Ухвала суду № 141253746, 05.11.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Дата ухвалення
05.11.2026
Номер справи
761/40740/26
Номер документу
141253746
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 761/40740/26

Провадження № 2-з/761/423/2026

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

05 листопада 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Романишеної І.П,

за участю секретаря Гончаренка Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства "СЕНС БАНК", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Гненний Дмитро Анатолійович про поділ майна, визнання права власності на 1/2 частку квартири та зняття арешту з майна,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді перебуває вищевказана позовна заява.

02.11.2026 року до суду надійшла заява про забезпечення позову, яку було передано судді 04.11.2026 року, відповідно до якої представник позивача просить суд: забезпечити позов ОСОБА_1 шляхом зупинення продажу (реалізації) арештованого нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , - у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1, зокрема її реалізації на електронних торгах ДП «СЕТАМ» за лотом № 607710, призначених на 09.11.2026, до набрання законної сили рішенням суду у справі № 761/40740/26.

В разі відмови в задоволенні прохання, викладеного в пункті 2 цієї прохальної частини, альтернативно забезпечити позов на підставі п. 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України шляхом застосування таких заборон до набрання законної сили рішенням суду у справі №761/40740/26:

3.1. Заборонити приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Гненному Дмитру Анатолійовичу складати та видавати акт про проведені електронні торги щодо квартири АДРЕСА_1 , за результатами торгів ДП «СЕТАМ» за лотом №607710 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

3.2. Заборонити державним і приватним нотаріусам видавати свідоцтво про придбання зазначеної у підпункті 3.1 квартири за результатами електронних торгів за лотом № 607710.

3.3. Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, здійснювати державну реєстрацію переходу права власності на зазначену у підпункті 3.1 квартиру на підставі документів, оформлених за результатами електронних торгів за лотом № 607710.

Необхідність забезпечення позову у заяві мотивована тим, що торги 08.10.2026 (лот № 605929) не відбулися. 09.10.2026 ДП «СЕТАМ» було оголошено повторні торги на 09.11.2026 (лот № 607710). Визначена початкова зменшена ціна на Квартиру АДРЕСА_2 у розмірі 16 278 350 грн (85 % від 19 151 000 грн, ст. 61 Закону «Про виконавче провадження»). На час ухвали від 08.10.2026 цього лота не існувало.

Підставою цього повторного звернення є призначення після постановлення ухвали від 08.10.2026 нового продажу спірної квартири за іншим лотом (№607710) із визначеною датою (09.11.2026) повторних торгів та зниженою стартовою ціною на 15%.

Як зазначає представник позивача у заяві, предмет спору - це 1/2 частка в квартирі, яка виставлена єдиним лотом і не виділена в натурі. У Запереченнях АТ «Сенс Банк» сам окреслює межі свого інтересу: «стягнення заборгованості у виконавчому провадженні НОМЕР_1 проводиться виключно із боржника ОСОБА_2 »; кредитний договір, за словами банку, «був укладений ОСОБА_2 до укладення шлюбу»; боржником є «її чоловік ОСОБА_2 ». Банк не стверджує, що Позивачка відповідає за цим боргом.

За ч. 1 ст. 73 СК стягнення за зобов`язаннями одного з подружжя може бути накладене лише на його особисте майно та на його частку у спільному майні. Тому, якщо за Позивачкою буде визнано право на 1/2 частку, стягнення за цим боргом на вказану частку буде неможливим. Квартира виставлена єдиним лотом, тож продаж до вирішення спору створює ризик відчуження цієї частки та невиконуваності рішення. Заперечення банку стосуються лише того, що, на його думку, квартира не була спільною власністю; це питання розгляду по суті, а не стадії забезпечення.

Також зазначив, що судом були враховані заперечення банку, водночас позивач була позбавлена можливості бути почутою.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 пунктом 1 ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, накладення арешту на майно.

Пунктом 4 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Пунктом 5 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачено також, що позов забезпечується зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 308/3824/16-ц.

Також у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 569/2011/18 зазначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20)).

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має дотримуватися балансу прав та інтересів сторін спору, вживати заходи забезпечення позову лише у разі співмірності вимог заяви вимогам позову та лише за умови дотримання принципу правомірного обмеження прав та інтересів протилежної сторони спору.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 359/3016/21 викладено висновок про те, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії».

У постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 337/474/14-ц та від 11 грудня 2023 року у справі № 463/13099/21 викладено правовий висновок, що «поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу. Боржник, проти якого ухвалене судове рішення про стягнення боргу та накладено арешт на його майно, та його дружина, які здійснюють поділ майна, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки поділ майна порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом».

Фактично позивач у цій справі просить вжити заходи забезпечення позову з метою перешкоджання виконання судового рішення, яке набрало законної сили, в іншій справі з приводу іншого спору, що виходить за межі мети забезпечення позову, яка полягає у вжитті судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення у випадку задоволення заявлених позовних вимог саме у даній справі.

Верховним Судом у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 211/129/18-ц сформульовано правову позицію, згідно з якою «суд не може заборонити державному виконавцеві вживати необхідних заходів щодо своєчасного й повного виконання рішення. Вжиті заходи не повинні перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження. Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заява не підлягає задоволенню, оскільки не обґрунтована заявником у контексті необхідності застосування таких заходів, а також у контексті їх співмірності та відповідності до заявлених позовних вимог».

У постанові від 06 грудня 2023 року у справі № 361/8953/21 Верховний Суд вказував, що «недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили».

Обраний позивачем у цій справі спосіб забезпечення позову фактично зупиняє виконання судового рішення в іншій справі, яке набрало законної сили.

Отже, у даному випадку, забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого нерухомого майна, перешкоджає виконанню судового рішення у іншій справі з приводу іншого спору, що виходить за межі мети забезпечення позову.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Зупинення продажу арештованого нерухомого майна порушує права стягувача у виконавчому провадженні, відтак обраний позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає його меті і завданням цивільного судочинства та є неспівмірним із заявленими позивачем вимогами.

Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 310/9167/20, від 29 вересня 2021 року у справі № 638/5084/20.

Враховуючи вищевикладене, суд, досліджуючи аргументи позивача щодо необхідності забезпечення позову у контексті дотримання балансу прав та інтересів позивача, а також третіх осіб, права яких можуть бути порушені у разі застосування запропонованого позивачем заходу забезпечення позову, приходить до переконання, що вони не можуть бути підставою для вжиття судом запропонованого заходу забезпечення позову, оскільки не відповідають меті і завданням цивільного судочинства та є неспівмірними із заявленими позивачем вимогами.

З урахуванням викладеного, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 151, 153, 354-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства "СЕНС БАНК", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Гненний Дмитро Анатолійович про поділ майна, визнання права власності на 1/2 частку квартири та зняття арешту з майна, - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА

Часті запитання

Який тип судового документу № 141253746 ?

Документ № 141253746 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141253746 ?

Дата ухвалення - 05.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141253746 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141253746 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141253746, Шевченківський районний суд міста Києва

Судове рішення № 141253746, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141253746 відноситься до справи № 761/40740/26

Це рішення відноситься до справи № 761/40740/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141253738
Наступний документ : 141253750