Ухвала суду № 141251408, 05.11.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 592/12803/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року Сумський районний суд Сумської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , представника потерпілого ОСОБА_8 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження №12025200480002555 відносно ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 361, ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 361-1, ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_10 за ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 209 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Сумського районного суду Сумської області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

До суду звернувся представник власника майна ФОП ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_12 з клопотанням про скасування арешту майна, а саме накладеного ухвалою Сумського апеляційного суду від 09.03.2026 року, у справі №592/1165/26 (кримінальне провадження №12025200480002555 від 03.10.2025р.) щодо грошових коштів в сумі 200 000 грн., які знаходяться на рахунках АТ КБ «ПриватБанк» та належать ФОП ОСОБА_11 . Своє клопотання мотивував тим, що 26.01.2026 року слідчим судею Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_13 постановлено ухвалу у справі №592/1165/26 клопотання старшого слідчого Сумського РУП ГУНП в Сумській області про арешт майна по матеріалам кримінального провадження №12025200480002555, внесеного до ЄРДР від 03.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України. Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.01.2026р. у справі №592/1165/26 накласти арешт у кримінальному провадженні № 12025200480002555 на грошові кошти, які знаходяться у фінансових установах ….. АТ КБ «ПриватБанк» на рахунок ОСОБА_11 ФОП № НОМЕР_1 . 09.03.2026 року колегія суддів Сумського апеляційного суду постановила ухвалу, якою ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 січня 2026 року про накладення арешту на майно, скасувати в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться у фінансовій установі АТ КБ «ПриватБанк» на рахунку ФОП ОСОБА_11 НОМЕР_1 , та наклала арешт у кримінальному провадженні за № 12025200480002555 внесене до ЄРДР 03 жовтня 2025 року на грошові кошті в сумі 200 000 грн., які знаходяться на рахунках АТ КБ «ПриватБанк» та належать ФОП ОСОБА_11 НОМЕР_1 .Таким чином, ОСОБА_11 є власником майна, на яке накладено арешт у межах кримінального провадження №12025200480002555 від 03.10.2025 р. Зазначав, що в ухвалі слідчого судді відсутні будь-які відомості про визнання речовим доказами грошових коштів, які знаходяться у фінансовій установі АТ КБ «ПриватБанк» на рахунку ОСОБА_11 ФОП. На думку власника майна, накладення арешту на його майно не могло бути здійсненим з метою збереження речових доказів, оскільки грошові кошти на його рахунку не визнавались речовими доказами в кримінальному провадженні, натомість існує факт визнання речовими доказами грошові кошти на загальну суму 4 980 00) грн., які знаходяться у фінансовій установі ПАТ «А-банк» на рахунку ТОВ «Міланабуд» та факту обгрунтованого обвинувачення ОСОБА_10 , який є директором ТОВ «Міланбуд», та арешт його особистого майна. Накладення арешту на його майно не могло бути здійсненим з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, оскільки він не належить до жодної категорії суб`єктів стосовно яких, такий захід може застосовуватись, так як по справі він має статус свідка. З огляду на те, що протягом більш ніж один рік часу, не було встановлено причетність ОСОБА_11 до протиправних дій, вважаємо, що є доконаним фактом відсутність у діях ОСОБА_11 будь- якої протиправності, а тому відпали будь-які підстави для арешту його майна та потреба в подальшому застосуванні цього заходу, а продовження такого арешту здійснює перешкоди підприємницькій діяльності ОСОБА_11 .

Представник власника майна ОСОБА_12 в судове засідання не з`явився, в своїй заяві просив розглянути клопотання у його відсутність, клопотання підтримав та просив задовольнити.

У судовому засіданні прокурор щодо клопотання представника власника майна скасування арешту майна заперечував, зазначав, що дане клопотання було предметом розгляду в апеляційній інстанції, також вважав його передчасним.

Представник потерпілого просила відмовити в даному клопотанні.

Обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та їх захисники покладались на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає необхідним відмовити в задоволенні даного клопотання про скасування арешту.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 січня 2026 року, накладено арешт у кримінальному провадженні № 12025200480002555 на грошові кошти, які знаходяться у фінансових установах: ПАТ "А-банк" на рахунку ФОП ОСОБА_14 (ЄРДПОУ НОМЕР_2 ) НОМЕР_3 , на рахунку ОСОБА_15 (ЄРДПОУ НОМЕР_4 ) НОМЕР_5 ; на рахунку ФОП ОСОБА_16 (ЄРДПОУ НОМЕР_6 ) НОМЕР_7 ; АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" на рахунку ФОП ОСОБА_17 (ЄРДПОУ НОМЕР_8 ) НОМЕР_9 ; на рахунку ОСОБА_18 (ЄРДПОУ НОМЕР_10 ) НОМЕР_11 ; на рахунку ОСОБА_19 (ЄРДПОУ НОМЕР_12 ) НОМЕР_13 ; Філії Тернопільського обласного управління АТ "Ощадбанк" на рахунку ФОП ОСОБА_20 (ЄРДПОУ НОМЕР_14 ) НОМЕР_15 ; АТ КБ "ПриватБанк" на рахунку ФОП ОСОБА_11 (ЄРДПОУ НОМЕР_16 ) НОМЕР_1 .

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 09.03.2026 року ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 січня 2026 року про накладення арешту на майно, скасовано в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться у фінансовій установі АТ КБ «ПриватБанк» на рахунку ФОП ОСОБА_11 НОМЕР_1 , та накладено арешт у кримінальному провадженні за № 12025200480002555 внесене до ЄРДР 03 жовтня 2025 року на грошові кошті в сумі 200 000 грн., які знаходяться на рахунках АТ КБ «ПриватБанк» та належать ФОП ОСОБА_11 НОМЕР_1 .

За змістом ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. При цьому, на відміну від інших правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт з метою забезпечення речових доказів не вимагає повідомлення про підозру у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України).

Із змісту ч. 1 ст. 174 КПК України вбачається, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Враховуючи викладені вимоги кримінального процесуального законодавства, суд погоджується з твердженням сторони обвинувачення про те, що заявлене клопотання про скасування арешту майна є передчасним, оскільки грошові кошти в сумі 200 000 грн на стадії досудового розслідування було визначено речовими доказами, а твердження сторони захисту не є тими безумовними обставинами, які свідчать про надмірність та неспіврозмірність застосованих заходів забезпечення кримінального провадження.

Питання ж щодо речових доказів можливо вирішити лише у разі ухвалення остаточного рішення у справі, під час якого з врахуванням вимог ст. 100 КПК України і буде вирішено питання за наявності для підстав для скасування арешту майна та/або застосування спеціальної конфіскації, тоді обставини, на які посилається представник власника майна мали бути предметом оцінки в стадії досудового розслідування, оскільки саме слідчий суддя наділений повноваженнями на встановлення відповідних підстав для застосування арешту майна.

Судом встановлювалось, що постановою старшого слідчого Сумського РУП Головного управління Національної поліції в Сумській області ОСОБА_21 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025200480002555 грошові кошти в сумі 4820002 грн, які були перераховані з розрахункового рахунку НОМЕР_17 , емітований в АТ «А-Банк» та який належить ТОВ «Міланабуд» (ЄРДПОУ 42427891) на розрахункові рахунки, у тому числі на банківський рахунок НОМЕР_1 , емітований в АТ КБ «ПриватБанк», що належить ФОП ОСОБА_11 (ЄДРПОУ НОМЕР_16 ), на суму 200 000 грн.

Підстави на які посилається представник власника майна майже зводяться до того, що він не погоджується з винесеною ухвалою Сумського апеляційного суду від 09.03.2026 про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках у фінансовій установі АТ КБ «Приватбанк» на рахунку ФОП ОСОБА_11 та вже були предметом розгляду колегією суддів Сумського апеляційного суду.

Отже, у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 174, 314-316 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання представника власника майна ФОП ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_12 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала не оскаржується.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3