Рішення № 141251143, 02.11.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Дата ухвалення
02.11.2026
Номер справи
127/23031/26
Номер документу
141251143
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 127/23031/26

Провадження № 2/127/6330/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 рокумісто ВінницяВінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 9392109 від 01.09.2025 у загальному розмірі 39 400,00 грн, з яких: 12 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 21 400,00 грн заборгованість за процентами, 6 000,00 грн заборгованість за штрафними санкціями, а також судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 9392109, відповідно до умов якого первісний кредитор зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти, а останній повернути кредит, сплатити проценти та виконати інші зобов`язання, передбачені договором.

Позивач посилається на те, що кредитний договір укладено в електронній формі із застосуванням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця, а волевиявлення відповідача на його укладення підтверджується підписанням договору одноразовим ідентифікатором, направленим на номер мобільного телефону, зазначений під час оформлення кредиту.

Згідно з умовами кредитного договору кредит надається в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на платіжну картку позичальника. Позивач зазначає, що кредитні кошти були перераховані на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «Ощадбанк».

Крім того, позивач зазначив, що 11.09.2025 між первісним кредитором та відповідачем укладено додаткову угоду до кредитного договору № 9392109, відповідно до якої сторони погодили збільшення суми кредиту на 2 000,00 грн та викладення відповідних умов договору і додатка до нього в новій редакції.

Позивач вказує, що відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконував, у зв`язку із чим утворилася заборгованість, яка, за розрахунком первісного кредитора, становить 39 400,00 грн.

22.04.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 22042026, за умовами якого первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до боржників, визначених у реєстрі боржників.

Посилаючись на включення відповідача до відповідного реєстру боржників, позивач вважає, що набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 9392109 від 01.09.2025 та має право вимагати стягнення заборгованості в заявленому розмірі.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.07.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Тією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано в АТ «Ощадбанк» інформацію щодо належності відповідачу платіжної картки № НОМЕР_1 , а також виписку про рух коштів за відповідним рахунком за період з 01.09.2025 по 06.09.2025 із зазначенням призначення платежів та джерела надходження коштів.

На виконання ухвали суду АТ «Ощадбанк» надано відповідь, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , відкрито рахунок № НОМЕР_3 , який обслуговується платіжною карткою № НОМЕР_4 . Банком також надано виписку про рух коштів за відповідним рахунком за визначений судом період.

Відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій визнав позовні вимоги в частині стягнення основної суми кредиту в розмірі 12 000,00 грн, водночас заперечував проти стягнення процентів та штрафних санкцій, вважаючи відповідні вимоги необґрунтованими та недоведеними.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заві представник просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

Відповідач у поданій заяві просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, письмові докази, надані сторонами, та оцінивши їх у сукупності, дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, допустимими докази, одержані у порядку, встановленому законом, достовірними докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи.

Згідно з частинами першою, п`ятою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

За змістом статей 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Недодержання письмової форми такого договору має наслідком його нікчемність.

Згідно зі статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) та прийняття такої пропозиції (акцепту). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному законом, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного в письмовій формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором є даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, які додаються до інших електронних даних особою, що прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні договору.

Як убачається з матеріалів справи, 01.09.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 9392109 у формі електронного документа.

Умовами договору передбачено надання кредиту в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок споживача, зокрема з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Пунктом 2.4 договору визначено, що кредит вважається наданим у день перерахування коштів на реквізити, зазначені в пункті 2.1 договору.

Судом установлено, що кредитний договір містить відомості про електронну ідентифікацію позичальника через Систему BankID Національного банку України та порядок підписання договору одноразовим ідентифікатором.

Сам по собі факт укладення кредитного договору не є достатнім для висновку про фактичне надання кредитних коштів. Обов`язок кредитодавця щодо надання коштів та обов`язок позичальника щодо їх повернення виникають у зв`язку з фактичним виконанням кредитодавцем свого зобов`язання з надання кредиту.

З цією метою судом було витребувано в АТ «Ощадбанк» відомості щодо належності відповідачу платіжної картки та виписку про рух коштів за відповідним рахунком.

Із відповіді АТ «Ощадбанк» убачається, що рахунок № НОМЕР_3 відкрито на ім`я ОСОБА_1 , а його обслуговування здійснюється з використанням платіжної картки № НОМЕР_4 , що відповідає номеру картки, зазначеному в кредитному договорі з урахуванням маскування частини цифр.

Таким чином, належність зазначеної платіжної картки відповідачу підтверджена безпосередньо банківською установою.

Крім того, суд бере до уваги надану банком виписку про рух коштів за рахунком, у якій відображено операцію на суму 12 000,00 грн від 01.09.2025.

Водночас суд ураховує, що додатковою угодою від 11.09.2025 сторони погодили збільшення суми кредиту на 2 000,00 грн, виклавши відповідні умови договору в новій редакції. Пунктом 2 додаткової угоди передбачено надання збільшеної частини кредиту в розмірі 2 000,00 грн за реквізитами, визначеними договором, 11.09.2025 або 12.09.2025.

Отже, умови додаткової угоди свідчать про те, що первісна сума кредиту становила 10 000,00 грн, а збільшення кредиту до 12 000,00 грн було погоджено сторонами пізніше 11.09.2025.

При цьому відповідач у поданій заяві визнав позовні вимоги в частині основної суми кредиту в розмірі 12 000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати, що такі обставини визнані з метою приховування певних обставин або під впливом помилки, насильства, погрози чи обману.

Суд не встановив обставин, які б давали підстави вважати, що визнання відповідачем основної суми кредиту здійснено з метою приховування інших обставин або під впливом помилки чи обману.

За таких обставин, з урахуванням умов кредитного договору, додаткової угоди, відповіді банку, виписки про рух коштів та визнання відповідачем відповідної частини позовних вимог, суд доходить висновку про доведеність вимоги позивача щодо стягнення основної суми кредиту в розмірі 12 000,00 грн.

Щодо вимог про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 21 400,00 грн суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

За змістом частини першої статті 1054 ЦК України до кредитних правовідносин застосовуються положення щодо позики, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті кредитного договору.

Пунктом 3.1 кредитного договору передбачено, що проценти є платою за користування кредитом та нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування за методом «факт/факт».

Пунктом 3.4 договору передбачено застосування процентної ставки, визначеної договором, з урахуванням умов надання стандартної або зниженої процентної ставки.

Згідно з додатковою угодою від 11.09.2025 сторони погодили, що після збільшення суми кредиту стандартна денна процентна ставка до закінчення погодженого строку кредитування становить 1,00 % від суми кредиту за кожен день користування.

Судом досліджено надану первісним кредитором картку обліку заборгованості за кредитним договором № 9392109, у якій відображено нарахування процентів за користування кредитом.

Згідно з указаною карткою обліку заборгованості за період з 01.09.2025 по 10.09.2025 на суму основного боргу 10 000,00 грн нараховувалися проценти в розмірі 100,00 грн за день, а починаючи з 11.09.2025 після збільшення суми кредиту до 12 000,00 грн у розмірі 120,00 грн за день.

За даними картки обліку, загальна сума нарахованих процентів становить 21 400,00 грн, з яких 1 000,00 грн нараховано за період користування кредитом у сумі 10 000,00 грн, а 20 400,00 грн за період користування кредитом у сумі 12 000,00 грн.

Суд перевірив арифметичну правильність наведеного розрахунку та встановив, що сума 1 000,00 грн відповідає нарахуванню процентів за 10 днів користування сумою кредиту 10 000,00 грн за ставкою 1,00 % на день.

Сума 20 400,00 грн відповідає нарахуванню процентів за 170 днів користування сумою кредиту 12 000,00 грн за ставкою 1,00 % на день.

Таким чином, загальний розмір процентів у сумі 21 400,00 грн арифметично узгоджується з відображеними у картці обліку періодами та розмірами основного боргу.

При цьому суд бере до уваги, що за умовами договору проценти є платою саме за користування кредитними коштами, а не штрафною санкцією за порушення зобов`язання.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або у разі пред`явлення до позичальника вимоги про дострокове повернення кредиту відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України. Після цього права кредитора забезпечуються положеннями статті 625 ЦК України, а не продовженням нарахування договірних процентів за користування кредитом.

У цій справі позивач заявив до стягнення проценти в розмірі 21 400,00 грн, нараховані первісним кредитором та відображені в картці обліку заборгованості за період до 28.02.2026. Згідно з наданою карткою обліку, з 01.03.2026 нарахування процентів припинено.

Водночас суд бере до уваги, що відповідач не надав власного контррозрахунку процентів, не зазначив конкретних помилок у визначенні кількості днів користування кредитом чи застосованої процентної ставки, а також не надав доказів здійснення платежів на погашення процентів або основної суми кредиту.

Саме по собі заперечення відповідача проти розміру процентів не спростовує належним чином підтверджених умовами договору та розрахунком обставин їх нарахування. Разом із тим суд перевіряє та оцінює наданий розрахунок незалежно від наявності контррозрахунку відповідача.

Оцінивши умови кредитного договору, додаткової угоди, картку обліку заборгованості та інші письмові докази в їх сукупності, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 21 400,00 грн процентів за користування кредитом.

Щодо вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 6 000,00 грн суд зазначає таке.

Пунктом 6.4 кредитного договору передбачено застосування до позичальника штрафу за порушення строків виконання грошових зобов`язань. Зокрема, умовами договору передбачено штраф у розмірі 1 200,00 грн на четвертий день прострочення та 300,00 грн за кожен наступний день прострочення з урахуванням установленого договором обмеження.

За карткою обліку заборгованості первісним кредитором нараховано штраф у загальному розмірі 6 000,00 грн.

Відповідно до статей 549, 550 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Разом із тим відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Крім того, зазначеною нормою передбачено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання грошових зобов`язань за кредитними договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Як убачається з матеріалів справи, штрафні санкції в сумі 6 000,00 грн нараховані первісним кредитором у жовтні 2025 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану.

Таким чином, з огляду на пряму дію пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідач звільнений від обов`язку сплати штрафу за прострочення виконання кредитного зобов`язання, нарахованого у відповідний період.

Посилання позивача на умови кредитного договору не спростовує застосування зазначеної норми закону, оскільки договірні положення не можуть погіршувати становище споживача порівняно з гарантіями, установленими законом.

При цьому суд ураховує, що відступлення права вимоги за кредитним договором не змінює обсягу прав та обов`язків сторін основного зобов`язання, а новий кредитор набуває права первісного кредитора лише в тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу відповідного права.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 6 000,00 грн задоволенню не підлягають.

Щодо переходу права вимоги до позивача суд зазначає таке.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як установлено судом, 22.04.2026 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 22042026.

Пунктом 1.2 договору факторингу визначено, що перехід права вимоги відбувається в момент підписання сторонами акта приймання-передачі реєстру боржників.

На підтвердження переходу права вимоги позивачем надано договір факторингу, акт приймання-передачі реєстру боржників та витяг із реєстру боржників, у якому зазначено відповідача та кредитний договір № 9392109.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивач набув право вимоги за кредитним договором № 9392109 від 01.09.2025 у межах суми та на умовах, які існували на момент переходу такого права.

Суд також дослідив витяг з Українського бюро кредитних історій, у якому відображено інформацію щодо кредитного договору № 9392109, основної суми боргу 12 000,00 грн, процентів 21 400,00 грн та штрафу 6 000,00 грн.

Водночас такий витяг сам по собі не є первинним доказом надання кредитних коштів або правильності нарахування заборгованості, оскільки містить інформацію, передану користувачами бюро кредитних історій. Тому суд оцінює його лише в сукупності з кредитним договором, додатковою угодою, банківськими документами та розрахунком заборгованості.

Суд ураховує також надану відповідь ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 23.04.2026 щодо запиту первісного кредитора стосовно платіжної операції за договором № 087/20-П від 08.07.2020. Разом із тим сама відповідь без дослідження додатка з деталями конкретної операції не може бути самостійним підтвердженням зарахування коштів на рахунок відповідача. Висновки суду щодо основної суми кредиту ґрунтуються на сукупності інших досліджених доказів, зокрема відповіді банку, виписки та визнання відповідачем відповідної частини позовних вимог.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.

Судом установлено, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, доказів повного погашення заборгованості або здійснення платежів на її зменшення матеріали справи не містять.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими в частині стягнення основної суми кредиту в розмірі 12 000,00 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 21 400,00 грн, а всього 33 400,00 грн.

Водночас у задоволенні вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 6 000,00 грн слід відмовити з підстав, наведених вище.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги на суму 33 400,00 грн із заявлених 39 400,00 грн, частка задоволених вимог становить 84,7716 %.

Отже, пропорційно задоволеним позовним вимогам із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 256,96 грн, виходячи з такого розрахунку: 2 662,40 грн ? 33 400,00 грн / 39 400,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 7682, 89, 141, 247, 258259, 263265, 268, 274279 ЦПК України, статтями 202, 205, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 549, 550, 610, 612, 626, 628, 638, 639, 1048, 1054, 1055, 1077 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 9392109 від 01.09.2025 у розмірі 33 400 (тридцять три тисячі чотириста) гривень 00 копійок, з яких 12 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту; 21 400,00 грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2 256 (дві тисячі двісті п`ятдесят шість) гривень 96 копійок.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду виготовлений 02.11.2026 року.

Суддя:

Часті запитання

Який тип судового документу № 141251143 ?

Документ № 141251143 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141251143 ?

Дата ухвалення - 02.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141251143 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141251143 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141251143, Вінницький міський суд Вінницької області

Судове рішення № 141251143, Вінницький міський суд Вінницької області було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141251143 відноситься до справи № 127/23031/26

Це рішення відноситься до справи № 127/23031/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141251140
Наступний документ : 141251147