Рішення № 1412493, 27.02.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 206

РІШЕННЯ

Іменем України

27.02.2008

Справа №2-6/17808-2007

За позовом Приватного підприємства „Лазурний”, м. Алушта,

до відповідачів:

1. Відділу по управлінню комунальною власністю Алуштинської міської ради, м.Алушта,

2. Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації, м. Сімферополь,

про визнання дійсним договору та зобов’язання вчинити певні дії.

Суддя Шкуро В.М.

представники:

Від позивача – Задков О.І., представник, довіреність № 4 від 21.01.2008р.

Від відповідачів

1. Шалін Б.М., зав. сектором приватизації, довіреність № 1-06-27 від 29.01.2008р.

2. не з’явився, повідомлений належним чином.

Обставини справи: Приватне підприємство „Лазурний” звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Відділу по управлінню комунальною власністю Алуштинської міської ради та Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації про визнання договору купівлі-продажу комунального майна шляхом викупу від 29.11.2007р. дійсним та зобов’язання зареєструвати за Приватним підприємством „Лазурний” право власності на нерухоме майно, а саме: будівлі і споруди танцювального майданчику, що включає в себе – гримерну, А; навіс, А1; - сцену, п/а1;- навіс, Б; - навіс, В; - вбиральню, Г; - споруди, 1-6,1, що знаходяться за адресою: м. Алушта, вул. Леніна, 24/2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач Відділ по управлінню комунальною власністю Алуштинської міської ради ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, що дає підстави для його визнання дійсним у судовому порядку (ст.220 ЦК України). Крім того, у позовній заяві позивач зазначив, що Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації відмовляється від реєстрації прав на нерухоме майно, посилаючись на нікчемність договору купівлі-продажу комунального майна шляхом викупу від 29.11.2007р., внаслідок відсутності його нотаріального посвідчення.

Відповідач вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Своє неприбуття до нотаріуса пояснює хворобою та відрядженням начальника відділу по управлінню комунальною власністю.

Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації подало клопотання про розгляд справи у відсутність свого представника за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухав представників сторін, суд –

встановив:

Відповідно до договору оренди землі від 13.03.2006р. (т.1, а.с.10-14) Приватне підприємство „Лазурний” є землекористувачем ділянки площею 0,0983 га. по вул. Леніна, 24/12 у м. Алушта, наданої рішенням Алуштинської міської ради №26/169 від 22.02.2006р. для розміщення існуючого танцмайданчику.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03.08.2007р., виданого на підставі рішення виконавчого комітету Алуштинської міської ради від 27.07.2002р. №583, територіальна громада м.Алушта в особі Алуштинської міської ради є власником будівель і споруд танцювального майданчику, розташованого по вул.Леніна, 24/2 у м.Алушта АР Крим.

27.06.2007р. на 16-й сесії 5-го скликання Алуштинською міською радою прийнято рішення №16/19 „Про надання приватному підприємству „Лазурний” права викупу об’єкту - будівлі і споруди танцювального майданчику, розташованого за адресою: м. Алушта, вул.Леніна, 24/2” (а.с. 8).

Відповідно до Положення про відділ по управлінню комунальною власністю Алуштинської міської ради, затвердженого рішенням 14 сесії 5 скликання Алуштинської міської ради від 23.05.2007р. 14/22, відповідач є виконавчим органом Алуштинської міської ради, що діє в інтересах територіальної громади у галузі управління майном, що відноситься до комунальної власності територіальної громади м. Алушта.

Наказом Відділу по управлінню комунальною власністю Алуштинської міської ради №10 від 04.09.2007р. надано згоду на приватизацію об’єкту комунальної власності Алуштинської міської ради - будівель і споруд танцмайданчику, шляхом викупу його орендарем – Приватним підприємством „Лазурний” (а.с. 48).

29.11.2007р. між Відділом по управлінню комунальною власністю Алуштинської міської ради (продавець) та Приватним підприємством „Лазурний” (покупець) укладено договір купівлі-продажу комунального майна шляхом викупу, а саме: будівлі і споруди танцювального майданчику, що включає в себе – гримерну, А; навіс, А1; - сцену, п/а1;- навіс, Б; - навіс, В; - вбиральню, Г; - споруди, 1-6,1, що знаходяться за адресою: м. Алушта, вул.Леніна, 24/2 (а.с. 27-30, далі - договір).

Згідно розділу 1 договору, вартість майна становить 166000,00 грн. без ПДВ, яка визначена на підставі експертного висновку, виконаного оцінниками ТОВ „Експрес-консалтиг”, що перераховується покупцем на рахунок продавця протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення, або визнання договору дійсним у судовому порядку.

Розділом 3 договору передбачено, що передача об’єкту приватизації здійснюється продавцем покупцю у триденний термін після підписання та посвідчується актом приймання-передачі.

Акт приймання – передачі від 03.12.2007р., дає суду підстави для висновку про часткове виконання сторонами умов укладеного 29.11.2007р. договору (а.с. 76).

Згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Аналіз змісту укладеного 29.11.2007р. договору купівлі-продажу комунального майна свідчить про досягнення сторонами погодження по всім істотним умовам, як з необхідних для даного виду договору, що передбачені главою 54 ЦК України, так і з тих, на включенні яких наполягала одна із сторін. Зокрема сторонами досягнуто згоди щодо предмету, ціни, порядку оплати та передачі майна, прав та обов’язків, відповідальності сторін тощо.

Розділом 13 договору встановлено, що зазначений договір підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації у місячний термін з моменту підписання. Однак, відповідач безпідставно не направив свого повноваженого представника для нотаріального посвідчення договору. Посилання відповідача на неможливість прибуття до нотаріусу у зв’язку з хворобою та відрядженням начальника відділу по управлінню комунальною власністю не приймається судом до уваги, позаяк вказаний факт жодним чином не перешкоджав направленню іншого уповноваженого представника для нотаріального посвідчення договору.

Це дає підстави суду для висновку про ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору, а тому заявлений позов в частині визнання дійсними договору купівлі-продажу комунального майна шляхом викупу від 29.11.2007р. підлягає задоволенню.

Щодо зобов’язання Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації зареєструвати за Приватним підприємством „Лазурний” право власності на нерухоме майно, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” (далі – Закон) право власності юридичних осіб на нерухоме майно, що знаходиться на території України підлягає обов’язковій державній реєстрації.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових на нерухоме майно та їх обмежень (абзац 2 ст.2 Закону).

Статтею 18 Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким винило речове право, або уповноваженим ними (нею) осіб.

Таким чином, обов’язковою умовою проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно є подача до комунального підприємства бюро технічної інвентаризації відповідної заяви правонабувачем.

Матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказів звернення із заявою про державну реєстрацію прав до Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які пред’явили позов або в інтересах яких пред’явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 ЦК України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу. Частиною 2 цієї статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Системний аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що захисту судом підлягає цивільне право, яке порушене, не визнається чи оспорюється.

Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов’язок довести, що його цивільні права відповідачем порушені, не визнаються чи оспорюються.

Відсутність факту порушення права чи взагалі суб’єктивного права, на захист якого подано позов, тягне за собою відмову у позові.

Суд приходить до висновку, що у позивача взагалі не виникло право власності на будівлі і споруди танцювального майданчику, яке б підлягало державній реєстрації. Такий висновок ґрунтується на наступному.

Відповідно до ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Пунктом 5 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. № 671 встановлено, що державній реєстрації підлягають, зокрема договори купівлі-продажу нерухомого майна.

Державна реєстрація правочинів проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до реєстру одночасно з його нотаріальним посвідченням (пункт 6 Положення).

Згідно частини 4 ст.334 ЦК України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Отже, навіть за умови визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним за рішенням суду, що тільки замінує собою його нотаріальне посвідчення, право власності у Приватного підприємства „Лазурний” (набувача за договором) виникне лише після державної реєстрації цього договору, про що прямо зазначено у пункті 1.2 договору.

Відсутність на момент вирішення спору державної реєстрації договору означає відсутність у позивача взагалі суб’єктивного права, про захист якого подано цей позов. Відповідно судом не може бути захищене право, яке ще не виникло.

Понесені позивачем судові витрати відносяться на відповідачів пропорційно задоволених вимог.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 27 лютого 2008 року.

Рішення оформлене згідно зі ст.84 ГПК України і підписане 03 березня 2008 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати укладений 29.11.2007р. між Приватним підприємством „Лазурний” та Відділом по управлінню комунальною власністю Алуштинської міської ради договір купівлі-продажу комунального майна шляхом викупу, дійсним.

В частині зобов’язання Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації зареєструвати за Приватним підприємством „Лазурний” право власності на нерухоме майно, а саме: будівлі і споруди танцювального майданчику, що включає в себе – гримерну, А; навіс, А1; - сцену, п/а1;- навіс, Б; - навіс, В; - вбиральню, Г; - споруди, 1-6,1, що знаходяться за адресою: м. Алушта, вул.Леніна, 24/2 у позові відмовити.

Стягнути з Відділу по управлінню комунальною власністю Алуштинської міської ради (адреса: 98500, АР Крим, м.Алушта, площа Радянська, 1; ідентифікаційний код в ЄДРПО України 35094600) на користь Приватного підприємства „Лазурний” (адреса: 98500, АР Крим, м.Алушта, вул. 60 років СРСР, б.16, кв.46; ідентифікаційний код в ЄДРПО України 19005313) судові витрати по сплаті 42,50 грн. державного мита і 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Шкуро В.М.