Рішення № 141257273, 04.11.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1600/26

2/0187/934/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2026 р.

Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Караул О.А., за участю секретаря судового засідання Джунь І.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовною заявою Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

31.07.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява подана через систему «Електронний суд» представником Малиш Тетяною Олександрівною.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 26.03.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2966490 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», згідно якого Товариством надано Відповідачу кошти в розмірі 30000 грн. 00 коп. на умовах, встановлених Договором, а Споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сторони погодили істотні умови договору, а саме: сума кредиту 30000 грн. 00 коп. (п. 1.2. Договору); строк кредиту 360 днів (п.1.3. Договору). Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3. цього Договору. Відповідно до п. 2.1. Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Товариство належним чином виконало свої зобов`язання, передбачені умовами Кредитного договору та здійснило перерахунок коштів на вказані Відповідачем реквізити банківської картки, однак Відповідачем належним чином не було виконано договірні зобов`язання, а саме: не повернуто кошти в строк на умовах, встановлених Кредитним договором та не сплачено проценти, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 75900 грн. 00 коп., у тому числі: 30000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту (сума отриманого та неповернутого кредиту) за Кредитним договором; 30900 грн. 00 коп. -заборгованість по процентах (%), які були нараховані за користування Кредитними коштами; 15000 грн. 00 коп. заборгованість за штрафними санкціями.

За наведеного позивач просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором № 2966490 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 26.03.2026 у сумі 75900 грн. 00 коп. та судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 11.08.2026 Позовну заяву Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Селфі Кредит» було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 5 (п`ять) днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду: доказу надсилання листом з описом вкладення відповідачу ОСОБА_1 , копій поданих до суду документів, за належною адресою.

13.08.2026 до суду надано заяву про усунення недоліків та доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачу ОСОБА_1 , копій поданих до суду документів за вірною адресою.

Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 14.08.2026 відкрито провадження у справі; розглядати справу постановлено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Судом вживались заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, зокрема за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі, яка повернулась до суду 02.09.2026 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд зазначає, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється, зокрема з метою створення умов для реалізації прав особи, ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою (ч.1 ст. 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).

Згідно п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З аналізу пунктів 99, 99-1, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270) слідує, що у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику з відповідною відміткою.

Водночас до повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи, що судом вчинено всі необхідні та достатні дії для повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, наявні підстави вважати, що відповідач вважається таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.

Відповідач правом на подання відзиву не скористалася.

Згідно ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки розгляд справи проводиться у відсутності сторін по справі, то відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; докази мають бути належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність - достатньою для встановлення обставин справи.

Щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів

Судом встановлено, що 26.03.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2966490 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», згідно умов якого Товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сторони погодили істотні умови договору, а саме: сума кредиту 30000 грн. 00 коп. (п. 1.2. Договору); строк кредиту 360 днів (п.1.3. Договору). Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3. цього Договору (п. 1.5.1 Договору). Умови кредитування розкриті також у Паспорті споживчого кредиту, де зазначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інше.

Відповідно до п. 2.1. Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Договір, додатки до нього та паспорт споживчого кредиту, підписані одноразовими ідентифікаторами E867 та X723.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Частиною третьою статті 11 цього Закону встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Згідно з частиною першою статті 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину.

Отримання кредитних коштів підтверджується довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК» від 02.07.2026 Вих. № 20260702-87, відповідно до якої було успішно перераховано кошти на платіжну картку

клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»: на суму 30000.00 грн. Електронний платіжний засіб-5168745156450097. Дата і час виконання - 2026-03-26 22:21:09. Призначення платежу: «Виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 2966490 від 2026-03-26».

За таких обставин суд доходить висновку, що договір № 2966490 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 26.03.2026 є укладеним у встановленому законом порядку, а факт отримання ОСОБА_1 , кредитних коштів у розмірі 30000.00 грн - доведеним.

Щодо заборгованості за тілом кредиту

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1.3 Договору строк кредиту визначено 360 днів, пунктом 1.4 передбачено детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, які визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), первісна редакція якого наведена в Додатку №1 до Договору. Отже, сторони погодили повернення кредиту частинами (з розстроченням), а строк кредитування не сплив ані на день звернення Позивача до суду, ані на час ухвалення цього рішення.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 10 липня 2026 року загальний залишок заборгованості за тілом кредиту становить 30000.00 грн, строк сплати якого за Графіком ще не настав. Позивач заявив до стягнення весь залишок, тобто фактично вимагає дострокового повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Водночас спірний кредит є споживчим, а тому до порядку реалізації цього права застосовується спеціальна норма. Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Передбачені наведеною нормою підстави для пред`явлення такої вимоги в цій справі наявні. Право Банку вимагати дострокового повернення кредиту передбачене п. 5.4. договору, де зазначено, що у разі затримання Споживачем сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Вимога надсилається у вигляді електронного листа на електронну адресу Споживача, зазначену в Договорі (або окремо надану Споживачем Товариству) та/або шляхом направлення повідомлення на додаткові контактні дані Споживача, вказані в цьому Договорі (або окремо повідомлені Споживачем), в тому числі з використанням месенджерів (Viber, Telegram, тощо). Моментом отримання Споживачем повідомлення є момент отримання Товариством електронного підтвердження про таке направлення. В даному випадку Споживач повинен здійснити повне дострокове повернення кредиту та процентів протягом 30 календарних днів, з дня отримання від Товариства повідомлення про таку вимогу.

Прострочення виконання Відповідачкою зобов`язань виникло в квітні 2026 року і на час звернення Позивача до суду тривало понад 30 днів, тобто значно перевищувало й установлений законом мінімальний строк затримання в один календарний місяць.

Закон не встановлює спеціальної форми вимоги кредитодавця про повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, і не пов`язує її пред`явлення з обов`язковим дотриманням досудового порядку врегулювання спору. Звернення Банку до суду з позовом про стягнення всієї суми заборгованості, у тому числі тієї частини кредиту, строк сплати якої за Графіком погашення кредиту ще не настав, за своїм змістом і є вимогою кредитодавця про повернення споживчого кредиту в повному обсязі в розумінні частини другої статті 1050 ЦК України та частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування». Позовна заява подана в письмовій (електронній) формі, містить відомості про допущене Відповідачкою порушення, розмір заборгованості та її розрахунок, а її копію з копіями доданих до неї документів, а також копію ухвали про відкриття провадження у справі направлено Відповідачці, тобто зазначену вимогу доведено до її відома у письмовій формі.

Позовну заяву подано 31 липня 2026 року, провадження у справі відкрито ухвалою суду від 14 серпня 2026 року. На час ухвалення цього рішення минуло значно більше ніж 30 календарних днів, установлених частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» для добровільного виконання вимоги кредитодавця, проте порушення умов договору Відповідачка не усунула: доказів погашення заборгованості повністю або частково матеріали справи не містять, відзиву, заперечень чи будь-яких інших заяв Відповідачка до суду не подала. Отже, вимога кредитодавця чинності не втратила, а строк виконання зобов`язання з повернення всієї суми кредиту на час ухвалення рішення настав.

За таких обставин вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 30000.00 грн, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування кредитом

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, яка застосовується до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Підпунктом 1.5.1 п. 1.5 договору встановлено, що стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Відповідно до п. 3.1. проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт. З розрахунку заборгованості вбачається, що проценти нараховувалися саме в такому порядку - на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році за ставкою 1 відсоток в день, останнє нарахування здійснено 07 липня 2026 року, після чого залишок заборгованості за процентами залишався незмінним і становить 30900,00 грн. Увесь період нарахування перебуває в межах погодженого сторонами строку кредитування, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), про неможливість нарахування передбачених договором процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування.

Усі нараховані проценти підлягали сплаті у складі щомісячних платежів за Графіком погашення кредиту, останній з яких припадав на 24 червня 2026 року, а тому станом на день звернення Позивача до суду строк їх сплати настав і вони є простроченими. Доказів сплати процентів Відповідачка суду не надала.

Розмір нарахованих процентів не перевищує й обмеження, встановленого частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 відсоток: згідно з підпунктом 1.7.1 п. 1.7 Договору денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1% в день.

Проценти за користування кредитом за своєю правовою природою є платою за користування грошовими коштами, а не мірою цивільно-правової відповідальності, а тому підстав для їх зменшення в порядку статті 551 ЦК України немає, а обмеження, встановлені пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, на них не поширюються. Умови про розмір процентної ставки, денну процентну ставку та загальну вартість кредиту були доведені до відома Позичальниці до укладення договору; вимог про визнання відповідних умов договору недійсними Відповідачка не заявляла, зустрічного позову не подавала.

З огляду на викладене вимога про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 30900,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за штрафними санкціями

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з розрахунком заборгованості штрафні санкції нараховано за період з 28 квітня 2026 року по 12 червня 2026 року включно, а їх загальний розмір становить 15000,00 грн.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (яким цей розділ доповнено Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, дію якого в подальшому неодноразово продовжено, і на час ухвалення цього рішення воєнний стан в Україні є чинним.

Прострочення виконання Відповідачкою грошового зобов`язання за кредитним договором виникло у квітні 2026 року, тобто увесь період, за який Позивач нарахував штрафні санкції, повністю охоплюється дією зазначеного мораторію. Відтак Відповідачка як позичальник за кредитним договором звільнена від обов`язку сплати штрафні санкції за таке прострочення в силу прямої вказівки закону, а нарахований штраф підлягала списанню Позивачем як кредитодавцем. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, викладеними у постановах від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24) та від 06 травня 2025 року у справі № 464/2647/22 (провадження № 61-6059св24).

Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є самостійною чинною нормою, яка не скасовувалася та не зупинялася і не містить обмежень ані щодо дати укладення кредитного договору, ані щодо статусу позичальника, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин незалежно від меж дії пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на викладене у стягненні штрафу в розмірі 15000,00 грн слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Селфі Кредит» підлягають частковому задоволенню - на суму 60900,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 30000,00 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом 30900,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 16872 від 22 липня 2026 року.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позовної заяви, понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню на користь позивача пропорційно до задоволених вимог 80,23 % (60900,00 грн * 100 / 75900,00 грн), а саме у розмірі 2136,23 грн (2662,40*80,23 %)

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Селфі Кредит» заборгованість за договором № 2966490 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 26.03.2026 в розмірі 60900 (шістдесят тисяч дев`ятсот) гривень 00 копійок, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 30000,00 грн, заборгованості за процентами 30900,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Селфі Кредит» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Селфі Кредит» судові витрати, що складаються із судового збору у сумі 2136 (дві тисячі сто тридцять шість) гривень 23 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Селфі Кредит» (код ЄДРПОУ: 43979069, місцезнаходження 04070, м. Київ, вул. Андріївський узвіз, будинок № 1А; банківські реквізити: поточний рах. № НОМЕР_2 ).

Відповідач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя О.А. Караул