Ухвала суду № 141257561, 06.11.2026, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3260/25

Номер провадження № 1-кп/309/249/25

У Х В А Л А

06 листопада 2026 року Хустський районний суд

Закарпатської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченої: ОСОБА_4

захисника: ОСОБА_5

представника Хустської міської ради: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст кримінальне провадження № 12025071050000531 від 19.08.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Хустського районного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

Ухвалою судді Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_7 від 11.09.2025 р. у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_7 від 06.10.2025 р. проведено підготовче судове засідання, кримінальне провадження призначено до розгляду.

Прокурором Хустської окружної прокуратури ОСОБА_8 09.09.2025 р. подано цивільний позов в інтересах держави в особі виконавчого комітету Хустської міської ради до ОСОБА_4 в порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням. Повноваження прокурора обґрунтовані тим, що із наданих прокурору відповідей Хустської міської ради намір позивача вжити заходи щодо захисту інтересів держави в судовому порядку не простежується, що в даному випадку розцінюється прокурором як бездіяльність уповноважених органів.

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 21.10.2026 р. заяву прокурора Хустської окружної прокуратури про відвід судді ОСОБА_7 задоволено, кримінальне провадження передано до канцелярії суду для подальшого розподілу згідно ч. 3 ст. 35 КПК України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2026 дане кримінальне провадження передано судді ОСОБА_1 .

Ухвалою головуючого судді від 21.10.2026 р. кримінальне провадження № 12025071050000531 від 19.08.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України прийнято до провадження, призначено судовий розгляд на 02.11.2026 р.

02.11.2026 р. до початку судового розгляду прокурор ОСОБА_3 підтримав поданий цивільний позов в інтересах держави в особі виконавчого комітету Хустської міської ради до обвинуваченої ОСОБА_4 про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди у розмірі 212 776, 58 грн. Просив прийняти до розгляду та розглянути разом з кримінальним провадженням. Позовні вимоги прокурор мотивує тим, що обвинувачена ОСОБА_4 виконуючи обов`язки начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності головного бухгалтера виконавчого комітету Хустської міської ради допустила суспільно-небезпечні наслідки у вигляді зайвого безпідставного нарахування та виплати премій окремим працівникам та маючи можливість їх передбачити та запобігти їх настанню, оскільки особисто підписувала відомість за січень 2023 р. про нарахування заробітної плати працівникам виконавчого комітету Хустської міської ради, після перерахунку 30.01.2023 р. АТ «Державний ощадний банк України» безпідставно нарахованих премій, маючи можливість запобігти завданню шкоди бюджету Хустської міської ради, шляхом ініціювання перед керівництвом Хустської міської ради видачі відповідного розпорядження та здійснення нею, як виконувачем обов`язків головного бухгалтера, - перерахунку зайво нарахованих премій працівникам ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в сторону зменшення виплат в наступному періоді, цього не зробила, хоча повинна була і могла це зробити, чим спричинила істотну шкоду державним інтересам Хустської міської ради у вигляді завданої матеріальної шкоди бюджету Хустської міської ради на загальну суму 212776,58 грн. Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, тобто скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. Просить суд: прийняти до розгляду вказаний цивільний позов; стягнути з ОСОБА_4 на користь виконавчого комітету Хустської міської ради шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням у розмірі 212 776, 58 грн.

Захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 у судовому засіданні висловив заперечення проти поданого прокурором цивільного позову, просив цивільний позов повернути прокурору, оскільки останнім в порушення норм ч. 3 ст. 128 КПК України, ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», ч. 4 ст. 56 ЦПК України не обґрунтовані підстави для представництва інтересів держави в суді, зокрема, не наведені обставини нездійснення або неналежним чином здійснення виконавчим комітетом Хустської міської ради своїх повноважень, а також не обґрунтована бездіяльність вказаного компетентного органу.

Обвинувачена ОСОБА_4 думку захисника підтримала.

Представник потерпілої сторони - Хустської міської ради ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечила щодо повернення цивільного позову прокурору. Пояснила, що листом № 02-12/2042 від 20.08.2025 р. Хустська міська рада повідомила процесуального прокурора про намір подати цивільний позов про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням, після набрання законної сили вироком суду.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши цивільний позов, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятій 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає у тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

ЄСПЛ звертав увагу на те, що підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

У ч. 1 ст. 128 КПК України зазначається, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 КПК України встановлено, що цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

У постановах ВП ВС від 7 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц було зроблено висновки, що в судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Незалежно від того, хто саме звернувся до суду, - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор - у судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб`єкта процесуальних правовідносин. Таким чином, фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор.

Тому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

У зв`язку з цим відповідно до ч. 3 ст. 128 КПК України прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України «Про прокуратуру». Вказаний нормативний припис підкреслює висновки щодо субсидіарної ролі прокурора в аспекті захисту інтересів держави, що не стосується здійснення кримінального переслідування особи за фактом вчинення останньою кримінального правопорушення, а також свідчить про виключність участі прокурора у відносинах, що мають цивільно-правове забарвлення, зокрема, відносинах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Зважаючи на те, що положеннями КПК України не врегульовано підстави та порядок звернення прокурора в інтересах держави до суду з цивільним позовом, то суд приходить до висновку про необхідність застосування відповідних положень ЦПК України у сукупності з положеннями ЗУ «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» (далі Закон) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 цього ж Закону - наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Аналіз наведених положень дає можливість зробити висновок, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Поняття «інтереси держави» є оціночним поняттям, тому прокурор у кожному окремому випадку повинен визначити з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або мало стати відомо про можливе порушення інтересів держави, є бездіяльністю відповідного органу. Розумність вказаного строку визначає суд з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи через можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також з урахуванням таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Підставою для звернення до суду з цивільним позовом прокурором було визначено порушення інтересів держави та окремих юридичних осіб, а саме виконавчому комітету Хустської міської ради, що полягало у завданні значної шкоди у вигляді збитків на суму 212776,58 грн., що є наслідком вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

У п. 3 мотивувальної частини Рішення КСУ від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 було зазначено, що для вирішення справи суттєвим вбачається з`ясування поняття "інтереси держави". У процесі дослідження встановлено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що державні інтереси з безумовністю не зводяться та не стосуються лише державно-правового сектору, а можуть стосуватися окремих аспектів розвитку та функціонування місцевого самоврядування.

Наведене свідчить, що держава може бути зацікавлена у забезпеченні правопорядку та законності у процесі функціонування місцевого самоврядування, зокрема, в питаннях, що пов`язані з захистом, охороною, збереженням комунальної власності, яка виступає основною незалежності та самостійного місцевого самоврядування, як однієї з основних ознак демократичних та правових держав.

З позовної заяви вбачається, що суб`єктом владних повноважень, який уповноважений у даному випадку здійснювати захист інтересів держави, прокурором було визначено виконавчий комітет Хустської міської ради.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, однією з умов представництва прокурором інтересів держави в межах даної справи може бути бездіяльність Хустської міської ради або неналежне виконання останньою своїх повноважень щодо здійснення захисту інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

В той же час, дослідження поданого прокурором цивільного позову дає можливість зробити висновок, що у обґрунтування наявності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави прокурор обмежився лише викладом фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, що були встановлені органом досудового розслідування, посиланням на норми матеріального та процесуального законодавства без конкретної їх прив`язки до обставин даної справи, а також розрахунком шкоди, завданої внаслідок вчиненого кримінального правопорушення.

Поданий прокурором цивільний позов не містить конкретних обставин, фактів та посилання на те, що Хустською міською радою, як уповноваженим суб`єктом владних повноважень не здійснювалися або неналежним чином здійснювалися повноваження щодо захисту інтересів територіальної громади, а відповідно захисту інтересів держави.

Таким чином, поданий прокурором цивільний позов не містить обґрунтування того, що захист інтересів держави не здійснюється або неналежним чином здійснюється уповноваженим органом публічної влади.

Поданий позов не містить підтвердження того, що орган місцевого самоврядування не відреагував або неналежним чином відреагував на звернення прокурора, що давало б останньому підстави для констатації факту бездіяльності або неналежного виконання обов`язків уповноваженого суб`єкта владних повноважень.

Отже, поданий цивільний позов в інтересах держави з урахуванням вищевикладеного містить лише виклад фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, перелік норм матеріального та процесуального законодавства, розрахунок завданої шкоди, однак не містить обґрунтування, посилання та доведення того факту, що мало місце порушення інтересів держави, у чому конкретно виявилося таке порушення, не доведено, що орган влади, уповноважений на захист інтересів держави, не здійснював або неналежним чином здійснював свої обов`язки щодо захисту інтересів держави, а також відсутні відомості та докази того, що прокурором додержано вимоги ч. 4 ст. 23 Закону шляхом звернення до міської ради з повідомленням про порушення інтересів держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України крім цього, заява повертається у випадках, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви прокурору.

Керуючись ст.ст. 128, 347 КПК України, п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Цивільний позов прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_8 в інтересах держави в особі виконавчого комітету Хустської міської ради до ОСОБА_4 в порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням - повернути на підставі п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

На ухвалу може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_1