Рішення № 141264189, 29.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.10.2026Справа № 910/9483/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Блажівської О.Є., при секретарі судового засідання - Тесля К.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 910/9483/26,

за позовом Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (03035, місто Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; код ЄДРПОУ: 21602826)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вівере Бене 2» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 81; код ЄДРПОУ: 35265531)

про стягнення 1 088 000 грн 00 коп.,

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 29.10.2026,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Стислий виклад позовних вимог.

До Господарського суду міста Києва звернулося Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вівере Бене 2» про стягнення пені у розмірі 1 088 000 (один мільйон вісімдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/25-р/к від 03 квітня 2025 року у справі № 98/60/106-рп/к.19 накладено штраф на товариство з обмеженою відповідальністю «Вівере Бене 2» (ідентифікаційний код юридичної особи 35265531, м. Київ) (далі - ТОВ «Вівере Бене 2», Відповідач) у розмірі 1 088 000 (один мільйон вісімдесят вісім тисяч) гривень за вчинення порушення, передбаченого передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції, у вигляді у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (надалі - Рішення ПМТВ).

Згідно з частиною другою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон № 2210) рішення органу Антимонопольного комітету України набирають чинності з дня їх прийняття.

Згідно з частиною першою статті 56 Закону № 2210 рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі) органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Листом Відділення від 07.04.2025 № 60-02/2840е копію Рішення ПМТВ було направлено ТОВ «Вівере Бене 2» на адресу останнього, що була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань на дату наплавлення: вул. Юрія Іллєнка, буд. 81, м. Київ, 04050.

Копію Рішення ПМТВ разом із вищевказаним супровідним листом не було вручено Відповідачу № 06 011 3275 27 65.

З огляду на це, відповідно до частини першої статті 56 Закону № 2210 інформацію про Рішення ПМТВ було опубліковано на сторінках газети Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» № 94 (8019) від 09 травня 2025 року.

Таким чином, Рішення ПМТВ вважається врученим ТОВ «Вівере Бене 2» - 19.05.2025, оскільки 18.05.2025 припадало на вихідний день - неділю.

Згідно з частиною другою статті 56 Закону № 2210 рішення органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

Відповідно до частини третьої статті 56 Закону № 2210 особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Встановлені у рішенні органу Антимонопольного комітету України зобов`язання, передбачені статтею 48 цього Закону, підлягають виконанню у двомісячний строк з дня одержання рішення органу Антимонопольного комітету України, якщо інше не передбачено законом або цим рішенням.

Строки, передбачені абзацом першим цієї частини, зупиняються на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на час проведення перевірки чи перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органом Антимонопольного комітету України.

Отже, останнім днем двомісячного строку добровільного виконання Рішення ПМТВ є 21.07.2025, оскільки 19.07.2025 та 20.07.2025 припадали на вихідні дні - суботу та неділю відповідно.

Відповідно до частини тринадцятої статті 56 Закону № 2210 протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Рішення ПМТВ ТОВ «Вівере Бене 2» до господарського суду не оскаржувалось, не перебувало на перевірці або перегляді в органах Антимонопольного комітету України, з огляду на що є обов`язковим до виконання.

Таким чином зі спливом двомісячного строку - 21.07.2025 (останній день сплати штрафу) Рішення ПМТВ є чинним та обов`язковим до виконання згідно з приписами статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та статті 56 Закону № 2210.

Відповідно до частин восьмої та дев`ятої статті 56 Закону № 2210 у разі якщо протягом строку, встановленого абзацом першим частини третьої цієї статті, рішення органу Антимонопольного комітету України не виконується, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України видає наказ про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу.

Наказ голови територіального відділення Антимонопольного комітету України про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу, є виконавчим документом, який пред`являється до органів державної виконавчої служби для примусового виконання в порядку, визначеному законом.

Головою Відділення було видано наказ від 23.12.2025 № 60/244-Ю-60/25-р/к-2, який був пред`явлений до органів державної виконавчої служби.

Також, зазначений наказ голови Відділення направлено разом із заявою № 60- 02/53е від 05.01.2026 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у Київській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Також, на виконання наказу № 60/244-Ю-60/25-р/к-2 від 23.12.2025 Шевченківським ВДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 80073854 від 12.02.2026.

Станом на день подання позовної заяви Відділення не отримувало від Відповідача та/або від органів державної виконавчої служби документів, що підтверджують сплату/стягнення накладеного штрафу, накладеного Рішенням ПМТВ.

Позивачем нараховано пеню за період з 22.07.2025 (наступний день після спливу строку сплати штрафу) до 30.07.2026 включно (день складання цього позову) прострочено 374 (триста сімдесят чотири) дні сплати штрафу.

Отже, розмір пені за прострочення сплати штрафу накладеного Рішенням становить - 6 103 680 (шість мільйонів сто три тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок (374 х 16 320 = 6 103 680 грн. 00 коп.).

Натомість частина п`ята статті 56 Закону № 2210 визначає, що розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Оскільки розмір штрафу становить 1 088 000 (один мільйон вісімдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок, а розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, а, отже, в даному випадку сума пені, що підлягає сплаті Відповідачем до Державного бюджету України за Рішенням ПМТВ становить 1 088 000 (один мільйон вісімдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у відповідності до приписів ст. 178 ГПК України не скористався та не надав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 09.09.2026.

В підготовче засідання 09.09.2026 з`явився представник позивача.

В підготовче засідання 09.09.2026 не з`явився відповідач.

Ухвала суду від 07.08.2026 була направлена відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 81; код ЄДРПОУ: 35265531) станом на 09.09.2026 конверт з ухвалою суду від 07.08.2026 знаходився на поштовому відділенні з 15.08.2026 та повернений відправнику за закінченням терміну зберігання. Від відповідача (представника) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, та/або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв`язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, призначене на 09.09.2026, до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» не подано, клопотань/заяв від відповідача (представника) не було подано до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд», а також не направлено до суду через відділення поштового зв`язку.

09.09.2026 у засіданні судом поставлено на обговорення питання щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

09.09.2026 у засіданні представник позивача не заперечував щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 21.10.2026.

20.10.2026 через систему «Електронний суд» від Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшло клопотання про поновлення процесуального строку та долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2026 розгляд справи №910/9483/26 відкладено на 29.10.2026.

29.10.2026 у судове засідання з`явився представник позивача.

Представник позивача 29.10.2026 подане клопотання про поновлення процесуального строку та долучення доказів до матеріалів справи підтримав, надав пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2026 клопотання Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про поновлення процесуального строку та долучення доказів до матеріалів справи від 20.10.2026 задоволено. Поновлено представнику Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України процесуальний строк для подання доказів у справі № 910/9483/26, що містяться у клопотанні про поновлення процесуального строку та долучення доказів до матеріалів справи від 20.10.2026. Долучено до матеріалів справи № 910/9483/26: витяг з ЄДР Відповідача та витяг з АСВП за номером виконавчого провадження № 80073854.

29.10.2026 у засідання не з`явився представник відповідача. Ухвала суду від 26.10.2026 була направлена відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 81. Згідно трекінгу поштового відправлення R067282501829 ухвала суду від 26.10.2026 була повернена на адресу суду із відміткою за закінченням терміну зберігання.

Від відповідача (представника) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, та/або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв`язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, призначене на 29.10.2026, до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» не подано, клопотань/заяв від відповідача (представника) не було подано до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд», а також не направлено до суду через відділення поштового зв`язку.

За аналізом приписів пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, день проставлення у поштовому повідомлені відмітки про відсутність адресата за вказаною адресою вважається днем вручення відповідачу ухвали суду в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення.

За змістом пункту 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку, відправлення EMS - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. Строк зберігання за заявою відправника/адресата (одержувача) і за додаткову плату може бути продовжений.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження не повертати (пункт 102 вказаних Правил).

Крім того, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (така ж правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б), від 07.09.2022 № 910/10569/21, від 19.12.2022 № 910/1730/22, від 01.03.2023 № 910/18543/21, від 30.03.2023 № 910/2654/22, від 06.06.2023 № 922/3604/21, від 09.11.2023 у справі № Б-39/02-09 (922/3286/21).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду по справі №910/9483/26 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до Витягу інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадським формувань, що міститься в матеріалах справи, дані щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Вівере Бене 2» про перебування юридичної особи в процесі припинення та про перебування юридичної особи в процесі провадження у справі про банкрутство, санації - відсутні; адреса місцезнаходження юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Вівере Бене 2» (код ЄДРПОУ: 35265531) не змінювалась, визначена як: Україна, 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 81.

Позивачем (його представником) чи відповідачем (його представником) інших зазначень адреси місцезнаходження відповідача та/або адреси для листування, окрім зазначеного з Витягу інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадським формувань, що міститься в матеріалах справи - не визначено.

Згідно з ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру: якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Враховуючи викладене, Відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи.

Додатково суд зазначає, що відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Вівере Бене 2», є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України, а тому в силу приписів частини 6 статті 6 ГПК України зобов`язане зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, відповідно до статті 74 ГПК України обов`язок доказування, зокрема подання доказів, покладено на сторони та інших учасників справи.

Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 березня 2023 року у справі № 905/2307/21 (905/496/22).

У постанові Верховного Суду від 12.05.2026 у справі № 922/2217/15 Верховний Суд зазначає «що під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства, зокрема у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України) обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 29.10.2026 з`явилися представник позивача.

29.10.2026 у судове засідання не з`явився представник відповідача. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався та не надав.

29.10.2026 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

29.10.2026 у судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено скорочене (вступна та резолютивна частина) рішення суду.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/25-р/к від 03 квітня 2025 року у справі № 98/60/106-рп/к.19 накладено штраф на товариство з обмеженою відповідальністю «Вівере Бене 2» (ідентифікаційний код юридичної особи 35265531, м. Київ) (далі - ТОВ «Вівере Бене 2», Відповідач) у розмірі 1 088 000 (один мільйон вісімдесят вісім тисяч) гривень за вчинення порушення, передбаченого передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції, у вигляді у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Листом Відділення від 07.04.2025 № 60-02/2840е копію Рішення ПМТВ було направлено ТОВ «Вівере Бене 2» на адресу останнього, що була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань на дату наплавлення: вул. Юрія Іллєнка, буд. 81, м. Київ, 04050.

Копію Рішення ПМТВ разом із вищевказаним супровідним листом не було вручено Відповідачу, що підтверджується довідкою із зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання» АТ «Укрпошта» № 06 011 3275 27 65.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Комітету надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, рішення органів Комітету вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України «Голос України», газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр», «Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Так, інформацію про Рішення ПМТВ було опубліковано на сторінках газети Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» № 94 (8019) від 09 травня 2025 року.

Таким чином, Рішення ПМТВ вважається врученим ТОВ «Вівере Бене 2» - 19.05.2025, оскільки 18.05.2025 припадало на вихідний день - неділю.

Згідно з частиною другою статті 56 Закону № 2210 рішення органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

Відповідно до частини третьої статті 56 Закону № 2210 особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Встановлені у рішенні органу Антимонопольного комітету України зобов`язання, передбачені статтею 48 цього Закону, підлягають виконанню у двомісячний строк з дня одержання рішення органу Антимонопольного комітету України, якщо інше не передбачено законом або цим рішенням.

Строки, передбачені абзацом першим цієї частини, зупиняються на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на час проведення перевірки чи перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органом Антимонопольного комітету України.

Отже, останнім днем двомісячного строку добровільного виконання Рішення ПМТВ є 21.07.2025, оскільки 19.07.2025 та 20.07.2025 припадали на вихідні дні - суботу та неділю відповідно.

Відповідно до частини тринадцятої статті 56 Закону № 2210 протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Рішення ПМТВ ТОВ «Вівере Бене 2» до господарського суду не оскаржувалось, не перебувало на перевірці або перегляді в органах Антимонопольного комітету України, з огляду на що є обов`язковим до виконання.

Таким чином зі спливом двомісячного строку - 21.07.2025 (останній день сплати штрафу) Рішення ПМТВ є чинним та обов`язковим до виконання згідно з приписами статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та статті 56 Закону № 2210.

Відповідно до частин восьмої та дев`ятої статті 56 Закону № 2210 у разі якщо протягом строку, встановленого абзацом першим частини третьої цієї статті, рішення органу Антимонопольного комітету України не виконується, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України видає наказ про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу.

Головою Відділення було видано наказ від 23.12.2025 № 60/244-Ю-60/25-р/к-2, який був пред`явлений до органів державної виконавчої служби. Також, зазначений наказ голови Відділення направлено разом із заявою № 60- 02/53е від 05.01.2026 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у Київській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Також, на виконання наказу № 60/244-Ю-60/25-р/к-2 від 23.12.2025 Шевченківським ВДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 80073854 від 12.02.2026.

Позивачем нараховано пеню за період з 22.07.2025 (наступний день після спливу строку сплати штрафу) до 30.07.2026 включно (день складання цього позову) прострочено 374 (триста сімдесят чотири) дні сплати штрафу.

Отже, розмір пені за прострочення сплати штрафу накладеного Рішенням становить - 6 103 680 (шість мільйонів сто три тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок (374 х 16 320 = 6 103 680 грн. 00 коп.).

Натомість частина п`ята статті 56 Закону № 2210 визначає, що розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Оскільки розмір штрафу становить 1 088 000 (один мільйон вісімдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок, а розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, а, отже, в даному випадку сума пені, що підлягає сплаті Відповідачем до Державного бюджету України за Рішенням ПМТВ становить 1 088 000 (один мільйон вісімдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Під час розгляду справи по суті судом з`ясовувалося у представника позивача, чи не було сплачено Відповідачем штраф в межах строку та пеню та чи не оскаржувалося рішення ПМТВ судовому порядку.

Представником Позивача повідомлено, що станом на час розгляду справи, штраф та пеня Відповідачем не сплачений. Докази оскарження Відповідачем рішення ПМТВ відсутні.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач обґрунтовував свої доводи, а саме копії: Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань щодо позивача; Рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/25-р/к від 03.04.2025 у справі № 98/60/106-рп/к.19; Супровідний лист № 60-02/2840е від 07.04.2025 про направлення рішення; Копія конверту та повідомлення про вручення поштового відправлення № 0601132752765; Витяг з газети Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» від 09.05.2025 року № 94 (8019); Наказ про примусове виконання рішення №60/244-Ю-60/25-р/к-2 від 23.12.2025 р.; Заява до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 60-02/53е від 05.01.2026; Постанова про відкриття ВП №80073854 від 12.02.2026; Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Відповідача; Витяг з системи «Електронний суд» щодо наявності кабінету у Відповідача; Витяг з системи «Електронний суд» щодо наявності кабінету у Позивача; Інформація про виконавче провадження від 20.10.2026 (ВП № 80073854), судом надано оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Рішення та розпорядження органу Антимонопольного комітету України набирають чинності з дня їх прийняття.

Згідно з ч. 3 ст. 56 зазначеного закону особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Встановлені у рішенні органу Антимонопольного комітету України зобов`язання, передбачені статтею 48 цього Закону, підлягають виконанню у двомісячний строк з дня одержання рішення органу Антимонопольного комітету України, якщо інше не передбачено законом або цим рішенням.

Строки, передбачені абзацом першим цієї частини, зупиняються на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на час проведення перевірки чи перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органом Антимонопольного комітету України.

Нарахування пені припиняється з дня сплати штрафу, накладеного рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Згідно п. 8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі якщо протягом строку, встановленого абзацом першим частини третьої цієї статті, рішення органу Антимонопольного комітету України не виконується, Голова Антимонопольного комітету України, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України видає наказ про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу.

Так, Рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/25-р/к від 03 квітня 2025 року у справі № 98/60/106-рп/к.19 накладено штраф на товариство з обмеженою відповідальністю «Вівере Бене 2» (ідентифікаційний код юридичної особи 35265531, м. Київ) (далі - ТОВ «Вівере Бене 2», Відповідач) у розмірі 1 088 000 (один мільйон вісімдесят вісім тисяч) гривень за вчинення порушення, передбаченого передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції, у вигляді у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Листом Відділення від 07.04.2025 № 60-02/2840е копію Рішення ПМТВ було направлено ТОВ «Вівере Бене 2» на адресу останнього, що була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань на дату наплавлення: вул. Юрія Іллєнка, буд. 81, м. Київ, 04050.

Копію Рішення ПМТВ разом із вищевказаним супровідним листом не було вручено Відповідачу, що підтверджується довідкою із зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання» АТ «Укрпошта» № 06 011 3275 27 65.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Комітету надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, рішення органів Комітету вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України «Голос України», газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр», «Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Так, інформацію про Рішення ПМТВ було опубліковано на сторінках газети Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» № 94 (8019) від 09 травня 2025 року.

Таким чином, Рішення ПМТВ вважається врученим ТОВ «Вівере Бене 2» - 19.05.2025, оскільки 18.05.2025 припадало на вихідний день - неділю.

Отже, останнім днем двомісячного строку добровільного виконання Рішення ПМТВ є 21.07.2025, оскільки 19.07.2025 та 20.07.2025 припадали на вихідні дені - суботу та неділю відповідно.

Відповідно до частини тринадцятої статті 56 Закону № 2210 протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Рішення ПМТВ ТОВ «Вівере Бене 2» до господарського суду не оскаржувалось, не перебувало на перевірці або перегляді в органах Антимонопольного комітету України, з огляду на що є обов`язковим до виконання.

Таким чином зі спливом двомісячного строку - 21.07.2025 (останній день сплати штрафу) Рішення ПМТВ є чинним та обов`язковим до виконання згідно з приписами статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та статті 56 Закону № 2210.

Відповідно до частин восьмої та дев`ятої статті 56 Закону № 2210 у разі якщо протягом строку, встановленого абзацом першим частини третьої цієї статті, рішення органу Антимонопольного комітету України не виконується, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України видає наказ про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу.

Наказ голови територіального відділення Антимонопольного комітету України про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу, є виконавчим документом, який пред`являється до органів державної виконавчої служби для примусового виконання в порядку, визначеному законом.

Матеріалами справи встановлено, що Головою Відділення було видано наказ від 23.12.2025 № 60/244-Ю-60/25-р/к-2, який був пред`явлений до органів державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Станом на день розгляду спору штраф відповідачем не сплачений, доказів зворотного суду не надано.

Таким чином, Відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ухилився від сплати накладеного на нього Позивачем штрафу у встановлений Законом термін.

З огляду на вказане Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 1 088 000 (один мільйон вісімдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок за прострочення сплати штрафу за період з 22.07.2025 (наступний день після спливу строку сплати штрафу) до 30.07.2026 включно (день складання цього позову).

Позивачем надано наступний розрахунок пені:

Сума штрафу, накладеного на ТОВ «Вівере Бене 2» відповідно до Рішення ПМТВ складає - 1 088 000 (один мільйон вісімдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Розмір пені за один день складає 16 320 (шістнадцять тисяч триста двадцять) гривень 00 копійок (1 088 000 х 1.5% = 16 320 грн. 00 коп.).

За період з 22.07.2025 (наступний день після спливу строку сплати штрафу) до 30.07.2026 включно (день складання цього позову) прострочено 374 (триста сімдесят чотири) дні сплати штрафу.

Отже, розмір пені за прострочення сплати штрафу накладеного Рішенням становить - 6 103 680 (шість мільйонів сто три тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок (374 х 16 320 = 6 103 680 грн. 00 коп.)

Натомість частина п`ята статті 56 Закону № 2210 визначає, що розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Оскільки розмір штрафу становить 1 088 000 (один мільйон вісімдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок, а розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, а, отже, в даному випадку сума пені, що підлягає сплаті Відповідачем до Державного бюджету України за Рішенням ПМТВ становить 1 088 000 (один мільйон вісімдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Відповідно до відомостей зазначених у позовній заяві, Рішення ПМТВ не оскаржувалося у судовому порядку, не переглядалося Антимонопольним комітетом України.

Суд перевірив заявлений Позивачем період нарахування пені та кількість днів, та дійшов висновку про їх правильність та обґрунтованість.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати пені органи Антимонопольного комітету України стягують пеню в судовому порядку.

Станом на день розгляду спору пеня не сплачена, доказів на підтвердження її оплати відповідачем не надано.

Правовідносини, що склалися між сторонами у справі виникли не з актів цивільного законодавства, а в результаті порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій.

Пеня, нарахована позивачем, є видом відповідальності за несплату штрафу у строк встановлений ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Водночас нарахування та стягнення пені, передбаченої ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має обов`язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування.

Відносини, пов`язані з притягненням до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом накладення штрафів та їх стягнення у судовому порядку органами АМК, не є господарськими (або цивільними) відносинами, оскільки в даному випадку орган АМК не виступає як суб`єкт господарсько-правових (або цивільно-правових) відносин, а реалізує повноваження, встановлені законодавством про захист економічної конкуренції.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/20661/16, від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 16.06.2022 у справі №917/530/21 тощо.

Відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону № 2210 за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Відповідно до абзацу 3 частини третьої статті 56 Закону № 2210 нарахування пені припиняється з дня сплати штрафу, накладеного рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Накладений на відповідача штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані територіальним відділенням АМК на підставі Закону та не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов`язання або зобов`язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать до цивільних правовідносин.

Вказана правова позиція висловлена в постановах КГС ВС від 17.12.2019 у справі № 910/1548/19, від 23.01.2020 у справі № 910/4585/19).

Аналіз змісту статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" свідчить, що пеня, передбачена вказаною статтею, є самостійною фінансовою санкцією публічно-правового характеру, встановленою спеціальним законом у сфері захисту економічної конкуренції. Її застосування безпосередньо пов`язане з фактом невиконання обов`язку зі сплати штрафу, накладеного органом АМКУ, та має на меті забезпечення належного та своєчасного виконання такого обов`язку.

Пеня у цьому випадку не є складовою самого штрафу і не ототожнюється з ним, оскільки штраф виступає заходом відповідальності за вчинене правопорушення у сфері конкуренції, тоді як пеня є наслідком невиконання або несвоєчасного виконання обов`язку зі сплати вже накладеного штрафу. Водночас така пеня має похідний характер, оскільки її існування та розмір прямо залежать від наявності основного обов`язку - сплати штрафу, а також від тривалості його невиконання.

Таким чином, пеня, передбачена статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є встановленою законом фінансовою санкцією, що виникає виключно у зв`язку з простроченням виконання грошового обов`язку зі сплати штрафу, нараховується за кожен день такого прострочення та спрямована на стимулювання належного виконання рішень органів АМКУ.

З урахуванням наведеного, така пеня за своєю правовою природою є санкцією, пов`язаною з невиконанням грошового обов`язку, та нараховується за весь період прострочення, якщо інше не передбачено законом (такий ж правовий висновок зазначено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 08.04.2026 у справі №911/1344/24 (911/899/25).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно змісту якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача пені є доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати на оплату позову судовим збором, понесені позивачем, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 242, 254, 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вівере Бене 2» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 81; код ЄДРПОУ: 35265531) в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації 21081100, 00 Без деталізації за відомчою ознакою, «Адміністративні штрафи та інші санкції», на р/р (ІВАN): UA518999980313060106000026011, код ЄДРПОУ 37993783, отримувач: ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/21081100 пеню у розмірі 1 088 000 (один мільйон вісімдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вівере Бене 2» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 81; код ЄДРПОУ: 35265531) на користь Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (03035, місто Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; код ЄДРПОУ: 21602826, банк отримувача УДКС у м. Києві, р/р UA488201720343190001000016268) витрати по сплаті судового збору в 13 056 (тринадцять тисяч п`ятдесят шість) гривень 00 копійок за подання позовної заяви.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення суду виготовлено та підписано 06.11.2026.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА