Рішення № 141264615, 06.11.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/3655/25(916/3170/26)Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,

дослідивши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ШИППІНГ" (03187, м. Київ, пр. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315; код ЄДРПОУ: 38039872)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРОМІНЬ-2014 (03186, м. Київ, вулиця А. Антонова, будинок 5 ЛІТ. А, кімната 712, код ЄДРПОУ 3942138)

про стягнення заборгованості в сумі 240 000,00 грн

в межах справи № 916/3655/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ШИППІНГ"

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ШИППІНГ" звернулося із позовною заявою (вх. №3249/26 від 03.08.2026), сформованою в системі Електронний суд 03.08.2026, до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРОМІНЬ-2014 про стягнення заборгованості у сумі 240 000,00 грн, у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійснення виконання грошового зобов`язання щодо повернення безпідставно набутого майна (грошових коштів).

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовну заяву у справі № 916/3170/26 передано на розгляд судді Грабован Л.І.

Рух справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2026 прийнято до розгляду позовну заяву (вх. №3249/26 від 03.08.2026) та відкрито провадження у справі № 916/3170/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ШИППІНГ" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРОМІНЬ-2014 про стягнення заборгованості в сумі 240 000,00 грн; справу № 916/3170/26 розглядати за правилами Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження в межах справи № 916/3655/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ШИППІНГ" без виклику сторін із присвоєнням справі № 916/3655/25(916/3170/26).

П. 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Одеської області від 19.08.2026 відповідачу запропоновано надати суду відзив на позов у порядку ст.165 ГПК України із доданням до нього доказів надсилання відзиву іншим учасникам справи, попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи, докази його надсилання іншим учасникам справи.

Копія ухвали Господарського суду Одеської області від 19.08.2026 була надіслана на офіційну юридичну адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРОМІНЬ-2014 зазначену у відповіді № 3202997 від 20.08.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак повернута на адресу господарського суду відділенням поштового зв`язку, із зазначенням причин повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пп. 4,5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 04.11.2024 у справі №910/2552/23).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19 та постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.05.2024 у справі №910/17772/20 сформульовано висновки про те, що негативні наслідки через неодержання підприємцем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на підприємця. Не може вважатися неотриманим чи отриманим несвоєчасно звернення відправника до одержувача, якщо одержувач власними діями чи бездіяльністю (наприклад, несвоєчасним зверненням до відділення поштового зв`язку, незабезпечення особи для отримання кореспонденції за своєю адресою тощо) призвів до затримки в одержанні кореспонденції. Протилежний підхід суперечив би принципам справедливості, добросовісності і розумності (стаття 3 Цивільного кодексу України).

Згідно із правовою позицією Європейського суду з прав людини, відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі Нун`єш Діаш проти Португалії від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 04.11.2024 у справі №910/2552/23, до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Аналогічний правовий висновок сформульовано Верховним Судом у постанові від 19.07.2023 у справі №906/638/22.

Разом з тим, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Водночас суд у даному контексті також враховує практику Європейського суду з прав людини, якою визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008 встановлено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії від 07.07.1989).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі Тойшлер проти Германії від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Згідно із правовим висновком Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.04.2023 у справі №904/272/22, Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема Електронний кабінет ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

Таким чином, ухвала Господарського суду Одеської області від 19.08.2026 була надіслана відповідачу у відповідності до вимог чинного процесуального законодавства.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 ГПК України щодо подання відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами від сторін до суду не надходило.

Враховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, дію якого продовжено.

Згідно з приписами ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

З урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд розглядає справу № № 916/3655/25(916/3170/26) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Позиція позивача

Постановою Господарського суду Одеської області від 27.04.2026 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ШИППІНГ"; відкрито відносно ТОВ "МЕГА-ШИППІНГ" ліквідаційну процедуру строком на 12 (дванадцять) місяців, а саме до 27.04.2027; припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "МЕГА-ШИППІНГ"; припинено повноваження розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Заріцького Юрія Миколайовича (свідоцтво про здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора №75 від 31.01.2013 р.). Ліквідатором ТОВ "МЕГА-ШИППІНГ" призначено арбітражного керуючого Заріцького Юрія Миколайовича.

За результатами вжитих арбітражним керуючим Заріцьким Ю.М. заходів в межах справи №916/3655/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГА-ШИППІНГ» отримано інформацію у вигляді банківських виписок від АТ «МТ БАНК» та ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ» за період дати відкриття по дату закриття рахунків.

Вказує, що виходячи із аналізу отриманої та наявної інформації щодо активів боржника та розпорядженням ними останнім до порушення справи про банкрутство, а також відповідно до банківських виписок встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПРОМІНЬ-2014»» було отримано із поточного рахунку ТОВ «МЕГА-ШИППІНГ», грошові кошти відповідно до наступної інформації/ даних: підстава перерахування/ видачі/оплати - оплата за товар по дог.б.н.от 13.11.2014 р.без пдв, 24.02.2015 у загальній сумі 240 000,00 грн.

У зв`язку із проведенням ліквідаційної процедури у справі №916/3655/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГА-ШИППІНГ» та у відповідності до норм/положень Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатором позивача було направлено на адресу відповідача вимогу вих. №675/26 від 29 травня 2026 року, із необхідністю протягом 10 днів здійснити повернення на користь ТОВ «МЕГА-ШИППІНГ» раніше отриманих грошових коштів у сумі 240 000,00 грн або надати належні/допустимі докази існування реальності та фактичного виконання відповідної господарської операції, котра передбачала необхідність сплати ТОВ «МЕГА-ШИППІНГ» коштів на користь ТОВ «АГРОФІРМА «ПРОМІНЬ-2014»».

Зазначає, що вимогу вих. №675/26 від 29.05.2026 було направлено на адресу відповідача яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та із врахуванням Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2009 року за №270, є такою, що вважається врученою/доставленою. Проте, відповіді від відповідача на його вимогу, позивач не отримав.

Вказує, що будь-які правовідносини між ТОВ «МЕГА-ШИППІНГ» та ТОВ «АГРОФІРМА «ПРОМІНЬ-2014»», в тому числі на підставі укладених господарських договорів, актів, тощо відсутні.

Обставини справи, встановлені судом

Постановою Господарського суду Одеської області від 27.04.2026 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ШИППІНГ"; відкрито відносно ТОВ "МЕГА-ШИППІНГ" ліквідаційну процедуру строком на 12 (дванадцять) місяців, а саме до 27.04.2027; припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "МЕГА-ШИППІНГ"; припинено повноваження розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Заріцького Юрія Миколайовича (свідоцтво про здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора №75 від 31.01.2013 р.). Ліквідатором ТОВ "МЕГА-ШИППІНГ" призначено арбітражного керуючого Заріцького Юрія Миколайовича.

За результатами вжитих арбітражним керуючим заходів в межах справи № 916/3655/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГА-ШИППІНГ» отримано інформацію у вигляді банківських виписок від АТ «МТ БАНК» та ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ» за період дати відкриття по дату закриття рахунків.

Відповідно до цих банківських виписок встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПРОМІНЬ-2014»» було отримано із поточного рахунку ТОВ «МЕГА-ШИППІНГ» грошові кошти відповідно до наступної інформації/даних: підстава перерахування/ видачі/оплати - оплата за товар по дог.б.н.от 13.11.2014 р.без пдв, 24.02.2015 у загальній сумі 240 000,00 (100 000,00 грн+140 000,00) грн.

У вимозі вих. №675/26 від 29.05.2026 ліквідатор ТОВ «МЕГА-ШИППІНГ» арбітражний керуючий Заріцький Ю.М. просив протягом 10 днів здійснити повернення на користь ТОВ «МЕГА-ШИППІНГ» раніше отриманих грошових коштів у сумі 240 000,00 грн. або надати належні/допустимі докази існування реальності та фактичного виконання відповідної господарської операції, котра передбачала необхідність сплати ТОВ «МЕГА-ШИППІНГ» коштів на користь ТОВ «АГРОФІРМА «ПРОМІНЬ-2014»».

Станом на 26.02.2015, так і на дату подання цього позову ТОВ «АГРОФІРМА «ПРОМІНЬ-2014»» відповіді на вимогу позивача не надав, доказів існування реальності та фактичного виконання відповідної господарської операції у сумі 240 000,00 грн також не надав, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Норми права, що підлягають застосуванню. Висновки суду

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ч. 6 ст. 12 ГПК України передбачено, що Господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Предметом даного спору є повернення безпідставно набутих коштів.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої 1 та 2 статті 1212 ЦК України - особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повер-нути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Загальна умова частини 1 статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Разом з тим, набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст.1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Близька за змістом позиція викладена в постановах ВС від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й на час розгляду спору. Водночас слід враховувати, що предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Поряд з цим за статтею 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (частина 1), а у разі такої неможливості відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення (частина 2).

Отже, у контексті спірних правовідносин за вказаними правовими положеннями та висновками по їх застосуванню для стягнення безпідставно отриманих коштів потребується встановлення факту набуття коштів відповідачем за рахунок позивача та факту відсутності правової підстави, на якій кошти набувалися відповідачем, у тому числі договірної.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Доказів існування реальності та фактичного виконання господарської операції з оплати за товар по дог.б.н. від 13.11.2014 без ндс у сумі 240 000,00 грн, відповідач до суду не надав, зворотного не довів.

Отже, судом встановлено, що між сторонами не виникли майново-господарські зобов`язання за наслідками договору вказаного у призначенні відповідного платежу, що вказує на безпідставність їх перерахування.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, банківська виписка про здійснення операції з перерахування коштів 24.02.2015 є письмовими доказами переказу ТОВ «МЕГА ШИППІНГ» на рахунок ТОВ «АГРОФІРМА «ПРОМІНЬ-2014»» грошових коштів в сумі 240 000,00 грн, які переведені без належної правової підстави, а тому на підставі статей 1212 та 1213 ЦК України відповідач повинен повернути їх на вимогу №675/26 від 29.05.2026 позивача, яку відповідач не виконав та кошти не повернув.

У зв`язку з неповерненням безпідставно отриманих коштів у ТОВ «МЕГА ШИППІНГ» виникло право на їх стягнення у примусовому порядку.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Господарський суд, відповідно до статті 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.

Отже, вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

За приписами статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на викладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі.

Судові витрати.

Частиною 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що судові витрати у даній справі складаються із судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду із даною позовною заявою, у розмірі 2 880,00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією про сплату № 7864-9791-3784-1104 від 03.08.2026.

Враховуючи те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ШИППІНГ" підлягають задоволенню у повному обсязі, витрати позивача, пов`язані із сплатою судового збору покладаються на відповідача, внаслідок повного задоволення позову судом.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ШИППІНГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРОМІНЬ-2014 про стягнення заборгованості в сумі 240 000,00 грн задовольнити у повному обсязі.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРОМІНЬ-2014 (03186, м. Київ, вулиця А. Антонова, будинок 5 ЛІТ. А, кімната 712, код ЄДРПОУ 3942138) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ШИППІНГ" (03187, м. Київ, пр. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315; код ЄДРПОУ: 38039872) 240 000 (двісті сорок тисяч) грн 00 коп. заборгованості, а також витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 880,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено 06 листопада 2026 р.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у порядку ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Копію рішення надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ШИППІНГ".

Копію рішення надіслати поштовим зв`язком: Товариству з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРОМІНЬ-2014 (03186, м. Київ, вулиця А. Антонова, будинок 5 ЛІТ. А, кімната 712).

Суддя Л.І. Грабован