Ухвала суду № 141261642, 06.11.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/5044/26

381/6978/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Соловей Г.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Фастівської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

04.11.2026 року позивач ОСОБА_1 через свого представника-адвоката Тимошенко Н.М. звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, відповідно до якої просить позбавити батьківських прав відповідача стосовно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини від всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Положення про підсудність справ врегульовано у главі 2 розділу I ЦПК України.

Згідно з нормами процесуального закону завданням інституту підсудності є розподіл цивільних справ між судами загальної юрисдикції для більш швидкого, правильного розгляду і вирішення справи, найбільш ефективного захисту прав, свобод та інтересів суб`єктів права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до частини 1 статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Виняток з вказаного правила становить альтернативна підсудність (стаття 28 ЦПК України) та виключна підсудність (стаття 30 ЦПК України).

Згідно із статтею 28 ЦПК України визначено перелік справ підсудність яких можлива за вибором позивача.

Відповідно до частини 16 статті 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Поєднання в одному провадженні двох позовних вимог (про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів) не суперечить положенням процесуального закону, отже, не впливає на правильність визначеної судом територіальної юрисдикції (підсудності) такої справи.

Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що основною позовною вимогою є позбавлення батьківських прав відповідача стосовно її неповнолітньої дочки та спір стосується саме невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків. При цьому, вимога про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини є похідною та випливає з позовних вимог про позбавлення батьківських прав.

Вказане свідчить про те, що вимоги позивача про стягнення аліментів є похідними вимогами від основної вимоги - суті спору про позбавлення відповідача батьківських прав та рішення про стягнення аліментів приймається судом при задоволенні вимоги про позбавлення батьківських прав незалежно від того, чи заявлена вказана вимога позивачем.

Як вбачається з змісту статті 28 ЦПК України, позов про позбавлення батьківських прав не входить до переліку справ, підсудність яких, крім визначеної законом (частина 1 статті 27 цього Кодексу), може бути також визначена за вибором позивача.

Положення статті 28 ЦПК України не можуть бути застосовані при визначені підсудності позову про позбавлення батьківських прав, отже не можуть бути застосовані і, зокрема, положення частини 16 статті 28 ЦПК України, можливість вибору позивача до якого суду звернутися з позовом про позбавлення батьківських прав, - відсутня, оскільки підсудність такої справи визначена законом.

Таким чином, з аналізу зазначених статей вбачається, що справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача, згідно із статтею 27 ЦПК України.

Таким чином, в даному випадку, підсудність справи має визначатись згідно з частиною 1 статті 27 ЦПК України зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача.

Як вбачається з інформаційної довідки з Єдиного державного демографічного реєстру № 3561951 від 05.11.2026 року, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована з 16.03.2012 року за адресою: АДРЕСА_1 . Відомості про ОСОБА_2 , як ВПО відсутні (довідка № 3561983 від 05.11.2026 року).

Таким чином, враховуючи предмет позову, беручи до уваги те, що фактичне місце проживання відповідача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , тому даний позов не підсудний Фастівському міськрайонному суду Київської області та підлягає направленню за підсудністю на розгляд до Херсонського міського суду Херсонської області.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною третьою ст. 31 ЦПК України визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 31-32 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Фастівської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів передати за підсудністю до Херсонського міського суду Херсонської області (73039, Херсонська область, м. Херсон, вул. Покришева, 41).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя Г.В.Соловей