Ухвала суду № 141266507, 02.11.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/36673/26

Провадження № 2/127/10503/26

УХВАЛА

02 листопада 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шаміна Ю.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинне будівництво,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинне будівництво.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Водночас, під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16640,00 грн).

Оскільки позовна заява містить вимогу майнового характеру (визнання права власності на самочинне будівництво), тому вона підлягає оплаті судовим збором відповідно до вищевказаної норми.

Так, позивачем на підтвердження вартості спірного майна надано висновок про вартість (витяг з звіту) вих. №24 від 29.12.2025 року суб`єкта оціночної діяльності з ТОВ «Консалтинг експертиза».

Проте, такий висновок про вартість (витяг з звіту) не може бути прийнятий судом до уваги як на підтвердження дійсної (ринкової) вартості об`єкту нерухомого майна з огляду на таке.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 вказаного Закону звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

При цьому вартість майна визначається на момент пред`явлення позову.

Згідно з п. 2 Розділу ІV Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду державного майна України 17 травня 2018 року №658, строк дії звіту про оцінку не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, про що зазначається в такому звіті.

Наданий позивачем висновок про вартість (витяг з звіту) вих. №24 від 29.12.2025 року не містить будь-яких відомостей про сам звіт оцінки спірного майна, зокрема дату його складання, і в якому містяться відповідні висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, а тому, суд не може прийняти такий витяг як належний доказ щодо дійсної (ринкової) вартості нерухомого майна на момент подання цього позову.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача.

Натомість, суд не бере до уваги наданий позивачем висновок про вартість (витяг з звіту) вих. №24 від 29.12.2025 року, про що вказано вище.

Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Враховуючи, що в суду відсутня можливість встановлення ціни позову на день подання позову (в матеріалах відсутні належні докази щодо підтвердження дійсної вартості спірного майна), суд вважає за необхідне попередньо визначити для позивача розмір судового збору за вимогою майнового характеру в сумі 16640,00 грн.

На підтвердження сплати судового збору позивачем додано до позовної заяви копію квитанції (АТ «Таскомбанк») №7046-9006-6258-9884 від 15.07.2026 у розмірі 2350,00 грн та копію квитанції (АТ «Таскомбанк») №6634-5915-2335-5652 від 01.04.2026 у розмірі 1331,20 грн, які не є належними документами, що підтверджують сплату судового збору у розмірі встановленому законодавством та за подання до суду саме цієї позовної заяви.

Суд звертає увагу, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.09.2026 року (справа №127/10390/26) позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департаменту правової політики та якості Вінницької міської ради про право на реєстрацію самочинно збудованого нерухомого майна без погодження з співвласниками залишено без розгляду та одночасно повернуто ОСОБА_1 сплачений судовий збір згідно квитанції №6634-5915-2335-5652 від 01.04.2026 у розмірі 1331,20 грн та сплачений судовий збір згідно квитанції №7046-9006-6258-9884 від 15.07.2026 у розмірі 2350,00 грн. Враховуючи, що судовий збір за вказаним платіжним документом був повернутий судом позивачеві, він не може бути взятий повторно до уваги як належний доказ сплати при поданні цієї позовної заяви, адже ухвала суду є обов`язковою до виконання.

Таким чином, позивачу слід сплати судовий збір у розмірі, встановленому судом - 16640,00 грн, та надати суду оригінал відповідного документа, що підтверджує його сплату. Крім сплати судового збору, позивач не звільнений від обов`язку зазначити обставини з посиланням на докази щодо дійсної вартості майна.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору наступні: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA318999980313181206000002856.

При цьому, слід звернути увагу позивача, що за практикою ЄСПЛ вимога про сплату зборів судам у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland), заява №28249/95, п. 60).

Крім того, відповідно до ст. ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. За змістом ст. 83 ЦПК України докази додаються разом з поданням до суду позовної заяви.

Разом з тим, позивач обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги посилається на рішення Замостянського районного м. Вінниці від 07.04.2008 року, однак позивачем не додано до позовної заяви належним чином завіреної копії вказаного судового рішення, натомість долучено лише окремі сторінки процесуальних документів.

З огляду на вказане, позивачу необхідно надати належним чином засвідчені копії судових рішень з відмітками про набрання законної сили в примірнику для суду та інших учасників справи.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про можливість прийняття позовної заяви до розгляду, а тому вона підлягає залишенню без руху для їх усунення.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст. 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинне будівництво - залишити без руху, надавши позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, з дня отримання даної ухвали суду.

Роз`яснити позивачу, що в разі, якщо у встановлений строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, вона вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її підписання суддею.

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна