Рішення № 141256791, 04.11.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/2183/26

Номер провадження2/173/1882/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 листопада 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.02.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем укладено в електронній формі Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5332494, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 5000,00 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів за стандартною процентною ставкою 0,95 %.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором первісний кредитор виконав у повному обсязі, перерахувавши відповідачу кредитні кошти на вказану ним банківську картку. Натомість відповідач належним чином свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

27.01.2026 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № С7-270126-1 за плату відступило, а ТОВ «Новий Колектор» набуло право грошової вимоги до відповідача, в тому числі за Договором № 5332494 від 21.02.2025.

Позивач просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 18232,66 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4999,92 грн, заборгованість за процентами -10732,74 грн, штраф - 2500,00 грн, а також сплачений судовий збір 2662,40 та 288,18 грн витрат за відправлення копії позовної заяви з додатками.

Провадження у справі відкрито 05.08.2026.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу у його відсутності за наявними у справі матеріалами.

Належно повідомлений відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих причин, заяву про причини неявки або про розгляд справи у його відсутності суду не надав. Відзив на позов відповідачем не поданий.

Враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, тому суд розглянув справу заочно, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 21.02.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 5332494 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

За умовами Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язалося надати Клієнту грошові кошти у гривні на умовах строковості, зворотності та платності, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Згідно з п. 1.3 Договору строк кредиту становить 360 днів. Періодичність платежів - кожні 15 днів відповідно до графіка платежів (додаток № 1 до Договору).

Пунктом 1.4.1 Договору передбачено стандартну процентну ставку у розмірі 0,95 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом строку кредитування.

Відповідно до п. 1.4.2 Договору за умови виконання визначених у ньому вимог позичальник має право на застосування зниженої процентної ставки у розмірі 0,76 % за кожен день користування кредитом.

Згідно з п. 3.1 Договору проценти, що нараховуються за цим Договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році, тобто методом «факт/факт». Відповідно до п. 3.2 Договору до періоду нарахування процентів включаються день надання кредиту та день його фактичного повернення.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що в разі невиконання та/або неналежного виконання позичальником грошових зобов`язань за Договором кредитодавець має право нарахувати штраф у розмірі 75 % від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на другий день кожного факту такого порушення. Згідно з п.6.3.1 Договору нарахування штрафу є правом Товариства, а не його обов`язком.

Відповідно до реквізитів Договору № 5332494 від 21.02.2025, укладеного між сторонами, відповідач підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «34013».

Відповідно до умов Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало свої зобов`язання перед ОСОБА_1 та надало їй кредит у сумі 5000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» вих №1-2701 від 27.01.2026.

27.01.2026 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № С7-270126-1 за плату відступило, а ТОВ «Новий Колектор» набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 5332494 від 21.02.2025.

На підтвердження переходу права вимоги позивач надав Договір факторингу № С7-270126-1 від 27.01.2026, перелік №1 від 27.01.2026, акт приймання-передачі переліку №1 за Договором факторингу № С7-270126-1 від 27.01.2026 та платіжну інструкцію №37204767222222706 від 27.01.2026.

За даними поденного розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 27.01.2026 загальна сума заборгованості відповідача за Договором № 5332494 від 21.02.2025, за розрахунком заборгованості, склала 18232,66 грн, з яких: тіло кредиту - 4999,92 грн, проценти -10732,74 грн, штраф - 2500,00 грн.

При цьому судом встановлено, що на дату відступлення права вимоги строк кредитування за Договором № 5332494 від 21.02.2025 не закінчився. Водночас, як убачається з поданого позивачем поденного розрахунку заборгованості, після зазначеної дати проценти за користування кредитом позивачем не нараховувалися.

Між сторонами виникли цивільно-правові відносини, що випливають із кредитного договору, які регулюються положеннями Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та погодженні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, принципів розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а зміст договору становлять погоджені сторонами умови та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди щодо всіх його істотних умов.

Відповідно до ч.2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту, а електронний договір, підписаний електронним підписом, у тому числі одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, договір, укладений в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, є належною письмовою формою правочину.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, визначених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання процентів від суми позики, а згідно з ч.2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються договором.

З наданих позивачем доказів убачається, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором та надав відповідачу кредитні кошти, тоді як відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, отримані кошти та передбачені договором платежі у встановлений договором строк не повернула, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України у разі порушення позичальником зобов`язання щодо повернення кредиту кредитор має право вимагати повернення заборгованості та сплати належних процентів.

Згідно з п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав.

За змістом ст. 1077, 1078 ЦК України право грошової вимоги може бути відступлене на підставі договору факторингу, внаслідок чого фактор набуває права вимоги до боржника в обсязі, визначеному договором.

Враховуючи, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відповідно до умов кредитного договору надало відповідачу кредитні кошти, однак відповідач належним чином зобов`язання щодо їх повернення та сплати процентів не виконала, унаслідок чого виникла заборгованість, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» як нового кредитора, яке набуло право грошової вимоги до відповідача, у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами підлягають задоволенню.

В той же час, щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за штрафними санкціями, суд виходить з наступного.

17 березня 2022 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 р., яким, зокрема, було внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18, що встановлює нові правила звільнення позичальника від відповідальності в разі прострочення виконання ним своїх зобов`язань.

Так, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи зазначене вище, вимога позивача про стягнення штрафних санкцій в розмірі 2500,00 грн задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №5332494 від 21.02.2025 у розмірі 15732,66 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4999,92 грн, заборгованості за процентами в розмірі 10732,74 грн.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як убачається з матеріалів справи, при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково - на суму 15732,66 грн із заявлених 18232,66 грн, - витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню відповідачем пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 2297,34 грн (2662,40 грн ? 15732,66 грн / 18232,66 грн).

Крім того, позивач поніс поштові витрати, пов`язані з направленням відповідачу процесуальних документів, у розмірі 288,18 грн, що підтверджується відповідними розрахунковими документами.

Враховуючи, що зазначені витрати були понесені позивачем у зв`язку з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, вони підлягають відшкодуванню відповідачем пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Розмір поштових витрат, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 248,66 грн (288,18 грн ? 15732,66 грн / 18232,66 грн).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у загальному розмірі 2546,00 грн, з яких 2297,34 грн - судовий збір та 248,66 грн - поштові витрати.

Керуючись ст.12,13,81,141,259,263-265,268,273,280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, ЄДРПОУ 43170298) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором у розмірі 15732 (п`ятнадцять тисяч сімсот тридцять дві) грн 66 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» понесені судові витрати у розмірі 2546 (дві тисячі п`ятсот сорок шість) грн 00.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач може оскаржити рішення суду до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: Є.В. Челюбєєв