Ухвала суду № 141264321, 03.11.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"03" листопада 2026 р.

м. Київ

Справа № 911/1271/26

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Енергія"

про відстрочення виконання судового рішення у справі №911/1271/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг" (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, код 42399676)

до Приватного акціонерного товариства "Енергія" (08700, Київська обл., місто Обухів, вул. Промислова, будинок 1, код 13699556)

про стягнення 30265102,03 грн,

за участю представників:

від позивача: Верхацького І.В.;

від відповідача: Вишневської О.М.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.09.2026 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "Енергія" на користь ТОВ "ГК "Нафтогаз трейдинг" 30265102,03 грн основного боргу та 363181,22 грн витрат зі сплати судового збору.

Через систему «Електронний суд» 22.10.2026 від ПАТ "Енергія" надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення у справі №911/1271/26.

Ухвалою суду від 26.10.2026 призначено розгляд заяви відповідача про відстрочення виконання рішення на 03.11.2026.

Через систему «Електронний суд» 30.10.2026 від позивача надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення.

У судове засідання, яке відбулось 03.11.2026, з`явилися учасники справи.

В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що виконання судового рішення в повному обсязі наразі є істотно ускладненим у зв`язку зі скрутним фінансовим становищем підприємства, збитковістю його господарської діяльності, наявністю значної дебіторської заборгованості споживачів та невідшкодованої державою різниці в тарифах. Також представником відповідача у судовому засіданні додатково звернуто увагу суду на те, що основний акціонер відповідача (ПрАТ "Київський картонно-паперовий комбінат"), який є одночасно головним споживачем теплової енергії, що виробляється відповідачем, 07.10.2026 зазнав ракетного обстрілу зі сторони агресора, що фактично зупинило його діяльність, що безпосередньо додатково вплинуло на реальну можливість виконати судове рішення як за рахунок надходжень від споживання теплової енергії цим підприємством так і за рахунок допомоги в оплаті боргу самим головним акціонером.

Також відповідач зазначає, що ПрАТ «Енергія» є критично важливим підприємством, яке забезпечує тепловою енергією та гарячою водою близько 9583 абонентів міста Обухова, а примусове виконання рішення суду у ситуації що сталась, зокрема накладення арешту на рахунки підприємства, може призвести до паралізації його діяльності, неможливості виплати заробітної плати працівникам та забезпечення безперебійного теплопостачання населення.

Також відповідач посилається на наслідки ракетного обстрілу 07.10.2026, внаслідок якого було пошкоджено будівлі котельні та котельне устаткування, що зумовило необхідність проведення відновлювальних робіт за власний рахунок. Крім того, зазначає про зупинення господарської діяльності основного споживача теплової енергії - ПрАТ «Київський картонно-паперовий комбінат», що негативно вплинуло на надходження коштів підприємства.

Відповідач наголошує, що не ухиляється від виконання судового рішення, визнає наявність заборгованості та має намір її погасити, однак потребує додаткового часу для відновлення господарської діяльності та акумулювання необхідних коштів. При цьому зазначає про вжиття ним заходів щодо стягнення заборгованості зі споживачів, а також про попередні спроби врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди.

З огляду на викладене відповідач просить відстрочити виконання рішення суду строком на 12 місяців, посилаючись на наявність обставин, які істотно ускладнюють його виконання.

Позивач у поданих запереченнях зазначає, що наведені відповідачем обставини скрутного фінансового становища, збитковості господарської діяльності та наявності кредиторської заборгованості самі по собі не є достатніми підставами для відстрочення виконання судового рішення, оскільки здійснення господарської діяльності пов`язане з підприємницьким ризиком, який несе сам суб`єкт господарювання.

Звертає увагу, що відповідачем не надано належних доказів відсутності коштів на рахунках, майна, на яке можливо звернути стягнення, а також реальної загрози банкрутства підприємства. При цьому надана відповідачем фінансова звітність відображає його фінансовий стан лише за певний звітний період та не підтверджує неможливості виконання судового рішення.

Також позивач наголошує, що предметом спору було стягнення заборгованості за спожитий природний газ, поставлений у період із травня по жовтень 2025 року, а не стягнення штрафних санкцій чи інших додаткових нарахувань. Посилається на те, що відсутність у боржника необхідних коштів не звільняє його від обов`язку виконання грошового зобов`язання.

Крім того, позивач зазначає, що на нього покладено спеціальні обов`язки щодо забезпечення ресурсом природного газу виробників теплової енергії, а тому своєчасне надходження коштів від споживачів природного газу має істотне значення для забезпечення безперебійного функціонування ринку природного газу та енергетичної безпеки держави.

Позивач також посилається на принцип обов`язковості судових рішень, гарантований Конституцією України, Господарським процесуальним кодексом України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, зазначаючи, що надання тривалої відстрочки без належного обґрунтування порушуватиме майнові інтереси стягувача, відтерміновуватиме поновлення його порушених прав та порушуватиме баланс інтересів сторін.

З огляду на викладене позивач вважає, що відповідачем не доведено наявності виключних обставин, які істотно ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду, та просить відмовити у задоволенні заяви про відстрочення його виконання.

Розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання судового рішення, заперечення позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 5 статті 331 ГПК України суд за заявою сторони може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а підставою для цього є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При цьому строк відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Системний аналіз наведеної норми свідчить, що відстрочення виконання судового рішення є винятковим процесуальним заходом, застосування якого пов`язується з наявністю об`єктивних обставин, що перешкоджають своєчасному виконанню рішення, та необхідністю забезпечення справедливого балансу інтересів сторін.

Суд враховує, що рішенням Господарського суду Київської області від 22.09.2026 у справі №911/1271/26 з відповідача стягнуто 30265102,03 грн основного боргу та 363181,22 грн судового збору, а отже, його виконання безпосередньо пов`язане із захистом майнових прав позивача.

Разом з тим, оцінюючи доводи відповідача, суд бере до уваги, що ПрАТ «Енергія» є підприємством, яке забезпечує постачання теплової енергії та гарячої води значній кількості споживачів міста Обухова, зокрема населення та об`єктів соціальної сфери, а також має статус критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Суд враховує, що відповідно до наданої відповідачем фінансової звітності за перше півріччя 2026 року підприємство отримало значний збиток, має істотну кредиторську та дебіторську заборгованість, а також посилається на наявність невідшкодованої різниці в тарифах, що, за твердженням відповідача, істотно обмежує його фінансові можливості щодо здійснення розрахунків за спожитий природний газ.

При цьому суд бере до уваги не лише сам факт збитковості господарської діяльності відповідача, а й специфіку його діяльності як теплопостачального підприємства, фінансове забезпечення якої значною мірою залежить від своєчасності розрахунків кінцевих споживачів та встановлених тарифів на теплову енергію.

Крім того, істотне значення для вирішення цього питання мають обставини пошкодження внаслідок ракетного обстрілу будівель котельні та котельного устаткування відповідача, що зумовило необхідність проведення відновлювальних робіт та додаткових витрат для забезпечення подальшої діяльності підприємства.

Суд також бере до уваги, що внаслідок ракетних ударів було пошкоджено виробничі потужності ПрАТ «Київський картонно-паперовий комбінат», який, за доводами відповідача, є його основним споживачем теплової енергії, а припинення діяльності такого споживача негативно вплинуло на надходження коштів підприємства.

Вказані обставини ракетних обстрілів вчинених державою агресором безпосередньо після прийняття рішення у даній справі і їх наслідків є загальновідомими фактами та висвітлювались в зособах масової інформації.

Отже, наведені обставини у своїй сукупності свідчать про наявність у відповідача істотних фінансових труднощів, які мають не лише загальний характер, пов`язаний із здійсненням господарської діяльності, а й зумовлені конкретними надзвичайними подіями, пов`язаними зі збройною агресією російської федерації.

При цьому суд враховує, що відповідач не заперечує наявності заборгованості перед позивачем, не відмовляється від її погашення протягом судового розгляду, неодноразово намагався вирішити даний спір шляхом укладення мирової угоди та вживає заходів щодо стягнення заборгованості зі споживачів теплової енергії, що підтверджується, зокрема, відомостями про здійснення претензійно-позовної роботи та наявність відкритих виконавчих проваджень щодо стягнення заборгованості з абонентів.

Також суд бере до уваги звернення виконавчого комітету Обухівської міської ради з клопотанням про надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення, що додатково свідчить про суспільну значущість відновлення та безперервної діяльності підприємства для забезпечення життєдіяльності територіальної громади, особливо в прийдешній осінньо-зимовий період 2026-2027 років.

Водночас суд відхиляє доводи позивача про те, що наведені відповідачем обставини не можуть бути підставою для відстрочення виконання рішення виключно з огляду на те, що збитковість господарської діяльності та відсутність коштів є підприємницькими ризиками боржника.

Так, суд погоджується з тим, що сама по собі збитковість підприємства, наявність кредиторської заборгованості або недостатність грошових коштів не є безумовними підставами для відстрочення виконання судового рішення. Однак у цій справі суд оцінює не окремі фінансові показники діяльності відповідача, а сукупність обставин, зокрема наслідки ракетного обстрілу, пошкодження виробничих потужностей, необхідність їх відновлення, значну заборгованість споживачів та особливий характер діяльності відповідача як підприємства, від якого залежить теплопостачання значної кількості населення в зимовий період 2026-2027 років, особливо враховуючи, що станом на момент прийняття рішення суду та розгляду поданої відповідачем заяви вже мав початися опалювальний сезон.

Не приймає суд і доводи позивача про відсутність доказів наявності виключних обставин з огляду на те, що відповідачем не надано повної інформації про наявність або відсутність у нього майна, на яке можливо звернути стягнення.

Суд зазначає, що предметом доказування під час вирішення питання про відстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, які істотно ускладнюють його виконання або роблять його неможливим, а не виключно встановлення абсолютної відсутності у боржника будь-якого майна чи грошових коштів. Відсутність таких відомостей підлягає врахуванню судом у сукупності з іншими доказами, однак сама по собі не спростовує наявності інших об`єктивних обставин, на які посилається відповідач та які має враховувати суд у своїй сукупності.

Разом з тим суд враховує доводи позивача про необхідність забезпечення своєчасного надходження коштів за поставлений природний газ, оскільки на ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» покладено спеціальні обов`язки щодо забезпечення ресурсом природного газу виробників теплової енергії. Відтак, тривале відтермінування виконання рішення також може негативно вплинути на майнові інтереси позивача та можливість виконання покладених на нього спеціальних обов`язків.

Суд наголошує, що відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Надання відстрочки виконання судового рішення не повинно призводити до нівелювання обов`язковості судового рішення або до надмірного обмеження права стягувача на своєчасне отримання присуджених йому коштів.

Водночас, вирішуючи питання щодо тривалості відстрочення, суд враховує необхідність дотримання балансу майнових інтересів обох сторін, з одного боку - забезпечення реального виконання судового рішення та захисту прав позивача, а з іншого - недопущення припинення діяльності відповідача, яка має істотне значення для забезпечення тепловою енергією та гарячою водою населення міста Обухова та відповідно створення значної соціальної напруги у суспільстві у складний для країни період.

За таких обставин суд доходить висновку, що надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення є виправданим та необхідним заходом, який надасть підприємству додатковий час для проведення відновлювальних робіт, стабілізації фінансово-господарської діяльності та акумулювання коштів для погашення заборгованості перед позивачем сприятиме забезпеченню тепловою енергією та гарячою водою населення міста Обухова та відповідно забезпечить уникнення обставин, які зумовлять створення значної соціальної напруги у суспільстві (зокрема у громаді м. Обухова) у складний для країни період.

Разом з тим суд не вбачає підстав для надання відстрочки на весь запитуваний відповідачем строк - 12 місяців, оскільки таке відтермінування виконання рішення за відсутності належних гарантій погашення заборгованості протягом цього періоду може призвести до надмірного обмеження майнових прав позивача та порушення балансу інтересів сторін.

При визначенні строку відстрочення суд також враховує, що відповідачем не наведено достатніх обґрунтувань, які б свідчили про об`єктивну необхідність саме дванадцятимісячного строку для усунення обставин, що ускладнюють виконання рішення.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення справедливого балансу інтересів сторін, співмірності втручання у майнові права стягувача та створення відповідачу реальної можливості відновити господарську діяльність і виконати судове рішення, суд вважає за необхідне заяву ПрАТ «Енергія» задовольнити частково, відстрочивши виконання рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2026 у справі №911/1271/26 строком на шість місяців, з моменту набрання рішенням законної сили.(при визначенні означеного строку судом враховано орієнтовний строк можливого завершення опалювального сезону)

Такий строк, на переконання суду, є достатнім для надання відповідачу можливості стабілізувати фінансовий стан та вжити заходів для погашення присудженої заборгованості, водночас не покладаючи на позивача надмірного тягаря тривалого очікування виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 234, 239, 331 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства "Енергія" про відстрочення виконання судового рішення у справі №911/1271/26 від 22.09.2026 задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2026 у справі №911/1271/26 на шість місяців до 22.04.2027 року.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.

Ухвали суду підлягають оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Ухвалу підписано 06.11.2026.

Суддя А.Ф. Черногуз