Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
04.11.2026Справа № 910/10395/26Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/10395/26.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПБФ Груп»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Сталоне»
про стягнення 1 534 718, 06 грн
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПБФ Груп» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Сталоне» про стягнення 1 534 718, 06 грн заборгованості за Договором підряду №ПС120825 від 12.08.2025, з яких: 834 718, 06 грн основного боргу (авансові платежі) та 700 000, 00 грн неустойки (пені).
25.08.2026 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №910/10395/26 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Зобов`язано представника позивача впродовж 2 (двох) днів з дня отримання даної ухвали надати суду договір про надання правової (правничої) допомоги на підставі якого видано ордер.
09.09.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
16.09.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.
01.10.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
07.10.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення.
Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
І. Фактичні обставини, встановлені судом.
12.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПБФ Груп», як головним підрядником (позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Сталоне», як підрядником, укладено договір підряду №ПС120835 (надалі - Договір).
Згідно пункту 2.1. Договору, підрядник зобов`язується на свій ризик власними та (або) залученими силами та засобами у відповідності до проектної документації, умов цього Договору, чинних будівельних норм і правил, в обумовлений Договором строк, виконати:
- комплекс робіт з виготовлення, доставки та монтажу металевих конструкцій та влаштування покриттів приямків (секція 1);
- комплекс робіт з виготовлення, доставки та монтажу металевих конструкцій та влаштування покриттів приямків (секція 2);
- комплекс робіт з виготовлення, доставки та монтажу металевих конструкцій та влаштування покриттів приямків (секція 3);
комплекс робіт з виготовлення, доставки та монтажу металевих конструкцій та влаштування покриттів приямків (паркінг) на об`єкті, проектної документації, на об`єкті та передати головному підряднику та генеральному підряднику закінчені роботи.
Об`єкт - «Будівництво житлового комплексу з прибудованими приміщеннями торговельного призначення на вул. Половецькій, 4 у Шевченківському районі м. Києва (підпункт 1.1.7. пункту 1.1. Договору).
Відповідно до пункту 4.2. Договору тверда договірна ціна робіт складає 1 114 504, 36 грн без ПДВ (20%), крім того ПДВ - 222 900, 87 грн. Всього з ПДВ 1 337 405, 23 грн.
Головний підрядник зобов`язується передати підряднику місце виконання робіт за актом приймання-передачі місця виконання робіт, проектну документацію, організувати охорону об`єкту, надати точки підключення до мереж водо - та електропостачання на об`єкті, прийняти належним чином виконані роботи, а також оплачувати роботи на умовах та в порядку, визначеному Договором (пункт 2.2. Договору).
Підпунктом 6.3.1. пункту 6.3. Договору встановлено, що до моменту початку виконання робіт підрядник приймає від головного підрядника за актом місце виконання робіт на об`єкті.
Головний підрядник зобов`язаний передати підряднику за актом прийому-передачі місце виконання робіт в день підписання Договору (підпункту 8.3.1.1. пункту 8.3. Договору).
12.08.2025 головний підрядник за актом приймання-передачі передав, а підрядник прийняв місце виконання робіт за Договором.
Строк виконання робіт за Договором встановлений пунктом 5.1., а саме:
- початок виконання робіт: з моменту підписання Договору;
- закінчення виконання робіт: не пізніше 15 вересня 2025 року.
Окрім цього, пунктами 5.2. - 5.4. Договору передбачені підстави за умови існування яких одна зі сторін може ініціювати питання перегляду строків виконання робіт, яке оформлюється додатковою угодою до Договору з обґрунтуванням причини (пункт 5.5.) зміни строків виконання робіт.
Підрядник зобов`язується виконати всі роботи, що передбачені Договором, з належною якістю та в обумовлені терміни, керуючись вказівками генерального підрядника та головного підрядника, які не суперечать умовам Договору. Підписанням цього Договору підрядник засвідчує, що на момент його укладення головний підрядник надав йому всю необхідну інформацію, достатню для визначення вартості, переліку та обсягів робіт, строків їх виконання (пункт 2.3. Договору).
Підрядник згодний виконати всі роботи, що передбачені Договором, з належною якістю та в обумовлені терміни, керуючись вказівками головного підрядника, які не суперечать умовам Договору. Підписанням цього Договору підрядник засвідчує, що на момент його укладення головний підрядник надав йому всю необхідну інформацію, достатню для визначення вартості, переліку та обсягів робіт, строків їх виконання (пункт 3.5. Договору).
Пунктом 2.4. Договору встановлено, що підрядник зобов`язується на підставі отриманої від генерального підрядника та головного підрядника проектної документації стадії «Р» виконати розробку робочих креслень марки КМД (конструкції металеві деталювальні) та погодити з генеральним підрядником та головним підрядником у термін до 25 серпня 2025 року. Після погодження генеральним підрядником то головним підрядником креслень КМД, підрядник повинен передати креслення КМД генеральному підряднику та головному підряднику за накладними протягом 3-х робочих днів.
В пункті 2.8. Договору сторони погодили, що підрядник передає завірену копію дозволу на виконання робіт згідно чинного законодавства України протягом 30 календарних днів з моменту підписання Договору.
Згідно підпункту 6.1.2. пункту 6.1. Договору, з метою забезпечення дотримання строків виконання робіт, визначених Договором, керівник робіт з боку підрядника, який призначений відповідним наказом, формує заявку з переліком необхідних матеріалів. Строк виконання головним підрядником заявки становить 5-ть робочих днів.
Підпунктом 6.4.1. пункту 6.4. Договору встановлено, що з моменту початку робіт та до їх завершення підрядник веде журнал виконання робіт, в якому відображається весь хід фактичного виконання робіт, а також всі факти та обставини, що пов`язані з виконанням робіт. Кожний запис в журналі підписується керівником робіт на об`єкті з боку підрядника та уповноваженим представником з боку головного підрядника.
Підрядник зобов`язаний:
- забезпечити якісне та своєчасне виконання робіт у відповідності до технологічної послідовності виконання робіт у строки, визначені Договором. Інформувати в письмовій формі і завчасно головного підрядника про можливість припинення або сповільнення виконання робіт з вини головного підрядника чи власної вини, а також через незалежні від підрядника обставини (підпункт 8.1.2. пункт 8.1. Договору);
- передавати головному підряднику виконані роботи у порядку та в строки згідно з умовами цього Договору (підпункт 8.1.3. пункт 8.1. Договору);
- письмово інформувати головного підрядника про будь-які обставини, які можуть впливати на хід виконання робіт, їх якість або безпеку виконання, в строк протягом 3-х робочих днів з моменту виникнення таких обставин (підпункт 8.1.17. пункт 8.1. Договору);
- зробити все необхідне для усунення будь-яких обставин, що зумовлюють затримку або можливе зупинення робіт (підпункт 8.1.18. пункт 8.1. Договору).
Відповідно до пунктів 7.1., 7.2., 7.3. Договору:
- оплата проводиться шляхом перерахування головним підрядником вартості робіт в українських гривнях на поточний рахунок підрядника, зазначений у реквізитах цьому Договорі (7.1.);
- головний підрядник має виключне право сплати авансу згідно письмового звернення підрядника протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання письмового звернення підрядника (7.2.);
- розрахунки здійснюються за фактично прийняті головним підрядником роботи після закінчення строку їх виконання і оплачуються виключно на підставі підписаних сторонами акту виконаних робіт та довідки форми КБ-3 протягом 10-ти банківських днів з дати їх підписання. У будь-якому випадку головний підрядник має право не проводити остаточні розрахунки, якщо підрядник не надав всієї виконавчої документації.
Головний підрядник перерахував підряднику передоплату за роботу у загальному розмірі 834 718, 06 грн, що підтверджується наступними платіжними інструкціями:
- №2400 від 20.08.2025 у розмірі 413 353, 44 грн;
- №2441 від 25.08.2025 у розмірі 366 845, 97 грн;
- №3242 від 24.11.2025 у розмірі 54 518, 65 грн;
Відповідно до пункту 7.9. Договору, підрядник не пізніше 5-ти робочих днів після отримання авансового платежу від головного підрядника, надає генеральному підряднику всі документи, що підтверджують придбані в рамках договору матеріали, обладнання, комплектуючі та інше (рахунки, накладні, ті інші документи на вимогу головного підрядника), необхідні для виконання робіт.
У відповідності до підпункту 6.1.3. пункту 6.1. Договору, після виконання 100% робіт за Договором, підрядник готує два примірника акту виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3), підписує їх та скріплює своєю печаткою і надсилає їх головному підряднику. До акту здачі-приймання виконаних робіт обов`язково повинні бути додані такі документи, складені і оформлені належним чином, а саме: виконавча документація, сертифікати відповідності та (або) паспорти якості на матеріали.
Позивач стверджує, що відповідач порушив умови Договору, а саме не виконав в строк встановлений Договором або в будь-який інший строк узгоджені роботи. Більше того, позивач зазначає, що відповідач навіть не приступив до виконання робіт.
У пункті 11.2. Договору зазначено, що за невиконання робіт в строк передбачених Договором, підрядник зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі 1% від загальної договірної ціни робіт з ПДВ, зазначеної у пункті 4.2. цього Договору, за кожен день прострочення. Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони погодили, що штрафні санкції за прострочку виконання зобов`язань за Договором нараховуються за весь час прострочення (пункт 11.9. Договору).
Згідно пункту 14.4. Договору, головний підрядник має право в односторонньому порядку відмовитись від виконання Договору повністю або частково без будь-яких зобов`язань перед підрядником у випадку, якщо підрядник не може усунути будь-яке з перелічених у цьому пункті порушень протягом 10 календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення головного підрядника з вказівкою про таке порушення: (1) підрядник не може розпочати роботи у відповідності до умов Договору; (2) підрядник не може виконувати роботи таким чином, щоб завершити їх якісно та/або своєчасно у відповідності до умов Договору та вимог будівельних норм та стандартів; (3) в разі допущення з боку підрядника порушення умов. Якщо головний підрядник приймає рішення повністю відмовитись від виконання Договору, Договір буде вважатися розірваним з дати, що зазначена в повідомленні направленому підряднику.
Пунктом 15.8. Договору, сторони погодили, що листування між сторонами за цим Договором здійснюється шляхом направлення або надання (доставка кур`єром) однією стороною відповідних повідомлень (рекомендованих листів - цінний з описом та повідомленням про вручення) іншій стороні на її адресу, що визначена як адреса для листування у статті 17 цього Договору. Підтвердженням факту відправлення однією стороною іншій повідомлення (рекомендованого листа) є поштова квитанція або інший поштовий документ, що підтверджує факт відправки або вручення повідомлення іншій стороні або отримання такою стороною повідомлення, або розписка уповноваженого представника сторони про отримання документів від іншої сторони.
15.04.2026 позивач на адресу місцезнаходження відповідача надіслав лист (претензію) вих.№14/04-2026/1 від 14.04.2026, в якому повідомив позивача про дострокове припинення дії Договору шляхом одностороннього розірвання на підставі пункту 14.4. Договору на 14 календарний день з дати направлення претензії та вимагав повернути протягом 14 календарних днів з дати отримання претензії авансовий платіж у розмірі 834 718, 06 грн і сплатити неустойку, яка нарахована на підставі пункту 11.2. Договору у розмірі 2 835 299, 24 грн.
Однак відповідач авансовий платіж позивачу не повернув та неустойку не сплатив.
За таких обставини, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить стягнути з останнього 834 718, 06 грн попередньої оплати та 700 000, 00 грн неустойки за невиконання робіт в строк передбачених Договором.
ІI. Предмет позову.
Предметом позову у справі є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 1 534 718, 06 грн (сума передплати та неустойка).
III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.
Позивач здійснив на користь відповідача переплату за виконання останнім робіт за договором підряду №ПС120835 від 12.08.2025, однак останній роботи у строк, узгоджений сторонами, не виконав, у зв`язку з чим позивач змушений був ініціювати питання розірвання договору в односторонньому порядку, повернення грошової суми попередньої оплати та сплати відповідачем нарахованої неустойки за невиконання робіт в узгоджений строк.
В процесі досудового врегулювання спору відповідач не задовольнив вимоги позивача, у зв`язку з чим останній змушений був звернутись до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати та нараховану неустойку.
IV. Заперечення відповідача у справі.
Відповідач підтверджує, що отримав від позивача авансовий платіж у загальному розмірі 834 718, 06 грн, натомість відповідач зазначає, що отримання вказаних коштів не доводить ані невиконання відповідачем Договору, ані наявності вини у порушенні строку виконання робіт, ані повернення всієї суми авансу.
Так, відповідач вказує, що твердження позивача, що відповідач не приступив до виконання робіт на об`єкті за договором №ПС120835 від 12.08.2025 не відповідає фактичним обставинам, оскільки відповідачем на виконання робіт було залучено субпідрядні організації (5-ть контрагентів) на підтвердження чого відповідач долучає відповідні договори та первинну документацію.
Відповідач звертає увагу, що 13.10.2025 та 02.12.2025 попереджав позивача щодо «відсутня будівельна готовність на об`єкті основних ділянок для монтажу виробів», а остаточні технічні рішення погоджувались між сторонами після 15.09.2025, а саме 12.11.2025 («кріплення стійкі до стелі» та «кріплення стійкі до перегородки») та 13.01.2026 («креслення огорож ОП-1 та ОП-2»).
Відповідачем організовано та фактично здійснено роботи на загальну суму 543 943, 99 грн, тому вимога позивача про повернення всієї суми попередньої оплати є необґрунтованою.
Відповідач не погоджується з обґрунтуванням щодо нарахованої позивачем суми неустойки та просить зменшити її розмір на підставі частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України.
Одночасно з цим, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в цілому.
V. Оцінка судом доказів та висновки суду.
З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- чи підтверджується факт не виконання відповідачем робіт в повному обсязі в узгоджений між сторонами строк?
- чи правильно позивачем обраний спосіб захисту порушеного права з огляду на розірваний в односторонньому порядку Договір?
- чи правомірно позивач нарахував відповідачу неустойку?
- чи правильно позивачем визначені періоди прострочення?
- чи є позовні вимоги обґрунтованими, а відтак, чи підлягають задоволенню?
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
(1) Щодо основного боргу.
Договір, укладений між сторонами, є договором підряду, а саме договором підряду на проектні роботи, відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання § 1, 3 Глави 61 Цивільного кодексу України.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів (частина 1, 2, 4 стаття 837 Цивільного кодексу України).
За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина 1 стаття 875 Цивільного кодексу України).
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (частина 2 стаття 875 Цивільного кодексу України).
Як підтверджено матеріалами справи, 12.08.2025 між сторонами укладено договір №ПС120835, за умовами якого відповідач зобов`язується на свій ризик власними та (або) залученими силами та засобами у відповідності до проектної документації, умов цього Договору, чинних будівельних норм і правил, в обумовлений Договором строк виконати комплекс робіт з виготовлення, доставки та монтажу металевих конструкцій та влаштування покриттів приямків (секція 1, 2, 3); комплекс робіт з виготовлення, доставки та монтажу металевих конструкцій та влаштування покриттів приямків (паркінг) на об`єкті та передати позивачу та генеральному підряднику закінчені роботи.
Об`єкт - «Будівництво житлового комплексу з прибудованими приміщеннями торговельного призначення на вул. Половецькій, 4 у Шевченківському районі м. Києва.
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 стаття 843 Цивільного кодексу України).
Умовами договору №ПС120835 від 12.08.2025, а саме пунктом 4.2. встановлено, що договірна ціна робіт складає 1 337 405, 23 грн з ПДВ.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 стаття 846 Цивільного кодексу України).
Строк виконання робіт по договору №ПС120835 від 12.08.2025 сторонами узгоджений до 15.09.2025, а початок виконання робіт з моменту підписання договору, тобто з 12.08.2025 (пункт 5.1).
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується, а навпаки підтверджується відповідачем, що позивач на згідно умовам договору №ПС120835 від 12.08.2025 (пункт 2.2., підпункт 6.3.1. пункту 6.3., підпункт 8.3.1.1. пункту 8.3.) передав 12.08.2026 за актом приймання-передачі відповідачу місце виконання робіт.
Відповідач зобов`язаний забезпечити якісне та своєчасне виконання робіт у відповідності до технологічної послідовності виконання робіт у строки, визначені договором. Передавати позивачу виконані роботи у порядку та в строки згідно з умовами цього договору (підпункт 8.1.2., підпункт 8.1.3. пункт 8.1. договору №ПС120835 від 12.08.2025).
За таких обставин, відповідач зобов`язався виконати будівельні роботи передбачені договором №ПС120835 від 12.08.2025 до 15.09.2025 включно.
Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (частина 4 стаття 879 Цивільного кодексу України).
В договорі №ПС120835 від 12.08.2025 сторони передбачили можливість сплати позивачем авансу (пункт 7.2.), що було реалізовано позивачем та перераховано на рахунок позивача 834 718, 06 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №2400 від 20.08.2025, №2441 від 25.08.2025, №3242 від 24.11.2025 та підтверджується відповідачем.
Підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (частина 1 стаття 877 Цивільного кодексу України).
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (частина 4 стаття 882 Цивільного кодексу України).
Підпунктом 6.1.3. пункту 6.1. договору №ПС120835 від 12.08.2025 сторони узгодили, що після виконання 100% робіт за Договором, відповідач готує два примірника акту виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3), підписує їх та скріплює своєю печаткою і надсилає їх позивачу. До акту здачі-приймання виконаних робіт обов`язково повинні бути додані такі документи, складені і оформлені належним чином, а саме: виконавча документація, сертифікати відповідності та (або) паспорти якості на матеріали.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом (стаття 525, 599, 610 Цивільного кодексу України).
Однак, всупереч умовам договору відповідач не виконав будівельні роботи у строк встановлений пунктом 5.1. договору №ПС120835 від 12.08.2025 або в будь-який інший строк та відповідно не оформив акт здачі-приймання передбачений підпунктом 6.1.3. пункту 6.1. вказаного договору підряду.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог позивача, зазначає, що роботи на об`єкті по вулиці Половецькій, 4 у Шевченківському районі міста Києва ним виконувались належним чином, що на думку останнього підтверджується долученими до відзиву договорами підряду із субпідрядними організаціями та первинною документацією.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 стаття 626 Цивільного кодексу України).
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 стаття 526 Цивільного кодексу України).
Суд звертає увагу, що статтею 627 Цивільного кодексу України закріплений принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 стаття 628 Цивільного кодексу України).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Договір №ПС120835 від 12.08.2025 погоджений та підписаний відповідачем без зауважень та заперечень. Умови у зазначеному договорі визначені сторонами на підставі принципу «свободи договору» на власний розсуд. Відтак, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Окрім цього, в пункті 2.3. та 3.5. договору №ПС120835 від 12.08.2025 зазначено наступне: «Підписанням цього Договору підрядник засвідчує, що на момент його укладення головний підрядник надав йому всю необхідну інформацію, достатню для визначення вартості, переліку та обсягів робіт, строків їх виконання».
