Рішення № 141238084, 27.10.2026, Городоцький районний суд Львівської області

462/3136/26 2/441/965/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

/заочне/

27.10.2026 м. Городок

Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Малахової-Онуфер А.М.

з участю секретаря судового засідання Лихоносової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

в с т а н о в и в :

представник Я.Сердійчук в інтересах ТОВ «Факторинг Партнерс», 09.04.2026 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 32 840 грн. 00 коп. боргу за договором № 2373348 від 16.12.2021. Позов обґрунтовує тим, що 16.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено договір № 2373348, згідно умов якого товариство строком на 30 днів надало відповідачу 10 000 грн. 00 коп. кредиту, шляхом перерахування грошових коштів на його картковий рахунок, зі сплатою процентів та комісії за надання кредиту. У порушення умов договору відповідач свої зобов`язання за таким належним чином не виконувала, через що у нього перед ТОВ «Мілоан» виникла заборгованість, яка станом на 26.07.2024 склала 32 840 грн. 00 коп., що 26.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та позивачем укладено договір № 26-07/24, за умовами якого право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 2373348 від 16.12.2021 перейшло до ТОВ «Факторинг Партнерс», сума заборгованості на дату формування позову складає 32 840 грн. 00 коп., з яких 10 000 грн. 00 коп. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 22 140 грн. 00 коп. заборгованість за нарахованими процентами та 700 грн. заборгованість за комісією. Просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, 2 662 грн. 40 коп. судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 13 000 грн.

Ухвалою судді від 18.05.2026 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник ТОВ «Факторинг Партнерс» Я.Сердійчук у заяві від 09.04.2026 просив про задоволення позову та розгляд справи за його відсутності, не заперечив щодо заочного розгляду справи (а.с. 6).

Відповідач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки не повідомив, відзиву не подав, тому згідно ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за його відсутності в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, про що не заперечив у заяві від 09.04.2026 представник позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 означеного Кодексу, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).

Із змісту заяви від 09.04.2026, із доданих до неї копій документів, зокрема копії договору про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 2373348 від 16.12.2021 з додатками до нього (а.с. 24-28), анкети-заяви на кредит № 2373348 від 16.12.2021 (а.с. 45), правил надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан» (а.с. 46-50), довідки про ідентифікацію (а.с. 51), інших матеріалів справи убачається, що 16.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 2373348, за умовами якого кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 10 000 грн. 00 коп., на строк 30 днів, тобто до 15.01.2022, зі сплатою процентів за користування кредитом та комісії за надання кредиту.

Виконання кредитодавцем обов`язку щодо надання відповідачу (позичальнику) грошових коштів у розмірі 10 000 грн. 00 коп. підтверджується квитанцією ТОВ «ФК «Елаєнс» від 16.12.2021 (а.с. 52).

Про те, що держателем платіжної картки № НОМЕР_1 є ОСОБА_1 , що на цю ж картку через платіжну систему проведено фінансову операцію по зарахуванню переказу і зокрема 16.12.2021 на суму 10 000 грн. окрім іншого, стверджується також інформаційним листом АТ «Універсал Банк» № БТ/Е-24085 від 07.06.2026 та випискою про рух коштів по рахунку за період з 16.12.2021 по 26.12.2021, наданими суду на підставі ухвали від 18.05.2026 (а.с. 81-84).

Пунктом 1.5.2 договору передбачено, що проценти за користування кредитом становлять 2 640 грн., які нараховуються за ставкою 0, 88 процентів від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5, 00 процентів від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6 договору).

Умови продовження строку кредитування на стандартних (базових) умовах передбачена пунктом 2.3.1.2. договору.

Відповідач зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за кредитним договором, заборгованості за процентами та комісією, належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед ТОВ «Мілоан» утворилася заборгованість, яка станом на 26.07.2024 склала 32 840 грн. 00 коп.

26.07.2024, ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір факторингу № 26-07/24, згідно якого клієнт (первісний кредитор) відступає за плату право грошової вимоги до боржників строк виконання зобов`язань за якою настав, або яке виникне у майбутньому у сумі 287 052 895 грн. 25 коп., а фактор, здійснивши фінансування, в порядку передбаченому цим договором, приймає право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про споживчий кредит, раніше укладеними між клієнтом і боржниками (а.с. 9-13).

Факт оплати ТОВ «Факторинг Партнерс» суми фінансування за означеним договором підтверджується платіжною інструкцією № 448090005 від 26.07.2024.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 26-07/24 від 26.07.2024, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 2373348 від 16.12.2021 в сумі 32 840 грн. 00 коп., з яких: 10 000 грн. 00 коп. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 22 140 грн. 00 коп. заборгованість за нарахованими процентами та 700 грн. заборгованість за комісією.

Як убачається із розрахунку, заборгованість за кредитним договором № 2373348 від 16.12.2021 ОСОБА_1 не погашена, проценти за користування кредитом нараховані в межах продовженого строку кредитування на стандартних (базових) умовах, залишок заборгованості яку просить стягнути позивач на 16.03.2026 складає 32 840 грн. з яких: 10 000 грн. 00 коп. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 22 140 грн. 00 коп. заборгованість за нарахованими процентами та 700 грн. заборгованість за комісією.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на вищенаведене, а також, що ОСОБА_1 внаслідок неналежного виконання умов укладеного 16.12.2021 договору допустиВ заборгованість перед Кредитором, що позивач набув право вимоги до відповідача за означеним договором на законних підставах, позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача 32 140 грн. боргу за договором № 2373348 від 16.12.2021, з яких 10 000 грн. 00 коп. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) ТА 22 140 грн. 00 коп. заборгованість за нарахованими процентами.

Суд не убачає підстав для стягнення з відповідача 700 грн. заборгованості за комісією за договором № 2373348 від 16.12.2021, з огляду на наступне.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.09.2019 справа № 186/1333/16-ц, провадження № 61-27618св18 зазначено, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 у справі № 15-рп/2011, держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.

Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору. Тим самим держава одночасно убезпечує добросовісного продавця товарів (робіт, послуг) від можливих зловживань з боку споживачів.

Умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

У постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-1746цс16 вказується, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсація сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Пунктом 1.5.1 договору про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 2373348 від 16.12.2021 передбачено комісію за надання кредиту 700 грн., яка нараховується одноразово.

Однак, встановивши в кредитному договорі сплату комісії, що нараховується одноразово, позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позичальнику, що є незаконним, та фактично нарахував комісію за ту саму послугу, за яку відповідач має сплатити згідно з договором проценти.

Зазначена правова позиція узгоджується з усталеною судовою практикою Верховного Суду та викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.08.2019 справа № 595/290/17, провадження № 61-29972св18; Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.10.2019 справа № 311/682/16-ц, провадження № 61-24756св18; від 02.10.2019 справа № 760/20414/14-ц, провадження № 61-31205св18.

Умова, зазначена у договорі, порушує принцип добросовісності та призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін, отже суперечить положенням статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що нарахування позичальнику комісії за надання кредиту без зазначення конкретних послуг, за які її сплачено, є незаконним, відтак вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за комісією у розмірі 700 грн. 00 коп. задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами передбачений ст. 141 ЦПК України.

Представник позивача Я.Сердійчук у заяві від 09.04.2026 просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн.

Як убачається із договору про надання правової допомоги № 02-07/2024, укладеного 02.07.2024 між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським Об`єднанням «Лігал Ассістанс», предметом договору є надання юридичної допомоги в обсязі та на умовах, передбачених Договором (а.с. 34).

Згідно п. 4.1 вказаного Договору, вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору.

Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги № 614 від 02.02.2026, сторони за договором № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, товариство - ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатське об`єднання - АО «Лігал Ассістанс», погодили надання наступних правових (юридичних) послуг з супроводу примусового стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 :

1.2 надання усної консультації з вивченням документів 2 години, вартістю 4000 грн.;

3.1 складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 3 години, вартістю 9 000 грн.

Згідно Витягу з акта № 29 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026, сторони за договором № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «Лігал Ассістанс», погодили надання вищенаведених правових (юридичних) послуг у відповідності до заявки на надання юридичної допомоги щодо примусового стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 , договір № 2373348 на суму 13 000 грн.

Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020, згідно якого, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, врахувавши виконану адвокатом роботу (надані адвокатом послуги, час, витрачений ним на виконання відповідних робіт (надання послуг)), виходячи з конкретних обставин справи, її складності, зокрема того, що означена справа не є складною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, підготовка документів у такій не потребувала значного часу з урахуванням наявності сформованої правової позиції, суд вважає, що розмір заявленого відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним із ціною позову, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою, отже їх розмір є необґрунтованим та завищеним, а справедливим і розумним буде стягнення з відповідачА в користь позивача 2 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, суд зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача 2 605 грн. 65коп. судового збору.

Керуючись ст. 4, 5, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, ст. 526, 549, 610, 634, 1049, 1054 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , прож. на АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ: 42640371, місцезнаходження вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521 в м. Київ) 32 140 грн. заборгованості за договором № 2373348 від 16.12.2021, з яких 10 000 грн. 00 коп. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 22 140 грн. 00 коп. заборгованість за нарахованими процентами, а також 2 605 грн. 65 коп. судового збору та 2 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, всього 36 745 грн. 62 коп.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

С у д д я А.М.Малахова-Онуфер