Єдиний державний реєстр судових рішень № 207/5517/25
№ 2/207/2689/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 року м. Кам`янське .
Південний районний суд міста Кам`янського у складі головуючого судді Скиби С.А. , при секретареві Куцевол Л.В. , представника відповідача Рясного В.Д. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське справу № 207/5517/25 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,
В С Т А Н О В И В
У серпні 2025 року АТ «СЕНС БАНК» звернулося до суду з позовною заявою, у якій просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 73441 гривня 26 копійок , оскільки 8 липня 2021 року ОСОБА_1 через Інтернет-сервіс «My Alfa-bank» звернувся до АТ «Альфа-Банк» з пропозицією на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії , яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк». Банк прийняв пропозицію відповідача , згідно якої ОСОБА_1 підписав довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту шляхом використання електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора . Згідно укладеної між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 . Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 8 липня 2021 року , відповідач отримав ліміт кредитної лінії у розмірі 200000 гривень 00 копійок , сума встановленої кредитної лінії у розмірі 65000 гривень 00 копійок , зі сплатою процентної ставки у розмірі 37,00% річних . 12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «СЕНС БАНК» . Відповідач отримав кошти , але своїх зобов`язань у повному обсязі не виконав .
Представник позивача АТ «СЕНС БАНК» у судове засідання не явився , письмово просив розглядати справу без його участі , заявлений позов підтримав повністю .
У судовому засіданні представник відповідача Рясний В.Д. заявлений позов визнав частково і пояснив , що дійсно між Алексєєвим та АТ «Альфа-Банк» укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 8 липня 2021 року . З розрахунку заборгованості по кредитному договору вбачається , що нарахування відсотків було здійснено за період з 8 липня 2021 року по 8 травня 2025 року . Під час ухвалення заочного рішення суду відповідач присутнім не був , не було враховано те , що відповідач у період з 12 вересня 2022 року по теперішній час перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідач звільнений від сплати неустойки та відсотків згідно п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» . Вважає , що розмір відсотків повинен бути зменшений . Крім того , розмір витрат на правову допомогу у сумі 6365 гривень 14 копійок є завищеними та неспівмірними зі складністю справи та обсягом виконаних робіт адвокатом . Просить зменшити розмір витрат на правову допомогу .
Суд , вислухавши пояснення представника відповідача , вивчивши матеріали справи , вважає , що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав .
Згідно ст. 1054 ЦК України 2003 року за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах , встановлених договором , а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти .
У судовому засіданні встановлено , що 8 липня 2021 року ОСОБА_1 через Інтернет-сервіс «My Alfa-bank» звернувся до АТ «Альфа-Банк» з пропозицією на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії , яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» . Банк прийняв пропозицію відповідача , згідно якої ОСОБА_1 підписав довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб ( а.с. 10 ) та паспорт споживчого кредиту шляхом використання електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора ( а.с. 11 13 , 19 ) . Згідно укладеної між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 . Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 8 липня 2021 року , відповідач отримав ліміт кредитної лінії у розмірі 65000 гривень 00 копійок , зі сплатою процентної ставки у розмірі 37,00% річних , строком на 5 років . 12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «СЕНС БАНК» . Відповідач отримав кошти , але своїх зобов`язань у повному обсязі не виконав .
Кредитний договір разом з Паспортом споживчого кредиту , який було укладено з відповідачем , підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором .
Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив , що він ознайомлений з усіма умовами надання кредитних грошових коштів .
Договір , укладений в електронній формі , є таким , що укладений у письмовому вигляді (ст. 205 , 207 ЦК України 2003 року) . Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 , від 7 жовтня 2020 року № 127/33824/19 .
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено , що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами , моментом його підписання є використання : електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину ; електронного підпису одноразовим ідентифікатором , визначеним цим Законом ; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання , іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін , у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів .
Отже , електронний підпис призначений для ідентифікації особи , яка підписує електронний документ .
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» , так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором , визначеним цим Законом .
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа .
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності , що додаються до інших електронних даних особою , яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір , та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію») .
Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя , суд захищає права , свободи та інтереси фізичних осіб , права та інтереси юридичних осіб , державні та суспільні інтереси у спосіб , визначений законом або договором .
Згідно ст. 205 ЦК України 2003 року правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі . Сторони мають право обирати форму правочину , якщо інше не встановлено законом . Правочин , для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма , вважається вчиненим , якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків .
Згідно ст. 207 ЦК України 2003 року правочин вважається таким , що вчинений у письмовій формі , якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних) , у листах , телеграмах , якими обмінялися сторони . Правочин вважається таким , що вчинений у письмовій формі , якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного , електронного або іншого технічного засобу зв`язку . Правочин вважається таким , що вчинений у письмовій формі , якщо він підписаний його стороною (сторонами) . Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного , електронного або іншого копіювання , електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках , встановлених законом , іншими актами цивільного законодавства , або за письмовою згодою сторін , у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів .
Згідно розрахунку заборгованості ( а.с. 18 ) , заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 8 липня 2021 року станом на 4 червня 2025 року складає 73441 гривня 26 копійок , з яких : прострочене тіло кредиту у розмірі 45626 гривень 86 копійок , відсотки за користування кредитом у розмірі 27814 гривень 40 копійок , що підтверджується випискою з рахунку ( а.с. 14 17 ) . Останній раз відповідач погашав кредит 7 грудня 2024 року у розмірі 34 гривні 29 копійок .
Відповідно до позиції Верховного Суду , котра міститься у постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року по справі № 367/4970/13-ц , провадження № 61-19992св заперечуючи розмір кредитної заборгованості , розрахований банком , боржник та його представник не надали до суду докази , які б спростовували як факт надання кредиту у розмірі , визначеним кредитним договором так і розмір боргу , що є процесуальним обов`язком боржника .
Згідно з правовою позицією Верховного Суду , викладеній у постанові від 8 липня 2020 року по справі № 464/4985/15-ц , провадження № 61-43538св18 , твердження заявника про те , що позивач не надав належних доказів на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором є неспроможними , оскільки в матеріалах справи , серед інших письмових доказів , наявний розширений розрахунок заборгованості . Доказів , які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором , боржником не надано . У позиції Верховного Суду , викладеній у постанові Верховного Суду від 2 липня 2020 року по справі № 753/16745/15-ц , провадження № 61-40036св18 , Верховним Судом було підтримано позицію суду апеляційної інстанції , про те що розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом .
Відповідач ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в сумі , строки та на умовах , що передбачено кредитним договором , однак зобов`язання у повному обсязі не виконав , у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором .
Згідно ст. 526 ЦК України 2003 року зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу .
Згідно ст. 611 ЦК України 2003 року у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом , зокрема : припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання , якщо це встановлено договором або законом , або розірвання договору ; зміна умов зобов`язання ; сплата неустойки тощо .
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України 2003 року боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання .
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України 2003 року зміст договору становлять умови (пункти) , визначені на розсуд сторін і погоджені ними , та умови , які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства .
Згідно ст. 629 ЦК України 2003 року договір є обов`язковим для виконання сторонами .
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України 2003 року договір є укладеним , якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору . Істотними умовами договору є умови про предмет договору , умови , що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду , а також усі ті умови , щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди .
За нормою ст. 626 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін , спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків .
Зміст договору становлять умови (пункти) , визначені на розсуд сторін і погоджені ними , та умови , які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України 2003 року) .
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків, встановлених цим Кодексом .
Згідно п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям , які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації , на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову , а також їх дружинам (чоловікам) , а також іншим військовослужбовцям , під час дії особливого періоду , які брали або беруть участь у захисті незалежності , суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції , забезпеченні її проведення , перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення , у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони , відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях , забезпеченні їх здійснення , перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів , у заходах , необхідних для забезпечення оборони України , захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України , їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції , пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами , установами і організаціями усіх форм власності , у тому числі банками , та фізичними особами , а також проценти за користування кредитом не нараховуються , крім кредитних договорів щодо придбання майна , яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку , квартири , майбутнього об`єкта нерухомості , об`єкта незавершеного житлового будівництва , майнових прав на них) , та/або автомобіля .
Звертаючись до суду з позовною заявою позивач просив стягнути з відповідача відсотки за користування кредитом у розмірі 27814 гривень 40 копійок .
Згідно довідки № 754 від 9 вересня 2025 року , виданої військовою частиною НОМЕР_1 вбачається , що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) з 12 вересня 2022 року по теперішній час ( а.с. 61) .
З розрахунку заборгованості за кредитним договором від 8 липня 2021 року ( а.с. 18 ) вбачається , що ОСОБА_1 були нараховані відсотки за користування кредитом за період з 8 липня 2021 року по 8 травня 2025 року у розмірі 27814 гривень 40 копійок . З 8 липня 2021 року по 7 вересня 2022 року розмір заборгованості за відсотками складає 661 гривня 30 копійок .
Отже , враховуючи неправомірність дій банку щодо нарахування відсотків за користування кредитом за період з 12 вересня 2022 року по 8 травня 2025 року , суд вважає , що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками за період з 8 вересня 2022 року по 8 травня 2025 року у розмірі 27153 гривні 10 копійок не підлягають задоволенню , оскільки відповідач з 12 вересня 2022 року перебуває на військовій службі , тому вимоги позивача в частині стягнення відсотків за цей період є безпідставними та суперечать нормам чинного законодавства .
Таким чином , не підлягає стягненню заборгованість за відсотками у розмірі 27153 гривні 10 копійок , оскільки є підстави для застосування п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи , та інших обставин , які мають значення для вирішення справи .
Укладений між сторонами кредитний договір , містить строк повернення кредиту (користування ним) та розмір відсотків . Враховуючи , що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті , а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України 2003 року , згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги , кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час , що свідчить про порушення його прав , тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів .
В обґрунтування суми заборгованості за кредитним договором позивачем надано розрахунок заборгованості , з якої вбачається , що у період дії кредитного договору відповідач свої зобов`язання порушив , внаслідок чого у нього утворилася заборгованість .
Таким чином , стягненню підлягає заборгованість за кредитним договором у розмірі 46288 гривень 16 копійок , з яких : прострочене тіло кредиту у розмірі 45626 гривень 86 копійок , відсотки за користування кредитом у розмірі 661 гривня 30 копійок , оскільки відповідач отримав кредит , користувався кредитними коштами .
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати , пов`язані з правничою допомогою адвоката , несуть сторони , крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави .
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами . Для цілей розподілу судових витрат :
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката , в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу , пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду , збір доказів тощо , а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості , що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою ;
2) розмір суми , що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката , необхідних для надання правничої допомоги , встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів , які підтверджують здійснення відповідних витрат .
Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) , виконаних адвокатом , та здійснених ним витрат , необхідних для надання правничої допомоги .
Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) ; часом , витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) ; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт ; ціною позову та (або) значенням справи для сторони , в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи .
Відшкодування витрат на оплату послуг адвоката здійснюється за наявності документального підтвердження витрат , а саме платіжного доручення про сплату коштів . У разі неподання відповідних документів у суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум .
Розмір відшкодування не повинен бути неспіврозмірним , тобто явно завищеним . Суд з урахуванням матеріалів конкретної справи , зокрема ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність .
Розумна необхідність це врахування часу , який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець , тривалість розгляду і складність справи ; вартість відповідних послуг адвокатів , яка склалася в країні або в регіоні , наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг ; ціна позову ; докази , що підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката .
Докази , які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката , повинна подавати сторона , що вимагає відшкодування таких витрат .
На підтвердження факту надання правової допомоги представником позивача надано копію договору про надання послуг № 1006 від 28 січня 2025 року , укладений між АТ «СЕНС БАНК» та адвокатським об`єднанням «СмартЛекс» , з якого вбачається , що за надання послуг , що полягають у вчинені виконавцем дій , передбачених п. 1.1.1.1 та п. 1.1.2 цього Договору , замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) у нижченаведеному розмірі : за підготовку і подання позовної заяви до суду 375 гривень 00 копійок , за отримання рішення суду 225 гривень 00 копійок , комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника 7,85% . Таким чином , витрати позивача на професійну правничу допомогу , які пов`язані з розглядом справи за позовною заявою становлять 6365 гривень 14 копійок (з розрахунку : 375,00 гривень + 225,00 гривень + 73441,26 гривень х 7,85%) . Вартість витрат на правову допомогу складають 6365 гривень 14 копійок , які позивач просить стягнути з відповідача . Однак , суд вважає , що ці витрати є неспівмірними .
Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу , враховуючи об`єм та характер наданих послуг , їх складність , суд приходить до висновку , що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6365 гривень 14 копійок не відповідають критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи , сталою правовою позицією і безумовно є завищеними .
Таким чином , стягненню підлягає сума витрат на правову допомогу у сумі 3000 гривень 00 копійок , що є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) ; часом , витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) ; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони , оскільки такі витрати позивачем понесені і ці витрати відповідають критерію розумності .
Згідно ч. 1 , 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог . Інші судові витрати , пов`язані з розглядом справи , покладаються : 1) у разі задоволення позову - на відповідача ; 2) у разі відмови в позові - на позивача ; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .
При розподілі судових витрат суд враховує , що позов задоволено частково , тому судові витрати , які складаються з : судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок , витрат на правову допомогу у сумі 3000 гривень 00 копійок , підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог .
Керуючись ст. 525 , 526 , 530 , 610 612 , 1054 ЦК України 2003 року , ст. 10 , 19 , 81 ЦПК України , суд
В И Р І Ш И В
Заявлений позов задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_1 , місце проживання : АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків : НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» , місцезнаходження : м. Київ , вулиця Велика Васильківська , 100 , ідентифікаційний код юридичної особи : 23494714 , заборгованість у розмірі 46288 гривень 16 копійок , з яких : прострочене тіло кредиту у розмірі 45626 гривень 86 копійок , відсотки за користування кредитом у розмірі 661 гривня 30 копійок , судові витрати у сумі 3417 гривень 60 копійок .
У задоволенні іншої частини позовних вимог Акціонерному товариству «СЕНС БАНК» відмовити .
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Суддя С.А. Скиба
Судове рішення № 141243343, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 207/5517/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: