Ухвала суду № 141260401, 06.11.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/1436/26

Провадження № 6/159/100/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Воли нської області в складі

головуючого судді - Смалюха Р.Я.,

за участю:

секретаря судового засідання - Клевецької О.М.,

представниці заявника - не зявилась,

первісного стягувача - не зявився,

боржника - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Таскамбанк», ОСОБА_1 , про заміну стягувача у виконавчому листі,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі заявник або ТОВ «ФК «ЄАПБ») через підсистему «Електронний суд» звернулося до Ковельського міськрайонного суду Волинської області із заявою, у якій просить замінити стягувача Акціонерне товариство «Таскамбанк» (далі АТ «Таскамбанк») у виконавчому листі у цивільній справі № 159/1436/26 щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 002/9692839-SP від 19.03.2021 на його правонаступника ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Заява обґрунтована тим, що 06.05.2026 рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області у справі № 159/1436/26 позовні вимоги АТ «Таскамбанк» до боржника про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено у повному обсязі, і вказане рішення набрало законної сили.

29.06.2026 між АТ «Таскамбанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № НІ/11/35-Ф, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 002/9692839-SP від 19.03.2021 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». На виконання умов Договору факторингу заявник сплатив АТ «Таскамбанк» фінансування, а сторони підписали Акт прийому-передачі Реєстру Прав Вимог, з моменту чого відбувся перехід усіх прав грошової вимоги. Борг залишається невиконаним. На підставі наведеного заявник просить замінити стягувача у виконавчому листі.

Учасники справи у судове засідання 05.11.2026 не з`явилися, хоча суд належним чином повідомив їх про час, дату і місце проведення судового засідання. Представниця заявника у заяві просила проводити судові засідання за її відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснював.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши заяву та додані до неї докази, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.

06 травня 2026 року Ковельський міськрайонний суд Волинської області у справі № 159/1436/26 ухвалив рішення, яким задовольнив позовні вимоги АТ «Таскамбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 002/9692839-SP від 19.03.2021 у повному обсязі, стягнувши з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» кредитну заборгованість в розмірі 78616,48 грн, з яких 39895,13 грн тіла кредиту та 38721,35 грн процентів, також стягнув судовий збір в розмірі 2662,40 грн. Рішення набрало законної сили.

Крім того, суд встановив, що 29 червня 2026 року між первісним кредитором АТ «ТАСКОМБАНК» (Клієнт) та новим кредитором ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактор) укладено Договір факторингу № НІ/11/35-Ф. Згідно з п. 2.1 вказаного Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Факторові своє право грошової вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі прав вимог. Відповідно до п. 4.1 Договору, перехід прав вимоги від Клієнта до Фактора відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру прав вимог, за умови повної сплати Фактором суми фінансування.

Факт виконання заявником своїх зобов`язань щодо оплати за Договором факторингу № НІ/11/35-Ф підтверджується дослідженою судом копією платіжної інструкції № 14589 від 30.06.2026 на суму 1 250 000,00 грн із призначенням платежу «Оплата за відступлення прав вимоги згідно Договору факторингу № НІ/11/35-Ф від 29.06.2026».

Відповідно до копії Акта прийому-передачі Реєстру прав вимог від 01.07.2026 до Договору факторингу № НІ/11/35-Ф та Витягу з Реєстру боржників (Додаток №1 до Договору), до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 002/9692839-SP від 19.03.2021 в розмірі 88812,33 грн, з яких 39895,13 грн тіла кредиту, 48917,20 грн процентів.

Надані заявником докази у їх сукупності достовірно та об`єктивно доводять факт переходу права вимоги від АТ «Таскомбанк» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» у спірних правовідносинах.

Водночас, дослідивши матеріали цивільної справи № 159/1436/26, суд встановив, що виконавчий лист на виконання рішення суду від 06 травня 2026 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області не видавався. З відповідною заявою про видачу виконавчого документа первісний кредитор АТ «ТАСКОМБАНК» або новий кредитор до суду не зверталися, у матеріалах справи такі заяви відсутні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14(провадження № 12-39гс20) зроблено висновок про те, що правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб, як учасників таких матеріально-правових відносин, у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10).

Отже, підставою здійснення правонаступництва в процесуальному аспекті є вибуття (заміна) сторони у матеріальних правовідносинах, у тому числі й у відповідному зобов`язанні.

Вирішення питання заміни сторони її правонаступником (як на будь-якій стадії судового процесу, так і на будь-якій стадії виконання судового рішення) у кожному конкретному випадку здійснюється судом шляхом дослідження та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви.

Вивчивши матеріали цивільної справи, суд встановив, що виконавчий лист на виконання рішення суду у цій справі не видавався. З відповідною заявою про видачу виконавчого документа первісний кредитор АТ «Таскамбанк» до суду не звертався.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 зазначила, що особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але, разом з тим, ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за винятками, передбаченими законодавством.

Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Згідно з частиною п`ятою статті 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Зі змісту зазначеної норми випливає, що законодавець допускає заміну стягувача до початку примусового виконання рішення, але не передбачає можливості заміни особи у виконавчому документі, який судом ще не виданий.

Згідно з частиною другою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Отже, до моменту видачі виконавчого листа первісний позивач ще не набув процесуального статусу стягувача у виконавчому документі, а тому відсутня особа, яку можна замінити в порядку статті 442 ЦПК України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 вересня 2026 року у справі № 336/3800/20, відповідно до якого особа набуває процесуального статусу стягувача з моменту видачі виконавчого документа, а за відсутності такого документа заміна стягувача відповідно до статті 442 ЦПК України є неможливою.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Залучення правонаступника до участі у справі дозволило б новому кредитору самостійно звернутися до суду із заявою про видачу виконавчого листа.

Однак, заміна стягувача у виконавчому листі (ст. 442 ЦПК України) та залучення правонаступника до участі у справі (ст. 55 ЦПК України) є різними процесуальними діями, які мають різні підстави та правові наслідки.

Частина перша статті 13 ЦПК України закріплює принцип диспозитивності, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

При цьому суд враховує, що заявник звернувся із вимогою про заміну стягувача саме у виконавчому листі, чітко визначивши предмет свого звернення, і не порушував питання про залучення його до участі у справі як процесуального правонаступника позивача відповідно до статті 55 ЦПК України.

Керуючись принципом диспозитивності, суд не може самостійно змінювати предмет заяви та вирішувати інше процесуальне питання, якого заявник перед судом не ініціював.

За таких обставин, з огляду на відсутність виконавчого документа, у якому може бути здійснена відповідна процесуальна заміна за правилами ст. 442 ЦПК України, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Керуючись ст. 13, 55, 247, 260, 261, 353, 354, 442 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну стягувача у виконавчому листі, виданому на виконання рішення суду у цивільній справі № 159/1436/26 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Повне судове рішення складене 06.11.2026.

Головуючий суддя Р.Я. Смалюх