Рішення № 141267891, 03.11.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/4095/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу а позовом ПАТ «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму виплаченого страхового відшкодування у порядку регресу у розмірі 250 000 гривень та сплачений судовий збір у розмірі 3 000 гривень. Позовну заяву мотивував тим, що 08.09.2025 р. між ПрАТ «УПСК» та ОСОБА_2 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчений електронним полісом НОМЕР_1 , за яким була застрахована відповідальність осіб, які володіють забезпеченим транспортним засобом автомобілем HYUNDAI IONIQ, р.н. НОМЕР_2 . Договір було укладено терміном на 1 рік з 09.09.2025 року по 08.09.2026 р. включно.

Договір укладено відповідно до норм Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 р., який введений в дію з 01.01.2025 р..

01.07.2026 року, у м. Суми, по вул. Героїв Крут, 36В сталася дорожньотранспортна пригода за участю транспортних засобів: 1. HYUNDAI IONIQ, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 ; 2. MERCEDES-BENZ GL 450, р.н. НОМЕР_3 , під керуванням власника ОСОБА_3 .

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 29.07.2026 р. по справі №591/8182/26 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнуто до відповідальності у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в письмовій заяві підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив справу слухати без їх участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, 28 жовтня 2026 року надав до суду письмову заяву у якій просив справу слухати без його участі, відзиву не надав.

Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з`явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 08.09.2025 р. між ПрАТ «УПСК» та ОСОБА_2 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчений електронним полісом НОМЕР_1 , за яким була застрахована відповідальність осіб, які володіють забезпеченим транспортним засобом автомобілем HYUNDAI IONIQ, р.н. НОМЕР_2 . Договір було укладено терміном на 1 рік з 09.09.2025 року по 08.09.2026 р. включно.( а.с.13-16)

Договір укладено відповідно до норм Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» .

01.07.2026 року, у м. Суми, по вул. Героїв Крут, 36В сталася дорожньотранспортна пригода за участю транспортних засобів: 1. HYUNDAI IONIQ, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 ; 2. MERCEDES-BENZ GL 450, р.н. НОМЕР_3 , під керуванням власника ОСОБА_3 .

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 29.07.2026 р. по справі №591/8182/26 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнуто до відповідальності у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.( а.с.17-19)

02.07.2026 р. ОСОБА_3 надав до ПрАТ «УПСК» повідомлення про ДТП.

09.07.2026 р. ОСОБА_3 подав до ПрАТ «УПСК» заяву про страхове відшкодування, в якій просив здійснити виплату безпосередньо на свій банківський рахунок.

05.08.2026 р. ОСОБА_3 надав до ПрАТ «УПСК» заяву, в якій відмовився від виконання відновлювального ремонту на СТО, запропонованих страховиком та просив розрахунок вартості відновлювального ремонту здійснити за ремонтною калькуляцією з використанням ліцензованого програмно-технічного комплексу на підставі. ч. 5 ст. 27 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів 02.07.2026 р. представником ПрАТ «УПСК» було здійснено огляд пошкодженого з вини ОСОБА_1 транспортного засобу MERCEDES-BENZ GL 450, р.н. НОМЕР_3 , про що складено Акт огляду. Наявні пошкодження також були зафіксовані за допомогою засобів фотофіксації.

Відповідно до ремонтної калькуляції №232214633_ від 30.07.2026 р., складеної спеціалістами ПрАТ «УПСК» за допомогою програмного комплексу Audatex, вартість відновлювального ремонту з використанням цін на деталі, що підлягають заміні, що є цінами на аналогові частини та без ПДВ склала 397 776,66 грн. При цьому, відповідно до даних Електронної версії «Бюлетня автотоварознавця» (випуск №147) станом на момент ДТП ринкова вартість аналогічного автомобіля 2007 р. випуску складала 12150 дол. США, що за курсом долара на 01.07.2026 р. (44,792 грн. за долар) відповідає сумі 544222,80 грн. Тобто вартість відновлювального ремонту не перевищила ринкову вартість автомобіля до ДТП. Отже, вартість відновлювального ремонту (вартість збитку) склала 397776,66 грн. У той же час, розмір страхової суми (ліміт відповідальності ПрАТ «УПСК») за полісом страхування EP?232214633 за шкоду, завдану майну, склав лише 250 000,00 грн. на одного потрепілого. Враховуючи викладене, ПрАТ «УПСК» мала здійснити страхову виплату ОСОБА_3 у розмірі лише 250 000,00 грн. 11.08.2026 р. було затверджено страховий акт і цього ж дня, страхова виплата у розмірі 250 000,00 грн. була здійснена на банківський рахунок ОСОБА_3 .

Таким чином, ПрАТ «УПСК» виконала свої зобов`язання перед потерпілою особою у повному обсязі

Частиною 1ст. 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної, небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до ч. 5 даної статті особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пiдпунктом "г" п.п. 1 ч. 1 статтi 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв» встановлено, що страховик пiсля здiйснення страховоi виплати має право зворотної вимоги до особи, цивiльно-правова вiдповiдальнiсть якоi застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка вiдповiдно до закону несе цивiльну вiдповiдальнiсть за заподiяну шкоду), якщо дорожньо-транспортна пригода визнана у встановленому законодавством порядку безпосереднім наслідком невiдповiдностi технiчного стану та обладнання транспортного засобу вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, правил дорожнього руху та технiчної експлуатації.

За ч. 1ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (крім випадку відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки), є те, що володілець такого джерела зобов`язаний відшкодувати завдану шкоду незалежно від його вини. Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.

Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається також на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди. В той же час, чинне законодавство не передбачає такої підстави для звільнення від відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки, як вина потерпілого, для відшкодування саме цих виплат (по втраті годувальника та на поховання) .

Крім того, відповідно до правового висновку, що міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: у справі 184/1461/20-ц, особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності лише трьох підстав для відповідальності, а саме: наявність шкоди; протиправна дія заподіювача шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається. Тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (без вини).

Відповідальність такої особи поширюється до межі непереборної сили. Тому її називають підвищеною.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 01.07.2026 ПАТ «УПСК» сплатило на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування на загальну суму 250 000 грн.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УПСК» слід стягнути в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 250 000 грн.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставіст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений останнім при подачі позову в розмірі 3000 грн.

Керуючись ст. ст.,259,264,265,268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ПАТ «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ» задовольнити повністю.

Стягнути з стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Приватного акціонерного товариства ««УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ» (ЄДРПОУ: 20602681) суму виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 250 000,00 гривень та 3 000 гривень судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко