Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА
м. Київ
28.10.2026Справа № 910/8685/26
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Блажівської О.Є., при секретарі судового засідання Тесля К.Г., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи № 910/8685/26,
за позовом Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради (46027, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, 14; код ЄДРПОУ: 02001280)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Артек Медікал Груп» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21; код ЄДРПОУ: 38865928)
про зобов`язання вчинити певні дії,
за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 28.10.2026,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Комунальне некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артек Медікал Груп» про зобов`язання ТОВ Артек Медікал Груп виконати гарантійний ремонт системи рентгенівської ангіографічної стаціонарної цифрової Artis one №82751.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2026 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.
21.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 26.08.2026.
11.08.2026 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Артек Медікал Груп» надійшов відзив на позовну заяву.
11.08.2026 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Артек Медікал Груп» надійшла заява про вступ у справу як представника.
13.08.2026 через систему «Електронний суд» від Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 підготовче засідання у справі № 910/8685/26 відкладено на 16.09.2026.
16.09.2026 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Артек Медікал Груп» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №910/8685/26.
16.09.2026 у підготовче засідання не з`явився представник позивача. Ухвала Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 була направлена відповідачу в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчать довідка про доставку електронного листа. Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
В підготовче засідання 16.09.2026 не з`явився представник відповідача. Ухвала Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 була направлена відповідачу в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчать довідка про доставку електронного листа. Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
До Господарського суду міста Києва 16.09.2026 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Артек Медікал Груп» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №910/8685/26. В клопотанні заявник просить відкласти підготовче засідання у справі №910/8685/26 на іншу дату та повідомити уповноваженого представника ТОВ «АРТЕК МЕДІКАЛ ГРУП» адвоката Поцелова Андрія Олександровича про дату та час наступного судового засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2026 продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/8685/26. Підготовче засідання відкладено на 28.10.2026.
28.09.2026 через систему «Електронний суд» від представника Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради надійшло клопотання про залучення до участі у справі №910/8685/26 третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
28.09.2026 через систему «Електронний суд» від представника Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції..
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2026 заяву представника Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Забезпечено участь представника позивача Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради, а саме- Авдєєнко Владиславу Валерійовичу у розгляді справи № 910/8685/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистемі Електронний суд (адреса електронної пошти ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел.: НОМЕР_1 ).
01.10.2026 через систему «Електронний суд» від представника Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради надійшло клопотання про долучення доказів та поновлення строку на подання доказу.
28.10.2026 у засідання з`явився представник позивача.
28.10.2026 у засідання з`явився представник відповідача.
У засіданні 28.10.2026 судом з`ясовувалось щодо клопотання про долучення доказів та поновлення строку на подання доказу від 01.10.2026.
Представник позивача в судовому засіданні 28.10.2026 підтримав подане клопотання про долучення доказів та поновлення строку на подання доказу від 01.10.2026.
Представник відповідача щодо клопотання представника позивача про долучення доказів та поновлення строку на подання доказу від 01.10.2026- не заперечував.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2026 клопотання Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради про долучення доказів від 01.10.2026 задоволено. Поновлено строк на подання доказу: листа ДП Медичні закупівлі України №04/127 09/2026 від 04.09.26, згідно з яким надано пояснення щодо видачі окремого документу про гарантійні зобов`язання відповідачем по справі. Долучено до матеріалів справи № 910/8685/26: паперову копію листа ДП Медичні закупівлі України №04/127 09/2026 від 04.09.26, згідно з яким надано пояснення щодо видачі окремого документу про гарантійні зобов`язання відповідачем по справі.
У засіданні судом з`ясовувалось щодо клопотання позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору від 28.09.2026.
Представник позивача 28.10.2026 у засіданні, надав пояснення, підтримав подане клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору від 28.09.2026.
Представник відповідача 28.10.2026 у засіданні виказав позицію, не заперечував щодо клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору від 28.09.2026.
Заслухавши позиції сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення клопотання представника Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради про залучення третьої особи від 28.09.2026, з огляду на наступне.
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду міста Києва 28.09.2026 через систему Електронний суд від представника позивача Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
У клопотанні представник позивача зазначає, що подана позовна заява була також подана й до третьої особи на стороні позивача - ДП Медичні закупівлі України з огляду на ту обставину, що власником майна, щодо якого відповідачем не забезпечується виконання гарантійного ремонту, є держава в особі ДП Медичні закупівлі України, яке придбало вказане майно за рахунок коштів державного бюджету України та за наказом Міністерства охорони здоров`я України передало відповідне медичне обладнання позивачу для подальшої його експлуатації з метою забезпечення виконання медичних гарантій населенню України.
Рішення суду по суті спору може вплинути на права третьої особи, оскільки у разі відмови у задоволенні позову третя особа втратить право на гарантійне обслуговування відповідного майна, а на даний час вказане майно не функціонує належним чином внаслідок незабезпечення виконання відповідачем гарантійного ремонту.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що позивач не є належним позивачем у справі, оскільки не був стороною договору купівлі-продажу майна, щодо якого відповідач не виконує свої гарантійні зобов`язання, а тому ДП Медичні закупівлі України повинно мати можливість подати свої пояснення на предмет спору.
Так позивач просить суд, залучити ДП Медичні закупівлі України, код ЄДРПОУ №42574629, до участі у справі №910/8685/26 як третю особу на стороні позивача без права самостійних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 ГПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Верховний Суд зазначає, що процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов`язків. Реалізація процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач тощо).
Відповідно до приписів частин першої - третьої статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина четверта статті 50 ГПК України).
Верховний Суд зауважує, що суть інституту третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, полягає в тому, що його застосування слугує процесуальним забезпеченням права регресу, а умова, що за законом третя особа залучається чи вступає у справу на стороні позивача чи відповідача, передбачає, що участь у процесі третьої особи випливає з тих відносин, які пов`язують її з однією із сторін у процесі. Подібні за змістом висновки викладено також у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 201/2760/20.
У розумінні статті 50 ГПК України підставою участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є їх заінтересованість у результатах вирішення спору, а саме: ймовірність виникнення в них у майбутньому права на позов або можливості пред`явлення до них позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.
Отже, в силу наведеної вище норми умовою для залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, як за ініціативою суду, так і за клопотанням відповідних осіб, є саме те, що рішення господарського суду може вплинути на їх права та обов`язки і в силу положень частини четвертої обов`язком суду є зазначення обставин, на які саме права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду (Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.02.2024 у справі № 912/164/20).
Відтак, з положень ст. 50 Господарського процесуального кодексу України слідує, що підставою для залучення особи до участі у справі у статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є та обставина, що рішення у справі може вплинути на її права або обов`язки щодо однієї із сторін. Така особа має перебувати з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Господарського процесуального кодексу України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви додаються докази направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22.06.2023 у справі №908/119/22 зазначив, що з правової конструкції статті 50 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець використовує словосполучення «можуть вступити» треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, у справу, у разі коли рішення у справі може впливати на їхні права або обов`язки, тобто передбачено залучення саме за їх заявою про вступ у справу; та/або таких осіб «може бути залучено за заявою учасників справи», тобто вбачається їх залучення за заявою учасників справи; та/або «за ініціативою суду», якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі. Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що обов`язковою умовою залучення третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є встановлення судом, що рішення може вплинути на права та обов`язки такої особи, яка не є стороною у справі. У такому випадку суд залучає відповідну особу/осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, про що постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи/осіб та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Верховний Суд виходить з того, що самі по собі вказівки у позовній заяві щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не є свідченням того, що їх участь у справі є необхідною, обґрунтованою, а рішення може впливати на їхні права, обов`язки та інтереси.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 13.09.2019 в рамках справи № 916/914/19 досліджував питання щодо права на апеляційне оскарження судового рішення не учасником справи.
Колегія суддів зробила висновок, що у системі окремого оскарження ухвал суду першої інстанції під час триваючого господарського провадження до винесення остаточного рішення у справі, діють виправданні обмеження, спрямовані на забезпечення стрімкості господарського процесу і попередження виникнення правових колізій і ускладнень у господарському провадженні.
Ці обмеження знаходять свої відображення, серед інших положень ГПК України, що визначають лише певний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду до різних судових інстанцій. Законодавець, таким чином, передбачив, що лише обмежене коло ухвал суду першої інстанції можуть бути оскаржені до апеляційного суду.
Суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що ГПК України передбачено право осіб, які не брали участі у справі, подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, але при дотриманні певних умов.
Так, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку, передбаченому статтею 254 ГПК України, повинна довести, наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Слід ураховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17).
Системний аналіз норм ГПК України дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження.
Проте, встановлення обставин щодо ухвалення судом рішення про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яку не було залучено до участі у справі, можливе лише після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою такої особи.
Аналогічна правова позиція викладена Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 14.08.2019 у справі №62/112.
Зважаючи на зміст та характер спірних правовідносин, те, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, господарський суд дійшов висновку про залучення до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне Підприємство Медичні закупівлі України (адреса: Україна, 01001, місто Київ, Кловський узвіз 7 ЄДРПОУ: 42574629).
Відповідно до частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Згідно ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
При цьому суд зазначає, що за змістом ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема розумні строки розгляду справи судом.
Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.
Згідно ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.
Відповідно до ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 року, Смірнова проти України від 08 листопада 2005 року, Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 року, Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 року та інші).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Враховуючи зазначене, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, забезпечення рівності прав та обов`язків всіх учасників процесу, суд дійшов висновку про розгляд справи у підготовчому провадженні із застосування розумності процесуальних строків та відкладення підготовчого засідання.
Керуючись 50, 80, 81, 114, 177, 182, 183, 232, 233, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Клопотання позивача Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради про залучення третьої особи від 28.09.2026 - задовольнити.
2. На підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне підприємство "МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ" (01001, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 7; код ЄДРПОУ: 42574629)
3. Відповідно до вимог частини 2 статті 172 Господарського процесуального кодексу України зобов`язати позивача надіслати третім особі копію позовної заяви з доданими до неї документами та відповідь на відзив листом з описом вкладення, докази чого надати суду, а відповідача - відзив та заперечення на відповідь на відзив на адресу залучених третіх осіб. Докази направлення надати суду.
4. Запропонувати третій особі у строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали Господарського суду міста Києва від 28.10.2026 надати суду пояснення щодо заявлених позовних вимог відповідно до статті 168 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позовів, копію яких направити позивачам та відповідачам у той самий строк.
5. Відкласти підготовче засідання у даній справі 25.11.2026 о 12:15 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 19 .
6. Викликати у судове засідання представників учасників справи. У відповідності до ст.60 Господарського процесуального кодексу України надати документи, що підтверджують повноваження представників учасників справи.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, відповідно до приписів статті 255 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 05.11.2026, у зв`язку із перебуванням судді Блажівської О.Є. у відпустці.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА
Ознайомлення з матеріалами справи здійснюється щоп`ятниці в приміщенні суду, каб.35 з 14:00 по 16:00 год., за наявності завчасно поданого через канцелярію суду клопотання, в якому просимо зазначати дату та час, коли представник з`явиться до суду для ознайомлення з матеріалами справи, документа, що посвідчує особу, оригіналу довіреності та належним чином засвідченої копії для долучення до матеріалів справи.
Судове рішення № 141263935, Господарський суд м. Києва було прийнято 28.10.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/8685/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: