Рішення № 141264760, 03.11.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1793/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Деркач П.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Трансфарм-Харків" (61038, м. Харків, в`їзд Білостоцький, б. 2)доГромадської організації "Нон-Стоп Україна" (61003, м. Харків, пров. Банний, б. 1, кв. 32)провизнання недостовірною інформації, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування 1000000,00 грн моральної шкодиза участю представників:

позивача - Колісниченко А.С., ордер серії АР № 1316117 від 10.05.2026,

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Трансфарм-Харків звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Громадської організації "Нон-Стоп Україна", в якому просить суд:

- Визнати недостовірною та такою, що порушує право на недоторканність ділової репутації ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ (код ЄДРПОУ: 32676600), інформацію, поширену Громадською організацією НОН-СТОП УКРАЇНА:

17.05.2026 у мережі Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/gononstopukraine/posts/pfbid02yaLD6RZZrvG3 c7j9B6GUzA8pb2THqqu8A6t763HWpeSzBnueK5NhVf1uszPp8c3zl наступного змісту:

Аптечна мережа 9-1-1 разом із ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ вибудували системну схему фіктивного працевлаштування чоловіків призовного віку. Осіб масово оформлюють у штат без фактичного допуску до роботи, створюючи повний пакет документів накази, відомості, нарахування зарплати. Жодних трудових функцій вони не виконують і на робочих місцях не з`являються. Таким чином формується штучний статус працівника, який використовується як інструмент обходу мобілізації.;

Схему контролює ОСОБА_1 у зв`язці з групою Данієлянів власників мережі 9-1-1. Через підконтрольне підприємство забезпечується оформлення військовозобов`язаних осіб за грошову винагороду. При цьому працевлаштування не має жодного відношення до реальної діяльності компанії. ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ декларує перевезення, але оформлені особи не залучені до цієї роботи. Вся їхня зайнятість існує виключно у документах. А Міноборони на чолі з ОСОБА_2 кришує всю цю діяльність, бо фармафія приносить непогані прибутки.;

У цих умовах фіктивне працевлаштування стає частиною ширшої системи впливу і заробітку.

На цьому фоні ключовим механізмом стають офіційні листи до ТЦК. Директор Моісієнко направляє документи на конкретних осіб із формулюванням про їх працевлаштування на критично важливе підприємство та необхідність оновлення військово-облікових даних. У цих листах одразу закладається подальше бронювання. Фактично це створення паперової підстави під відстрочку без реальної роботи. Сам лист використовується як прикриття фіктивного статусу.;

За включення до такого штату з осіб системно отримують кошти. Людям обіцяють бронювання, однак підприємство не формує і не подає належних списків для його отримання. Жодні процедури погодження не проходяться. У результаті людина отримує лише запис у документах і ілюзію захисту від мобілізації. Це фактично продаж фіктивного статусу під виглядом працевлаштування.;

Показово, що після розголосу 07.05.2026 року Рафаєляна формально виводять зі складу засновників підприємства. Його замінює інша особа без реального впливу, при цьому управління і діяльність не змінюються. Такий крок має всі ознаки спроби приховати фактичний контроль і уникнути відповідальності. Сама схема продовжує працювати у тому ж вигляді.;

Фактично ми маємо єдину систему: аптечна мережа, підконтрольне підприємство, фіктивне працевлаштування, продаж бронювання і паралельний тиск через суди. Трансфарм-Харків і Аптека 9-1-1 діють як одна структура, але контролюючі органи цього вперто не бачать.;

?За вказаними фактами нами вже скеровано ряд скарг до контролюючих органів із вимогами: провести перевірку діяльності ТОВ Трансфарм-Харків на відповідність заявленим КВЕД, встановити реальність трудових відносин і фактичний допуск працівників до роботи, перевірити наявність ознак фіктивного працевлаштування військовозобов`язаних осіб, дослідити використання статусу критично важливого підприємства для бронювання, а також встановити факти подання недостовірних документів і отримання коштів за формальне працевлаштування.;

Мобілізація перетворилась на подвійні правила: для одних вулиця і бус, для інших каса і фіктивне працевлаштування з бронню. Через такі схеми створюється паралельна реальність, де статус вирішується грошима, а не законом. Трансфарм-Харків і Аптека 9-1-1 демонструють, як це працює на практиці. Ігнорування таких схем означає лише одне вони будуть масштабуватись далі;

18.05.2026 у мессенджері Telegram за посиланням: https://t.me/gononstopukraine/14262 наступного змісту:

Під прикриттям аптечного гіганта 9-1-1 торгують фіктивними робочими місцями для ухилянтів.

Поки для більшості громадян мобілізація означає виконання конституційного обов`язку, для фармацевтичного бізнесу вона перетворилася на прибутковий інструмент.

?Аптечна мережа 9-1-1 у змові з компанією #ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ побудувала цинічну схему фіктивного працевлаштування чоловіків призовного віку. Військовозобов`язаних масово оформлюють у штат, створюючи повний пакет документів від наказів до зарплатних відомостей, хоча люди не виконують жодних обов`язків і взагалі не з`являються на робочих місцях.

Цю діяльність повністю контролює # ОСОБА_3 разом із власниками аптечної мережі, групою #Данієлян. Вони продають штучний статус працівника за грошову винагороду, використовуючи ТРАНСФАРМ ХАРКІВ, яке декларує транспортні перевезення, як паперове прикриття. Безкарність бізнесу забезпечує політичне прикриття.

Процеси кришує керівництво #Міноборони на чолі з #Федоров, адже доходи фармафії дозволяють купувати лояльність, а монопольне становище мережі на ринку роками захищає голова #АМКУ Павло #Кириленко.;

Ключовим гвинтиком махінації є директор #Моісієнко, який направляє офіційні листи до ТЦК. У цих зверненнях він зазначає, що конкретні особи працевлаштовані на нібито критично важливому підприємстві, вимагає оновлення їхніх даних і закладає підґрунтя для подальшого бронювання.;

??Насправді ж людей просто ошукують. Отримавши гроші за включення до штату та пообіцявши захист, ділки не подають належних списків на бронювання та не проходять жодних процедур погодження. Клієнти купують лише ілюзію безпеки та фіктивний запис у трудовій - що є хибною брехнею та наклепом. Твердження про те, що насправді ж людей

Коли схема набула розголосу, організатори спробували замести сліди. Уже 7 травня дві 2026 року Рафаєляна формально вивели зі складу засновників, замінивши підставною особою, хоча фактичний контроль над бізнесом не змінився.;

?У відповідь на це свавілля нами вже скеровано масив скарг до контролюючих органів. Ми вимагаємо невідкладно перевірити ТОВ ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ на відповідність КВЕДам, встановити реальність трудових відносин, довести фіктивність працевлаштування та дослідити зловживання статусом критично важливого підприємства для ухилення від мобілізації.

Подвійні стандарти, де для одних існує закон, а для інших каса, мають бути зупинені, інакше ця корупційна пухлина остаточно зруйнує оборонну систему країни..

- Зобов`язати Громадську організацію НОН-СТОП УКРАЇНА у десятиденний строк з дня набрання законної сили рішенням суду вилучити з загального доступу інформаційний матеріал, розміщений на інформаційних ресурсах Громадської організації НОН-СТОП УКРАЇНА в мережі Інтернет, а саме:

у мережі Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/gononstopukraine/posts/pfbid02yaLD6RZZrvG3 c7j9B6GUzA8pb2THqqu8A6t763HWpeSzBnueK5NhVf1uszPp8c3zl

у мессенджері Telegram за посиланням: https://t.me/gononstopukraine/14262.

- Зобов`язати Громадську організацію НОН-СТОП УКРАЇНА у десятиденний строк з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати недостовірну інформацію у наступний спосіб: опублікувати рішенням суду у справі на інформаційних ресурсах Громадської організації НОН-СТОП УКРАЇНА в мережі Інтернет, а у мережі Facebook; у Telegram.

- Стягнути з Громадської організації НОН-СТОП УКРАЇНА на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТРАНСФАРМ ХАРКІВ (код ЄДРПОУ: 32676600) моральну шкоду у розмірі 1000000 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.06.2026 у справі № 922/1793/26 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 07.07.2026 о 10:40.

01.07.2026 через загальний відділ діловодства суду через підсистему Електронний суд від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 15953).

06.07.2026 через загальний відділ діловодства суду через підсистему Електронний суд від позивача надійшла заява про долучення документів (вх. № 16323) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.07.2026 у справі № 922/1793/26 відкладено підготовче засідання на 04.08.2026 на 10:20.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.08.2026 у справі № 922/1793/26 клопотання позивача в частині продовження строку підготовчого провадження задоволено, строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 08.09.2026 на 10:20.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2026 у справі № 922/1793/26 закрито підготовче провадження та призначити справу № 922/1793/26 до судового розгляду по суті на 29.09.2026 на 11:00.

11.09.2026 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення документів (вх. №22415) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.09.2026 у справі № 922/1793/26 розгляд справи по суті відкладено на 06.10.2026 на 11:30.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.09.2026 у справі № 922/1793/26 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 03.11.2026 до 12:00.

Позивач у судове засідання 03.11.2026 з`явився, поданий позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач у судове засідання 03.11.2026 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином. Разом з цим, суд зазначає, що копії ухвали суду про відкриття провадження у справі від 08.06.2026, ухвали від 02.07.2026, ухвали-повідомлення від 07.07.2026, ухвали-повідомлення від 04.08.2026, ухвали від 08.09.2026, ухвали-повідомлення від 29.09.2026 та ухвали-повідомлення від 06.10.2026, які надсилались судом на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно - Громадської організації "Нон-Стоп Україна" (код ЄДРПОУ 45775786) повернулись до господарського суду Харківської області без вручення адресату з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/1603/26 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Крім того, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, судом було розміщено відповідне оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Отже, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд установив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю Трансфарм-Харків (далі - Позивач) є суб`єктом господарювання, який здійснює свою діяльність на ринку України вже понад 22 роки. Державна реєстрація підприємства була проведена ще 17 жовтня 2003 року (номер запису 14801200000008034), що свідчить про значний досвід та усталеність ринкових позицій.

Позивач є багатопрофільним підприємством, основною спеціалізацією якого є вантажний автомобільний транспорт. Окрім логістичної складової, Товариство активно працює в інших галузях.

Позивач є платником податків у своєму регіоні, демонструючи стабільне зростання та фінансову стійкість. Зокрема, за результатами 2025 року дохід підприємства склав 315221500 грн.

Станом на 2025 рік обсяг активів Товариства сягнув 438345 000 грн, що підтверджує реальність господарської діяльності та наявність значної матеріально- технічної бази.

Позивач є прибутковим підприємством (чистий прибуток за 2025 рік склав понад 5,1 млн грн), що свідчить про ефективність менеджменту та затребуваність послуг на ринку.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що ТОВ ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ забезпечує робочими місцями значну кількість громадян, що є особливо важливим для економіки Харківського регіону, особливо в умовах воєнного стану. Станом на 2025 рік у Товаристві офіційно працевлаштовано 374 особи, при цьому середній дохід на одного працівника згідно статистичних даних у відкритих реєстрах склав понад 642 тис. грн у 2025 році.

Позивачем у позові наголошено про те, що станом на 01.04.2026 в штаті підприємства працює 370 (триста сімдесят) співробітників, з яких: Чоловіки - 337 (триста тридцять сім); Жінки - 33 (тридцять три).

З вищезазначеної загальної кількості працюючих: Кількість осіб, які перебувають на військовому обліку (військовозобов`язані): 263 (двісті шістдесят три) особи. Кількість жінок, які перебувають на військовому обліку: 1 (одна).

Підприємство перебуває на загальній системі оподаткування та є сумлінним платником ПДВ (свідоцтво № 126766020334).

За даними з відкритих реєстрів, Товариство не перебуває в процесі банкрутства чи санації, реєстрі боржників чи непогашених виконавчих проваджень.

Всі зміни в структурі власності та керівництва відбуваються у суворій відповідності до закону та відображаються у державному реєстрі.

На переконання позивача, Позивач вибудував репутацію надійного партнера як для контрагентів і працівників, так і репутацію сумлінного платника податків та зразкової законослухняності суб`єкта господарювання для органів оподаткування та інших уповноважених органів.

Разом з тим, 17.05.2026 Відповідачем на власній сторінці у мережі Facebook за посиланням:https://www.facebook.com/gononstopukraine/posts/pfbid02yaLD6RZZrvG3c7j9B6 GUzA8pb2THqqu8A6t763HWpeSzBnueK5NhVf1uszPp8c3zl було поширено інформаційний матеріал під назвою: Під прикриттям аптечного гіганта 9-1-1 торгують фіктивними робочими місцями для ухилянтів, у якому містяться категоричні твердження про нібито протиправну діяльність Позивача що є неправдивою інформацією та такою, що принижує ділову репутацію Позивача, а саме:

"Аптечна мережа 9-1-1 разом із ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ вибудували системну схему фіктивного працевлаштування чоловіків призовного віку. Осіб масово оформлюють у штат без фактичного допуску до роботи, створюючи повний пакет документів накази, відомості, нарахування зарплати. Жодних трудових функцій вони не виконують і на робочих місцях не з`являються. Таким чином формується штучний статус працівника, який використовується як інструмент обходу мобілізації.

"Схему контролює ОСОБА_1 зв`язці з групою Данієлянів власників мережі 9-1-1. Через підконтрольне підприємство забезпечується оформлення військовозобов`язаних осіб за грошову винагороду. При цьому працевлаштування не має жодного відношення до реальної діяльності компанії. ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ декларує перевезення, але оформлені особи не залучені до цієї роботи. Вся 'їхня зайнятість існує виключно у документах. А Міноборони на чолі з ОСОБА_2 кришу є всю цю діяльність, бо фармація приносить непогані прибутки.

"Мережа аптек 9-1-1 роками тримає ринок і системно порушує антимонопольне законодавство, при цьому всі ці процеси кришує голова АМКУ ОСОБА_4 . Саме така недоторканність дозволяє не лише утримувати контроль над ринком, а й масштабувати подібні схеми без жодних наслідків. У цих умовах фіктивне працевлаштування стає частиною ширшої системи впливу і заробітку.

"На цьому фоні ключовим механізмом стають офіційні листи до ТЦК Директор Моісієнко направляє документи на конкретних осіб із формулюванням про 'їх працевлаштування на критично важливе підприємство та необхідність оновлення військово-облікових даних. У цих листах одразу закладається подальше бронювання. Фактично це створення паперової підстави під відстрочку без реальної роботи. Сам лист використовується як прикриття фіктивного статусу.

"За включення до такого штату з осіб системно отримують кошти. Людям обіцяють бронювання, однак підприємство не формує і не подає належних списків для його отримання. Жодні процедури погодження не проходяться. У результаті людина отримує лише запис у документах і ілюзію захисту від мобілізації. Це фактично продаж фіктивного статусу під виглядом працевлаштування.

"Показово, що після розголосу 07.05.2026 року Рафаєляна формально виводять зі складу засновників підприємства. Його замінює інша особа без реального впливу, при цьому управління і діяльність не змінюються. Такий крок має всі ознаки спроби приховати фактичний контроль і уникнути відповідальності. Сама схема продовжує працювати у тому ж вигляді.

"Паралельно запускається тиск через суди. 20.04.2026 ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ подає позов проти ГО НОН-СТОП Україна з вимогою спростування інформації та стягнення 433 818 грн моральної шкоди. На цьому не зупиняються вже подано понад 6 ідентичних позовів, написаних одним і тим самим адвокатом. Усі вони мають однакову структуру та аргументацію і спрямовані на одне заблокувати розголос.

"Фактично ми маємо єдину систему: аптечна мережа, підконтрольне підприємство, фіктивне працевлаштування, продаж бронювання і паралельний тиск через суди. Трансфарм-Харків і Аптека 9-1-1 діють як одна структура, але контролюючі органи цього вперто не бачать.

"За вказаними фактами нами вже скеровано ряд скарг до контролюючих органів із вимогами: провести перевірку діяльності ТОВ Трансфарм-Харків на відповідність заявленим КВЕД, встановити реальність трудових відносин і фактичний допуск працівників до роботи, перевірити наявність ознак фіктивного працевлаштування військовозобов`язаних осіб, дослідити використання статусу критично важливого підприємства для бронювання, а також встановити факти подання недостовірних документів і отримання коштів за формальне працевлаштування.

"Мобілізація перетворилась на подвійні правила: для одних вулиця і бус, для інших каса і фіктивне працевлаштування з бронню. Через такі схеми створюється паралельна реальність, де статус вирішується грошима, а не законом. Трансфарм-Харків і Аптека 9-1-1 демонструють, як це працює на практиці. Ігнорування таких схем означає лише одне вони будуть масштабуватись далі.".

Також, 18.05.2026 Відповідачем у мессенджері Telegram за посиланням: https ://t. me/gononstopukraine/14262 було поширено інформаційний матеріал під назвою: Під прикриттям аптечного гіганта 9-1-1 торгують фіктивними робочими місцями для ухилянтів, у якому містяться категоричні твердження про нібито протиправну діяльність Позивача що є неправдивою інформацією та такою, що принижує ділову репутацію Позивача, а саме:

"Під прикриттям аптечного гіганта 9-1-1 торгують фіктивними робочими місцями для ухилянтів

"Поки для більшості громадян мобілізація означає виконання конституційного обов`язку, для фармацевтичного бізнесу вона перетворилася на прибутковий інструмент.

"Аптечна мережа 9-1-1 у змові з компанією #ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ побудувала цинічну схему фіктивного працевлаштування чоловіків призовного віку. Військовозобов`язаних масово оформлюють у штат, створюючи повний пакет документів від наказів до зарплатних відомостей, хоча люди не виконують жодних обов 'язків і взагалі не з 'являються на робочих місцях.

"Цю діяльність повністю контролює # ОСОБА_3 разом із власниками аптечної мережі, групою #Данієлян. Вони продають штучний статус працівника за грошову винагороду, використовуючи ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ, яке декларує транспортні перевезення, як паперове прикриття. Безкарність бізнесу забезпечує політичне прикриття.

"Процеси кришує керівництво #Міноборони на чолі з #Федоров, адже доходи фармації дозволяють купувати лояльність, а монопольне становище мережі на ринку роками захищає голова #АМКУПавло #Кириленко.

"Ключовим гвинтиком махінації є директор #Моісієнко, який направляє офіційні листи до ТЦК. У цих зверненнях він зазначає, що конкретні особи працевлаштовані на нібито критично важливому підприємстві, вимагає оновлення їхніх даних і закладає підґрунтя для подальшого бронювання.

"Насправді ж людей просто ошукують. Отримавши гроші за включення до штату та пообіцявши захист, ділки не подають належних списків на бронювання та не проходять жодних процедур погодження. Клієнти купують лише ілюзію безпеки та фіктивний запис у трудовій.

"Коли схема набула розголосу, організатори спробували замести сліди. Уже 7 травня дві 2026 року Рафаєляна формально вивели зі складу засновників, замінивши підставною особою, хоча фактичний контроль над бізнесом не змінився.

"Паралельно розпочалася судова атака на нас, як викривачів цинічної схеми. 26 квітня 2026року ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ подала позов проти ГО НОН-СТОП Україна, вимагаючи спростування інформації та стягнення сотень тисяч гривень моральної шкоди.

"Наразі подано вже понад шість ідентичних позовів від одного адвоката, що має ознаки зловживання правосуддям задля блокування розголосу.

"У відповідь на це свавілля нами вже скеровано масив скарг до контролюючих органів. Ми вимагаємо невідкладно перевірити ТОВ ТРАНСФАРМ- ХАРКІВ на відповідність КВЕДам, встановити реальність трудових відносин, довести фіктивність працевлаштування та дослідити зловживання статусом критично важливого підприємства для ухилення від мобілізації.

"Подвійні стандарти, де для одних існує закон, а для інших каса, мають бути зупинені, інакше ця корупційна пухлина остаточно зруйнує оборонну систему країни.

Позивач зазначає, що вказані твердження відповідача про фіктивність бронювання та продаж робочих місць є грубою брехнею та наклепом. Твердження про фіктивність бронювання та продаж робочих місць є грубим наклепом та звинуваченням у скоєнні тяжкого злочину без рішення суду, що прямо порушує презумпцію невинуватості. Твердження про фіктивність та продаж бронювання, про продаж робочих місць, а також про фіктивного працевлаштування працівників, підконтрольності суб`єктів господарювання є недостовірними, оскільки мережа регулярно проходить планові та позапланові перевірки, за результатами яких підтверджується відповідність діяльності встановленим державним стандартам. Позивач також зазначає, що реальність надання підприємством позивача логістичних послуг підтверджується належним чином оформленими первинними документами (ТТН, подорожніми листами), а законність ведення кадрової політики, штатної чисельності та військового обліку на підприємствах мережі зафіксована у відповідних актах та довідках за результатами численних успішних планових і позапланових перевірок уповноваженими державними та військовими органами. Жодних обвинувальних вироків суду, підозр чи офіційних рішень правоохоронних органів, які б підтверджували тези Відповідача, не існує. У позові позивачем також наголошено про те, що взаємодія між ТОВ ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ та ТОВ АПТЕКА 911.ЮА будується виключно на засадах чинного цивільного та господарського законодавства України, в межах офіційних договірних відносин щодо надання логістичних послуг. Обидва підприємства є самостійними юридичними особами з власними органами управління, що повністю спростовує тезу про незаконне підконтрольне підприємство. Твердження про фіктивне працевлаштування та продаж бронювання повністю спростовуються об`єктивними даними: кадровий склад підприємств є реальним, працівники виконують свої посадові обов`язки, отримують легальну заробітну плату та відображені у звітності до ДПС (сплата ЄСВ, ПДФО). Процедури бронювання здійснюються мережею виключно на безоплатній основі за регламентом державних органів та Міністерств. Кадровий штат ТОВ ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ є реальним, працівники допущені до роботи на підставі належним чином оформлених трудових договорів (наказів), отримують офіційну заробітну плату, з якої сплачуються податки та ЄСВ. Усі документи, подані для отримання статусу критично важливого підприємства та бронювання, є повністю достовірними та відповідають вимогам чинного законодавства. Реальний стан військового обліку та кадрової політики підприємства неодноразово перевірявся уповноваженими державними та військовими органами за результатами численних успішних планових і позапланових перевірок, які не виявили жодних ознак правопорушень. Також, позивач зазначає про те, що Товариство чи його посадові особи / засновники / учасники до кримінальної відповідальності, а також до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції не притягались, тому повідомлена інформація про начебто вчинені правопорушення Позивачем є грубою брехнею та наклепом.

Отже, на переконання позивача, поширена Відповідачем інформація за способом подачі є суто фактичним наклепом, що не відповідає дійсності та підлягає спростуванню.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення Позивача до господарського суду з даним позовом про захист ділової репутації, спростування поширеної Відповідачем.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про інформацію" під інформацією закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Статтею 4 Закону України "Про інформацію" передбачено, що суб`єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об`єднання громадян; суб`єкти владних повноважень, а об`єктом інформаційних відносин є інформація.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про інформацію" кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію (ст. 7 Закону України "Про інформацію").

Згідно зі ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Разом з тим, відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Статтею 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Беручи до уваги зазначені конституційні положення, при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації, повинен забезпечуватись баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

При цьому ст. 91 ЦК України встановлено, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Отже, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (ст. 201 ЦК України).

Статтею 277 ЦК України встановлено, що спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Таким чином, розглядаючи справи, предметом позову в яких є спростування недостовірної інформації, суди повинні враховувати, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Близька за змістом правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною необхідно вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Приниженням ділової репутації суб`єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв`язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

Суд установив, що 17.05.2026 Відповідачем на власній сторінці у мережі Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/gononstopukraine/posts/pfbid02yaLD6RZZrvG3c7j9B6 GUzA8pb2THqqu8A6t763HWpeSzBnueK5NhVf1uszPp8c3zl було поширено інформаційний матеріал під назвою: Під прикриттям аптечного гіганта 9-1-1 торгують фіктивними робочими місцями для ухилянтів, у якому містяться категоричні твердження про нібито протиправну діяльність Позивача що є неправдивою інформацією та такою, що принижує ділову репутацію Позивача, а саме:

"Аптечна мережа 9-1-1 разом із ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ вибудували системну схему фіктивного працевлаштування чоловіків призовного віку. Осіб масово оформлюють у штат без фактичного допуску до роботи, створюючи повний пакет документів накази, відомості, нарахування зарплати. Жодних трудових функцій вони не виконують і на робочих місцях не з`являються. Таким чином формується штучний статус працівника, який використовується як інструмент обходу мобілізації.

"Схему контролює ОСОБА_1 зв`язці з групою Данієлянів власників мережі 9-1-1. Через підконтрольне підприємство забезпечується оформлення військовозобов`язаних осіб за грошову винагороду. При цьому працевлаштування не має жодного відношення до реальної діяльності компанії. ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ декларує перевезення, але оформлені особи не залучені до цієї роботи. Вся 'їхня зайнятість існує виключно у документах. А Міноборони на чолі з ОСОБА_2 кришу є всю цю діяльність, бо фармація приносить непогані прибутки.

"Мережа аптек 9-1-1 роками тримає ринок і системно порушує антимонопольне законодавство, при цьому всі ці процеси кришує голова АМКУ ОСОБА_4 . Саме така недоторканність дозволяє не лише утримувати контроль над ринком, а й масштабувати подібні схеми без жодних наслідків. У цих умовах фіктивне працевлаштування стає частиною ширшої системи впливу і заробітку.

"На цьому фоні ключовим механізмом стають офіційні листи до ТЦК Директор Моісієнко направляє документи на конкретних осіб із формулюванням про 'їх працевлаштування на критично важливе підприємство та необхідність оновлення військово-облікових даних. У цих листах одразу закладається подальше бронювання. Фактично це створення паперової підстави під відстрочку без реальної роботи. Сам лист використовується як прикриття фіктивного статусу.

"За включення до такого штату з осіб системно отримують кошти. Людям обіцяють бронювання, однак підприємство не формує і не подає належних списків для його отримання. Жодні процедури погодження не проходяться. У результаті людина отримує лише запис у документах і ілюзію захисту від мобілізації. Це фактично продаж фіктивного статусу під виглядом працевлаштування.

"Показово, що після розголосу 07.05.2026 року Рафаєляна формально виводять зі складу засновників підприємства. Його замінює інша особа без реального впливу, при цьому управління і діяльність не змінюються. Такий крок має всі ознаки спроби приховати фактичний контроль і уникнути відповідальності. Сама схема продовжує працювати у тому ж вигляді.

"Паралельно запускається тиск через суди. 20.04.2026 ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ подає позов проти ГО НОН-СТОП Україна з вимогою спростування інформації та стягнення 433 818 грн моральної шкоди. На цьому не зупиняються вже подано понад 6 ідентичних позовів, написаних одним і тим самим адвокатом. Усі вони мають однакову структуру та аргументацію і спрямовані на одне заблокувати розголос.

"Фактично ми маємо єдину систему: аптечна мережа, підконтрольне підприємство, фіктивне працевлаштування, продаж бронювання і паралельний тиск через суди. Трансфарм-Харків і Аптека 9-1-1 діють як одна структура, але контролюючі органи цього вперто не бачать.

"За вказаними фактами нами вже скеровано ряд скарг до контролюючих органів із вимогами: провести перевірку діяльності ТОВ Трансфарм-Харків на відповідність заявленим КВЕД, встановити реальність трудових відносин і фактичний допуск працівників до роботи, перевірити наявність ознак фіктивного працевлаштування військовозобов`язаних осіб, дослідити використання статусу критично важливого підприємства для бронювання, а також встановити факти подання недостовірних документів і отримання коштів за формальне працевлаштування.

"Мобілізація перетворилась на подвійні правила: для одних вулиця і бус, для інших каса і фіктивне працевлаштування з бронню. Через такі схеми створюється паралельна реальність, де статус вирішується грошима, а не законом. Трансфарм-Харків і Аптека 9-1-1 демонструють, як це працює на практиці. Ігнорування таких схем означає лише одне вони будуть масштабуватись далі.".

Також, 18.05.2026 Відповідачем у мессенджері Telegram за посиланням: https ://t. me/gononstopukraine/14262 було поширено інформаційний матеріал під назвою: Під прикриттям аптечного гіганта 9-1-1 торгують фіктивними робочими місцями для ухилянтів, у якому містяться категоричні твердження про нібито протиправну діяльність Позивача що є неправдивою інформацією та такою, що принижує ділову репутацію Позивача, а саме:

"Під прикриттям аптечного гіганта 9-1-1 торгують фіктивними робочими місцями для ухилянтів

"Поки для більшості громадян мобілізація означає виконання конституційного обов`язку, для фармацевтичного бізнесу вона перетворилася на прибутковий інструмент.

"Аптечна мережа 9-1-1 у змові з компанією #ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ побудувала цинічну схему фіктивного працевлаштування чоловіків призовного віку. Військовозобов`язаних масово оформлюють у штат, створюючи повний пакет документів від наказів до зарплатних відомостей, хоча люди не виконують жодних обов 'язків і взагалі не з 'являються на робочих місцях.

"Цю діяльність повністю контролює # ОСОБА_3 разом із власниками аптечної мережі, групою #Данієлян. Вони продають штучний статус працівника за грошову винагороду, використовуючи ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ, яке декларує транспортні перевезення, як паперове прикриття. Безкарність бізнесу забезпечує політичне прикриття.

"Процеси кришує керівництво #Міноборони на чолі з #Федоров, адже доходи фармації дозволяють купувати лояльність, а монопольне становище мережі на ринку роками захищає голова #АМКУПавло #Кириленко.

"Ключовим гвинтиком махінації є директор #Моісієнко, який направляє офіційні листи до ТЦК. У цих зверненнях він зазначає, що конкретні особи працевлаштовані на нібито критично важливому підприємстві, вимагає оновлення їхніх даних і закладає підґрунтя для подальшого бронювання.

"Насправді ж людей просто ошукують. Отримавши гроші за включення до штату та пообіцявши захист, ділки не подають належних списків на бронювання та не проходять жодних процедур погодження. Клієнти купують лише ілюзію безпеки та фіктивний запис у трудовій.

"Коли схема набула розголосу, організатори спробували замести сліди. Уже 7 травня дві 2026 року Рафаєляна формально вивели зі складу засновників, замінивши підставною особою, хоча фактичний контроль над бізнесом не змінився.

"Паралельно розпочалася судова атака на нас, як викривачів цинічної схеми. 26 квітня 2026року ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ подала позов проти ГО НОН-СТОП Україна, вимагаючи спростування інформації та стягнення сотень тисяч гривень моральної шкоди.

"Наразі подано вже понад шість ідентичних позовів від одного адвоката, що має ознаки зловживання правосуддям задля блокування розголосу.

"У відповідь на це свавілля нами вже скеровано масив скарг до контролюючих органів. Ми вимагаємо невідкладно перевірити ТОВ ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ на відповідність КВЕДам, встановити реальність трудових відносин, довести фіктивність працевлаштування та дослідити зловживання статусом критично важливого підприємства для ухилення від мобілізації.

"Подвійні стандарти, де для одних існує закон, а для інших каса, мають бути зупинені, інакше ця корупційна пухлина остаточно зруйнує оборонну систему країни.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про телекомунікації" Інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв`язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами.

П. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про інформацію" визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже інформація, яка поширюються через мережу Інтернет, орієнтована на необмежене коло осіб, відповідно є масовою інформацією. Інтернет-видання (веб-сайт) є засобом, призначеним для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації, а відтак є засобом масової інформації.

Слід зазначити, що Відповідачем не спростовано факт розповсюдження ним у мережі Facebook за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 та розповсюдження ним у мессенджері Telegram за посиланням: https://t.me/gononstopukraine/14262.

Тобто Відповідач не заперечив факт поширення інформації, яка є предметом даного розгляду, тобто доведення її до відома хоча б одній особі шляхом розміщення у мережі Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/gononstopukraine/posts/pfbid02yaLD6RZZrvG3c7j9B6GUzA8pb2THqqu8A6t763HWpeSzBnueK5NhVf1uszPp8c3zl та розповсюдження ним у мессенджері Telegram за посиланням: https://t.me/gononstopukraine/14262.

ЄСПЛ вказує на те, що Інтернет, як інформаційний і комунікаційний інструмент дуже відрізняється від друкованих засобів масової інформації, особливо у тому, що стосується здатності зберігати та передавати інформацію. Електронна мережа обслуговує мільярди користувачів у всьому світі, а тому ризик завдання шкоди здійсненню та використанню прав людини і свобод, зокрема права на повагу до приватного життя, який становлять інформація з Інтернету та комунікація в ньому, є безумовно вищим, ніж ризик, який походить від преси.

При розгляді справ про захист ділової репутації шляхом визнання інформації недостовірною, завданням суду є забезпечення балансу прав та свобод учасників інформаційних правовідносин щодо недопущення поширення інформації, яка не відповідає дійсності, - з одного боку (приватний інтерес), а з іншого - недопущення ситуації, коли такі позови використовуються з метою обмеження загальних засад свободи слова, права громадськості бути обізнаною (публічний інтерес).

Таким чином, розглядаючи вказані спори, суд зобов`язаний виважено підійти до необхідності обмеження свободи вираження поглядів та ретельно обґрунтувати прийняте рішення щодо наявності в інформації, яка визнається недостовірною, ознак реального завдання шкоди репутації та порушення прав інших осіб.

Статтею 30 Закону України "Про інформацію" встановлено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень (частина перша). Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду (частина друга). Суб`єкти інформаційних відносин звільняються від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно необхідною (частина третя).

У своїй практиці ЄСПЛ розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, то правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлювання думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно зі ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Ст. 10 передбачає різницю між "інформацією" та "ідеями". Свобода висловлювань не обмежується фактичними даними, які можна підтвердити. Вона включає також погляди, критику, припущення.

Таким чином, гарантії статі 10 цієї Конвенції поширюються не тільки на "правдиву", тобто таку, що ґрунтується на фактах, інформацію. Особа, що висловила свої погляди, а не факти, не повинна доводити їх правдивість - це є порушенням статті 10 Конвенції. (Справа ЄСПЛ "Торгіерсон проти Ісландії" від 25.06.1992 ). Незважаючи на існування фактів, які може бути доведено, правдивість оціночних суджень неможливо довести (Справа ЄСПЛ "Лінгенс проти Австрії"). Окрім того, свобода журналістських висловлювань також припускає певний ступінь перебільшення чи навіть провокацій. (Справа ЄСПЛ "Прагер и Обершлік проти Австрії" від 26.04.1995).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії" зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Щоб розрізнити твердження щодо фактів та оціночні судження необхідно враховувати обставини справи та загальний тон висловлювань (рішення ЄСПЛ у справі "Бразільє проти Франції" від 11.04.2006), оскільки судження з питань, які становлять суспільний інтерес, можуть на цій підставі становити оціночні судження, а не твердження щодо фактів (рішення ЄСПЛ "Патурель проти Франції" від 22.12.2005, "ТОВ "Інститут економічних реформ" проти України" від 02.06.2016).

Однак, навіть якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя (рішення ЄСПЛ у справі "Де Хаес і Гійселс проти Бельгії" від 24.02.1997).

Таким чином, з наведених положень чинного законодавства та усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що судження має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки, і пов`язане із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

У свою чергу, фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Отже, виходячи з викладеного, при вирішенні спору, предметом якого є захист ділової репутації, шляхом спростуванням відомостей, що були поширені у тому числі за допомогою мережі Інтернет з метою задоволення суспільного інтересу, ключовим є чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями у інформації, що викладалася у спірній публікації. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню.

Суд зазначає, що оціночні поняття мають певний набір позитивних рис, зокрема вони є динамічними, що є вкрай необхідним для вчасного та оперативного нормативно-правового регулювання суспільних відносин. Оціночне поняття забезпечує можливість індивідуального регулювання законодавства, дозволяє враховувати всю специфіку соціального управління, надає суб`єктам правових відносин можливості вибору найбільш оптимального варіанту поведінки.

Таким чином, оціночні поняття, на основі яких формується оцінне судження в судовому правозастосуванні, характеризуються рядом особливостей: з логічної сторони їм властиві відома невизначеність і незавершеність змісту, формально невизначений характер; з юридичного боку істотно те, що зміст оціночного поняття встановлюється безпосередньо суб`єктом застосування права, що сприяє свободі розсуду в процесі формування оцінного судження; з змістовної сторони - пряма залежність від рівня правосвідомості особи, яка здійснює дане судження Практика Європейського Суду в рішенні від 29 березня 2005 року у справі "Українська прес-група проти України" зазначила про те, що висловлювання може бути перебільшеним, якщо відсутня будь-яка фактична база. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки, що є фундаментальною частиною права, що охороняється статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

У рішенні від 10 серпня 2006 року у справі "Ляшко проти України" (Lyshkо v. Ukraine) Європейський суд з прав людини зазначив, що свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 Конвенції застосовується не тільки до "інформації" чи "ідей", які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе "демократичне суспільство". Свобода політичних дебатів перебуває в самому серці побудови демократичного суспільства, що наскрізь пронизує Конвенцію. При цьому повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 10 Конвенції

Предметом доказування у даній справі є наявність/відсутність оціночних суджень, думок, переконань, критичної оцінки певних фактів і недоліків та/або фактичних тверджень у поширеній Відповідачем інформації.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до висновку експертів Київського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (т.с. 1 а.с. 219-270) за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи №2605/5052 від 09.09.2026 (розділ 6 висновку), у фрагментах тексту Відповідача, який є предметом судового оскарження з боку Позивача, міститься інформація, яка викладена у формі фактичних тверджень, є негативною та принижує ділову репутацію Відповідача.

Дослідивши вищевказаний висновок експертів (т.с. 1 а.с. 219-270), суд зазначає про наступне.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом ст. 86 ГПК України.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 910/21067/17, від 15.06.2021 у справі № 916/2479/17 та від 16.07.2024 у справі № 910/7328/23.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблених у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч. 1, 2 ст. 98 ГПК України).

Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Так, відповідно до п. 2.1.2 Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, семантико-текстуальною експертизою вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних у наданих на дослідження текстах або усних повідомленнях (за їх текстовими відтвореннями), їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в них (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов`язаних із встановленням фактичних даних про автора.

Об`єктом семантико-текстуальної експертизи може бути як текст (промова), так і його (її) фрагменти, окремі висловлювання, слова, написи, текстові відтворення усного мовлення тощо. Якщо постає завдання здійснити семантико-текстуальну експертизу усномовленнєвого повідомлення (промови, висловлювання), то замовник цієї експертизи разом із цифровим (чи аналоговим) записом промови має надати дослівне текстове відтворення її змісту (стенограму), зроблене власними засобами.

Питання, поставлені перед експертом, вирішуються ним за допомогою спеціальних знань у галузі лінгвістики на основі загальних і окремих норм мови з використанням посібників, академічних наукових праць, словників, довідників та інших наукових джерел.

Експерт у галузі семантико-текстуальної експертизи, не виходячи за межі своїх спеціальних знань (базових та отриманих під час спеціальної підготовки), відповідає на питання про наявність чи відсутність висловлювань, які містять заклики до певних дій (вказується, яких саме дій), погрозу, пропозицію, обіцянку або надання, прийняття, спонукання до надання будь-якої вигоди (вказується, яких саме дій) тощо на основі спеціальних знань у галузі мовознавства. Висновок експерта за результатами таких досліджень не є правовою кваліфікацією, а є констатацією об`єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень.

Як убачається з наявного у даній справі висновку експертів № 2605/5052, інформація, розповсюджена Відповідачем, містить саме фактичні твердження, носить негативний характер та принижує ділову репутацію Відповідача.

Як убачається з висновків експертизи, експертами встановлено, зокрема наступне:

- наявна в об`єктивному змісті наданих на дослідження матеріалів інформація відносно ТОВ Трансфарм-Харків" та інших зазначених у висновку юридичних осіб є негативною та за об`єктивним змістом стосується якості фармакологічної продукції, ухилення від сплати податків, порушення економічної конкуренції та ухилення від мобілізації;

- за наявними лінгвальними ознаками та наявним об`єктивним змістом наведена у досліджуваних публікаціях негативнооцінна інформація виражена автором у формі фактичних тверджень, що передають негативну семантику;

- наявна в об`єктивному змісті наданих на дослідження матеріалів інформація є такою, що принижує ділову репутацію ТОВ "Трансфарм-Харків" та інших зазначених у висновку юридичних осіб.

Вказані висновки складено у відповідності до норм чинного законодавства України, експерти ОСОБА_5 та Калюжний В.О. були повідомлені про настання кримінальної відповідальності в порядку ст. 384 КК України, про що свідчать їх підписи у висновку експертів, а тому суд вважає вказаний висновок експертизи належними та допустимим доказом у даній справі.

Таким чином, суд установив, що спірна інформація викладена у формі твердження та не є оціночним судженням, оскільки не містить алегорій, сатири, гіпербол тощо, вона не є припущенням чи критикою Позивача, її можна перевірити на достовірність.

Отже, беручи до уваги висновок експерта, зроблений за наслідками проведення судової лінгвістичної семантико - текстуальної експертизи, суд не вбачає в висловлюваннях (розповсюдженій інформації) з боку Відповідача оціночних суджень.

Одночасно з цим, суд вважає, що поширена Відповідачем інформація є недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, з огляду на наступне.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені) (пункт 34 постанови від 22.05.2019 у справі № 910/16360/17; абзац 5 пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1).

Верховний Суд виснував, що для позивача діє загальний тягар доведення позову: 1) факту поширення недостовірної інформації та 2) недостовірності цієї інформації. Водночас, оскільки відповідно частини другої статті 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності, на відповідачеві, який поширює інформацію або відповідальний за її поширення (твердження про факти), лежить обов`язок довести, які вчинялися заходи, щоб переконатися в достовірності інформації (постанова Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 487/863/22).

Верховний Суд у пункті 5.2.12 постанови від 28.11.2018 у справі № 910/17819/17 вказав наступне: "Зі змісту спірних правовідносин, а також пояснень позивача, який посилається на відсутність подій, які наведені у статті, в даному випадку обов`язок доказування достовірності поширеної інформації покладається на особу, яка цю інформацію поширила. При цьому, позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права".

Згідно з ч. 2, 3 ст. 21 Закону України "Про громадські об`єднання" для здійснення своєї мети (цілей) громадське об`єднання має право звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами; одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Також, згідно із ст. 5, 10 Закону України "Про інформацію" громадські об`єднання мають право вільно одержувати, використовувати, поширювати та зберігати інформацію, яка стосується питань суспільного значення.

Суд приймає до уваги відсутність в матеріалах справи актів відповідних контролюючих органів держави, які за результатами перевірок діяльності Позивача могли б встановити або підтвердити інформацію, розповсюджену Відповідачем. Зокрема, відсутність актів або повідомлення до правоохоронних органів з боку Державної податкової служби, Державної аудиторської служби України, які відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснюють планові та позапланові перевірки діяльності Позивача у фінансовій, податковій, банківській та інших фінансових сферах, про порушення з боку останнього фінансової дисципліни, які мають ознаки складу злочину.

Одночасно з цим, суд враховує відповідь з Національної поліції, яка приєднана Позивачем до матеріалів справи, з якої вбачається, що слідчими підрозділами та підрозділами дізнання ГУНП в Харківській області не здійснюється та не здійснювалось досудове розслідування у кримінальних провадженнях, у яких ТОВ "Трансфарм-Харків", його службові особи мають або мали процесуальний статус підозрюваних або обвинувачених.

Частиною 2 статті 74 ГПК України внормовано, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Отже, доводи та докази Позивача свідчать про неправдивість інформації, поширеної Відповідачем стосовно численних порушень в діяльності Позивача та в діях його безпосереднього керівництва.

Суд зазначає, що право на захист честі, гідності і ділової репутації - один з основних способів захисту Конституційних прав людини на недоторканність особистого життя. Кожен має право захищати честь, гідність і ділову репутацію в суді, крім того Конституція України передбачає судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе або членів своєї сім`ї.

Юридична особа, хоча вона й є штучним утворенням, невидимим, невідчутним на дотик і таким, що існує лише у вимірі правової дійсності, має універсальну правоздатність, тобто, вона, як і фізична особа, може мати будь-які права й обов`язки, за винятком тих, які по своїй суті можуть належати тільки фізичній особі; юридична особа має право на ділову репутацію і таке право по своїй суті не може належати тільки фізичній особі. Юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

З урахуванням усіх вищезазначених обставин справи, суд дійшов висновку про наявність у діях Відповідача складу правопорушення, а саме:

1) Інформацію було поширено до широкого кола аудиторії.

2) Поширена інформація стосується конкретної юридичної особи - ТОВ "Трансфарм-Харків".

3) Поширена інформація - є недостовірною. Вказані в публікації дані не є достовірними, Відповідачем не надано доказів порушення Позивачем вимог діючого законодавства, як і не надано свідчень третіх осіб, які могли б підтвердити факт таких порушень.

4) Поширення вищезазначеної інформації порушило особисте немайнове право Позивача - право на недоторканість ділової репутації.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка доказів має свій зміст: визнання допустимості, належності, достовірності, вірогідності, достатності і взаємозв`язку всієї сукупності доказів.

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених ст. 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.

Необхідно наголосити, що ч. 3 ст. 277 ЦК України (негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного) виключена на підставі Закону України від 27.03.2014 №1170-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про інформацію" та Закону України "Про доступ до публічної інформації" і не має зворотної дії в часі на підставі ч. 1 ст. 58 Конституції України. Проте, суд при вирішенні спору виходить з із закріплених у ч. 3 ст. 2 ГПК України основних засад (принципів) господарського судочинства зокрема, верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін.

Принцип змагальності (ст. 13 ГПК України) і принцип рівності сторін (ст. 7 ГПК України), які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Отже, виходячи з вимог приведених вище норм права, Відповідач перед поширенням інформації повинен її перевірити і пересвідчись, що вона відповідає дійсності. А відтак і в суді надати докази належного виконання своїх обов`язків щодо опублікування і поширення саме достовірної інформації.

Таким чином обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на Відповідача, проте Позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.

У світлі доведених фактів та відповідно до чинного законодавства, судом при прийнятті вказаного рішення дотримано вказаних принципів, взято до уваги доводи, аргументи всіх учасників справи та почуто їх, забезпечено сторонам справедливий судовий розгляд, що відповідає як вимогам ст. 7 ГПК України, так і узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (справи "Проніна проти України", "Серявін та інші проти України").

З огляду на зміст поширеної Відповідачем інформації щодо Позивача в її системному зв`язку з фактичними обставинами справи, Позивачем доведено факт поширення про нього негативної та недостовірної інформації, яка принижує його ділову репутацію, і викладене не є оціночним судженням (означене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду при розгляді справ у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 10.04.2019 у справі № 398/4136/15-ц (провадження № 61-3 8478св 18).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині визнання недостовірною та такою, що порушує право на недоторканність ділової репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансфарм-Харків", інформацію, поширену Громадською організацією "НОН-СТОП УКРАЇНА" у мережі Facebook за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 та у мессенджері Telegram за посиланням: https://t.me/gononstopukraine/14262.

Постановою Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" передбачено, що за загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документу тощо).

Відповідно до п.15 Постанови Пленуму № 1 спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватися незалежно від вини особи, яка її поширила.

Згідно з ст. 94, 277 ЦК фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Відповідно до пункту 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (надалі - Постанова Пленуму № 1), спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Позивач обрав спростування недостовірної інформації як один із способів захисту свого порушеного права, отже, зважаючи на те, що суд дійшов висновку про те, що інформація, яка була поширена Відповідачем - Громадською організацією "НОН-СТОП УКРАЇНА" в стверджувальній формі, як доведений факт у мережі Facebook за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 та у мессенджері Telegram за посиланням: https://t.me/gononstopukraine/14262 є неправдивою, то така повинна бути спростованою Відповідачем у спосіб, найбільш близький до способу її поширення, шляхом вилучення з загального доступу інформаційного матеріалу, розміщеного на інформаційних ресурсах Громадської організації "НОН-СТОП УКРАЇНА" в мережі Інтернет та опублікування рішення суду у справі на інформаційних ресурсах Громадської організації "НОН-СТОП УКРАЇНА" у мережі Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/gononstopukraine/posts/pfbid02yaLD6RZZrvG3 c7j9B6GUzA8pb2THqqu8A6t763HWpeSzBnueK5NhVf1uszPp8c3zl та у мессенджері Telegram за посиланням: https://t.me/gononstopukraine/14262. Спростування повинно відбутися у десятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 1'000'000 грн суд зазначає наступне.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (частина 1 статті 23 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частини 3 статті 23 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (частини 4, 5 статті 23 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У цивільному праві протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою полягає в тому, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

При цьому природа такого зв`язку має бути пряма, тобто дії відповідача мають завдавати шкоду позивачеві як conditio sine qua non ("умова, без якої не може бути") (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 910/10501/19).

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, а під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, - втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Отже, для настання цивільно-правової відповідальності Відповідача за заподіяння Позивачеві моральної шкоди у цій справі Позивачу належить довести наявність усієї сукупності зазначених ознак складу цивільного правопорушення (наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом - моральною шкодою), у той час як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності.

За змістом наведеної норми зобов`язання відшкодувати моральну шкоду виникає лише за умови, що ця шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності). Тобто заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.01.2024 у cправі №910/10692/22.

У постановах від 14.03.2023 у справі №903/5/22, від 02.08.2022 у справі №910/8641/19, від 18.03.2021 у справі №927/791/18 та від 04.08.2021 у справі №761/35290/19 Верховний Суд зазначив, що під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її господарської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин. Відносини в процесі формування ділової репутації не можна оцінювати, залишаючи поза увагою соціальний контекст. Ділова репутація формується через бізнес діяльність, де визначальним є професійні характеристики, стиль ведення справ тощо.

Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин .

Приниженням ділової репутації суб`єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв`язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

Отже, виходячи з комплексного аналізу наведених норм, юридична особа, яка звертається до суду з позовом про стягнення моральної шкоди, повинна довести факт спричинення їй немайнової шкоди внаслідок приниження її ділової репутації, посягання на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 16.11.2021 у справі №915/1375/20.

Таким чином, у частині вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої Відповідачем, Позивач має довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили приниження ділової репутації, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

Суд установив, що поширена Відповідачем інформація порушує особисті немайнові права Позивача, зокрема право на ділову репутацію та її недоторканність. Допущеними висловлюваннями, які містять неперевірені дані, Відповідач формує у свідомості громадян, представників органів влади та місцевого самоврядування негативну оцінку діяльності підприємства Позивача.

При цьому для підприємства позивача ділова репутація є тотожною поняттю безпеки. Викладені відповідачем твердження прямо впливають на вибір контрагентів, змушуючи їх уникати через побоювання за власне життя та здоров`я. Такі негативні явища як соціальна напруга навколо бренду та втрата лояльності клієнтів є прямим наслідком дій Відповідача. Отже, поширення відповідачем інформація створює перешкоди у взаємодії з контрагентами.

Зважаючи на наявність порушеного права та враховуючи вимоги розумності і справедливості Позивач має право вимагати відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи масштаб аудиторії соціальних мереж Відповідача та глибину негативного впливу на професійну сферу діяльності Позивача, суд вважає, що сума відшкодування у розмірі 70000,00 гривень є цілком обґрунтованою, відповідає принципам розумності, справедливості та необхідності компенсації за підрив довіри до господарської діяльності Позивача.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з підстав, наведених судом вище.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України та враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недостовірною та такою, що порушує право на недоторканність ділової репутації ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ» (код ЄДРПОУ: 32676600), інформацію, поширену Громадською організацією «НОН-СТОП УКРАЇНА»:

17.05.2026 у мережі Facebook за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 наступного змісту:

«Аптечна мережа 9-1-1 разом із ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ вибудували системну схему фіктивного працевлаштування чоловіків призовного віку. Осіб масово оформлюють у штат без фактичного допуску до роботи, створюючи повний пакет документів накази, відомості, нарахування зарплати. Жодних трудових функцій вони не виконують і на робочих місцях не з`являються. Таким чином формується штучний статус «працівника», який використовується як інструмент обходу мобілізації.»;

«Схему контролює ОСОБА_1 у зв`язці з групою Данієлянів власників мережі 9-1-1. Через підконтрольне підприємство забезпечується оформлення військовозобов`язаних осіб за грошову винагороду. При цьому «працевлаштування» не має жодного відношення до реальної діяльності компанії. ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ декларує перевезення, але оформлені особи не залучені до цієї роботи. Вся їхня «зайнятість» існує виключно у документах. А Міноборони на чолі з ОСОБА_2 кришує всю цю діяльність, бо фармафія приносить непогані прибутки.»;

«У цих умовах фіктивне працевлаштування стає частиною ширшої системи впливу і заробітку.

На цьому фоні ключовим механізмом стають офіційні листи до ТЦК. Директор Моісієнко направляє документи на конкретних осіб із формулюванням про їх «працевлаштування» на критично важливе підприємство та необхідність оновлення військово-облікових даних. У цих листах одразу закладається подальше бронювання. Фактично це створення паперової підстави під відстрочку без реальної роботи. Сам лист використовується як прикриття фіктивного статусу.»;

«За включення до такого «штату» з осіб системно отримують кошти. Людям обіцяють бронювання, однак підприємство не формує і не подає належних списків для його отримання. Жодні процедури погодження не проходяться. У результаті людина отримує лише запис у документах і ілюзію захисту від мобілізації. Це фактично продаж фіктивного статусу під виглядом працевлаштування.»;

«Показово, що після розголосу 07.05.2026 року Рафаєляна формально виводять зі складу засновників підприємства. Його замінює інша особа без реального впливу, при цьому управління і діяльність не змінюються. Такий крок має всі ознаки спроби приховати фактичний контроль і уникнути відповідальності. Сама схема продовжує працювати у тому ж вигляді.»;

«Фактично ми маємо єдину систему: аптечна мережа, підконтрольне підприємство, фіктивне працевлаштування, продаж «бронювання» і паралельний тиск через суди. «Трансфарм-Харків» і «Аптека 9-1-1» діють як одна структура, але контролюючі органи цього вперто «не бачать».»;

«?За вказаними фактами нами вже скеровано ряд скарг до контролюючих органів із вимогами: провести перевірку діяльності ТОВ «Трансфарм-Харків» на відповідність заявленим КВЕД, встановити реальність трудових відносин і фактичний допуск працівників до роботи, перевірити наявність ознак фіктивного працевлаштування військовозобов`язаних осіб, дослідити використання статусу критично важливого підприємства для бронювання, а також встановити факти подання недостовірних документів і отримання коштів за формальне «працевлаштування».»;

«Мобілізація перетворилась на подвійні правила: для одних вулиця і бус, для інших каса і фіктивне працевлаштування з «бронню». Через такі схеми створюється паралельна реальність, де статус вирішується грошима, а не законом. «Трансфарм-Харків» і «Аптека 9-1-1» демонструють, як це працює на практиці. Ігнорування таких схем означає лише одне вони будуть масштабуватись далі»;

18.05.2026 у мессенджері Telegram за посиланням: https://t.me/gononstopukraine/14262 наступного змісту:

«Під прикриттям аптечного гіганта « 9-1-1» торгують фіктивними робочими місцями для ухилянтів.

Поки для більшості громадян мобілізація означає виконання конституційного обов`язку, для фармацевтичного бізнесу вона перетворилася на прибутковий інструмент.

?Аптечна мережа 9-1-1 у змові з компанією #ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ побудувала цинічну схему фіктивного працевлаштування чоловіків призовного віку. Військовозобов`язаних масово оформлюють у штат, створюючи повний пакет документів від наказів до зарплатних відомостей, хоча люди не виконують жодних обов`язків і взагалі не з`являються на робочих місцях.

Цю діяльність повністю контролює # ОСОБА_3 разом із власниками аптечної мережі, групою #Данієлян. Вони продають штучний статус працівника за грошову винагороду, використовуючи ТРАНСФАРМ ХАРКІВ, яке декларує транспортні перевезення, як паперове прикриття. Безкарність бізнесу забезпечує політичне прикриття.

Процеси кришує керівництво #Міноборони на чолі з #Федоров, адже доходи фармафії дозволяють купувати лояльність, а монопольне становище мережі на ринку роками захищає голова #АМКУ Павло #Кириленко.»;

«Ключовим гвинтиком махінації є директор #Моісієнко, який направляє офіційні листи до ТЦК. У цих зверненнях він зазначає, що конкретні особи працевлаштовані на нібито критично важливому підприємстві, вимагає оновлення їхніх даних і закладає підґрунтя для подальшого бронювання.»;

«??Насправді ж людей просто ошукують. Отримавши гроші за включення до штату та пообіцявши захист, ділки не подають належних списків на бронювання та не проходять жодних процедур погодження. Клієнти купують лише ілюзію безпеки та фіктивний запис у трудовій» - що є хибною брехнею та наклепом. Твердження про те, що «насправді ж людей

«Коли схема набула розголосу, організатори спробували замести сліди. Уже 7 травня дві 2026 року Рафаєляна формально вивели зі складу засновників, замінивши підставною особою, хоча фактичний контроль над бізнесом не змінився.»;

«?У відповідь на це свавілля нами вже скеровано масив скарг до контролюючих органів. Ми вимагаємо невідкладно перевірити ТОВ ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ на відповідність КВЕДам, встановити реальність трудових відносин, довести фіктивність працевлаштування та дослідити зловживання статусом критично важливого підприємства для ухилення від мобілізації.

Подвійні стандарти, де для одних існує закон, а для інших каса, мають бути зупинені, інакше ця корупційна пухлина остаточно зруйнує оборонну систему країни.».

3. Зобов`язати Громадську організацію «НОН-СТОП УКРАЇНА» у десятиденний строк з дня набрання законної сили рішенням суду вилучити з загального доступу інформаційний матеріал, розміщений на інформаційних ресурсах Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» в мережі Інтернет, а саме:

у мережі Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/gononstopukraine/posts/pfbid02yaLD6RZZrvG3 c7j9B6GUzA8pb2THqqu8A6t763HWpeSzBnueK5NhVf1uszPp8c3zl

у мессенджері Telegram за посиланням: https://t.me/gononstopukraine/14262.

4. Зобов`язати Громадську організацію «НОН-СТОП УКРАЇНА» у десятиденний строк з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати недостовірну інформацію у наступний спосіб: опублікувати рішенням суду у справі на інформаційних ресурсах Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» у мережі Інтернет, а саме у мережі Facebook та у Telegram.

5. Стягнути з Громадської організації "Нон-Стоп Україна" (61003, м. Харків, пров. Банний, б. 1, кв. 32; код ЄДРПОУ 45775786) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ" (61038, м. Харків, в`їзд Білостоцький, буд. 2, код ЄДРПОУ 32676600) - моральну шкоду у розмірі 70000,00 грн та судовий збір у сумі 8827,20 грн.

6. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "05" листопада 2026 р.

СуддяЄ.М. Жиляєв