Рішення № 141266447, 04.11.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/23357/26

Провадження № 2/127/6455/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

04.11.2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Бессараб Н.М.,

при секретарі Перевізник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Свеа Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1473415 від 02.03.2024 в розмірі 15750 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.03.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1473415 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію. Відповідно до умов договору, ТОВ «Слон Кредит» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 1500 грн., а позичальник зобов`язався повернути кошти кредитору, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 360 днів. За користування кредитом нараховуються проценти у наступних розмірах та відповідно до наступних умов: cтандартна процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується з другого дня користування кредитом. Також в окремих випадках, передбачених договором, може застосовуватися знижена процентна ставка 0,010% в день. ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, не здійснивши передбачені договором платежі вчасно, що спричинило виникнення заборгованості в розмірі 15750 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 1500 грн.; заборгованість по відсотках - 13500 грн.; пеня, штраф - 750 грн.

13.08.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу №01.02-30/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти в сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №01.02-30/25 від 13.08.2025, ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1473415 від 02.03.2024 в розмірі 15750 грн., у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 повторно до судового засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Тому на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд розглянув справу у відсутність відповідача.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 02.03.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1473415 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію.

Після того, як відповідачем було здійснено реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора і заповнено електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті первісного кредитора в мережі Інтернет, ТОВ «Слон Кредит» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №1473415 у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту). 02.03.2024 позичальник після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі договору про надання споживчого кредиту, який містить усі істотні умови і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду з умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «Слон Кредит» 02.03.2024 направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_2 (що було зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор В177, котрий в свою чергу відповідачем було 02.03.2024 11:02:27 введено/відправлено первісному кредитору у відповідному розділі інформаційно-телекомунікаційної системи, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання оговору №1473415 на умовах визначених офертою.

Відповідно до умов договору, ТОВ «Слон Кредит» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 1500 грн., а позичальник зобов`язався повернути кошти кредитору, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 360 днів. За користування кредитом нараховуються проценти у наступних розмірах та відповідно до наступних умов: cтандартна процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується з другого дня користування кредитом. Також в окремих випадках, передбачених договором, може застосовуватися знижена процентна ставка 0,010% в день. Загальні витрати на дату укладення договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 13500,00 грн. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 12939,75 грн.

Згідно з п. 2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_3 .

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №1473415 від 02.03.2024 виконав свої зобов`язання і надав відповідачу грошові кошти в розмірі 1500 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_3 через платіжну систему ТОВ «Пейтек», що підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек» №20250819-1091 від 19.08.2025.

Відповідач ОСОБА_1 виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, не здійснивши передбачені договором платежі вчасно, що спричинило виникнення заборгованості в розмірі 15750 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 1500 грн.; заборгованість по відсотках - 13500 грн.; пеня, штраф - 750 грн.

13.08.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу №01.02-30/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти в сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №01.02-30/25 від 13.08.2025, ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1473415 від 02.03.2024 в розмірі 15750 грн.

Відповідач зналежним чином не виконує умови кредитного договору, заборгованість не погашає, тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Згідно з ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

З матеріалів справи вбачається, що договір №1473415 від 02.03.2024 відповідачем ОСОБА_1 укладено шляхом його підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором В177.

У справі №524/5556/19 Верховний Суд дійшов висновку про те, що одноразовим ідентифікатором є комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. Відповідно, використання для підписання договорів позики електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який містить тільки комбінацію цифр, узгоджується із вимогами законодавства.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03 лютого 2023 року у справі № 757/22453/20-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 752/6020/21.

З урахуванням наведеного, суд встановив, що кредитний договір №1473415 від 02.03.2024 укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Отже, відповідача повідомлено про основні умови кредитування, зокрема, типу кредиту, суму ліміту, строку кредитування, процентної ставки, типу процентної ставки; орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, повернення кредиту та про наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором. Таким чином, підписавши кредитний договір, відповідач погодився з умовами кредитного договору.

Уклавши кредитний договір, відповідач взяв на себе зобов`язання повернути грошові кошти в обумовлений строк та сплатити проценти за користування коштами. Проте, відповідач умови договору не виконав та внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 15750 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 1500 грн.; заборгованість по відсотках - 13500 грн.; пеня, штраф - 750 грн.

Згідно з ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою . Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

По справі встановлено, що 13.08.2025 ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» уклали Договір факторингу №01.02-30/25, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі до ОСОБА_1 за договором кредиту №1473415 від 02.03.2024.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, суму отриманих від позивача грошових коштів не повернув, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 1500 грн. та заборгованість по відсотках в розмірі 13500 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені, штрафу в розмірі 750 грн., суд дійшов наступного висновку.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Станом на день розгляду справи дію воєнного стану в Україні не скасовано та не припинено.

Відповідно до п. 18 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на викладене, виходячи з вищенаведених норм законодавства, слід дійти висновку, що в даному випадку відповідач звільнений від обов`язку сплати на користь позивача пені, штрафу, нарахованих в період дії в Україні воєнного стану, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково (на 95,24%), тому слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2535,67 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 223, 263-265, 274-282, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1473415 від 02.03.2024 у загальному розмірі 15000 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 1500 грн., заборгованість по відсотках - 13500 грн. та 2535,67 грн. судового збору.

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, штрафу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», адреса місцезнаходження: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: