Єдиний державний реєстр судових рішень справа № 208/9139/26
провадження № 2/208/6692/26
РІШЕННЯ
Іменем України
08 жовтня 2026 р. м. Кам`янське
Заводський районний суд міста Кам`янського Дніпропетровської області в складі: Головуючого, судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Золотоноші А.Р.,
розглянув у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Кам`янська міська рада, про зобов`язання вчинити певні дії,-
в с т а н о в и в:
Представник позивачів ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Кам`янська міська рада, про зобов`язання вчинити певні дії.
У своєму позові позивачі просять суд:
- визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право на приватизацію житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 .
- зобов`язати Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради здійснити оформлення передачі у приватну спільну сумісну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 без надання ордеру на житлове приміщення, на підставі заяви від 14.07.2026 року.
В обґрунтування позову представник позивачів зазначає, що ОСОБА_1 , дошлюбне прізвище ОСОБА_4 , тривалий час правомірно користується квартирою АДРЕСА_1 . Разом із нею у квартирі проживає її син ОСОБА_2 .
Як зазначено у позовній заяві, право користування квартирою виникло на підставі рішення Заводської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області від 24 липня 1979 року № 79.
Згідно з витягом із зазначеного рішення, ОСОБА_1 , яка на той час мала прізвище ОСОБА_4 , було надано право користування квартирою у складі сім`ї з двох осіб та дозволено переоформити особовий рахунок на своє ім`я у зв`язку з вибуттям основного квартиронаймача ОСОБА_5 , матері позивача.
Позивачі стверджують, що після переоформлення особового рахунку продовжили користуватися квартирою на законних підставах, постійно проживають у ній, зареєстровані за відповідною адресою та несуть витрати з оплати житлово-комунальних послуг.
26 листопада 2025 року між ОСОБА_1 та комунальним підприємством Кам`янської міської ради «Добробут» укладено договір № 130-п/жкв найму житлового приміщення, яке перебуває у комунальній власності. Договір укладено з урахуванням рішення від 24 липня 1979 року № 79.
14 липня 2026 року позивачі звернулися до відповідача із заявою про оформлення передачі квартири у приватну власність. До заяви було додано документи, необхідні для проведення приватизації, однак оригінал ордера на вселення до квартири надати не вдалося.
Листом від 16 липня 2026 року № 05-11/997 відповідач відмовив у приватизації квартири, пославшись на пункт 18 наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 та відсутність оригіналу ордера на житлове приміщення.
Позивачі вважають зазначену відмову неправомірною, оскільки факт законного користування квартирою підтверджується іншими офіційними документами, а відсутність ордера зумовлена значним проміжком часу з моменту первісного надання житла та відсутністю відповідного документа в архівних установах.
За твердженням позивачів, для отримання ордера або його копії вони вживали заходів шляхом звернення до архівних установ. Архівне управління Кам`янської міської ради надало витяг із рішення від 24 липня 1979 року № 79, однак оригінал або копію ордера не виявлено. Державний архів Дніпропетровської області також повідомив про відсутність відповідних документів щодо виділення житлової площі за зазначеною адресою.
У даному випадку, позивачі не мають іншого виходу, окрім як звернутись до суду за захистом своїх прав.
У судове засідання позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та їхній представник Торішня Г.А. не з`явилися. Представник позивачів подала до суду заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, у якій зазначила, що позивачі позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.
В судове засідання представник відповідача Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі та просила винести рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.
В судове засідання представник третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Кам`янська міська рада, не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі та просила винести рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ухвалою суду від 10 червня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 14 вересня 2026 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.
Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
В силу положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що місцем реєстрації та проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є адреса: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади № 2025/018096932 від 03 грудня 2025 року.
Також, місцем реєстрації та проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є адреса: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою Витягом з реєстру територіальної громади №2025/010212749 від 19.06.2026 року.
Відповідно до відповіді №05-11/997 від 16.07.2026 р., наданої Маймур Ірині заступником директора Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради О.Бондаренко, про порядок передачі квартир у власність громадян, вбачається, що пунктом 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 16.12.2009 №396 (зі змінами) визначено вичерпний перелік документів, який громадянин подає до органу приватизації, у тому числі копію ордера на жиле приміщення. Даний документ у пакеті документів відсутній.
Відповідно до відповіді №М-5460 від 23.12.2025р., наданої ОСОБА_1 Кам`янською міською радою, надано архівний витяг з рішення виконавчого комітету Дніпровської районної Ради народних депутатів Дніпропетровської області рішення від 24 липня 1979 року №79.
Відповідно до архівного витягу №М-473/21/2-08 від 19.12.2025 року, зазначено, переоформити особисті ранку на право використання житлової площі на квартиру АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_7 .
Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_1 .
Відповідно до свідоцтва про смерть, ОСОБА_8 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_2 , актовий запис № 408.
Відповідно до Договору № 130-н/жкв найму житлового приміщення, що перебуває у комунальній власності, від 26.11.2005 року, укладеного між Комунальним підприємством Кам`янської міської ради «Добробут» в особі директора Логвиненка Максима Юрійовича та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , наймодавець надав наймачці та члену її сім`ї сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 , на умовах безстрокового найму.
Зазначене житлове приміщення має загальну площу 41,6 кв. м, складається з двох кімнат загальною житловою площею 25,3 кв. та перебуває у комунальній власності.
За приписами статей 30, 41 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до вимог ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
Правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, визначені у Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Відповідно до ч. 10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму. Не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Статтею 3 зазначеного Закону встановлено, що - приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.
Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках).
За змістом статті 58 ЖК України, ордер є єдиною підставою для вселення у жиле приміщення.
Враховуючи те, що у позивача після смерті ОСОБА_8 оригінал ордер на квартиру не зберігся, на сьогоднішній день у них виникли перешкоди у реалізації свого права на приватизацію житла.
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на житло.
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з наданих позивачами доказів, право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 , виникло у позивачів на підставі Договору № 130-н/жкв найму житлового приміщення, що перебуває у комунальній власності, від 26.11.2025 року, укладеного між Комунальним підприємством Кам`янської міської ради «Добробут» та ОСОБА_1 .
Відповідно до умов зазначеного договору житлове приміщення надано у безстрокове користування ОСОБА_1 та члену її сім`ї ОСОБА_2 .
Таким чином, позивачі користуються зазначеною квартирою на законних підставах, що підтверджується відповідним договором найму. Доказів, які б спростовували наявність у позивачів права користування вказаним житловим приміщенням, під час розгляду справи не надано.
З моменту реєстрації позивача в квартирі його право на користування житловим приміщенням ніким, в тому числі відповідачем не оскаржувалось, відповідні докази не подавались.
При цьому, відсутність ордеру позбавляє його можливості реалізувати своє право на приватизацію квартири, оскільки, як вбачається з наданих позивачем пояснень, у нього є всі необхідні документи для проведення приватизації вищезазначеного житлового приміщення, крім ордеру, який він надати не має можливості по незалежним від нього обставинам.
Враховуючи викладене, відмова в приватизації займаного ними житла з причин відсутності оригіналу ордеру на заселення у квартиру є такою, що порушує їх право на приватизацію.
У пункті 36 рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Прокопович проти Росії» ЄСПЛ визначив, що концепція «житла» за змістом статті 8 Конвенції не обмежена житлом, яке зайняте на законних підставах або встановленим у законному порядку. «Житло» - це автономна концепція, що не залежить від класифікації у національному праві. То чи є місце конкретного проживання «житлом», що б спричинило захист на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин справи, а саме від наявності достатніх триваючих зв`язків з конкретним місцем проживання (рішення ЄСПЛ у справі «Баклі проти Сполученого Королівства» від 11 січня 1995 року, пункт 63).
Таким чином, тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції.
Принцип пропорційності у розумінні Європейського суду з прав людини полягає в оцінці справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право людини на повагу до житла, й інтересами особи, яка зазнає негативних наслідків від цього втручання. Пошук такого балансу не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості у кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між легітимною метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа внаслідок втручання в її право на повагу до житла несе надмірний тягар. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були би менш обтяжливими для прав і свобод цієї особи, оскільки обмеження її прав не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для досягнення вказаної мети.
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 296/4642/19 (провадження № 61-2708св20) вказано, що «висновки суду щодо обґрунтованості відмови ОСОБА_9 у приватизації зумовлені лише відсутністю в останнього ордеру на зазначену квартиру.
При цьому, позивач ОСОБА_1 вселилась до квартири за адресою: АДРЕСА_2 на підставі рішення Заводської районної ради народних депутатів №79 від 24.07.1979 року №460, зареєстрована і постійно проживає в ній з 10.07.1979 року та позивач ОСОБА_2 зареєстрований і постійно проживає в ній з 18.06.1980 року та вони несуть витрати з її утримання, законність їх проживання відповідачем не оспорена, вимоги про усунення перешкод у користуванні спірним житлом відповідач протягом усього часу проживання позивачів не заявляв.
Таким чином, встановивши всі фактичні обставини справи, всебічно дослідивши їх, визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи, що позивачі з вимогою про повернення оплаченого судового збору не звертались, судовий збір залишається за позивачами.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 4, 141, 247, 258-260, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 1, 2, 5, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», суд,
у х в а л и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Кам`янська міська рада, про зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право на приватизацію житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 та зобов`язати Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради здійснити оформлення передачі у приватну спільну сумісну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 за відсутності ордеру на житлове приміщення, на підставі заяви від 14.07.2026 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості сторін:
Позивач 1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Позивач 2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, ЄДРПОУ 20268696, адреса: 51900, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, просп. Василя Стуса, буд. 10/12.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Кам`янська міська рада, ЄДРПОУ 24604168, адреса: 51900, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, майдан Петра Калнишевського, буд.2.
Суддя Похваліта С. М.
Судове рішення № 141256965, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська було прийнято 08.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 208/9139/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: