Вирок № 141251597, 05.11.2026, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Дата ухвалення
05.11.2026
Номер справи
536/3166/26
Номер документу
141251597
Форма судочинства
Кримінальне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 536/3166/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Кременчуці матеріали кримінального провадження № 42025172030000032 від 25.04.2025 року, які надійшли з Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області з обвинувальним актом за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чикалівка, Кременчуцького району, Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, утриманців не має, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах територі України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є сновним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них статтею 80 Земельного кодексу України визначено, що суб`єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади на землі державної власності. Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

У свою чергу, статтею 81 Земельного кодексу України встановлено виключний порядок набуття права власності на земельні ділянки громадянами, а саме: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини, г) виділення в натурі і на місцевості належної їм земельної частки (паю).

Положеннями абз. 2 ч. 2 ст. 373 Цивільного кодексу України регламентовано, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються зокрема на землі сільськогосподарського призначення, землі житлової та громадської забудови землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі оздоровчого призначення, землі рекреаційного призначення, землі історико культурного призначення, землі лісогосподарського призначення, землі водного фонду, землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до статті 67 Земельного кодексу України до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об`єктів транспорту.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 112 Земельного кодексу України охоронні зони створюються вздовж ліній зв`язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об`єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об`єкти. Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно інформації наданої Кам`янопотоківської сільською радою № 02.1- 22/664 від 13.05.2026 року, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5322481702:02:002:0022 зареєстроване на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкритого розділу) індексний номер рішення: 48725484 від 17.09.2019 за Кам`янопотоківською сільською радою, та право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5322481702:002:0222 зареєстроване на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкритого розділу) індексний номер рішення: 48731009 від 18.09.2019 за Кам`янопотоківською сільською радою.

Наявність обмежень на використання земельних ділянок: на земельну ділянку з кадастровим номером 5322481702:02:002:0222 - охоронна зона навколо (уздовж) об`єкта транспорту, на земельну ділянку з кадастровим номером 5322481702:02:002:0022 - охоронна зона навколо (уздовж) об`єкта транспорту.

Так, у ОСОБА_4 виник умисел на самовільне зайняття земельних ділянок з кадастровими номерами 5322481702:02:002:0022 та 5322481702:02:002:0222, що розташовані поблизу с. Ройове Кам`янопотоківської сільської територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області.

Реалізуючи свій злочинний умисел на самовільне зайняття вищевказаних земельних ділянок, 05.05.2026, приблизно о 20:00 год, діючи всупереч встановленим правилам щодо охорони земель, порушуючи вимоги законодавства щодо особливого порядку надання земельних ділянок у користування та оренду, достовірно знаючи, що у нього відсутні будь-які дозвільні документи на право власності, користування або оренду земельних ділянок, діючи умисно, самовільно, зайняв земельні ділянки з кадастровими номерами 5322481702:02:002:0022, площею 0,9997 га, та 5322481702:02:002:0222, площею 0,4700 га, та за допомогою сільськогосподарської техніки здійснив їх обробіток та посів сільськогосподарської культури - кукурудзи на загальній площі 1,4697 га.

Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, проведеного Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області від 16.06.2026, самовільним зайняттям земельних ділянок загальною площею 1,4697 га, які знаходяться в межах охоронної зони навколо (уздовж) об`єкта транспорту, ОСОБА_4 заподіяв законному володільцю - державі в особі Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області матеріальну шкоду у розмірі 61 265 гривень 42 копійки.

Обвинувачений в судовому засіданні не оспорюючи час, місце, спосіб вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, визнав себе винуватим, щиро розкаявся.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, роз`яснивши зміст ч. 3 ст. 349 КПК України та оскільки проти такого розгляду сторони кримінального провадження не заперечували, суд вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи пояснення обвинуваченого, суд вважає, що його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшло своє підтвердження в судовому засіданні. Так, обвинувачений давав чіткі та послідовні пояснення стосовно обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, вказуючи на спосіб його вчинення. Надані обвинуваченим пояснення повністю узгоджуються зі встановленими судом фактичними обставинами справи.

Зважаючи на встановлені в судовому засіданні обставини справи, суд доходить висновку, що оскільки ОСОБА_4 самовільно зайняв земельну ділянку в охоронній зоні, то його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Згідно ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, обставини, що обтяжують та пом`якшують його покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що він вчинив нетяжкий злочин, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Відповідно до Довідки КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 01-16/939 від 26.05.2026 року, ОСОБА_4 на обліку у лікаря -психіатра та у лікаря- нарколога не перебуває.

Згідно характеристики з Виконавчого комітету Кам`янопотоківської сільської ради № 02.11-15/1221 від 10.09.2026 року, щодо ОСОБА_4 за місцем проживання скарг та нарікань не надходило, характеризується позитивно.

Перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 не перебуває. На військову службу до лав ЗСУ під час мобілізації не призивався.

У вказаному кримінальному провадженні, судом визнаються обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, зокрема:

- щире каяття, яке полягає у визнанні у суді та під час досудового слідства, обставин відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України щодо події кримінального правопорушення. Обвинувачений висловив щирий жаль з приводу учинених дій та осуд своєї поведінки;

- активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що виразилось у встановленні обставин відповідно до ст. 91 КПК України та розгляду провадження у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України;

- добровільне відшкодування завданого збитку, що підтверджується платіжною інструкцією, в матеріалах справи;

- благодійний внесок на рахунок Збройних Сил України, що підтверджується платіжною інструкцією, в матеріалах справи.

Обтяжуючих покарання обставин обвинуваченого судом не встановлено.

Згідно з роз`ясненнями, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (в редакції Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009), суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При обранні міри покарання, суд бере до уваги, що ОСОБА_4 вчинив нетяжкий злочин, наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого.

З урахуванням вищевикладеного, встановлених обставин, особи обвинуваченого, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 197 КК України у виді позбавлення волі.

Водночас, суд зважає, що обвинувачений щиро розкаявся, засуджує свою протиправну поведінку, та враховуючи його стан здоров`я, а саме що ОСОБА_4 , потребує постіного динамічного спостереження сімейного лікаря, невролога, уролога, УЗД нирок, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, тому вважає за можливе виправлення особи без ізоляції від суспільства та вважає за доцільне призначити покарання із застосуванням ст. ст. 75-76 КК України

Таке покарання на думку суду, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, і повністю відповідає вимогам статей 65 - 67 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи, що судовий розгляд закінчено, суд вважає за необхідне скасувати арешти накладені на майно, на підставі ухвал Автозаводського районного суду м. Кременчука від 11.05.2026 року по справі № 524/5811/26.

Долю речових доказів вирішити у порядку ст. 100 КПК України

Керуючись ст.ст. 100, 174, 349, 368, 370, 374 КПК України, ст.ст. 50, 65, 75, 76, ч. 2 ст. 197 -1 КК України, суд,

УХВАЛИВ :

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Скасувати арешти накладені на підставі ухвал Автозаводського районного суду

м. Кременчука від 11.05.2026 року по справі № 524/5811/26, на наступне майно: Трактор МТЗ-82, д.н.з. НОМЕР_1 , з сівалкою «UNIVERSAL PRECISION PNEUMATIC PLANTER; 8 зразків насіння схожого на насіння кукурудзи із 8 бункерів сівалки; зразки ґрунту з трьох місць з посівним матеріалом вилучені в полі з кадастровим номером 5322481702:02:002:0222; зразки ґрунту з двох місць з посівним матеріалом вилучені в полі з кадастровим номером 5322481702:02:002:0022.

Речові докази:

- Трактор МТЗ-82, д.н.з. НОМЕР_1 , з сівалкою «UNIVERSAL PRECISION PNEUMATIC PLANTER » - повернути власнику ОСОБА_5 ;

- 8 зразків насіння схожого на насіння кукурудзи із 8 бункерів сівалки - знищити;

- зразки ґрунту з трьох місць з посівним матеріалом вилучені в полі з кадастровим номером 5322481702:02:002:0222; зразки ґрунту з двох місць з посівним матеріалом вилучені в полі з кадастровим номером 5322481702:02:002:0022 повернути представнику потерпілого Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області - ОСОБА_6 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Судове рішення не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1

Часті запитання

Який тип судового документу № 141251597 ?

Документ № 141251597 це Вирок

Яка дата ухвалення судового документу № 141251597 ?

Дата ухвалення - 05.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141251597 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141251597 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141251597, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Судове рішення № 141251597, Кременчуцький районний суд Полтавської області було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141251597 відноситься до справи № 536/3166/26

Це рішення відноситься до справи № 536/3166/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141251595
Наступний документ : 141261908