Ухвала суду № 141268906, 06.11.2026, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 521/18681/25

Провадження № 2-п/947/164/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2026 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Скриль Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Приймака Р.О.,

за участю:

представника заявника (відповідача 1) ОСОБА_1 - адвоката Козирєвої Н.В.,

представника позивача ТОВ «ФК «Фінлайн» (в режимі відеоконференції) - Павлової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі у залі суду заяву представника відповідача 1 ОСОБА_1 - адвоката Козирєвої Нелі Василівни про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 16.04.2026 у цивільній справі № 521/18681/25,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси 04.08.2026 надійшла заява представника відповідача 1 ОСОБА_1 - адвоката Козирєвої Нелі Василівни про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 16.04.2026 у цивільній справі №521/18681/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінлайн» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявипосилається на те, що 16 квітня 2026 року Київським районним судом м. Одеси ухвалене заочне рішення по справі № 521/18681/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінлайн» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно із резолютивною частиною заочного рішення позовні вимоги задоволено

повністю та постановлено стягнути солідарно зі ОСОБА_1 і

ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Фінлайн» заборгованість за кредитним договором № 014/1581/2/24579 від 13.10.2008 року у розмірі 1 609 949,97 грн, а також судовий збір у сумі 19 319,40 грн.

Копію позовної заяви, судові повістки та повний текст заочного рішення відповідачі не отримували. Про дату, час та місце судових засідань їм не було відомо, у зв`язку з чим вони були позбавлені можливості подати відзив, надати докази, заявити клопотання, заперечення, зокрема щодо застосування позовної давності, та реалізувати інші процесуальні права, гарантовані ЦПК України.

01 липня 2026 року ОСОБА_1 уклав договір про надання правничої допомоги з адвокатом Козирєвою Н.В. Після подання адвокатом заяви про вступ у справу та ознайомлення з матеріалами цивільної справи представник фактично отримав копію заочного рішення від 16.04.2026 року 16 липня 2026 року.

13.10.2008 між ВАТ «Ерсте Банк» та Відповідачем було укладено кредитний договір №014/1581/2/24579. Відповідачі також визнають, що в період з 11.08.2020 по 12.02.2025 Відповідач 1 сплатив на рахунок Позивача 794 259,00 грн. що за розрахунком самого Позивача становить 26 622,76 дол. США. В подальшому між Позивачем та ПАТ «ФІДОБАНК» було укладено договір відступлення права вимоги від 01.07.2020.

Звергає увагу суду на те, що позовна заява не містить жодного доказу належності ПАТ «ФІДОБАНК» в якості правонаступника ВАТ «ЕРСТЕ БАНК». Відповідно до п. 2 Договору відступлення права вимоги, «Новий кредитор в день настання Відкладальної обставини відповідно до п. 161-1 цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у Додатку №1 до цього договору...».

Додаток №1 містить графу «Відсотки» зі значенням 668,52 дол. США будь-яких інших додатків в фіксованому розмірі чи у відсотковому значенні Додаток 1 не містить.

Отже, позивачем неправомірно нараховувались з моменту відступлення права вимоги проценти за кредитним Договором.

Позивач не довів моменту, з якого набув права кредитора, і нараховував проценти за період, коли кредитором не був. Відтак вважає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження дійсності розміру права вимоги на момент відступлення. Сума зазначена сторонами у Додатку до договору відступлення права вимоги не є доказам наявності такої вимоги у такому розмірі. Позивачем не надано розрахунку заборгованості із періодами нарахування заборгованості, нарахування відсотків за кредитом, банківських виписок по рахунку чи оборотно-сальдових відомостей ПАТ «ФІДОБАНК» на момент відступлення права вимоги, які би підтвердили дійсність такої вимоги.

Відповідач 1 стверджує, то заборгованість, яку стягує Позивач виникала щомісячно до 01.01.2017 року, а отже останній заявляє про застосування строків позовної давності у три роки. Подальші платежі були направлені на сплату поточних зобов`язань.

Заявлена Позивачем сума не враховує оплати Відповідача з моменту відкриття

провадження по справі. Відповідачу 1 не було відомо про наявність цієї судової справи

і з моменту відкриття провадження до винесення заочного рішення, останнім був

здійснений ряд платежів на користь Позивача, про що останньому було відомо, проте він

не здійснив жодної процесуальної дії (зокрема зменшення позовних вимог), свідомо

допускаючи завищення суми боргу Відповідача 1.

Із власних розрахунків Позивача вбачається, що з 26 622,76 дол. США, сплачених Відповідачем 1, у погашення основного боргу зараховано лише 9 009,52 дол. США, а 17 613,24 дол. США - у відсотки; починаючи з 02.02.2022 року жоден платіж на основний борг не спрямовувався.

Відповідно до Повідомлення позичальника-фізичної особи про умови надання споживчого кредиту (Додаток 1 до кредитного договору), ануїтичний метод: погашення кредиту та відсотків рівними платежами. Тобто сума грошових коштів має погашати тіло кредиту та суму відсотків у рівних частинах.

Відтак сторона відповідача вважає, що позивачем незаконно був встановлений порядок зарахування грошових коштів від Відповідача 1, що значно збільшило грошові зобов`язання останнього.

Просить скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Також у поданій до суду заяві представник відповідача 1 одночасно заявлено вимогу про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даною заявою. Зазначає про поважність причин його пропущення через перебування відповідача 1 з 2023 року за кордоном, представник відповідача отримала копію рішення 16.07.2026 та 04.08.2026, отже вважає дотриманий 20-денний строк для звернення до суду з відповідною заявою.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу справа розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 06.08.2026 відповідачу ОСОБА_1 поновлений строк для подання заяви про перегляд заочного рішення; заяву прийнято судом до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи 29.09.2026.

Судове засідання 29.09.2026 не відбулось через відключення електропостачання до приміщення Київського районного суду м. Одеси. Судове засідання відкладене на 04.11.2026.

Від представника ТОВ «ФК «ФІНЛАЙН» Павлової О.М. надійшли заперечення на клопотання, відповідно до яких заперечувала проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення та його скасування.

Зазначила, що судові повістки та процесуальні документи неодноразово направлялися судом за зареєстрованим місцем проживання Відповідачів ( АДРЕСА_1 ). Відправлення поверталися до суду з відмітками АТ «Укрпошта» - «адресат відсутній» та «за закінченням терміну зберігання». Крім того, виклик Відповідачів у судові засідання здійснювався шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України. Відповідно до сталої практики Верховного Суду та приписів ЦПК України, направлення кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання боржника є належним сповіщенням. Ризик неотримання поштових відправлень за місцем реєстрації, викликаний виїздом за кордон або неповідомлення кредитора й суду про зміну свого фактичного місця проживання, покладається виключно на самого Відповідача. Крім того, твердження про необізнаність є завідомо недостовірним, оскільки позивачем з власного офіційного номеру телефон ( НОМЕР_1 ), який зареєстрований в Національному банку України як офіційний номер зв`язку з компанією, було повідомлено Відповідача про подання позову про стягнення заборгованості до суду (скрін переписок додається); після відкриття провадження у справі між представниками ТОВ «ФК «Фінлайн» та Відповідачами проводилися телефонні розмови та листування в месенджерах щодо даного судового спору (скрін переписок додається); відповідачі отримали сповіщення про наявність судової справи через мобільний застосунок «Дія». Водночас, згадуючи про те, що Відповідач 01.07.2026 року уклав договір з адвокатом на представництво його інтересів в суді, він не зазначає, за яких нових обставин і коли йому стало відомо про наявність зазначеної судової справи. Отже, пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення стався без поважних причин, що є самостійною підставою для відмови у його поновленні.

Також сторона позивача зазначає, що заява про перегляд заочного рішення подана представником Відповідача 1 ( ОСОБА_1 ). Водночас у пункті 2 прохальної частини заяви представник безпідставно вимагає скасувати рішення суду стосовно обох відповідачів, включаючи ОСОБА_2 (Поручителя), не надавши жодних доказів наявності у нього повноважень на представництво інтересів Відповідача 2.

Твердження Відповідача про нібито обмеження прав вимоги сумою, вказаною у Витягу з Додатка №1, ґрунтується на неправильному тлумаченні норм права та умов договорів: сутність зафіксованої заборгованості 668,52 дол. США у графі «Відсотки» Витягу з Додатка №1 відображає лише накопичений борг за відсотками станом на конкретну дату відступлення (21.07.2020). Вона не є «граничною межею» для нарахувань за майбутній період.

Окремо зазначає, про дійсність розрахунку зобов`язання та конклюдентних дій відповідача 1, зокрема відповідач 1 у своїй Заяві підтверджує оплату коштів на користь ТОВ «ФК «ФІНЛАЙН» протягом 2020 - 2026 років. Своїми конклюдентними діями (частковою сплатою боргу Новому кредитору) Відповідач 1 визнав статус ТОВ «ФК «ФІНЛАЙН» як кредитора та факт наявності боргових зобов`язань у нього за кредитним договором. Прострочена заборгованість у розмірі 38 551,80 дол. США (що еквівалентно 1 609 949,97 грн станом на 16.10.2025) підтверджується бухгалтерською довідкою ТОВ «ФК «ФІНЛАЙН» № 16/1 від 16.10.2025 та деталізованими виписками по особових рахунках ОСОБА_1 (№ НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 ), в яких чітко зазначені дата, сума, періоди, метод нарахування, кількість днів, призначення платежу та іншими додатковими даними. За принципом змагальності сторін (ст. 12, 81 ЦПК України), кожна сторона повинна довести свої обставини. Відповідач 1 не надав жодного контррозрахунку заборгованості, обмежившись лише голослівною незгодою, що не може слугувати підставою для скасування судового рішення. Факт прострочення боргу та його визнання підтверджує і сам Відповідач 1 в своїй Заяві на адресу ТОВ «ФК «ФІНЛАЙН» від 08.12.2025 року (вх.№8/1).

Щодо незгоди сторони відповідача із розрахунків процентів за кредитом, представник позивача зазначив, що на початку кредиту більша частина щомісячного платежу йде на сплату відсотків, і лише невелика частка - на зменшення самого боргу. Це відбувається тому, що відсотки завжди нараховуються на фактичний залишок боргу, і на початку борг є максимальним. Наприкінці терміну кредиту навпаки: оскільки борг уже значно зменшився, нараховані відсотки стають мізерними, тому майже весь платіж іде на закриття тіла кредиту. За всіх вище викладених обставин та обґрунтувань, підстави для перегляду та скасування заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 16.04.2026 року у справі №521/18681/25 повністю відсутні.

У судовому засіданні 04.11.2026 представник відповідача 1 - адвокат Козирєва Н.В. підтримала заяву та зазначила, що під час розгляду справи відповідач 1 - ОСОБА_1 перебував за кордоном. На підтвердження надала копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон, відповідно до штампів у якому остання відмітка про виїзд з України датована 31.01.2023. До цього часу він до України не повертався. Також зазначає, що про заочне рішення дізнався із застосунку ДІЯ, після її встановлення для продажу автомобіля у червні 2026 року. Після чого одразу звернувся за правничою допомогою. Також адвокат зазначила, що ознайомилась з матеріалами справи 16.07.2026.

Відповідач не заперечує існування кредитних правовідносин між ним та первісним кредитором, продовжує сплачувати кредит та проценти, про що свідчать платіжні документи,датовані після ухвалення заочного рішення. Відповідач не згоден із розрахунком процентів станом на 16.10.2025, про які заявляв позивач, вважає, що мав бути інший порядок зарахування коштів за його платежами, зокрема більша частина грошових коштів мала б бути зарахована у погашення тіла кредиту.

Представник позивача - Павлова О.М. заперечувала проти задоволення вказаної заяви, вказала про те, що відповідачу 1 було відомо про судовий розгляд справи на підтвердження чого долучає до матеріалів справи скріншот листування з відповідачем 1 у застосунку «Viber» з робочого комп`ютеру.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши аргументи та доводи представників сторін, суд дійшов таких висновків.

Суд встановив, що у провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебувала цивільна справа №521/18681/25 за позовною заявою за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінлайн» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,в якій позивач просить суд стягнути солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 13.10.2008 № 014/1581/2/24579 у розмірі 1 609 949,97 грн та судового збору у розмірі 19 319,40 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 13.10.2008 між ВАТ "Ерсте Банк" (правонаступником якого є ПУАТ «Фідобанк»), та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №014/1581/2/24579, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит у сумі 97 000,00 доларів США, зі строком користування кредитними коштами (кредитом) до 12.10.2028 (включно), зі сплатою 11,5 % річних.Банк свої зобов`язання виконав в повному обсязі.

21.07.2020 між ПУАТ «ФІДОБАНК» та ТОВ «ФК «ФІНЛАЙН» укладено договір № GL3N018103 про відступлення прав вимоги за Кредитним договором №014/1581/2/24579 від 13.10.2008 та договорами забезпечення (порука/іпотека/застава), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. за реєстровим №1937, за яким, в тому числі, до ТОВ "ФК "ФІНЛАЙН" перейшло право вимоги, в тому числі заКредитним договором №014/1581/2/24579 від 13.10.2008, укладений з ОСОБА_1 , Договором іпотеки від 30.10.2008 та Договором поруки №014/1581/2/24579/2 від 13.10.2008, укладений з ОСОБА_2 (Поручитель).

Відповідно до додатку №1 до Договору про відступлення права вимоги, ТОВ «ФК «ФІНЛАЙН» набуто право вимоги за Кредитним договором №014/1581/2/24579 від 13.10.2008, укладеним з ОСОБА_1 , загальна заборгованість складала 64 201,02 доларів США, що еквівалентно 1 772 018,77 грн згідно офіційного курсу НБУ станом на 21.07.2020, а саме: заборгованість за основним боргом - 63 532,50 доларів США, заборгованість за відсотками - 668,52 доларів США.

З урахуванням надходжень за період з 21.07.2020 по 16.10.2025 від позичальника на рахунок ТОВ «ФК «ФІНЛАЙН» в рахунок погашення боргу за Кредитним договором №014/1581/2/24579 від 13.10.2008, загальна заборгованість за Кредитним договором станом на 16.10.2025 складає - 71 044,83 доларів США, з яких: заборгованість за основним боргом - 32 493,03 доларів США, прострочена заборгованість за основним боргом - 22 029,95 доларів США, заборгованість за простроченими відсотками - 16 521,85 доларів США.

Прострочена заборгованість станом на 16.10.2025 складає 38 551,80 доларів США, що еквівалентно 1 609 949,97 грн згідно офіційного курсу НБУ станом на 16.10.2025.

Зазначена прострочена заборгованість на даний час є непогашеною та наявною в обліку ТОВ «ФК «ФІНЛАЙН».

За результатом розгляду вказаної справи, 16.04.2026 Київським районним судом міста Одеси ухвалене заочне рішення, яким позовні вимоги задоволені.

Стягнуто солідарно зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінлайн» заборгованість за кредитним договором № 014/1581/2/24579 від 13.10.2008 у розмірі 1 609 949 (один мільйон шістсот дев`ять тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) гривень 97 копійок.

Також стягнути солідарно зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінлайн» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 19 319 (дев`ятнадцять тисяч триста дев`ятнадцять) гривень 40 копійок.

Статтею 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Скасування та перегляд заочного рішення суду передбачено статтею 288 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Для скасування заочного рішення суду необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача у судове засідання та не надання відзиву, а й те, що аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише при встановленні цих двох умов у суду є підстави для скасування заочного рішення суду.

Таким чином, підставою для скасування заочного рішення може бути тільки наявність одночасно усіх умов, встановлених ч. 1 ст. 288 ЦПК України, а саме: доведеність обставин, що:

- відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки,

- не подав відзив з поважних причин,

- докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи №521/18681/25, судвстановив, що під час розгляду справи відповідач ОСОБА_1 про дату, час і місце проведення розгляду справи повідомлялась шляхом направлення судової повістки поштовим відправленням, разом з рекомендованим повідомленням про вручення, за адресою зареєстрованого проживання: АДРЕСА_1 , які під час розгляду справи повертались на адресу суду без вручення з підстав відсутності адресата за вказаною адресою.

Представник відповідача 1 у заяві про перегляд заочного рішення не заперечує, що зазначена адреса є зареєстрованим місцем проживання відповідача 1, однак у зв`язку з тим, що під час розгляду справи він перебував за межами України (починаючи з січня 2023 року), поштову кореспонденцію не отримував та фактично був позбавлений можливості скористатися процесуальними правами, передбаченими ЦПК України.

Як вбачається відповідач заперечує в частині зарахування сплачених ним коштів в рахунок повернення кредиту та сплати процентів, не згоден з тим, що грошові кошти за відповідними платежами не зараховувались в погашення тіла кредиту, а йшли на сплату лише процентів, у зв`язку з цим вважає, що розрахунок заборгованості за процентами станом на 16.10.2025 має бути меншим, ніж той, про який зазначив позивач у позові.

Суд вважає, що відповідні обставини, на які посилається відповідач в своїй заяві про перегляд заочного рішення та додані до неї докази, мають важливе значення для розгляду справи, а відповідач за наслідком необізнаності про наявне судове провадження був позбавлений можливості надати відзив на позовну заяву, докази на підтвердження заперечень проти позову, можливості довести свої заперечення, а тому вище зазначені обставини не були враховані судом під час ухвалення заочного рішення суду, які в свою чергу мають істотне значення для правильного вирішення спору в цій справі.

Так, у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги: вимога змагальності процесу відповідно до статті 6 Конвенції передбачає наявність можливості бути поінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною, в ході розгляду; право на публічне слухання, що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в цивільному судовому процесі перед судом (справа «Екбатані проти Швеції» (Ekbatani v. Sweden, 26 травня 1988 року, пункти24-33); право на ефективну участь («T. та V. проти Сполученого Королівства», 16 грудня 1999 року, пункти 83-89).

Частиною 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Стаття 6 Конвенції головним чином служить для визначення того, чи були надані заявнику достатні можливості викласти свою позицію і оскаржити докази, які він вважав недостовірними, а не для того, щоб оцінювати правильність або неправильність рішення, прийнятого національними судами (справа «Каралевічус проти Литви» (Karaleviиius v. Lithuania), 06 червня 2002 року).

Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Також відповідно до положень ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Беручи до уваги конкретні обставини справи та доводи заявника, а також з точки зору дотримання права на доступ до правосуддя, проголошеного ст.55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, також враховуючи, що під час винесення заочного рішення не були перевірені з урахуванням думки відповідача усі обставини справи та не були вивчені його докази, суд вважає, що заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Козирєвої Н.В. про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 16.04.2026 у цивільній справі № 521/18681/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінлайн» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а заочне рішення суду - скасуванню.

Частиною 3 статті 287 ЦПК України передбачено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали позовної заяви, з огляду на предмет спору та ціну позову, суд вважає наявними підстави здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а не в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, як зазначає представник відповідача у заяві про перегляд заочного рішення.

Керуючись ст.ст. 187, 284-288 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача 1 ОСОБА_1 - адвоката Козирєвої Нелі Василівни про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 16.04.2026 у цивільній справі № 521/18681/25, задовольнити частково.

Скасувати заочне рішення Київського районного суду міста Одеси від 16.04.2026 у цивільній справі №521/18681/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінлайн» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Розгляд справи призначити в порядку загального позовного провадження.

Призначити підготовче засідання на 8 грудня 2026 року о 15 години 00 хвилин у приміщенні Київського районного суду міста Одеси (адреса: м. Одеси, вул. Варненська, 3Б, каб. 263, зал 37).

Визначити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами у справі (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Роз`яснити позивачу, що у разі отримання відзиву на позову заяву, позивач має право у відповідності до ст.179 ЦПК України, у семиденний строк з дня отримання відзиву на позову заяву, надати відповідь на відзив, до якого застосовуються правила встановлені ч.3-5 ст. 178 ЦПК України. Копія відповіді на відзив та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.

Роз`яснити відповідачеві, що у разі отримання відповіді на відзив, відповідач має право у відповідності до ст.180 ЦПК України, у семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив, надати заперечення на відповідь на відзив, до яких застосовуються правила встановлені ч.3-5 ст. 178 ЦПК України. Копія заперечень та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) заперечень до суду.

Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.

Повідомити учасників справи про можливість отримання інформації щодо справи на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України за адресою: https://court.gov.ua/sud1512.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала суду проголошена та підписана 06.11.2026.

Суддя Ю. А. Скриль