Постанова № 141258516, 05.11.2026, Київський районний суд м. Одеси

_______________________

Справа № 947/37847/26

Провадження № 2-а/947/264/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Скриль Ю.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови серії ЕНА № 7806695 від 31.08.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад позовних вимог

Позивачзвернулась до суду з адміністративним позовом, відповідно до якого просить суд:

-скасувати постанову серії ЕНА № 7806695 від 31.08.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП;

-закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 29.07.2026 поліцейський 1 взводу 6 роти 1 батальйону УПП в Одеській області ДПП Управління патрульної поліції в Одеській області рядовим Смоляром Владиславом Юрійовичем винесено постанову серії ЕНА № 7631919 про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за нібито невиконання вимоги дорожнього знаку 4.1 «Рух прямо» та здійснення повороту ліворуч.

У постанові зазначено час 10:48:26, місце «м. Одеса, дорога Овідіопольська, 3», у пункті 7 первинної постанови ЕНА № 7631919 від 29.07.2026 «До постанови додаються: портативний відео реєстратор № 475296, (надалі ПВР).

Рішенням начальника УПП в Одеській області № П-1676 від 10.08.2026 постанову ЕНА № 7631919 скасовано, зокрема через неправильне зазначення місця правопорушення, а справу направлено на новий розгляд.

31.08.2026 тим самим поліцейським винесено нову постанову серії ЕНА № 7806695. По суті викладеного у даної постанові визначено: 10:46:08, місце «м. Одеса, дорога Овідіопольська, 6», із посиланням на перехрестя вул. Святослава Ріхтера та Овідіопольська дорога, у п. 7 постанови додаються: ПВР 470956, 475296, 474502.

Копію постанови Позивач отримав 31.08.2026.

За офіційними відповідями УПП часові межі відеозаписів, пов`язаних із подією 29.07.2026, становлять: ПВР № 475296 відеозапис від 29.07.2026, зазначений як матеріал справи ще у первинній постанові ЕНА № 7631919; часовий інтервал 10:45:0710:45:45; ПВР № 474502 відеозапис від 29.07.2026, який, за повідомленням УПП, був виявлений інспектором Узюмою С.О. 28.08.2026 та надалі долучений поліцейським Смоляром В.Ю. під час повторного розгляду справи 31.08.2026; часовий інтервал 10:46:3510:47:14; ПВР № 471358 - відеозапис від 29.07.2026, який первинно був наданий Позивачу УПП як відеоматеріал події (Video ID 8130860e49676caf0656f919b227c198); часовий інтервал 10:47:07-10:54:25. Оскаржувана постанова визначає час правопорушення з точністю до секунди - 10:46:08. ПВР № 475296 припиняє запис о 10:45:45 - за 23 секунди до зазначеного часу, тоді як ПВР № 474502 починає запис о 10:46:35 - через 27 секунд після нього.

Отже, момент 10:46:08 припадає на 50-секундний проміжок між закінченням запису ПВР № 475296 та початком запису ПВР № 474502 і не охоплюється жодним із зазначених відеозаписів. Позивач не стверджує, що сама відсутність відеозапису конкретної секунди автоматично доводить відсутність події. Однак Відповідач повинен визначити конкретне джерело фактичних даних, з якого встановлено як сам інкримінований маневр, так і час його вчинення саме о 10:46:08. Наявні матеріали такого джерела не ідентифікують.

Оцінка відеозаписів «у сукупності» не замінює доказування конкретного маневру: УПП зазначає, що перегляд відеозаписів «у сукупності» підтверджує невиконання вимоги знака 4.1 та поворот ліворуч.

Проте таке формулювання є висновком органу, а не самостійним джерелом фактичних даних. Для перевірки правомірності постанови має бути встановлено, який саме відеозапис і який його фрагмент показує проїзд Позивача в зоні дії дорожнього знаку 4.1 та безпосередньо фіксує інкримінований поворот. Відео до або після передбачуваної події можуть оцінюватися разом з іншими доказами, але не підміняють доказування дії, яка за версією УПП відбулася у незаписаному проміжку.

Також позивач зазначає, що про наявність суперечностей у складі та походженні відеоматеріалів: ПВР № 471358 використовується УПП при подальшій оцінці події, але не зазначений у п. 7 постанови ЕНА № 7806695.

Водночас ПВР № 470956, зазначений у п. 7 цієї постанови, за інформацією УПП був отриманий поліцейським ОСОБА_2 31.08.2026 та містить записи повторного розгляду справи цього дня, а тому не може фіксувати подію 29.07.2026 о 10:46:08.

Крім того, УПП повідомило про виявлення 28.08.2026 відеозаписів ПВР № 474502 та № 475296 та їх подальше долучення. При цьому ПВР № 475296 уже був зазначений у первинній постанові ЕНА № 7631919 від 29.07.2026.

Така хронологія об`єктивно потребує перевірки первинних джерел походження записів, їх зв`язку з конкретними пристроями та поліцейськими, а також первинних технічних даних.

Позивач у позові зазначає, що первинну постанову було скасовано, зокрема через неправильне зазначення місця правопорушення. У новій постанові місце змінено на «м. Одеса, дорога Овідіопольська, 6». За відповіддю КУ «СМЕП» Одеської міської ради від 04.08.2026 № 01-07/267 знак 4.1 з табличкою 7.4.4 встановлено після з`їзду з Овідіопольської дороги. Сама наявність дорожнього знаку 4.1 у зазначеному місці не доводить порушення його вимоги Позивачем. Для такого висновку Відповідач мав довести фактичну траєкторію руху автомобіля до та в зоні дії знака.

Наявні відеозаписи інкримінований поворот безпосередньо не фіксують, а момент 10:46:08 не охоплений жодним із відеозаписів, часові межі яких повідомило УПП.

Просить позов задовольнити та скасувати оскаржувану постанову через недоведеність наявними у відповідача доказів щодо вчинення ним правопорушення.

Короткий виклад відзиву на позов

Відповідач не погоджується з вимогами позивача, вважає їх необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства України, спрямованими на намагання позивача уникнути адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

При цьому зазначив, що 29.07.2026 року в ході виконання службових обов`язків під час патрулювання, знаходячись на службі, поліцейський взводу №1 роти №6 батальйону №1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції рядовий поліції Смоляр Владислав Юрійович виявив порушення ПДР України водієм автомобіля FIAT GRANDE PUNTO, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням, як пізніше стало відомо, громадянина ОСОБА_1 , який приблизно о 10 год. 46 хв. за адресою: м. Одеса, дорога Овідіопольська, 6, рухаючись на вищезазначеному транспортному засобі на перехресті Овідіоіпольська дорога та вулиці Стятослава Ріхтера, не виконав вимоги дорожнього знаку 4.1 «Рух прямо» з додатковою табличкою 7.4.4 «час дії» та здійснив поворот ліворуч в напрямку вул. Кордонної та здійснив поворот ліворуч, чим порушив п. 8.4.г) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідач стверджує, що факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем підтверджується відеозаписами з портативних відеореєстраторів поліцейських, які долучені до матеріалів справи.

Зазначає, що згідно з схемою № 204/23 організації дорожнього руху у зв`язку з обмеженням руху по Іванівському шляхопроводу, погодженої Департаментом транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху та Управлінням патрульної поліції в Одеській області, вбачається, що транспортний засіб, який рухається по Овідіопольській дорозі та здійснює поворот праворуч, виїжджає на перехрестя Овідіопольської дороги та вул. Святослава Ріхтера, де розташовані дорожні знаки 4.1 «Рух прямо» з додатковою табличкою 7.4.4 «Час дії», яка встановлює час дії дорожнього знаку 4.1, з 07-00 години по 18-00 годину, згідно з встановленою конфігурацією якого поворот ліворуч, в напрямку вул. Кордонної в зазначений час доби заборонений та зобов`язує водія рухатись прямо. Разом з цим, сам дорожній знак розташований безпосередньо на перехресті перед будинком за адресою Овідіопольська дорога, 6, або ліворуч від будинку за адресою Святослва Ріхтера, 129а (схема № 204/23 та фотознімок долучені до матеріалів справи).

З 10:46:48 години відеозапису з ПВР 474502 вбачається, як транспортний засіб FIAT GRANDE PUNTO, номерний знак НОМЕР_1 , здійснює виїзд на перехрестя Овідіопольської дороги та вул. Святослава Ріхтера, де на даному перехресті діє дорожній знак 4.1 «Рух прямо» з додатковою табличкою 7.4.4 «Час дії».

Звертаємо увагу Суду, що з моменту виїзду транспортного засобу FIAT GRANDE PUNTO, номерний знак НОМЕР_1 , на перехрестя з 10:46:48 години по 10:46:58 годину, даний автомобіль не здійснив рух прямо на вул. Святослава Ріхтера, як вимагають дорожні знаки 4.1 «Рух прямо» з додатковою табличкою 7.4.4 «Час дії», а здійснив проїзд перехрестя на вул. Кордонна, тобто, поворот ліворуч, не виконавши таким чином вимоги знаків 4.1 «Рух прямо» з додатковою табличкою 7.4.4 «Час дії».

Поліцейські відреагували на дане правопорушення, зупинили транспортний засіб FIAT GRANDE PUNTO, номерний знак НОМЕР_1 , згідно пункту 3 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», представились та пояснили суть скоєного правопорушення.

31.08.2026 під час розгляду справи, позивача було ознайомлено з його правами згідно ст. 268 КУпАП та 63 Конституції України. Жодної письмової заяви чи клопотання. як під час підготовки так і під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку п. 5 ст. 278 КУпАП - не надходило.

Окрім того, позивачу було роз`яснено право та строки на оскарження постанови, строк на сплату штрафу згідно постанови та роз`яснено наслідки невиконання вказаної постанови, передбачені ст. 307. 308 КУпАП.

Також, на зворотному боці оскаржуваної постанови містяться положення ст. ст. 55, 56,59, 63 Конституції України, ст.ст. 268, 307,308 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 та п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП інспектор виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7806695 від 31.08.2026 року, згідно з якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень 00 копійок.

Негайно, після закінчення розгляду справи інспектор, відповідно до ст. 285 КУпАП, оголосив винесену постанову та надав її копію Позивачу, про що свідчить власний підпис позивача у графі «№9» «Копію постанови мною отримано» вищезазначеної постанови.

Звертає увагу суду, що в оскаржуваній постанові у графі №7 «До постанови додаються» вказано нагрудний портативний відеореєстратор поліцейського, яким здійснювалось фіксація правопорушення та процедура розгляду справи, а саме ПВР 470956, 475296, 474502. Відповідно, саме ці фото- та відеодокази лягли в основу доказової бази при прийнятті рішення інспектором про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

З наданих відеозаписів вбачається, що транспортний засіб FIAT GRANDE PUNTO, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив виїзд на перехрестя Овідіопольська дорога та вул. Святослава Ріхтера, де розташовані дорожні знаки 4.1 «Рух прямо» з додатковою табличкою 7.4.4 «Час дії» та здійснив рух ліворуч, не виконавши вимоги дорожнього знаку 4.1 «Рух прямо», чим порушив п. 8.4.г) ПДР України.

Крім того, звертає увагу суду, що з відеозаписів ПВР поліцейських вбачається, що позивач на місці зупинки не заперечує, а навпаки сам підтверджує факт невиконання ним вимог дорожнього знаку 4.1 «Рух прямо» керуючи транспортним засобом FIAT GRANDE PUNTO, номерний знак НОМЕР_1 .

Таким чином, надані відповідачем докази беззаперечно свідчать про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки містять всю необхідну інформацію про обставини скоєного правопорушення, які підлягають доказуванню при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Подані стороною відповідача відеозаписи відповідають вимогам ст. 251, 283 КУпАП, ст.ст. 72,73,74,75,76 КАС відображають обставини, які описані в оскаржуваній постанові, одержані без порушення порядку, встановленого законом є достовірними та достатніми для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Щодо розбіжностей у часі вчинення правопорушення, відповідач зазначає, що в оскаржуваній постанові у графі №5 «Час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення» зазначено, що правопорушення відбулось 29.07.2026 о 10:46:08 годині в м. Одеса, дорога Овідіопольська, 6.

На відеозаписах з ПВР 474502 вбачається, що фактично порушення ПДР України Позивачем відбулось о 10:46:51 годині, однак розбіжність в 43 секунди не можуть бути підставою для скасування постанови, так як сам факт порушення ПДР України позивачем задокументовано поліцейським на ПВР, а тому, окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

В обґрунтування власної позиції Позивачем не було надано належних, допустимих, а в їх сукупності достатніх доказів, які б спростовували факт вчинення ним адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

У той же час, стороною відповідача надано докази, які в сукупності підтверджують факт невиконання Позивачем вимог дорожнього знаку 4.1 «Рух прямо», а саме здійснення руху ліворуч, що є порушенням п. 8.4.г ПДР України.

Відповідач стверджує, що в діях ОСОБА_3 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Інспектор мав всі законні підстави для тимчасового затримання транспортного засобу позивача, розгляду справи та притягнення позивача до адміністративної відповідальності, ним дотримана процедура розгляду справи, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі обґрунтована, правомірна, винесена на підставі та у порядку передбаченому чинним законодавством України. Доводи позивача щодо необхідності її скасування безпідставні, необґрунтовані та не підкріплені нормами чинного законодавства України.

Доводи позивача, викладені в адміністративному позові, не спростовують факту порушення ним Правил дорожнього руху, не підтвердженні належними та допустимими доказами відповідно до вимог ст. 161 КАС України, не є підставою для скасування оскаржуваної постанови, мають судом оцінюватись критично, як єдиний спосіб водія уникнути адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

У задоволенні позову просить відмовити.

Короткий виклад відповіді на відзив на позов

Позивач не згоден з аргументами та доводами відповідача, наведеними у відзиві на позов. Серед іншого, зауважив, що він не визнавав факт вчинення ним адміністративного правопорушення, цей висновок зробив самостійно відповідач.

Позивач підтримує свої вимоги, викладені у позові та просить їх задовольнити.

Процесуальні дії та рух справи

Позивач через підсистему «Електронний суд» звернувся до Київського районного суду м. Одеси з вказаним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу між суддями судова справа була розподілена судді Скриль Ю.А. та передана головуючому по справі.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 14.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Вказаною ухвалою суду також залучено в якості співвідповідачаУправління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України, а також задоволено клопотання позивача: витребувано з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції запитувані докази.

22.09.2026 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про продовження строку для надання відповідачу витребуваних ухвалою суду доказів.

Ухвалою суду від 24.09.2026 вказане клопотання задоволено, строк для подання доказів у справі продовжений до 15 днів з дня отримання копії ухвали суду про відкриття провадження у справі та витребування доказів, тобто до 01.10.2026.

24.09.2026 до суду від представника відповідача надійшла заява про виконання ухвали суду в частині витребування доказів з додатками.

24.09.2026 до суду від представника відповідача також надійшов відзив на позов.

25.09.2026 до суду від позивача надійшли пояснення щодо заяви ДПП про продовження процесуального строку.

19.10.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

21.10.2026 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про повернення відповіді на відзиву позивачу та не враховувати доводи, викладені у ній під час ухвалення судового рішення у справі.

Суд при розгляді справи приймає викладені позивачем у відповіді на відзив доводи та аргументи як додаткові пояснення у справі, та залишає їх в матеріалах справи.

Інші заяви/клопотання від сторін до суду не надійшли.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Встановлені обставини справи

Установлено, що 29.07.2026 поліцейський 1 взводу 6 роти 1 батальйону УПП в Одеській області ДПП Управління патрульної поліції в Одеській області рядовим Смоляром Владиславом Юрійовичем винесено постанову серії ЕНА № 7631919 про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за невиконання вимоги дорожнього знаку 4.1 «Рух прямо» та здійснення повороту ліворуч.

У постанові зазначено час 10:48:26, місце «м. Одеса, дорога Овідіопольська, 3», у пункті 7 первинної постанови ЕНА № 7631919 від 29.07.2026 «До постанови додаються: портативний відео реєстратор № 475296, (надалі ПВР).

Рішенням начальника УПП в Одеській області № П-1676 від 10.08.2026 постанову ЕНА № 7631919 скасовано, зокрема через неправильне зазначення місця правопорушення, а справу направлено на новий розгляд.

31.08.2026 поліцейський 1 взводу 6 роти 1 батальйону УПП в Одеській області ДПП Управління патрульної поліції в Одеській області рядовим Смоляром Владиславом Юрійовичем винесено оскаржувану постанову серії ЕНА № 7806695, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмір 340,00 грн.

Згідно з оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 29.07.2026 о 10:46:08 годині у м. Одесі дорога Овідіопольська, 6, керуючи автомобілем Fiat Grande Punto на перехресті вулиць Святослава Ріхтера та Овідіопольська дорога порушив вимоги дорожнього знаку 4.1 «Рух прямо», повернувши ліворуч, чим порушив п. 8.4.г ПДР порушення вимог наказових знаків, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Копію постанови Позивач отримав 31.08.2026.

Згідно зі схемою № 204/23 організації дорожнього руху у зв`язку з обмеженням руху по Іванівському шляхопроводу, погодженої Департаментом транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху та Управлінням патрульної поліції в Одеській області, вбачається, що транспортний засіб, який рухається по Овідіопольській дорозі та здійснює поворот праворуч, виїжджає на перехрестя Овідіопольської дороги та вул. Святослава Ріхтера, де розташовані дорожні знаки 4.1 «Рух прямо» з додатковою табличкою 7.4.4 «Час дії», яка встановлює час дії дорожнього знаку 4.1, з 07-00 години по 18-00 годину, згідно з встановленою конфігурацією якого поворот ліворуч, в напрямку вул. Кордонної в зазначений час доби заборонений та зобов`язує водія рухатись прямо.

Дорожній знак розташований безпосередньо на перехресті перед будинком за адресою Овідіопольська дорога, 6, або ліворуч від будинку за адресою Святослва Ріхтера, 129а (схема № 204/23 та фотознімок міститься у матеріалах справи).

З 10:46:48 години відеозапису з ПВР 474502 вбачається, як транспортний засіб FIAT GRANDE PUNTO, номерний знак НОМЕР_1 , здійснює виїзд на перехрестя Овідіопольської дороги та вул. Святослава Ріхтера, де на даному перехресті діє дорожній знак 4.1 «Рух прямо» з додатковою табличкою 7.4.4 «Час дії».

Дослідженням відеозаписів з ПВР № 470956, №475296, № 474502, встановлено, що з моменту виїзду транспортного засобу FIAT GRANDE PUNTO, номерний знак НОМЕР_1 , на перехрестя з 10:46:48 години по 10:46:58 годину, даний автомобіль не здійснив рух прямо на вул. Святослава Ріхтера, як вимагають дорожні знаки 4.1 «Рух прямо» з додатковою табличкою 7.4.4 «Час дії», а здійснив проїзд перехрестя на вул. Кордонна, тобто, поворот ліворуч, не виконавши таким чином вимоги знаків 4.1 «Рух прямо» з додатковою табличкою 7.4.4 «Час дії». Поліцейські відреагували на дане правопорушення, зупинили транспортний засіб FIAT GRANDE PUNTO, номерний знак НОМЕР_1 , згідно пункту 3 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», представились та пояснили суть скоєного правопорушення.

31.08.2026 під час розгляду справи, позивача було ознайомлено з його правами згідно ст. 268 КУпАП та 63 Конституції України. Жодної письмової заяви чи клопотання. як під час підготовки так і під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку п. 5 ст. 278 КУпАП - не надходило.

Окрім того, позивачу було роз`яснено право та строки на оскарження постанови, строк на сплату штрафу згідно постанови та роз`яснено наслідки невиконання вказаної постанови, передбачені ст. 307. 308 КУпАП.

Також, на зворотному боці оскаржуваної постанови містяться положення ст. ст. 55, 56,59, 63 Конституції України, ст.ст. 268, 307,308 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 та п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП інспектор виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7806695 від 31.08.2026 року, згідно з якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень 00 копійок.

Негайно, після закінчення розгляду справи інспектор, відповідно до ст. 285 КУпАП, оголосив винесену постанову та надав її копію Позивачу, про що свідчить власний підпис позивача у графі «№9» «Копію постанови мною отримано» вищезазначеної постанови.

Оцінка аргументів сторін та Мотиви суду

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, окрім іншого і за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно ч. 1ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Крім того, судом враховано, що відповідно дост. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах пропротиправність рішень, дійчи бездіяльностісуб`єкта владнихповноважень обов`язокщодо доказуванняправомірності свогорішення, діїчи бездіяльностіпокладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 5ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 1ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до п.5 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженогоНаказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015 р. поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;

2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбаченоКУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці);

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до пункту 9 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395 чітко зазначено, що розгляд справи розпочинається з встановлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання, відсутні будь-які допустимі докази на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, у зв`язку із чим, з урахуванням положень ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.

Відповідач надав суду докази того, що при складанні оскаржуваної постанови працівником поліції було дотримано вимоги пункту 9 розділу III вказаної Інструкції.

Відповідно до вимогст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Пунктом 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями283і284 КУпАП, а також звернено увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та зазначено про необхідність з`ясовування всіх обставин, перелічених у ст. 247, 280 КУпАП.

Як встановлено судом, 29.07.2026 поліцейський 1 взводу 6 роти 1 батальйону УПП в Одеській області ДПП Управління патрульної поліції в Одеській області рядовим Смоляром Владиславом Юрійовичем винесено постанову серії ЕНА № 7631919 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за невиконання вимоги дорожнього знаку 4.1 «Рух прямо» та здійснення повороту ліворуч.

Рішенням начальника УПП в Одеській області № П-1676 від 10.08.2026 постанову ЕНА № 7631919 скасовано, зокрема через неправильне зазначення місця правопорушення, а справу направлено на новий розгляд.

31.08.2026 поліцейський 1 взводу 6 роти 1 батальйону УПП в Одеській області ДПП Управління патрульної поліції в Одеській області рядовим Смоляром Владиславом Юрійовичем винесено оскаржувану постанову серії ЕНА № 7806695, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмір 340,00 грн.

Згідно з оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 29.07.2026 о 10:46:08 годині у м. Одесі дорога Овідіопольська, 6, керуючи автомобілем Fiat Grande Punto на перехресті вулиць Святослава Ріхтера та Овідіопольська дорога порушив вимоги дорожнього знаку 4.1 «Рух прямо», повернувши ліворуч, чим порушив п. 8.4.г ПДР порушення вимог наказових знаків, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно з ч.1ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

Законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Ретельно дослідивши надані суду докази, надавши їм оцінку у їх сукупності, а також надавши оцінку доводам та аргументам сторін у справі, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з п. 2.3.6) ПДР України, водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Розділом 8 ПДР України встановлено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Пунктом 8.4.г) ПДР України, наказові знаки, показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження.

Згідно з ПДР України: дорожній знак 4.1 «Рух прямо»: дозволяє рух лише прямо. Дія знака не поширюється на транспортні засоби, що рухаються за встановленими маршрутами. Дія знака поширюється на перехрещення проїзних частин, перед яким він встановлений, а також, установлений на початку дороги або за перехрестям, поширюється на ділянку дороги до найближчого перехрестя. Знак не забороняє поворот праворуч у двори та на інші прилеглі до дороги території.

Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 10 КУпАП визначає, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Суб`єктивна сторона правопорушення за ст. 122 КУпАП характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Суд враховую практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення ЄСПЛ у справі «O'HalloranandFrancisу. theUnitedKingdom», відповідно до якого Суд зазначив, що будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України.

Щодо розбіжностей у часі вчинення правопорушення, суд бере до уваги доводи та аргументи відповідача та зазначає, що в оскаржуваній постанові у графі №5 «Час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення» зазначено, що правопорушення відбулось 29.07.2026 о 10:46:08 годині в м. Одеса, дорога Овідіопольська, 6. На відеозаписах з ПВР 474502 вбачається, що фактично порушення ПДР України озивачем відбулось о 10:46:51 годині, однак розбіжність в 43 секунди не можуть бути підставою для скасування постанови, так як сам факт порушення ПДР України позивачем задокументовано поліцейським на ПВР. Окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Розбіжність у часі у 43 секунди, на яку посилається позивач, не призвела до обмеження процесуальних прав позивача та не вплинуло на об`єктивність та повноту розгляду справи.

При цьому суд враховує, що з власної позиції позивач фактично не заперечує про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення. Як на підставу для скасування оскаржуваної постанови посилався лише на недоведеність працівниками патрульної поліції відеозаписами, що ним вчинено адміністративне правопорушення.

Суд при вирішенні справи враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 24.12.2019 у справі № 459/1801/17, відповідно до якої суд зазначив, що позивачем не заперечується той факт, що подія правопорушення відбулася у відповідну дату.

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 537/1214/17 щодо неточностей відомостей в постанові про притягнення особи до адміністративного правопорушення, які не тягнуть за собою наслідків скасування оскаржуваної постанови.

Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення. Вчиненні органом управління процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки ці порушення вплинули на можливість порушника захистити свої права та чи призвели процедурні порушення на встановлення обставин порушення та наслідки.

Навіть у випадку встановлення процедурних порушень прийняття постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності посадовими особами Департаменту не може бути підставою для скасування постанови у випадку встановлення відповідачем адміністративного правопорушення з боку позивача, факт вчинення якого підтверджується під час розгляду справи.

Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог Правил дорожнього руху, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2018 року по справі №826/11623/16 та в постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року по справі справа №826/15341/15.

Окрім цього, суд наголошує, що обов`язковому доказуванню під час розгляду справ про адміністративні правопорушення підлягають лише факти вчинення або не вчинення певною особою адміністративного правопорушення, які в свою чергу, підтверджуються фото- та відеозйомкою фіксації події адміністративного правопорушення (позиція Верховний Суд викладена у постанові від 19.02.2020 у справі № 496/4315/16-а).

Частиною 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Крім того, ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Незважаючи на те, що ч. 2 ст. 77 КАС України тягар доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову, зазначене положення поширюється на доказування лише правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності), а не будь- яких обставин.

У свою чергу, відповідно до частини першої наведеної норми, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З цього випливає обов`язок сторін доказувати факти (обставини). Цей обов`язок у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна доказати факти, на які вона посилається.

Тобто, загальне правило розподілу доказових обов`язків залишається незмінним, і тягар доказування не переходить від однієї сторони до іншої. Підставу позову повинен довести саме позивач.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.73-76 КАС України).

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 76 КАС України).

При оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування є важливим елементом змагальності процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність (постанова Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 910/23428/171.

У постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, касаційний суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами, докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що стороною відповідача доведено, що патрульний поліцейський під час розгляду справи та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7806695 від 31.08.2026 року за своїм внутрішнім переконанням дослідив наявні у справі докази та дійшов висновку про їх достатність, які в сукупності підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Отже, суд виснував про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови та, як наслідок, задоволення позову.

Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Відповідно до ст. 139 КАС України, ураховуючи відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 199-228, 286 КАС України, на підставі ст. ст. 121, 139, 222, 245, 247, 251, 255, 268, 280, 283, 285, 286, 289, 291 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Україн, про скасування постанови серії ЕНА № 7806695 від 31.08.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та закриття провадження у справі, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його оголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач 1: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: м. Київ, вул. Федора Ернеста, 3.

Відповідач 2: Управління патрульної поліції в Одеській області, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5.

Рішення суду підписане 05.11.2026.

Суддя Ю. А. Скриль