараховуються за ставкою 0.01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором фіксована.

Відповідач ОСОБА_1 підписала Кредитний договір №2814878 від 22.01.2021 року електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора Z93276 (час відправки ідентифікатора позичальнику: 22.01.2021 року о 14:24) (а.с. 40).

Також, відповідачем підписано графік сплати кредитних коштів, відповідно до якого визначено: дата платежу 22.01.2021, кредит 8 000,00 грн. В цьому ж графіку в п. 2 зазначено, що у випадку зміни будь-яких відомостей, зазначених у графіку розрахунків у зв`язку з частковим погашенням заборгованості таабо продовження строку повернення кредиту, позичальник доручає товариству самостійно оновити (актуалізувати) графік розрахунків шляхом внесення у нього відповідних змін або викладення його у новій редакції та розмістити дані графіку в Особистому кабінеті позичальника на веб-сайті Товариства. Оновлений графік може (необов`язково) додатково містити відомості про пеню нараховану позичальнику. Оновлений графік, що розміщений в особистому кабінеті позичальника на веб-сайті товариства може візуально відрізнятись від поточної форми Графіку розрахунків.

Між тим в п.7 Договору передбачено строк дії договору, порядок внесення змін, доповнень та розірвання договору. Зокрема, передбачено, що усі зміни та доповнення до цього договору вчиняються у будь-якій формі не забороненій законодавством та набувають чинності за умови, що згода позичальника виражена у відповідний спосіб (за допомогою застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором таабо виконання дій, що вимагає товариство, зокрема, згідно розділу 5,6 Правил), окрім змін до Правил, до яких приєднується Позичальник у випадку внесення будь-яких змін у цей Договір, що потребують його згоди або підпису з використанням одноразового ідентифікатора або продовження Терміну платежу тощо. Крім того, окрема згода позичальника вимагається на внесення зміноновлення графіку розрахунків, що здійснюється позикодавцем самостійно з метою актуалізації відомостей про заборгованість позичальника таабо Термін повернення кредиту та процентів у зв`язку з укладенням угоди про внесення змін до цього Договору щодо продовження строків повернення кредиту таабо часткового погашення заборгованості згідно розділу 6 Правил та цього Договору, а також у випадках, обумовлених п.3.2.7 Договору.

Пунктом 3.2.7 договору в свою чергу закріплено, що незважаючи на інші положення цього договору, позикодавець має право вносити будь-які зміни до умов кредитного договору та змінювати розмір заборгованості позичальника, у тому числі у зв`язку з реструктуризацією його зобов`язань за договором, за умови, що ці зміни не погіршують становище Позичальника як боржника за кредитним договором у порівнянні з тим, що існувало до моменту застосування змін.

В даному випадку суду не надано доказів складання кредитодавцем оновленого графіку розрахунків, підписаного позичальником.

ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит у розмірі 8 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №38093903 від 22.01.2021 року (а.с. 41).

Зазначені обставини в свою чергу не спростовані відповідачем будь-якими доказами.

Також не надано відповідачем доказів повернення кредиту та сплати процентів, згідно підписаного нею графіку.

Складена ТОВ «Мілоан» відомість про щоденні нарахування та погашення (а.с.42-44) не є новим графіком, не підписана відповідачем, однак містить умови, що погіршують становище позичальника, оскільки нарахування процентів проведені після закінчення строку кредитування і в збільшеному розмірі, ніж визначений в первісному графіку. При цьому посилання у відомості нарахувань на положення п.1.6 договору, які в свою чергу відсилають до п.2.2.3 договору, не спростовують зазначений вище факт. Між тим з відомості нарахувань видно, що відповідачем було сплачено тіло кредиту в сумі 400+380=780 грн., відсотки 0,80+2,28=3,08 грн., комісія 400+380 =780 грн. За датами сплати комісії також можна зробити висновок, що строк користування кредитом двічі продовжувався на 7 днів з 19.02.2021 по 05.03.2021 року, що фактично не заперечувалось представником відповідача у відзиві.

14.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимог №68-МЛ (а.с. 45-55).

Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги в тому числі і за Кредитним договором №2814878 від 22.01.2021 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , що вбачається з витягу з Реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги №68-М.Л. та додатків до договору. Отже ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2814878 від 22.01.2021 року.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Так, згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

З урахуванням викладеного будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Разом з тим, відповідально до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1048 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Оскільки в матеріалах справи на підтвердження укладення кредитного договору наявні докази, які містять всі істотні умови кредитного договору, зокрема суму кредиту, строк користування кредитом, комісію за надання кредиту і процентну ставку за користування кредитом, графік платежів, заявку та підтвердження кредитного договору підписані електронним підписом відповідача, суд вважає, що наявні підстави вважати, що відповідач підписала кредитний договір та була проінформована про всі істотні його умови і графік повернення кредиту.

Згідно з п.п. 1, 2 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва.

Відповідно до ч.1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

З огляду на вищевикладене, враховуючи часткове визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 від 22.01.2021 року уклала з первісним кредитором Кредитний договір №2814878 від 22.01.2021 року, отримала кредитні кошти, однак не виконала його умови, що підтверджено дослідженими в судовому засіданні доказами і не заперечувалось відповідачем.

Між тим суд враховує правові висновки, сформульовані Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12, де вказано, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

В даному випадку остаточна дата погашення заборгованості визначена кредитним договором - 19.02.2021, також умовами договору визначена можливість продовження строку кредитування за сукупністю певних дій сторін договору, зокрема Кредитодавцем розміщується в особистому кабінеті Позичальника оновлений графік платежів та остаточного погашення заборгованості. Представником відповідача у відзиві фактично визнано факт продовження строку кредитування з відповідачем до 05.03.2021. Проте доказів, щодо подальшого продовження строку кредитування матеріали справи не містять, про що також зазначила у своїй заяві відповідач ОСОБА_1 звернувши увагу, що новий строк кредитування і нові суми процентів з нею не погоджувалися та новий графік нею не підписувався.

Враховуючи викладене, позовні вимоги, підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача, до якого перейшло право вимоги за кредитним договором, підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором №2814878 від 22.01.2021 року у розмірі 7 249, 40 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 7 220,00 грн., заборгованість за процентами 29,40 грн. (за період з дати укладення договору до 05.03.2021 року). В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають через їх недоведеність належними та достатніми доказами.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Задовольняючи позовні вимоги на 33,43% від заявлених в позові, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 809,80 грн.

Між тим згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

01.07.2025 року між ТОВ «Кредит Капітал» в особі ОСОБА_2 та Адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката, керуючого партнера Усенка М.І., був укладений договір про надання правової правничої допомоги і видано ордер. Сторонами договору визначено суму правової допомоги у розмірі 8000,00 грн., яка відповідає детальному опису наданих послуг і акту наданих послуг, підписаному клієнтом та адвокатом і наданим суду (а.с.62-65).

Представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Бєловою О.Є. подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення ст.ст. 133, 137 ЦПК України, суд у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог (на 33,43%), суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 674,40 грн., які вважає співмірними з обсягом наданих адвокатом послуг.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 141, 166, 256, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 205, 207, 252-259, 261, 514, 525, 526, 549, 599, 610, 611, 626, 629, 639, 1048, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором №2814878 від 22.01.2021 року у розмірі 7 249 (сім тисяч двісті сорок дев`ять) гривень 40 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту 7 220,00 грн., заборгованість за процентами 29,40 грн.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 809 (вісімсот дев`ять) гривень 80 копійок.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 2 674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ:35234236, адреса місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 06.11.2026 року.

Суддя Н.В. Баркова