Рішення № 141240545, 05.11.2026, Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/1547/26

Провадження № 2-а/595/154/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2026 місто Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Созанської Л.І.,

за участю секретаря судового засідання Швидкої Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Ковалівський Богдан Володимирович, до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Ковалівський Б.В., звернулася в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови, складеної поліцейським відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 8094220 від 23 жовтня 2026 року.

Заявлені вимоги мотивує тим, що постановою інспектора відділення поліції № 2 (м.Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області серії ЕНА № 8094220 від 23 жовтня 2026 року на позивачку накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП в розмірі 510 грн. Із зазначеною постановою позивачка не погоджується, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки обставини, викладені в ній, не відповідають фактичним обставинам події, а в діях позивачки відсутні подія та склад адміністративного правопорушення. Позивачка керувала автомобілем із дотриманням установлених вимог Правил дорожнього руху, не відволікалася на користування засобами зв`язку та не допускала порушень, які стали підставою для її притягнення до адміністративної відповідальності. За вказаних обставин просить суд скасувати постанову серії ЕНА № 8094220 від 23 жовтня 2026 року про накладення на позивачку адміністративного стягнення у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою судді від 27 жовтня 2026 року відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Ковалівський Б.В., до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

03 листопада 2026 року до суду через систему «Електронний суд» представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 через його безпідставність. Зазначає, що ОСОБА_1 23 жовтня 2026 року о 19 год. на вул. Галицька в м. Бучач Тернопільської області, керуючи транспортним засобом марки «Skoda» моделі «Octavia», державні номерні знаки НОМЕР_1 , користувалась засобом зв`язку, утримуючи телефон в руках, під час керування транспортним засобом, чим порушила п. 2.9 «д» Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. За вчинене на ОСОБА_1 поліцейським відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Дручком В.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії ЕНА № 8094220 від 23.10.2026 та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Підтвердженням порушення представник відповідача зауважує, що на відео з нагрудної камери поліцейського № 856880 (файл під назвою: «відео з нагрудної камери») чутно та помітно як поліцейський, озвучивши порушення, задає запитання позивачці як вона може прокоментувати факт утримання нею телефону під час кермування, на що остання визнає вказаний факт та не заперечує цього. Зазначає, що на відео поліцейський жодним чином не задає навідних запитань та не змушує водія-позивачку визнати факт керування автомобілем з одночасним використанням засобу зв`язку. Позивачка безпосередньо визнає дане порушення та не заперечує у його скоєнні. Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивачка дійсно допустила порушення ПДР, тому оскаржувану постанову винесено працівником поліції у межах повноважень та у суворому дотриманні закону, відповідно до об`єктивних обставин справи, тому позов до задоволення не підлягає. До відзиву представником відповідача долучено оптичний носій з відеозаписом.

03 листопада 2026 року через підсистему «Електронний суд» представником позивачки, адвокатом Ковалівським Б.В. подано додаткові пояснення, у яких адвокат зазначає про те, що доводи відповідача не ґрунтуються на належних та допустимих доказах і не спростовують аргументи, викладені у позовній заяві. На відеозаписі з нагрудної камери поліцейського не зафіксовано, що ОСОБА_1 під час руху транспортного засобу користувалася мобільним телефоном, тримаючи його в руці. Відеозапис відображає лише спілкування з працівником поліції після зупинки автомобіля, а не обставини безпосереднього вчинення інкримінованого правопорушення. Крім того, висловлені позивачкою під час спілкування слова «я вибачаюсь» не можуть розцінюватися як беззаперечне визнання вини, оскільки така фраза сама по собі не підтверджує факту користування засобом зв`язку під час руху автомобіля. Тлумачення зазначених слів відповідачем як визнання правопорушення є суб`єктивним та не підтверджується об`єктивними доказами. Таким чином, відповідачем не надано належних та достатніх доказів того, що позивачка під час керування транспортним засобом користувалася засобом зв`язку, тримаючи його в руці.

Представник позивача - адвокат Ковалівський Б.В. в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просить справу розглянути без його та позивачки участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просить розглянути справу у його відсутності.

На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники справи у судове засідання не з`явилися.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 8094220 від 23 жовтня 2026 року, прийнятої поліцейським відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Дручок В.В., Кохановська Г.І. 23 жовтня 2026 року о 19 год. 00 хв. в м. Бучач по вул. Галицька, керуючи транспортним засобом марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху користувалася засобами зв`язку, тримаючи телефон у руках, чим порушила вимоги п. 2.9.д Правил дорожнього руху України та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Вказаною постановою від 23 жовтня 2026 року, винесеною поліцейським відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивачка оскаржила постанову до суду та просить її скасувати.

На підставі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно з п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України № 580-VIII від 02 липня 2015 року «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно із ст. 31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 вказаного Закону поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення , як фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

У відповідності до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина 1 ст. 7 КУпАП).

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За приписами пункту 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

Згідно з п.2.9 д) Правил дорожнього руху водієві забороняється: під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв`язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).

Диспозиція ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Позивачка у позовній заяві стверджує, що вона під час руху транспортного засобу не користувалася мобільним телефоном.

Для спростування доводів позову і підтвердження вини позивачки представник відповідача подав письмовий відзив на позовну заяву, до якого долучив відеозапис з нагрудної камери поліцейського. Судом досліджено наданий відеозапис тривалістю 04 хвилини 02 секунди. На відеозаписі зафіксовано розмову працівника поліції із водієм-жінкою після зупинки транспортного засобу. Відео розпочинається із розмови, під час якої поліцейський звертається до водія з наступними словами: "Я не розумію шо це було, ви по телефоні говорите і розвертаєтесь в цей момент", після чого водій говорить: "Я вибачаюся".

При цьому з відеозапису не вбачається факт фіксування працівником патрульної поліції користування позивачкою засобом зв`язку під час руху. Відеофіксація містить лише спілкування позивачки із працівником поліції після зупинки транспортного засобу та складання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, відповідачем не надано. Єдиним доказом є сама оскаржувана постанова по справі, яка є предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Зазначені правові позиції викладені у постанові № 524/5536/17 від 15 листопада 2018 року Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що позивачка визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Аналіз судом наявних у справі доказів, доводів і пояснень представників сторін у справі дає підстави для висновку про те, що відеозапис із фіксацією слів позивачки: «Я вибачаюся» після фрази працівника поліції на початку відеозапису: «Я не розумію шо це було, ви по телефоні говорите і розвертаєтесь в цей момент» не є достовірним та достатнім доказом того, що позивачка користувалася під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук.

Відтак, фіксація зазначених слів позивачки не доводить, що остання 23 жовтня 2026 року о 19 год. 00 хв. в м. Бучач по вул. Галицька, керуючи транспортним засобом марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху користувалася засобами зв`язку, тримаючи телефон у руках, як це зазначено в оспорюваній постанові.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу вимог ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

За приписами ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За змістом постанови від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а Верховний Суд також звертає увагу на те, що в силу принципу презумції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ст. 7 КУпАП).

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. Принцип "поза розумним сумнівом", сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини", п. 282).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано суду будь-яких належних та достовірних доказів, які б підтверджували факти, викладені у постанові, та спростовували доводи позивачки.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд, як адміністративний, має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку відповідача доказувати правомірність свого рішення, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивачки у скоєнні адміністративного правопорушення, відтак постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 8094220 від 23 жовтня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень слід скасувати, а провадження у справі - закрити.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 72-77, 121, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Ковалівський Богдан Володимирович, до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 8094220 від 23 жовтня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень, провадження у справі - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління національної поліції в Тернопільській області, місцезнаходження: вул. Валова, 11, м. Тернопіль, 46001.

Суддя: Л. І. Созанська