Ухвала суду № 141266508, 14.10.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа 127/36129/26

Провадження 1-кс/127/13826/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Територіального управління БЕБ у Вінницькій області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, що вилучене в рамках досудового розслідування кримінального провадження №72024021020000019 від 28.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший детектив Територіального управління БЕБ у Вінницькій області ОСОБА_3 , за погодженням з заступником начальника відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно.

Клопотання мотивовано тим, що підрозділом детективів Територіального управління Бюро економічної безпеки України у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72024021020000019 від 28.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, у зв`язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.

Досудове розслідування здійснюється за фактом ухилення від сплати податків у великих розмірах службовими особами ТОВ «Вінфрут» (код ЄДРПОУ 42221257) під час проведення фінансово-господарських операцій.

У ході досудового розслідування здобуто відомості, які дають підстави вважати, що службові особи ТОВ «Вінфрут» (код ЄДРПОУ 42221257) в період з 01.01.2022 по 31.12.2023 здійснили перерахування грошових коштів в сумі 49 064 032 грн на рахунки фізичних осіб підприємців в якості оплати за поставку ягід та фруктів з метою документального оформлення операцій з придбання без фактичної поставки товарів, чим умисно ухилилися від сплати податків на загальну суму 8 831,5 тис. грн, що є великим розміром.

Проведеним оглядом табелів обліку робочого часу ТОВ «Сад-Логістик» встановлено, що значна частина фізичних осіб-підприємців, від імені яких здійснювалося постачання сільськогосподарської продукції ТОВ «Вінфрут», одночасно перебували у трудових відносинах з ТОВ «Сад-Логістик» та працювали повний робочий день, при цьому керівником ТОВ «Сад-Логістик» є ОСОБА_5 .

Крім цього, час огляду банківських документів фізичних осіб-підприємців встановлено, що готівкові кошти з їх розрахункових рахунків систематично отримували не власники відповідних рахунків, а інші особи, зокрема керівник ТОВ «Сад-Логістик» ОСОБА_5 та бухгалтер ТОВ «Вінфрут» ОСОБА_6 . Зокрема ОСОБА_6 здійснювала отримання готівкових коштів з рахунків декількох ФОП, які відповідно до документів виступали самостійними постачальниками сільськогосподарської продукції ТОВ «Вінфрут».

Наведені обставини у своїй сукупності дають підстави вважати, що фактичне управління діяльністю зазначених фізичних осіб-підприємців централізовано здійснюється іншими особами, пов?язаними із ТОВ «Вінфрут», у тому числі здійснення банківських операцій, ведення обліку, подання звітності, використання електронних кабінетів, засобів кваліфікованого електронного підпису та здійснення комунікації з банківськими установами й контролюючими органами.

09.10.2026 з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_6 , яка здійснює бухгалтерське супроводження діяльності ТОВ «Вінфрут» та фізичних осіб-підприємців де виявлено та вилучено предмети, які мають значення для кримінального провадження

Таким чином, сторона обвинувачення вважає, що всі предмети, виявлені та вилучені під час обшуку проведеного 09.10.2026, мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, яке розслідується у цьому кримінальному провадженні, та відповідно до постанови від 09.10.2026 визнані речовими доказами.

Таким чином, в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на предмети, які 09.10.2026 виявлено та вилучено під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та які 09.10.2026 постановою старшого детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Вінницькій області ОСОБА_3 визнано речовими доказами.

Враховуючи вище наведене детектив просив слідчого суддю задовольнити вимоги клопотання.

Детектив ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. На адресу суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги клопотання підтримав у повному обсязі, попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.

Власник майна в судове засідання не з`явився.

Відповідно до частини 1 статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої статті 172 КПК України.

Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з`явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.

Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з абзацом 2 ч. 1 статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 1 статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

З матеріалів справи встановлено, що підрозділом детективів Територіального управління Бюро економічної безпеки України у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72024021020000019 від 28.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.

Наведені в клопотанні обставини підтверджуються витягом з ЄРДР №72024021020000019 від 28.08.2024 та іншими документами, доданими на обґрунтування клопотання.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/35180/26 від 07 жовтня 2026 року надано дозвіл старшому детективу Територіального управління БЕБ у Вінницькій області ОСОБА_3 та детективам групи детективів у кримінальному провадженні, на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання та вилучення:

комп`ютерної техніки, ноутбуків, системних блоків, серверного обладнання, планшетів, мобільних телефонів та інших електронних пристроїв, які використовуються для здійснення фінансово-господарської діяльності;

банківських карток, токенів, ключів доступу до систем дистанційного банківського обслуговування, SIM-карток та мобільних телефонів, номери яких використовувалися як фінансові номери ФОП;

печаток, штампів, факсиміле фізичних осіб-підприємців;

чорнових записів, блокнотів, записників та інших носіїв, які містять відомості про рахунки ФОП, рух коштів, паролі, контакти, розподіл функцій та фактичне управління їх діяльністю;

інформації щодо відкриття та використання рахунків ФОП, здійснення платежів, зняття готівки, подання звітності, оформлення господарських операцій та іншого управління діяльністю зазначених підприємців

інших речей, документів, електронних носіїв інформації та комп`ютерних даних.

Тобто ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/35180/26 від 07 жовтня 2026 року надано дозвіл на проведену 09.10.2026 слідчу дію - обшук.

Постановою старшого детектива Територіального управління БЕБ у Вінницькій області ОСОБА_3 від 09.10.2026 про визнання речовим доказом, вилучене 09.10.2026, під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме мобільний телефон марки Samsung Galaxy A33 5G з ІМЕІ: НОМЕР_1 , вилучений у ОСОБА_6 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №72024021020000019 від 28.08.2024.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Наведене свідчить, що вищевказане майно, яке було вилучене під час обшуку є тимчасовим вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України має значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на дане майно слід накласти арешт.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Таким чином, з метою з`ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту на вищевказане майно, підлягає задоволенню.

Положеннями статті 168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Відповідно до ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає перелік майна, на яке накладено арешт; підставу застосування арешту майна; перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Відповідно до частини першої статті 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

З огляду на зазначене вище, слідчий суддя приходить до висновку, що детективом доведено необхідність накладення арешту на майно, вилучене 09.10.2026, під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки дане майно має значення речового доказу, при цьому слідчим доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а тому клопотання про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 234, 236, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого детектива Територіального управління БЕБ у Вінницькій області ОСОБА_3 - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 09.10.2026, під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони його використання іншими особами, окрім як для цілей кримінального провадження, до моменту закінчення усіх необхідних слідчих та процесуальних дій, а саме на: мобільний телефон марки Samsung Galaxy A33 5G з ІМЕІ: НОМЕР_1 .

Після проведення усіх необхідних слідчих дій (огляду та копіювання інформації) вищезазначений вилучений мобільний телефон повернути власнику на відповідальне зберігання.

Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на старшого детектива Територіального управління БЕБ у Вінницькій області ОСОБА_3 .

Зобов`язати старшого детектива Територіального управління БЕБ у Вінницькій області ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя