Постанова № 141268862, 02.11.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/25968/26

Провадження № 3/947/2620/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Войтов Г.В., за участю секретаря Маркової О.І., адвоката Боса О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЕПР1 №691779 від 13.06.2026 року, що надійшла з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України,

ВСТАНОВИВ:

13.06.2026 року о 09:15 годин на вул.. Львівська, 76 в м. Одесі, ОСОБА_1 керуючи автомобілем Volkswagen Passat державний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п.2.5 «Правил дорожнього руху України», з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння з закладі охорони здоров`я у встановленому законом порядку у лікаря нарколога відмовився.

Працівниками патрульної поліції було кваліфіковано дії ОСОБА_1 як порушення п. 2.5 «Правил дорожнього руху України», за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Відповідно до ст. 268 КпАП України, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в зв`язку з чим був здійснений неодноразовий виклик ОСОБА_1 (згідно місця проживання та номеру телефону вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення) до суду на 23.07.2026 року на 09 годину 00 хвилин, на 10.09.2026 року на 09 годину 00 хвилин, на 22.09.2026 року на 14 годину 00 хвилин, на 08.10.2026 року на 09 годину 30 хвилин, на 02.11.2026 року на 13 годину 00 хвилин…

В судове засідання ОСОБА_1 жодного разу не з`явився, клопотань про відкладення слухання справи не надходило, заяви про слухання справи за його особистою участю суду не надавав.

Крім того, відповідно до витягу з інтернет-порталу «Судова влада» вбачається, що судом розміщено інформацію про призначення справи до розгляду.

Разом з тим, ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою.

ОСОБА_1 скористався своєю можливістю в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП через свого представника.

Представник ОСОБА_1 адвокат Боса О.О. не наполягала на розгляді справи за пристуністю Мамченко О.Ю., просила суд розглянути справу за його відсутністю. Підтримала письмові клопотання адвоката Рудницької А.В. про направлення справи для розгляду за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , про повернення матеріалів адміністративної справи для належного оформлення, про залучення прокурора до участі по справ, про зупинення провадження, про визнання огляду та його результатів недійсними, про виклик свідків.

До початку розгляду по справі судом були розглянуті клопотання . про направлення справи для розгляду за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , про повернення матеріалів адміністративної справи для належного оформлення, про залучення прокурора до участі по справ, про зупинення провадження.

Судом було відмовлено в задоволенні заявленого клопотання про направлення справи про адміністративне правопорушення для розгляду за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 так як відповідно до ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Судом було відмовлено в задоволенні заявленого клопотання про залучення прокурора до участі в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі того, що участь прокурора в розгляді справ про адміністративні правопорушення передбачена законом для окремих категорій справ (наприклад, у справах про пов`язані з корупцією адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 172-9 КУпАП, або коли прокурор сам порушив таке провадження. Верховний Суд та Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) зазначають, що відсутність прокурора в суді сама по собі не є порушенням права на справедливий суд, якщо суд дотримується принципу неупередженості та не перебирає на себе функції обвинувачення.

Крім того, розглядаючи клопотання про зупинення провадження, слід вказати, що нормами КУпАП напряму не врегульований порядок зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення (ст.268,294 КУпАП), у тому числі і у зв`язку з мобілізацією особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, незважаючи на те, що така норма існує у КПК(ст. 335), згідно якої у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.

Вказане положення кримінального процесуального закону орієнтує суд на те, що перебування особи на військовій службі за призовом під час мобілізації, унеможливлює проведення судового провадження щодо нього та вимагає зупинення такого провадження з метою максимально мобілізувати ресурси для надання збройної відсічі державі-агресору та забезпечити можливість проходження обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації.

Разом з тим, таке зупинення судових справ може створити загрозу реалізації однієї із засад кримінального провадженнярозумності строків. Ця засада має своєю метою встановити темпоральну межу невизначеності підозри й обвинувачення та гарантувати право насамперед особи, яка притягається до відповідальності, а також інших осіб, права та законні інтереси яких обмежуються під час провадження, від необґрунтованого і надмірного його затягування.

Вирішуючи питання конкуренції положень, які визначають процесуальну форму здійснення судового розгляду (до якої можна віднести також і положення про зупинення судового провадження) та положень щодо обов`язку суду забезпечити розумність строків судового розгляду, суд виходить зі змістовної характеристики належної правової процедури.

Так, недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд, п. 1 ст. 6 якої надає кожній особі право на розгляд справи упродовж розумного строку, яке має на меті забезпечити аби обвинувачений не залишався занадто довгий час під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена (рішення ЄСПЛ у справі «Вемхофф проти Німеччини», заява № 2122/64), тому зміст та форма провадження у справах про адміністративне правопорушення в умовах воєнного стану повинні відповідати основним (загальним) засадам судочинства, передбачених у Конституції Українита Закону України «Про судоустрій і статус суду», що на переконання апеляційного суду дозволяє дійти висновку, що зупинення судового провадження можливе за наявності об`єктивних перешкод для його продовження, ураховуючи при цьому реальну можливість ОСОБА_1 брати участь в судових засіданнях, виходячи із роду військ, завдань, які виконує відповідний військовій підрозділ, його дислокації, посади тощо.

За вказаних обставин, приймаючи до уваги, що судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні, з урахуванням положень ст.268 КУпАП, та того, що ОСОБА_1 скористався своєю можливістю та реалізував свої права, через своїх представників адвокатів Боса О.О. та РудницькоїА.В., а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини (Рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 у справі "Пономарьов проти України") відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутності, на підставі письмових доказів наявних в матеріалах справи, для дотримання передбачених КУпАП процесуальних строків притягнення особи до адміністративної відповідальності. Тому в заявленому клопотання про зупинення провадження по справі судом відмовлено.

Відповідно до вимог ст. 280 КпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція № 1452/735.

Так, відповідно до п. 2 Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп?яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп?яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п.3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп?яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Тобто працівники поліції на місці зупинки транспортного засобу самостійно приходять до висновку про наявність у водія відповідних ознак сп?яніння.

В свою чергу, на виконання вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до розділу 2 зазначеної Інструкції, огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.

Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.

Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №691779 від 13.06.2026 року, складений у відповідності до положень ст.254, 256 КУпАП, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції та розділу ХІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі Інструкції), з якого вбачається, що в графі 14. Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності по суті порушенння: ОСОБА_1 власноруч написав «Извените мені пожалуйста». направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння та інші матеріали справи.

В судовому засіданні був переглянутий відео запис з місця виявлення адміністративного правопорушення, який був залучений працівниками поліції до матеріалів справи відеозапис ЕПР1 691779 мамченко. mр4 18.06.2026 року 10:20 Файл МР4 5 242 КБ, з якого вбачається, що службовий автомобіль працівників поліції рухається за автомобілем Volkswagen Passat та зупиняють його, з за керма автомобіля виходить чоловік. запис ЕПР1 691779 Мамченко СТ.130 ЧАТ.m… 18.06.2026 року 12:50 Файл МР4 1 416 365 КБ працівник поліції запитує у водія куди ви їдите, на що останній пояснив, що їде до дому, на запитання працівника поліції, чого он порушу ПДР, відповідає, хотів вас пропустити. Працівники поліції пояснюють, що він порушив, запитують чого він не зупинявся, коли вони його зупиняли, чи він добре себе почуває, чи не вживав він нічого, ОСОБА_1 відповідає, що він на емоціях, бо якщо його заберуть його дружина відразу народить. На запитання працівника поліції ОСОБА_1 відповідає, що він не військовий, він не служить, в нього зараз має народитися третя дитина. Працівник поліції пропонує ОСОБА_1 вийти з автомобіля, щоб вони провели його огляд, після огляду працівник поліції пропонує ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу на медичний огляд, ОСОБА_1 відповідає, що він сьогодні нічого не вживав. Працівники поліції говорять ОСОБА_1 , щоб він закрив машину, взяв документи і проїхав з ними на Воробйова, 9 до лікаря нарколога. ОСОБА_1 сідає в автомобіль працівників поліції і вони рухаються до медичного закладу, про, що ОСОБА_1 повідомив дружину. Дружина відповідає, що вона вагітна, що вона хворіє. Працівник поліції просить ОСОБА_1 не турбувати дружину, що все буде добре. В автомобілі працівники поліції спілкуються з ОСОБА_1 , спілкуються спокійно. ОСОБА_1 говорить, а можно, щоб не їхати до лікаря. Працівник поліції пояснює, що він може відмовитися, але тоді буде складено протокол за відмову, пояснює, що є два варіанти проїхати до медичного закладу, або відмовитися, ОСОБА_1 відповідає, що він не хоче їхати, щоб складали протокол і відвезли його до дому. Працівник поліції знову запитує, чи згодний він пройти огляд у лікаря нарколога на Воробйова, 9, ОСОБА_1 відповідає ні, працівник поліції запитує, чи він розуміє наслідки відмови від проходження. ОСОБА_1 відповідає, що да, працівник поліції пояснює, що відносно нього буде складено протокол за відмову. Працівник поліції запитує чого він в такому стані сів за кермо, ОСОБА_2 відповідає, йому потрібно було заробити гроші, відвести матеріал. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол за ст. 130 ч.1 КУпАП, з яким його ознайомили.

Від ОСОБА_1 та його представника будь яких додаткових клопотань до суду не надходило.

При викладених обставинах, суд розглядає адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за наявними доказами по справі.

В судовому засіданні встановлено та ні ким не спростовано, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, дана обставина зафіксована на відео.

Аналізуючи письмові пояснення та матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного: пояснення надані в судовому засіданні не відповідають дійсності, в повному обсязі спростовуються відеозаписом з місця правопорушення, надані суду докази, які були ретельно перевірені в судовому засіданні в сукупності доводять, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду в медичному закладі в встановленому законному порядку огляду.

Окремо суд зазначає, що працівниками поліції ОСОБА_1 були роз`яснені і наслідки відмови від проходження в законному порядку огляду для виявлення стану сп`яніння.

Посилання захисника стосовно порушень при складанні матеріалів та стовно того, що працівники поліції неналежно склали протокол про адміністративне правопорушення та не знашли свого підтвердження, тому судом не вбачається підстав для направлення матеріалів стосовно ОСОБА_1 на дооформлення.

Крім того посилання представника Мамченко в клопотанні про визнання огляду та його результатів недійсними також не знайшли свого підтвердження, так як ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду, що зафіксовано на відеозапису та медичний огляд не проходив. Крім того ОСОБА_1 та його представниками не надано суду доказів про оскарження дій працівників поліції, тому викликати працівників поліції для допиту в судовому засіданні, суд вважає не доцільним.

Працівниками поліції було неодноразово запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, проїхати до медичного закладу на що він неодноразово відмовлявся.

Долучений до матеріалів адміністративної справи відео запис є єдиним записом з моменту зупинки автомобіля Volkswagen Passat державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 і до завершення складання протоколу.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №691779 від 13.06.2026 року;

- відеозаписом правопорушення із нагрудних портативних реєстраторів працівників поліції долучених до матеріалів адміністративної справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Боса О.О. надані в судовому засіданні, суд приходить до переконання, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КпАП України, оскільки він керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився.

Натомість, для наявності складу такого адміністративного правопорушення достатнім є саме відмова особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння тощо. Вказане кореспондується із визначеним п. 2.5. Правил дорожнього руху обов`язком такої особи на вимогу поліцейського пройти вказаний огляд безумовно, і жодним чином не пов`язане із наявністю або відсутністю будь-яких зовнішніх ознак у водія.

В рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Вважати, що працівники поліції діяли протиправно, немає підстав і з відео не вбачається порушення порядку складення протоколу.

Протокол складений у відповідності до вимог інструкцій, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про національну поліцію», зауважень до нього подано не було.

Вважати, що працівники поліції діяли протиправно, немає підстав, оскільки їх дії не були оскаржені в установленому законом порядку, і з відео не вбачається порушення порядку складення протоколу.

Аналізуючи досліджені д окази, оцінюючи їх у сукупності, суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КуПАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 1070512) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.

Суд при накладенні стягнення враховує: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його провини, майновий стан а також те, що умисні дії правопорушника були направлені на порушення безпеки руху з використанням джерела підвищеної небезпеки автомобіля. Беручи до уваги небезпеку, якою є участь у дорожньому русі осіб, що перебувають у стані сп`яніння, законодавець у нормах багатьох правових актів встановив заборону на допуск зазначених осіб до керування транспортними засобами.

З довідки ДПП УПП в Одеській області вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія НОМЕР_2 отримував 27.03.2018 року, до адміністративної відповідальності за ст. 130 протягом року не притягувався.

Відповідно до ст. 6 КпАП України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, громадські організації, трудові колективи розробляють і здійснюють заходи, спрямовані на запобігання адміністративних правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, на виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, суворого додержання законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи викладене, а також той факт, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, суд вважає, що необхідним і достатнім стягненням для правопорушника є накладення стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, з метою подальшого запобігання правопорушень та виховування особи в дусі дотримання «Правил дорожнього руху України».

Суд при накладенні стягнення враховує: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його провини, майновий стан а також те, що умисні дії правопорушника були направлені на порушення безпеки руху з використанням джерела підвищеної небезпеки автомобіля. Беручи до уваги небезпеку, якою є участь у дорожньому русі осіб, що перебувають у стані сп`яніння, законодавець у нормах багатьох правових актів встановив заборону на допуск зазначених осіб до керування транспортними засобами.

Враховуючи викладене, а також той факт, що водій керувала автомобілем з явними ознаками наркотичного сп`яніння та від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовилася, суд вважає, що необхідним і достатнім стягненням для правопорушника є накладення стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, з метою подальшого запобігання правопорушень та виховування особи в дусі дотримання «Правил дорожнього руху України».

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Керуючись ст.ст. 268, 279, 280, 283, 284,317-1, 307, 308, ч. 1 ст. 130 КпАП України,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави (р/р-UA848999980313080149000015001 ЄДРПОУ (код отримувача) 37607526, МФО 899998, Код класифікації доходів бюджету 21081300, Отримувач: ГУК Одеської області) у розмірі одніє тисячи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів - ГУК в Одеській області /Київський район/ 22030101, код отримувача (код за ЄРПОУ) - 37607526, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA758999980313171206000015756, код класифікації доходів бюджету - 22030101).

Згідно ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 цього Кодексу, у відповідності до вимог ч.2 ст.308 КУпАП, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Г. В. Войтов