Так, з аналізу умов договору №ПС120835 від 12.08.2025 вбачається, що відповідач зобов`язався здійснювати певні дії, які б в свою чергу засвідчували виконання останнім будівельних робіт, зокрема:
- погодити з позивачем та генеральним підрядником до 25.08.2025 креслень марки КМД (конструкції металеві деталювальні) та передати погоджений проект позивачу і генеральному підряднику за накладною (пункт 2.4.);
- протягом 30 днів з моменту підписання договору передати позивачу копію дозволу на виконання робіт (пункт 2.8.);
- сформувати позивачу заявку з переліком необхідних матеріалів (підпункт 6.1.2. пункт 6.1.);
- протягом часу виконання робіт вести журнал виконання робіт (підпункт 6.4.1. пункт 6.4.);
- не пізніше 5-ти робочих днів після отримання авансового платежу надати генеральному підряднику всі документи, що підтверджують придбані в рамках договору матеріали, обладнання, комплектуючі та інше, необхідні для виконання робіт (пункт 7.9.);
- інформувати в письмовій формі і завчасно позивача про можливість припинення або сповільнення виконання робіт з вини позивача чи власної вини, а також через незалежні від відповідача обставини (підпункту 8.1.2. пункту 8.1.);
- письмово інформувати позивача про обставини, які можуть впливати на хід виконання робіт, їх якість або безпеку виконання, в строк протягом 3-х робочих днів з моменту виникнення таких обставин (підпункту 8.1.17. пункту 8.1.).
Приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд констатує, що відповідач не надав будь-яких належних та допустимих доказів, які перераховані вище (проект марки КМД, дозвіл на роботи, заявка, журнал ведення робіт, надання/направлення генеральному підряднику документів на підтвердження придбання необхідних матеріалів) на підтвердження виконання робіт та доказів завчасного інформування позивача щодо неможливості виконати роботи в узгоджений між сторонами строк (до 15.09.2025).
Також відповідач не надав доказів, що він вчиняв дії передбачені пунктами 5.2. - 5.5. договору №ПС120835 від 12.08.2025 щодо продовження строку виконання будівельних робіт.
Щодо тверджень відповідача, що він 13.10.2025 та 02.12.2025 попереджав позивача про відсутності готовності на об`єкті основних ділянок для монтажу виробів, суд зазначає наступне.
Як вбачається з доданих відповідачем доказів, останній направляв листи від 13.10.2025, від 02.12.2025 на електронну пошту, яка не зазначена у договорі №ПС120835 від 12.08.2025.
Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.06.2023 у справі №916/3027/21 наголосила, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених у статті 96 Господарського процесуального кодексу України, у подібних правовідносинах.
В даному випадку, суд позбавлений можливості встановити осіб яким відповідач направляв шляхом електронного листування листи від 13.10.2025, від 02.12.2025, відтак, такі докази є неналежними та недопустимими.
Окрім цього, судом встановлено, що сторони пунктом 15.8. договору №ПС120835 від 12.08.2025 узгодили, що належне листування між сторонами здійснюється шляхом направлення листа засобами поштового зв`язку або доставкою кур`єра.
В матеріалах справи наявний лише належний доказ направлення позивачу засобами поштового зв`язку листа від 29.04.2026, до якого були долучені, зокрема, листи від 13.10.2025 та від 02.12.2025.
Однак, як зазначено вище, судом встановлено що до 29.04.2026 року відповідачем не вчинялись дії щодо продовження строку виконання робіт у передбачений договором спосіб, а відтак, такі роботи повинні були бути завершені до 15.09.2025.
Щодо долученої відповідачем документації з власними контрагентами, суд погоджується з твердженнями позивача, викладеними у відповіді на відзив, що надані відповідачем документи із третіми особами, складені за результатами таких відносин, відображають операції між відповідачем та третіми особами і не є належними та допустимими доказами виконання робіт безпосередньо у відносинах із позивачем в межах договору №ПС120835 від 12.08.2025.
Основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 129 Конституції України).
Суд зазначає, що статтею 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 вказаного кодексу.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 1-4 стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на вищезазначені обставини, суд констатує, що матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виконав будівельні роботи за договором №ПС120835 від 12.08.2025 в узгоджений між сторонами строк (до 15.09.2025), не вчинив будь-яких дій для продовження строку виконання робіт (таке право передбачене умовами договору) та не вчиняв дії, які узгоджені між сторонами в договорі, які б підтвердили виконання робіт.
Пунктом 14.4. договору №ПС120835 від 12.08.2025 передбачено, що позивач має право в односторонньому порядку відмовитись від виконання договору повністю або частково без будь-яких зобов`язань перед відповідачем у випадку, якщо відповідач не може усунути будь-яке з перелічених у цьому пункті порушень протягом 10 календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення позивача з вказівкою про таке порушення:
(1) підрядник не може розпочати роботи у відповідності до умов Договору;
(2) підрядник не може виконувати роботи таким чином, щоб завершити їх якісно та/або своєчасно у відповідності до умов Договору та вимог будівельних норм та стандартів;
(3) в разі допущення з боку підрядника порушення умов.
Якщо позивач приймає рішення повністю відмовитись від виконання договору, договір буде вважатися розірваним з дати, що зазначена в повідомленні направленому відповідачу.
15.04.2026 позивач на адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в порядку пункту 15.8. договору №ПС120835 від 12.08.2025 надіслав лист (претензію) вих.№14/04-2026/1 від 14.04.2026, в якому повідомив позивача про дострокове припинення дії договору шляхом одностороннього розірвання на підставі пункту 14.4. договору на 14 календарний день з дати направлення претензії та вимагав повернути авансовий платіж і сплатити неустойку.
Відповідач не заперечує, що отримав від позивача лист (претензію) вих.№14/04-2026/1 від 14.04.2026.
Зі змісту листа (претензії) вих.№14/04-2026/1 від 14.04.2026 вбачається, що позивач відмовився від договору підряду №ПС120835 від 12.08.2025 на підставі частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, згідно якої якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Відтак, позивач в односторонньому порядку, на підставах передбачених умовами договору розірвав договір №ПС120835 від 12.08.2025, отже, договір вважається припиненим з 29.04.2026.
Позивач обґрунтовуючи вимоги в частині повернення авансового платежу посилається на загальні норми зобов`язального, договірного права та спеціальні норми щодо підряду.
Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. У зв`язку із цим господарський суд, з`ясувавши в розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх і застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №916/585/18, від 15.06.2021 у справі №904/5726/19, від 07.09.2022 у справі №910/16579/20, від 15.11.2023 у справі №918/119/21).
В пункті 86 постанови від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Статтею 16 Цивільного кодексу України внормовано, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Враховуючи все вище зазначене та встановлені судом обставини, суд констатує, що відповідач набув 834 718, 06 грн на правових підставах у відповідності до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, на підставі договору №ПС120835 від 12.08.2025, однак на момент звернення позивача до суду (19.08.2026) вказаний договір був розірваний в односторонньому порядку за ініціативою позивача, а відтак станом на серпень 2026 року відповідач зберігає грошові кошти без достатньої правової підстави.
Таким чином, до даних спірних правовідносин необхідно застосовувати статтю 1212 Цивільного кодексу України.
Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.09.2022 у справі №913/703/20, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17).
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина 1 стаття 1212 Цивільного кодексу України).
Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначив: «Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Системний аналіз положень ст. ст. 11, 177, 202, ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей). Загальна умова частини першої ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі».
Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах від 24.07.2020 у справі №922/2216/18, від 19.02.2020 у справі №915/411/19, від 21.02.2020 у справі №910/660/19, від 17.03.2020 у справі №922/2413/19, вказав на те, що положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі шляхом розірвання договору.
Як зазначено вище, позивач направив відповідачу лист (претензію) вих.№14/04-2026/1 від 14.04.2026 в якому повідомив про розірвання договору №ПС120835 від 12.08.2025 на 14 календарний день з дати направлення претензії та в якому просив повернути авансовий платіж у розмірі 834 718, 06 грн.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доказів виконання робіт або повернення позивачу попередньої оплати до суду не надав.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на все вищезазначене, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем належними і допустимими доказами, що станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем у вигляді не повернутої позивачу суми попередньої оплати (авансу) по договору підряду, підстава набуття якої у відповідача відпала становить 834 718, 06 грн, а тому позовні вимоги позивача в даній частині підлягають задоволенню.
(2) Щодо неустойки.
Також позивач просить стягнути з відповідача неустойку у формі пені у розмірі 700000, 00 грн, яка нарахована позивачем під час дії договору №ПС120835 від 12.08.2025 за невиконання відповідачем робіт в строк, узгоджений між сторонами (до 15.09.2025).
Підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини (частина 1 стаття 883 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 частина 1 стаття 611 Цивільного кодексу України).
Якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (частина 1 статті 624 Цивільного кодексу України).
За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі (частина 2 стаття 883 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (частина 3 стаття 549 Цивільного кодексу України).
Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань
Із змісту частини 1 статті 546, частини 1 статті 547 Цивільного кодексу України слідує, що неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов`язання, щодо якого правочин вчиняється у письмовій формі.
У пункті 11.2. договору №ПС120835 від 12.08.2025 зазначено, що за невиконання робіт в строк передбачених Договором, підрядник зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі 1% від загальної договірної ціни робіт з ПДВ, зазначеної у пункті 4.2. цього Договору, за кожен день прострочення. Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони погодили, що штрафні санкції за прострочку виконання зобов`язань за Договором нараховуються за весь час прострочення (пункт 11.9. договору №ПС120835 від 12.08.2025).
Позивач здійснює нарахування з наступного дня коли роботи повинні були бути виконанні відповідачем, тобто з 16.09.2025 та по день припинення договору №ПС120835 від 12.08.2025, тобто до 29.04.2026.
Таким чином, за розрахунками позивача розмір пені становить 3 022 524, 00 грн, але позивач з урахуванням принципів розумності та справедливості за власною ініціативою зменшив розмір неустойки до 700 000, 00 грн.
Суд, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, зазначає, що розрахунок є арифметично правильним, боргові періоди також визначені правильно.
Однак відповідач зазначає, що заявлений позивачем розмір неустойки є необґрунтованим, тому в мотивувальній частині відзиву просить зменшити розмір неустойки, проте в прохальній частині відзиву просить відмовити в стягненні неустойки в цілому, у зв`язку з недоведеністю вини відповідача у простроченні виконання робіт.
Натомість, твердження відповідача щодо відсутності вини у невиконанні робіт у строк передбачений договором спростовуються встановленими судом обставинами, які відображені вище у даному рішенні.
Щодо можливості зменшити розмір неустойки (пені), суд зазначає, що згідно частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Суд зауважує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
При цьому, обов`язок доказування переліку виняткових випадків, які мають істотне значення, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, покладається на сторону, до якої така санкція застосовується та кореспондується із обов`язком довести такою стороною, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.
Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 22.04.2019 у справі №925/1549/17, від 30.05.2019 у справі №916/2268/18, від 04.06.2019 у справі №904/3551/18.
Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру штрафних санкцій фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.
Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.
У даному випадку суд враховує, що порушення виконання зобов`язань за договором не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин (зворотного матеріали справи не містять).
Приймаючі до уваги не виконання відповідачем основного зобов`язання, поведінку відповідача щодо нездійснення дій передбачених договором для підтвердження виконання будівельних робіт та дій щодо продовження строку виконання робіт, відсутності наданих доказів наявності істотних обставини для зменшення розміру неустойки та з урахуванням того, що позивачем з власної ініціативи зменшена нарахована неустойка (пеня) з 3 022 524, 00 грн до 700000, 00 грн, суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про зменшення неустойки.
Оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
VІ. Розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на відповідача.
Заяв та клопотань щодо понесення інших судових витрат від позивача не надходило.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПБФ Груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Сталоне» про стягнення 1 534 718, 06 грн - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Сталоне» (01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, 28/2 нежиле приміщення 43, ідентифікаційний код: 43575890) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПБФ Груп» (01001, місто Київ, вулиця Басейна, будинок, 12, ГРУПА ПРИМІЩЕНЬ №40, ідентифікаційний код: 39709878) борг у розмірі 834 718 (вісімсот тридцять чотири тисячі сімсот вісімнадцять) грн 06 коп. неустойку (пеню) у розмірі 700 000 (сімсот тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 18 416 (вісімнадцять тисяч чотириста шістнадцять) грн 62 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г.П. Бондаренко
Судове рішення № 141263825, Господарський суд м. Києва було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/10395/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: