Рішення № 141256969, 28.10.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

Дата ухвалення
28.10.2026
Номер справи
208/14342/25
Номер документу
141256969
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

справа № 208/14342/25

провадження № 2/208/1491/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді - Гречаної В.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Грищенко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 208/14342/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» за допомого підсистеми (модуля) ЄСІТС Електронний суд звернулось до Заводського районного суду міста Кам`янського із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 20.03.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1816743, за умовами якого позивачу надано кредиту розмірі 2000 грн, строк дії позики 30 днів, зі сплатою відсотків у розмірі 1,99 %.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало умови договору позики та надало кредитні кошти, однак відповідачем заборгованість не погашено, тому розмір загальної заборгованості складає 6776 грн, з яких: 2000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 4776 грн - заборгованість за відсотками.

26.10.2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» уклади договір факторингу № 2610.

03.04.2023 року ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 03.0423-ФК.

Враховуючи викладене позивач просив стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851) суму заборгованості за Договором позики № 1816743 в розмірі 6 776,00 грн., з яких: 2 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 776,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. Стягнути суму сплаченого судового збору в розмірі 2422.4 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно довідки відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради, яка надійшла до суду 19.11.2025 року - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 20.11.2025 року відкрито провадження у справі № 208/14342/25 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

07.12.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити, відповідач зазначив, що у березні 2021 року ОСОБА_1 зареєструвався на сайті компанії ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» в мережі інтернет, заповнивши необхідні дані подав заявку на отримання онлайн кредиту, при цьому будь-яких угод не укладав та договорів не підписував, його дії були спрямовані виключно на подання заявки. Через деякий час йому на мобільний телефон прийшло повідомлення про відмову у схваленні кредиту і відповідно з того часу відповідач більше не заходив на цей сайт, та взагалі не надав особливої уваги даній обставині. Відповідач дізнався про наявність оформленого кредиту і заборгованості лише після отримання пакету документів з суду.

Натомість позивачем не надано жодних доказів перерахування відповідачу суми позики, в матеріалах справи відсутній будь - який доказ на підтвердження цієї обставини.

Крім того, відповідач зазначає, що строк кредитування за договором становив 30 днів, однак позивач нарахував проценти за користування кредитом після закінчення цього строку та не надав належного й обґрунтованого розрахунку заборгованості. На підтвердження своєї позиції відповідач посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 та від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, щодо припинення нарахування договірних процентів після закінчення строку кредитування та розмежування процентів за користування кредитом і наслідків прострочення грошового зобов`язання.

Також відповідач просить застосувати позовну давність та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з огляду на недоведеність позовних вимог.

Ухвалою суду від 27.02.2026 року клопотання позивача задоволено та витребувано у АТ КБ «Приват банк» інформацію.

Ухвалу отримано АТ КБ «Приват банк» електронною поштою 02.03.2026 року, що підтверджується довідкою.

26.03.2026 року судом повторно направлено ухвалу про витребування доказів.

20.04.2026 року АТ КБ «Приват банк» ухвалу не виконано, надано лист.

29.04.2026 року судом втретє направлено ухвалу про витребування доказів.

17.06.2026 року судом вчетверте направлено ухвалу про витребування доказів.

18.06.2026 року АТ КБ «Приват банк» ухвалу не виконано, надано лист.

19.06.2026 року на виконання ухвали надано витребувані докази.

Представник позивача Ткаченко Ю.О. 25.06.2026 року просив розгляд справи здійснювати без представника.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву просив про розгляд справи за відсутності відповідача та її представника.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що 20.03.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 1816743, відповідно до умов якого сума позики 2000 грн, строк позики 30 днів, процентна ставка 1,99%, дата надання позики 20.03.2021 року, дата повернення позики 19.04.2021 року, знижена процентна ставка 1,99%, процентна ставка за понадстрокове користування 2,7%.

Вказаний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором hpaVCSOD2H.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтверджує, що ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) був ідентифікований шляхом використання одноразового ідентифікатора під час укладення кредитного договору № 1816743. Одноразовий ідентифікатор hpaVCSOD2H було надіслано 20.03.2021 о 16:45:00 на електронну адресу lukedukeforever@gmail.com.

Згідно з листом ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», товариство надало інформацію щодо даних, які підтверджують видачу онлайн-позики ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), номер кредитного договору 1816743 та ідентифікатор 5797a3be-0cd1-46cc-80df-b78cda3a1fcf.

Згідно з довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 01.10.2025 року № КД-000055603/ТНПП, товариство підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої через API-інтерфейс ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», та завершення платіжної операції від 20.03.2021 року на суму 2 000 грн на користь ОСОБА_1 на електронний платіжний засіб № НОМЕР_3 . Номер платіжної операції - 5797a3be-0cd1-46cc-80df-b78cda3a1fcf. Переказ здійснено відповідно до договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між ТОВ «Фінекспрес» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

Також позивачем надано копію платіжної інструкції 5797a3be-0cd1-46cc-80df-b78cda3a1fc про перерахування 2000 грн 20.03.2021 року на картку НОМЕР_3 .

26.10.2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» уклали договір факторингу № 2610.

Згідно п. 5.2. Договору факторингу встановлено, що перехід від Клієнта до Позивача/Фактора прав вимог за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання Актів прийому. передачі Реєстру Заборгованостей, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Портфеля Заборгованості та набуває відповідних Прав Вимог. Підписані сторонами Акти прийому-передачі Реєстру Заборгованостей підтверджують факт переходу від Клієнта до Позивача/Фактора відповідних Прав Вимоги та є невід?ємними частинами цього Договору.

26.10.2021 року між сторонами підписано акт прийому-передачі реєстру заборгованостей за договором факторингу № 2610 від 26.10.2021 року, відповідно до якого фактор прийняв реєстр заборгованості від 26.10.2021 року.

Відповідно до реєстру прав вимог № 2 від 26.10.2021 року до ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» перейшло право вимоги до відповідача за договором № 1816743 від 20.03.2021 року в сумі 6 776,00 грн., з яких: 2 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 776,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Також позивачем надано акт звірки взаємних розрахунків за період: Січень 2021 р. - Грудень 2022 р, відповідно до якого за даними ТОВ " Фінансова Компанія Управління Активами" на 31.12.2023 заборгованість відсутня.

03.04.2023 року ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 03.0423-ФК.

Згідно п. 5.2. Договору факторингу встановлено, що перехід від Клієнта до Позивача/Фактора прав вимог за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання Актів прийому. передачі Реєстру Заборгованостей, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Портфеля Заборгованості та набуває відповідних Прав Вимог. Підписані сторонами Акти прийому-передачі Реєстру Заборгованостей підтверджують факт переходу від Клієнта до Позивача/Фактора відповідних Прав Вимоги та є невід?ємними частинами цього Договору.

03.04.2023 року між сторонами підписано акт прийому-передачі реєстру заборгованостей за договором факторингу № 03.0423-ФК, відповідно до якого фактор прийняв реєстр заборгованості від 03.04.2023 року.

Відповідно до Реєстру прав вимог від 03.04.2023 року до договору факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023 року ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 6776 грн., з яких: 2000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 776,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Також позивачем надано акт звірки взаємних розрахунків за період: 03.04.2023 - 01.11.2024 року відповідно до якого за даними ТОВ "Фінансова Компанія Управління Активами" на 01.11.2024 заборгованість відсутня.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Суд вважає необґрунтованими доводи відзиву частині того, що відповідач вказаний кредитний договір не підписував, оскільки договір міститься інформацію про його підписання електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором hpaVCSOD2H. Обставини укладення кредитного договору відповідачем не спростовано, клопотань щодо витребування оригіналів електронних доказів не надано, тому суд вважає доведеним факт укладення кредитного договору.

Враховуючи викладене, суд вважає що між сторонами погоджено істотні умови кредитного договору зокрема і в частині суми кредити, порядку та строку сплати відсотків, розміру відсотків та строку кредитування.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредитору та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

З урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів суд вважає, що позивачем надано належні докази на підтвердження переходу права вимоги за договором № 1816743 до позивача. Зазначені обставини відповідачем не спростовані, та вказаних доводів відзив на позовну заяву не містить.

Посилання відповідача на ненадання доказів отримання кредитних коштів суд відхиляє з огляду на таке.

У постанові від 06 травня 2020 року у справі № 372/223/17 Верховний Суд зазначив, що факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки тощо.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», згідно з якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

У постанові Верховного Суду від 31 травня 2022 року у справі №194/329/15 зазначено, виписка з особового рахунку може бути належним доказом заборгованості відповідача за кредитом, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.

На виконання ухвали суду про витребування доказів від 27.02.2026 року АТ КБ «Приватбанк» надано інформацію про те, що на ім?я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) .

З долученої виписки по рахунку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) за період з 20.03.2021 - 23.03.2021 р. вбачається зарахування переказу у розмірі 2000 грн 20.03.2021 року

Отже, виписка про рух коштів по картці є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ній зазначені операції з часу надання кредиту, визначено щомісячні платежі та вбачається що відповідач частково погашала заборгованість.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає доведеним факт укладення кредитного договору та факт отримання відповідачем кредитних коштів. Оскільки відповідачем отримано кредитні кошти у розмірі 2000 грн та не надано доказів повного чи часткового погашення заборгованості за тілом кредиту, а наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростовано то суд вбачає підстави для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2000 грн.

Щодо заборгованості за відсотками.

У відзиві відповідач посилається на те, що заборгованість за відсотками розрахована позивачем поза межами погодженого 30 денного строку кредитування.

Суд зазначає, що згідно розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 за Договором позики № 1816743 від 20.03.2021 вбачається, що ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" здійснювало нарахування відсотків у період з 21.03.2021 року по 18.07.2021 року включно за ставкою 1,99%, загальний розмір нарахованих відсотків складає 4776 грн. Заборгованість відповідачем не погашалась.

Згідно п. 2 договору позики - строк позики 30 днів.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у п.78 постанови від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 виснувала, що поняття «користування кредитом» є лише окремим випадком «користування чужими коштами», тоді як термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше значення це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення це прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством, зокрема ч. 1 ст. 1048, ч. 2 ст. 1054 ЦК України (регулятивні відносини).

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані ч. 2 ст. 625 ЦК України (охоронні відносини).

Отже, «користування кредитом» це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору (п.80 постанови ВП ВС).

Для вирішення спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (п.122 постанови ВП ВС).

За умовами п. 2 договору позики сторони погодили строк позики (строк договору) у 30 днів, положень про порядок пролонгації (автопролонгації) даний договір не містить.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим нарахування відповідачу відсотків поза межами погодженого строку кредитування.

В цій частині в позові позивач посилається на п. 4.2 договору.

Так, відповідно до п. 4.2 договору позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі "Правила"), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація), йому зрозумілі.

Згідно з п.6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), затверджених наказом директора № 12/02/2021 від 11 лютого 2021 року, У раз неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення Позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту Позику (або її частину) Товариство має право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування Позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики (або її частини) та Процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування Процентів на Позику (або її частину) за понадстрокове користування Позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на Позику за понадстрокове користування.

Однак, зазначені Правила позичальником підписом, у тому числі й електронним (аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора як у договорі), не підписані, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Правила розумів позичальник та ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір позики, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем позикових коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо пролонгації (автопролонгації) строку дії договору позики.

За таких обставин, та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані позичальнику Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), відсутність у договорі позики домовленості сторін про пролонгацію (автопролонгацію) строку дії такого договору, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем договору позики як його невід`ємна частина, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що сторони обумовили в письмовому вигляді можливість продовження строку договору.

Інший висновок не відповідав би принципам справедливості, добросовісності, розумності (ст. 3 ЦК України) та уможливив би покладення на слабшу сторону споживача, невиправданий тягар з`ясування змісту договору позики.

Такий висновок також узгоджується з правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, Верховного Суду, викладеною в постанові від 18 травня 2022 року у справі №697/302/20, і судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Відтак, оскільки зі спливом строку, на який була надана позика, припинилося право нараховувати проценти, то після 19.04.2021 року позикодавець підстави нараховувати відсотки, передбачені договором позики відсутні.

Разом з тим, позивач не звертався з вимогою про захист свої прав про стягнення процентів, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка передбачає наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за відсотками у розмірі 1194 грн які нараховано за період з 21.03.2021 року по 19.04.2021 року

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності.

Суд зазначає, що одним з видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. Якщо в зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Згідно з п.п. 2 Договору позики строк позики складає 30 днів, дата повернення позики 19.04.2021.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 253 ЦК України). Момент закінчення строку визначений ст. 254 ЦК України.

За змістом ст. ст.256,257,261,262,267 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю 3 роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначається моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли в кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по цивільній справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10 цс 18), якщо кредитний договір передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, то перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №211 від 11.03.2020 (зі змінами та доповненнями) та Постановою КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №1236 від 09.12.2020 (зі змінами та доповненнями) на всій території України з 12.03.2020 по 30.06.2023 було встановлено карантин.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки позовної давності розраховуються з урахуванням заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-ІХ від 30.03.2020 року.

Пункт 12 розділу «Прикінцевих і перехідних положень» ЦК України передбачає, що під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання розповсюдженню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк дії карантину. Законодавець застосував слово «продовжується», отже, він мав на увазі, що позовна давність спливає під час дії карантину, тому останнім днем строку слід вважати перший робочий день після закінчення карантину.

Крім того, Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до ЦК України щодо строків давності, а саме розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК доповнено п. 19, з якого вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. У редакції Закону № 3450-ІХ від 08.11.2023 «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини», п. 19 ЦК викладено в наступній редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Отже, строк позовної давності був продовжений на строк дії карантину, а в подальшому зупинений у зв`язку із введенням воєнного стану, тому строк позовної давності позивачем не пропущено, а тому відсутні підстави для задоволення заяви відповідача щодо застосування до вимог позивача строку позовної давності.

Щодо судових витрат суд зазначає таке.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У постановах від 19 лютого 2022 року №755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі №911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що судові витрати повинні бути не лише фактичними, а й неминучими та розумними за своїм розміром, що узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішеннях у справах «East/West Alliance Limited проти України» та «Лавентс проти Латвії», де наголошено, що компенсації підлягають лише ті витрати, які були фактичними, необхідними та обґрунтованими за розміром.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 року укладений з адвокатом Ткаченко Ю.О., витяг з акта приймання передачі справ на надання правової допомоги, витяг з акту № 3-ФП від 06.10.205 року, платіжна інструкція № 579939275.1 від 15.10.2025.

Згідно з витягу з акту № 3-ФП від 06.10.205 року адвокатом надано послуги з вивчення наявних у Клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у Клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви - вартістю 500 грн та судовий супровід в суді першої інстанції: підготовка/складання та направлення/подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, за необхідності інших заяв по суті справи, в електронній формі за посередництвом Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи, в тому числі представництво інтересів Клієнта в суді - вартістю 4000 грн.

Оцінюючи заявлені до стягнення витрати, суд враховує, що дана справа є малозначною, розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань, значної кількості процесуальних дій, не вимагала дослідження великого обсягу доказів, складного аналізу судової практики чи підготовки значної кількості процесуальних документів.

Крім того, суд бере до уваги, що позовні вимоги задоволено частково, а наведений у детальному описі перелік робіт значною мірою охоплює звичайні дії, притаманні підготовці типової позовної заяви у справах цієї категорії.

Враховуючи категорію спору, його складність, обсяг фактично виконаних адвокатом робіт, тривалість надання правничої допомоги, принципи розумності, справедливості, співмірності та пропорційності, а також часткове задоволення позовних вимог, суд доходить висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат є завищеним.

За таких обставин суд вважає обґрунтованим та співмірним стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн, що відповідає вимогам статей 137, 141 ЦПК України, забезпечує баланс інтересів сторін та узгоджується з правовими висновками Верховного Суду щодо критерію розумності судових витрат.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на відповідача, в розмірі 1141,84 грн, оскільки його розмір є пропорційним розміру задоволених позовних вимог(47,14%).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851) суму заборгованості за Договором позики № 1816743 в розмірі 3194 (три тисячі сто дев`яносто чотири) гривні, з яких: 2000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1194 грн - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851) суму сплаченого судового збору в розмірі 1141 (одна тисяча сто сорок одна) гривня 84 копійки та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Відомості про сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1

Суддя В.Г. Гречана

Часті запитання

Який тип судового документу № 141256969 ?

Документ № 141256969 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141256969 ?

Дата ухвалення - 28.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141256969 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141256969 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141256969, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

Судове рішення № 141256969, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська було прийнято 28.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 141256969 відноситься до справи № 208/14342/25

Це рішення відноситься до справи № 208/14342/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141256965
Наступний документ : 141256970