Рішення № 141239987, 04.11.2026, Оболонський районний суд міста Києва

04.11.2026 Справа № 756/8018/26

Справа № 756/8018/26

Провадження № 2/756/7332/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючий суддя - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Дулина В.В.,

прокурора - Кобченко Т.І.,

представика відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс», про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,

У С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позовних вимог

Керівник Оболонської окружної прокуратури міста Києва звернувся до Оболонського районного суду міста Києва із зазначеною позовною заявою в інтересах держави в особі Київської міської ради, в якій просив усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 4,0024 га по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 8000000000:85:036:0003 шляхом:

- зобов`язання ОСОБА_1 знести самочинно збудований об`єкт нерухомого майна - закінчений будівництвом об`єкт - будівлю площею 348 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3154855280000);

- скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на зазначений об`єкт, здійсненої на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Воловиченка В.В. від 12.06.2025, індексний номер 79390420, з припиненням цього права та закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і реєстраційної справи.

Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовував тим, що земельна ділянка комунальної власності перебувала в оренді ТОВ «Будпромальянс» для реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку. Замість реконструкції товариство здійснювало нове будівництво котеджного містечка, у зв`язку з чим договір оренди розірвано, а товариство зобов`язано повернути ділянку зі знесенням 13 об`єктів незавершеного будівництва.

Після ухвалення судового рішення ТОВ «Будпромальянс» зареєструвало декларацію про готовність об`єкта до експлуатації та передало відповідачу майнові права на будівлю, а відповідач зареєструвала за собою право власності, хоча брала участь у зазначеній справі якості третьї особи, знала про її результат. На думку прокурора, будівля є самочинним будівництвом, право власності на неї не виникло, а реєстрація проведена без документа про присвоєння адреси, на підставі відомостей про інший об`єкт і розірваного договору оренди земельної ділянки на якій від збудований.

Підставою представництва прокурор зазначив те, що Київська міська рада, будучи повідомленою про порушення, до суду не звернулася.

Рух справи

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026 справу передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою суду від 18.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та залучено до участі у справі ТОВ «Будпромальянс» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

03.06.2026 відповідач подала відзив та заяву про продовження строку для подання відзиву. У відзиві від 26.06.2026 її представник поти позову заперечував зазначив, що містобудівна документація та декларація про готовність об`єкта до експлуатації № КВ101250207874 є чинними, а договір купівлі-продажу майнових прав і акт приймання-передачі не визнані недійсними. Відповідач наголосила, що не здійснювала будівництва, а лише набула майнові права за договором, тому не є особою, на яку може бути покладено обов`язок знесення.

На переконання відповідача, справа № 910/5079/23 не звільняє прокурора від доказування, оскільки стосувалася орендних відносин Київської міської ради та ТОВ «Будпромальянс», її рішення переглядалися в апеляційному порядку, тотожність спірної будівлі об`єктам, щодо яких ухвалено судове рішення, не доведена. Знесення є крайнім і непропорційним заходом, а вимога про скасування державної реєстрації ґрунтується на припущеннях.

26.06.2026 представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 320/47751/25 про скасування реєстрації зазначеної декларації. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання відмовлено в задовоелнні клоплотання.

У відповіді на відзив від 06.07.2026 прокурор зазначив, що нескасована декларація не перешкоджає кваліфікації об`єкта як самочинного, договірні документи не змінюють його правового режиму, а належним відповідачем є останній набувач.

У поясненнях від 04.08.2026 представник Київської міської ради підтримав позовні вимоги та просив розглядати справу без його участі.

Третя особа ТОВ «Будпромальянс» до суду не зявилась, письмових пояснень щодо заявлених вимог не подало.

Ухвалою суду від 31.08.2026, яка занесена до протоеколу судового засіадння підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду на 04.11.2026.

У судовому засіданні прокурор підтримала заявлені вимоги з мотивів викладених у позовній заяві.

Представник відповдіача проти позову заперечував з мотивів викладених у поданому відзиві.

Встановлені фактичні обставини

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Київської міської ради від 08.02.2007 № 70/731 ТОВ «Будпромальянс» передано земельні ділянки для реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку на АДРЕСА_3 та для благоустрою скверу на вул. Селянській в Оболонському районі м. Києва.

На виконання цього рішення 22.10.2007 укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,0024 га з кадастровим номером 8000000000:85:036:0003, посвідчений за № 2938, дію якого поновлено договором від 26.11.2018. Згідно з п. 2.1 договору в редакції від 26.11.2018 ділянка належить до земель рекреаційного призначення, вид її використання - для реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку, що встановлено постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2024 у справі № 910/5079/23.

29.11.2021 між ТОВ «Будпромальянс» та ОСОБА_1 укладено договір № 29112021-1 купівлі-продажу майнових прав на будинок відпочинку сімейного типу корпус 7 черги 1 орієнтовною проєктною площею 184 кв. м вартістю 5 857 362,12 грн. Згідно з п. 2.7 договору сторони підтвердили, що право оренди земельної ділянки до покупця не переходить.

З висновку експерта від 07.12.2022 № 2478/2479/22-44, складеного у кримінальному провадженні № 42021102050000104, вбачається, що на земельній ділянці розташовано 13 недобудованих будівель, планування та орієнтація яких відрізняються від проєкту 2013 року, збережених несучих і огороджувальних конструкцій існуючих будівель не виявлено, а фактично виконані роботи належать до нового будівництва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2023 у справі № 910/5079/23 ОСОБА_1 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача з огляду на її майнові права за договором № 29112021-1.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2024 у справі № 910/5079/23 рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 скасовано, договір оренди № 2938 розірвано, ТОВ «Будпромальянс» зобов`язано повернути Київській міській раді земельну ділянку, привівши її у придатний стан шляхом знесення 13 об`єктів незавершеного будівництва. З тексту постанови вбачається, що представник третіх осіб, зокрема ОСОБА_1 , надавав пояснення в судовому засіданні апеляційного суду.

Постановою Верховного Суду від 29.04.2025 зазначену постанову залишено без змін.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2025, якою рішення у цій справі скасовано, а провадження закрито, скасовано постановою Верховного Суду від 08.04.2026. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2026 закрито апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_2 , а постановою Верховного Суду від 21.10.2026 цю ухвалу залишено без змін.

Згідно з витягом з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва № КВ051240809830, 02.10.2024 зареєстровано подане ТОВ «Будпромальянс» 09.08.2024 повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті «Реконструкція бази відпочинку та благоустрій скверу на вул. Квітки Цісик, 64» (І черга, 1, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14 пускові комплекси) за проєктною документацією ТОВ «Науково-дослідний та проектний інститут «Зодчий».

Згідно з витягом № КВ101250207874, 19.02.2025 зареєстровано подану ТОВ «Будпромальянс» 07.02.2025 декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, у якій вид будівництва зазначено як реконструкцію, датою початку будівництва - 15.08.2024, датою завершення - 24.01.2025, загальну площу корпусу № 7 - 348 кв. м.

Актом приймання-передачі від 16.04.2025 ТОВ «Будпромальянс» передало, а ОСОБА_1 прийняла майнові права на нежитлову будівлю - корпус № 7 вартістю 2 000 000 грн.

Як вбачається із заяви про державну реєстрацію прав № 67340511 від 06.06.2025, ОСОБА_1 подала, зокрема, договори оренди землі № 2938 і № 2937, договори про їх поновлення та технічний паспорт № TI01:8363-7782-4290-5264. Зі змісту цього технічного паспорта вбачається, що він виготовлений на корпус № 14 .

Рішенням державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Воловиченка В.В. від 12.06.2025, індексний номер 79390420, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на закінчений будівництвом об`єкт - будівлю площею 348 кв. м, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 456167142 від 11.12.2025. У реєстрі місцем розташування об`єкта зазначено земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:85:036:0003 і 8000000000:85:036:0005.

Серед документів, зазначених у реєстрі, є лист Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.11.2024 № 1526/0/012/27-24, яким ТОВ «Будпромальянс» відмовлено у присвоєнні адреси корпусу № 14.

Згідно з листом цього Департаменту від 10.12.2025 № 055-16878, у Реєстрі адрес у місті Києві відсутні відомості про присвоєння адреси АДРЕСА_2 об`єктам на зазначеній земельній ділянці. Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація листом від 10.12.2025 № 104-9512 повідомила, що розпорядчих документів щодо таких об`єктів не приймала.

Згідно з листом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 10.07.2025, звернень ОСОБА_1 щодо відведення частини земельної ділянки під будівлю не зареєстровано. Листом від 10.12.2025 № 057-16247 цей Департамент повідомив про відсутність рішень про поділ ділянки та про невжиття заходів цивільно-правового характеру.

Протоколом огляду місця події від 24.11.2025 у кримінальному провадженні № 12025100050000869 з фототаблицею зафіксовано закінчену будівництвом будівлю - котедж № 7 на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:036:0003 та відсутність об`єктів будівництва на ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:036:0005.

Згідно з листом інженера-землевпорядника ОСОБА_3 від 28.11.2025 за план-схемою, будівля корпусу № 7 знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:036:0003.

Листами від 05.09.2025 та від 05.12.2025 Оболонська окружна прокуратура міста Києва повідомила Київську міську раду про виявлені порушення, а листом від 24.04.2026 про намір звернутися до суду. У відповідях від 15.09.2025 та від 10.12.2025 Київська міська рада спвістила, що заходи цивільно-правового характеру не вживалися.

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва ВО КМР звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ «Будпромальянс», зокрема, про скасування реєстрації декларації № КВ101250207874. Ухвалою від 02.10.2025 у справі № 320/47751/25 відкрито провадження, а судове рішення у цій справі за даними ЄДРСР не ухвалено.

Застосовані норми законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно з ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно з ч. 4 ст. 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

За приписами ч. 2 ст. 212 ЗК України приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Згідно з ч. 7 ст. 82 ЦПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі знищення об`єкта нерухомого майна.

За змістом ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Окремі приписи абз. 1 ч. 3 цієї статті визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(II)/2025 і втрачають чинність з 01.01.2027, тому на час ухвалення цього рішення вони є чинними.

Мотиви та висновки суду

Суд дійшов висновку, що прокурор належним чином обґрунтував підстави представництва. Київська міська рада знала про стверджуване порушення щонайменше з вересня 2025 року, а її виконавчий орган повідомив про невжиття заходів цивільно-правового характеру. Для підтвердження таких підстав достатньо дотримання порядку, встановленого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», якщо компетентний орган протягом розумного строку не звернувся до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Об`єкт нерухомого майна є самочинним за наявності хоча б однієї з ознак, передбачених ч. 1 ст. 376 ЦК України. Будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, охоплює і випадок, коли особа отримала ділянку для забудови, але порушує мету її використання, і є самостійною та достатньою підставою для такої кваліфікації (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2025 у справі № 908/2388/21).

Земельна ділянка надавалася ТОВ «Будпромальянс» для реконструкції, експлуатації та обслуговування існуючої бази відпочинку. Під час розгляду справи № 910/5079/23 встановлено, що товариство здійснювало на ній нове будівництво котеджного містечка замість реконструкції, а ділянка під таке будівництво не виділялася. Ці обставини встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили, у справі, в якій ОСОБА_1 брала участь, тому відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України повторному доказуванню не підлягають.

Водночас висновок апеляційного суду про самочинність об`єктів є правовою оцінкою, яка відповідно до ч. 7 ст. 82 ЦПК України не є обов`язковою для суду у цій справі. Тому правовий режим спірної будівлі суд оцінює самостійно, з урахуванням наведених обставин і доказів, поданих у цій справі.

Суд не вбачає підстав вважати відсутнім зв`язок спірної будівлі зі справою № 910/5079/23, тому запепечення представника відповідача в цій частині є неприйнятними. ОСОБА_1 залучено до участі у цій справі саме через майнові права за договором № 29112021-1 на корпус 7 черги 1, той самий договір разом з актом від 16.04.2025 став підставою реєстрації спірного об`єкта, а будівля розташована на ділянці, щодо якої ухвалено судове рішення. Хоча постанова апеляційного суду не містить переліку 13 об`єктів за номерами корпусів, а площа спірної будівлі збільшилася порівняно з проєктною, відповідач не надала доказів того, що ця будівля є іншим об`єктом або зведена на іншій правовій підставі.

Незалежно від наведеного, будівля площею 348 кв. м збудована не в межах мети, для якої відведено земельну ділянку. Згідно із самою декларацією № КВ101250207874 на ділянці зведено окремий двоповерховий будинок з підвалом як самостійний об`єкт, а доказів збереження на цьому місці несучих чи огороджувальних конструкцій існуючої будівлі, реконструйованої відповідно до проєкту, матеріали справи не містять. Завершення будівництва датоване 24.01.2025 і прийняття в експлуатацію 19.02.2025 відбулися вже після розірвання договору оренди постановою від 23.12.2024.

Реєстрація 02.10.2024 повідомлення про початок робіт не спростовує цього висновку. Нове будівництво, яке здійснюється на підставі повідомлення про реконструкцію, не вважається проведеним на підставі документа, який дає право виконувати такі роботи, дані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № 160/7812/22, від 29.04.2025 у справі № 910/5079/23, на які посилався прокурор, та підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Оскільки самочинність об`єкта у цій справі встановлена насамперед за першою ознакою ч. 1 ст. 376 ЦК України, саме на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, а власник земельної ділянки заперечує проти його збереження.

Висновок експерта від 07.12.2022 суд визнає належним і допустимим доказом, оскільки докази, отримані у кримінальному провадженні, можуть використовуватися у цивільній справі, а окремий дозвіл слідчого для цього не є обов`язковою умовою (постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2021 у справі № 381/622/17, від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18). Клопотання відповідача про призначення іншої експертизи у справі не заявлялось.

Вимога про знесення самочинно збудованого об`єкта є належним способом захисту прав власника земельної ділянки. Відповідачем за такою вимогою є особа, яка чинить перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою на час звернення до суду, тобто останній набувач прав на об`єкт самочинного будівництва (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2025 у справі № 908/2388/21).

Доводи відповідача про те, що вона не здійснювала будівництва і тому є неналежним відповідачем, суд відхиляє, оскільки саме за нею зареєстровано спірний об`єкт і вона користується земельною ділянкою без правової підстави. Доказів надання їй ділянки у власність чи користування матеріали справи не містять.

Доводи відповідача про чинність декларації № КВ101250207874 не спростовують висновків суду, адже для кваліфікації об`єкта як самочинного достатньо встановлених обставин будівництва, не передбаченого договором оренди, а нескасована декларація цьому не перешкоджає (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2025 у справі № 908/2388/21). Легітимізація самочинного будівництва можлива лише в порядку, встановленому ст. 376 ЦК України, тому ні реєстрація декларації, ні реєстрація права власності не змінюють правового режиму такого об`єкта.

З цих самих причин суд не вбачає об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення адміністративної справи № 320/47751/25. Зібрані докази дозволяють встановити обставини, які є предметом цього спору, а предмет адміністративної справи не охоплює вимоги власника земельної ділянки до набувача прав на об`єкт будівництва, який на ній розташований.

Суд відхиляє доводи сторони відповідача про те, що договір № 29112021-1 та акт від 16.04.2025 не визнані недійсними. Київська міська рада не є стороною цих документів, вони не змінюють обсягу її прав, а їх оспорювання не відновило права, як власника земельної ділянки (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 914/1785/22, від 17.12.2025 у справі № 908/2388/21).

Посилання відповідача на перегляд судових рішень у справі № 910/5079/23 є безпідставними. Постанова від 23.12.2024 залишається чинною, апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_2 закрито, а Верховний Суд постановою від 21.10.2026 залишив відповідну ухвалу без змін.

Знесення будівлі є істотним втручанням у майнові інтереси відповідача, тому суд оцінює його пропорційність і добросовісність відповідача, як того вимагає постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2025 у справі № 908/2388/21.

Втручання ґрунтується на ч. 4 ст. 376 ЦК України та ч. 2 ст. 212 ЗК України і переслідує законну мету відновлення прав територіальної громади на землю рекреаційного призначення.

Справедливої рівноваги не порушено, оскільки відповідач не могла розраховувати на законність набуття прав. Вона брала участь у справі № 910/5079/23, тоді як акт приймання-передачі від 16.04.2025 підписала і право власності зареєструвала вже після постанови від 23.12.2024, причому заяву про реєстрацію подала після залишення цієї постанови без змін Верховним Судом 29.04.2025. Договір № 29112021-1 прямо вказував, що право на земельну ділянку до неї не переходить.

Майнові втрати відповідача можуть бути компенсовані шляхом пред`явлення вимоги про відшкодування збитків до особи, в якої вона придбала права на об`єкт. За таких обставин менш обтяжливого способу відновлення прав власника суд не вбачає.

Оцінюючи законність державної реєстрації, як це передбачено практикою Верховного Суду у разі задоволення вимоги про знесення (постанова Верховного Суду від 09.09.2026 у справі № 750/19061/23), суд дійшов висновку, що реєстрація суперечить ст. 376 ЦК України. Право власності зареєстровано на самочинно збудований об`єкт поза судовим порядком, за відсутності у заявника прав на земельну ділянку, за наявності розірваного договору оренди, технічного паспорта на інший корпус і за відсутності відомостей про присвоєння адреси спірному об`єкту.

Разом з тим, вимога про скасування державної реєстрації права власності з припиненням цього права та закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно задоволенню не підлягає.

Якщо право власності на самочинно збудоване майно зареєстровано без дотримання порядку, визначеного ст. 376 ЦК України, скасування рішення державного реєстратора чи державної реєстрації прав або припинення права власності не вирішує юридичної долі такого майна та не відновлює єдності юридичної долі земельної ділянки і розташованого на ній майна (п. 139 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2025 у справі № 908/2388/21).

У спорах, де особа неправомірно зареєструвала право власності на самочинно збудоване майно, неналежними є як вимога про скасування рішення (запису) про реєстрацію права власності, так і вимога про припинення цього права, а вимоги про скасування рішень державного реєстратора у спорах про знесення не спрямовані на реальний захист прав позивача (пп. 140, 141 зазначеної постанови). Такі самі висновки застосовано у постановах Верховного Суду від 17.03.2026 у справі № 910/14245/23 та від 02.09.2026 у справі № 758/13250/20.

Доводи прокурора про те, що запис у реєстрі створює для власника землі юридичне обмеження, цього висновку не змінюють, адже належним способом захисту його прав є саме вимога про знесення об`єкта самочинного будівництва, яка задовольняється цим рішенням. Обрання неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови в позові в цій частині. Після знесення об`єкта розділ Державного реєстру прав і реєстраційна справа підлягають закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: вимога про зобов`язання знести самочинно збудований об`єкт підлягає задоволенню, а у вимозі про скасування державної реєстрації права власності з припиненням цього права та закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Згідно з платіжною інструкцією від 27.04.2026 Київська міська прокуратура сплатила судовий збір у розмірі 5 324,80 грн за дві вимоги немайнового характеру (2 662,40 грн х 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки задоволено одну з двох вимог немайнового характеру, з відповідача на користь Київської міської прокуратури підлягає стягненню 2 662,40 грн. Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, керуючись ст. 376, 391 ЦК України, ст. 152, 212 ЗК України, ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс», про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою - задовольнити частково.

Усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 4,0024 га по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 8000000000:85:036:0003 шляхом зобов`язання ОСОБА_1 знести самочинно збудований об`єкт нерухомого майна - закінчений будівництвом об`єкт - будівлю площею 348 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3154855280000), який розташований на зазначеній земельній ділянці.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської міської прокуратури судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст судового рішення складено 05.11.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Керівник Оболонської окружної прокуратури міста Києва (код ЄДРПОУ 0291001925, місцезнаходження: вул. Героїв полку «Азов», 10, м. Київ, 04212) в інтересах держави в особі Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141, місцезнаходження: вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 ).

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» (код ЄДРПОУ 32957379, місцезнаходження: просп. Голосіївський, 100/2, м. Київ, 03127).

Одержувач судового збору: Київська міська прокуратура (код ЄДРПОУ 02910019, банк ДКСУ, м. Київ, код банку 820172, IBAN UA168201720343100001000011062, код класифікації видатків бюджету 2800).

Суддя Ірина ШРОЛИК