Ухвала суду № 141266501, 05.11.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/4447/21

Провадження № 6/127/694/26

УХВАЛА

05 листопада 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Іщук Т. П.,

за участі секретаря судового засідання Коваленко Д. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача з ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у виконавчому листі №127/4447/21 від 27 травня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості та видачу дубліката виконавчого листа, зважаючи, що заявник отримав право вимоги відповідно до договору про факторингу № 8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року. Крім того, заявник зазначив, що 27 травня 2021 року державним виконавцем ВДВС виконавче провадження було завершено, а оригінал виконавчого листа направлено стягувачу (ВП № 66035679). Однак оригінал виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» не передавався, а за повідомлення ПАТ КБ «Приватбанк» виконавчий лист втрачено. Разом з тим рішення суду залишилось невиконаним, а тому просить заяву задовольнити.

Представник заявника та інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені в порядку, визначеному чинним законодавством. Представник Вішталя В.В. подав заяву та просив розгляд заяви провести у його відсутність та заперечував щодо задоволення заяви, вказуючи, що рішення суду виконане в добровільному порядку.

Згідно з ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене та положення ч. 3 ст. 442 ЦПК України, суд ухвалив провести розгляд справи у відсутність учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом установлено, що рішенням Вінницького міського суд Вінницької області від 19 квітня 2021 року у справі №127/4447/21 за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 15 липня 2013 року в розмірі 11171,09 грн, з яких: 11171,09 грн - заборгованість за тілом кредиту, а також судовий збір у розмірі 714,55 грн. В решті позовних вимог - відмовлено.

27 травня 2021 року Вінницьким міським судом Вінницької області видано виконавчий лист №127/4447/21, який був пред`явлений до примусового виконання в Перший ВДВС у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ВП№66035679).

26 січня 2023 року постановою головного державного виконавця Першого ВДВС у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вищевказаний виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

З листа АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260312/78902 від 18 березня 2026 року слідує, що оригінали документів, які надійшли до банку в період до 05 жовтня 2025 року знаходяться на зберіганні в архівному приміщенні, яке було знищено під час ракетного обстрілу з боку РФ. До листа долучено копію акта про пожежу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області від 06 жовтня 2025 року.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладений договір факторингу №8-22-08/2025 відповідно до якого АТ КБ «Приватбанк» відступає належні йому права вимоги, а саме права грошової вимоги клієнта до позичальників, зазначених в реєстрі боргових зобов`язань, а фактор здійснює фінансування клієнта шляхом купівлі у нього прав вимоги та сплачує клієнту за права вимоги грошові кошти (купівельну ціну) у сумі та в порядку, визначеному цим договором.

Сторони обумовили поетапне відступлення права вимоги, але в будь-якому випадку, клієнт зобов`язується відступити права вимоги протягом 30 календарних днів від дати укладення цього договору.

Відповідно до п.4 договору моментом (днем) переходу до фактора прав вимоги (у відповідній частині) є день підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі відповідного Реєстру боргових зобов`язань (за формою, що наведена у додатку №2 до цього договору), що відповідає частині Основних договорів за відповідним етапом відступлення прав вимоги, як зазначено у попередньому абзаці цього договору, який підписується сторонами на паперових носіях і в електронному вигляді шляхом підписання кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників сторін.

11 вересня 2025 року сторонами цього договору підписано Акт №7 прийому-передачі Реєстру боргових зобов`язань №7 від 11 вересня 2025 року за договором факторингу №8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року.

Відповідно до витягу з Реєстру боргових зобов`язань №7 до договору факторингу №8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» передано право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 15 липня 2013 року в розмірі 23602,92 грн.

Водночас, судом установлено, що 31 травня 2021 року ОСОБА_1 на виконання рішення суду сплатив на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 11171,09 грн та судовий збір в сумі 714,55 грн, що підтверджується квитанціями № RC_ISVLFL5R1GV3V911J7DLG0 та № RC_ISVLFL5R1GURZ2HXGVIZ2 від 31 травня 2021 року. Вказані обставини також підтверджуються листом АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260724/79192-БТ від 02 серпня 2026 року.

Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій.

Водночас відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

У постанові від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17 Верховний Суд звертає увагу, що заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (тобто, протягом невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто, таке право не є абсолютним і обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

За загальним правилом, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

У справі №910/10031/13 Верховний Суд зазначив, що стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред`явлення документа до виконання.

Як встановлено судом, 31 травня 2021 року ОСОБА_1 на виконання рішення суду сплатив на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 11171,09 грн та судовий збір в сумі 714,55 грн, що підтверджується квитанціями №RC_ISVLFL5R1GV3V911J7DLG0 та № RC_ISVLFL5R1GURZ2HXGVIZ2 від 31 травня 2021 року. Вказані обставини також підтверджуються листом АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260724/79192-БТ від 02 серпня 2026 року.

За даними Автоматизованої системи виконавчого провадження, які наявні у вільному доступі, виконавчі провадження з примусового виконання рішень про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості відсутні.

Отже слід констатувати, що зобов`язання боржника щодо сплати заборгованості за кредитним договором №б/н від 15 липня 2013 року, яка визначена рішенням суду в розмірі 11171,09 грн, є виконаним.

У зв`язку з цим відповідно у боржника ОСОБА_1 відсутній обов`язок щодо сплати вищевказаної суми заборгованості за виконавчим листом, виданим 27 травня 2021 року Вінницьким міським судом Вінницької області по справі №127/4447/21 на виконання цього рішення суду.

З огляду на те, що рішення суду виконано ОСОБА_1 у повному обсязі, а тому правова та процесуальна мета заміни сторони у виконавчому листі у цьому випадку відсутня. За таких обставин звернення заявника із заявою про заміну сторони у виконавчому листі не може призвести до реалізації правонаступником права на виконання судового рішення, яке вже виконано, а відтак правові підстави для задоволення заяви в цій частині відсутні.

Крім того, суд зазначає, що передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов`язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними. Дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення. У разі, зокрема, коли право вимоги не виникло (наприклад у разі нікчемності чи недійсності договору) або яке припинене до моменту відступлення (зокрема, внаслідок платежу чи зарахування) чи існують законодавчі заборони (або обмеження), то така вимога не переходить від первісного до нового кредитора. Тобто, відступлення права вимоги (цесія) в такому випадку не має розпорядчого ефекту. Проте це не зумовлює недійсність договору між первісним кредитором та новим кредитором, тому що правовим наслідком відсутності критеріїв дійсності права вимоги є цивільно-правова відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором.

Натомість рішення суду було виконане ОСОБА_1 в повному обсязі до укладення договору факторингу №8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року. Отже, на момент укладення зазначеного договору відповідне зобов`язання між сторонами вже було припинене його належним виконанням, а первісний кредитор не мав невиконаного (визначеного рішенням суду) права грошової вимоги до боржника, яке могло бути передане новому кредиторові.

Таким чином, на момент укладення договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року право вимоги, щодо якого заявником порушується питання про процесуальне правонаступництво, фактично було відсутнє, оскільки зобов`язання, з якого воно виникло, припинилося внаслідок його повного виконання.

Що стосується видачі дублікату виконавчого листа суд зазначає наступне.

Пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що до дня початку функціонування єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Отже, необхідною передумовою для видачі дубліката виконавчого листа є встановлення факту його втрати, а метою видачі дубліката є забезпечення можливості подальшого виконання судового рішення у випадку втрати оригіналу виконавчого документа.

Разом із тим, як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, рішення суду, на виконання якого було видано виконавчий лист, ОСОБА_1 виконано в повному обсязі. Відтак визначене судовим рішенням грошове зобов`язання припинилося його належним виконанням, а необхідність у подальшому примусовому виконанні такого рішення відсутня.

За таких обставин видача дубліката виконавчого листа не відповідатиме його правовому призначенню, оскільки не матиме правової мети та не спрямовуватиметься на забезпечення виконання судового рішення, яке вже виконано в повному обсязі.

Таким чином, суд, враховуючи вищевикладене, дійшов висновку, що заява ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому листі та видача дубліката виконавчого листа не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258 260, 442 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: