Рішення № 141237898, 23.10.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/5874/26

Провадження №: 2/336/4339/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року місто Запоріжжя

Шевченківський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Турчинського Максима Ігоровича, за участі секретаря судового засідання Єршової Алли Олексіївни, розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Запорізької міської ради

третя особа П`ята запорізька державна нотаріальна контора

третя особа Запорізька товарна біржа «Гілея»

про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та позиції сторін

Позивач ОСОБА_1 звернулася з зазначеним позовом до Запорізької міської ради з позовними вимогами щодо визнання права власності на майно, в якому вказала, що після смерті її чоловіка ОСОБА_2 залишився будинок, який розташований у місті Запоріжжя. При звернення до нотаріуса їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно через відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу будинку, що є перешкодою до реалізації її права на володіння майном. Просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу, який вчинено на товарній біржі та за яким було придбано будинок її чоловіком, та відповідно визнати право власності на зазначений успадкований будинок, оскільки в інший спосіб здійснити захист права (провести реєстраційні дії) є неможливим.

Відповідач Запорізька міська рада на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи у відсутність представника відповідача, зазначивши, що за умови доведення позивачем усіх обставин по справі, просить суд вирішити спір на розсуд суду.

Третя особа П`ята запорізька державна нотаріальна контора надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи у відсутність представника контори та вирішити спір на розсуд суду, на запит суду надіслано копію спадкової справи.

Третя особа Запорізька товарна біржа «Гілея» направила на адресу суду пояснення, в яких зазначено, що спірна угода щодо придбання нерухомості була вчинена у відповідності до вимог законодавства чинного на час вчинення угоди та є дійною, просила розглянути справу у відсутність представника біржи та вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Рух справи

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 11.06.2026р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 08.07.2026р. закрите підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Встановлені судом фактичні обставини по справі та правовідносини сторін

За відомостями свідоцтва про укладення шлюбу Серії НОМЕР_1 , яке видане Московською сільською радою Вільнянського району 29.08.1987р., засвідчено факт укладення шлюбу 29.08.1987 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з присвоєнням прізвища подружжю " ОСОБА_4 ", про що відповідно здійснено актовий запис в Книзі реєстрації актів про укладення шлюбу за №09 від 29.08.1987р.

Відповідно до свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 , виданого Оріхівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 31.10.2025р., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що відповідно складено актовий запис за №2566 від 31.10.2025р.

Державним нотаріусом П`ятої запорізької державної нотаріальної контори Сидорук Катериною заведена спадкова справа після померлого ОСОБА_2 за №52/2026 (номер у спадковому реєстрі 75203620). Як свідчать матеріали, спадкова справа заведена на підставі заяви ОСОБА_1 , яка подана нотаріусу 10.02.2026р.

Судом досліджено договір купівлі-продажу від 17.08.1995р., який було укладено між продавцем ОСОБА_5 та покупцем ОСОБА_2 щодо купівлі житлового будинку АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці 500 кв.м. Зазначений договір було зареєстровано на підставі ст.15 ЗУ «Про товарну біржу» від 10.12.1991р. в Запорізькій Товарній Біржі «Гілея» на виконання біржового контракту №726 від 17.08.1995р. (реєстраційний номер 726/1140).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав за №364133492 від 01.02.2024р., житловий будинок загальною площею 78,1 кв.м. та житловою площею 41,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано 30.01.2024р. за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу 726/1140 від 17.08.1995 «Запорізькою товарною біржою «Гілея».

Застосовані судом норми права та висновки суду

Для правильного вирішення спору суд керується та застосовує вимоги Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 №1540-VI, оскільки спірний правочин щодо придбання нерухомого майна було вчинено учасниками цивільних правовідносин в момент чинності зазначеного нормативного акту.

Відповідно до вимог ст.47 ЦК УРСР 1963 року, нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Також, за приписами ст.153 ЦК УРСР 1963 року, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди.

Статтею 224 ЦК УРСР 1963 року визначено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.227 ЦК УРСР 1963 року, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Разом з тим, за регламентацією чч.1,4 ст.1 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій. Діяльність товарної біржі здійснюється відповідно до цього Закону та чинного законодавства України, статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового арбітражу.

Також ч.1,ч.2,ч.4 ст.15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Як було встановлено, спірний договір було укладено на Запорізькій Товарній біржі «Гілея» та зареєстровано за №726/1140 від 17.08.1995 року.

Суд констатує та зауважує, що вказані правовідносини між учасниками правочину на момент їх виникнення та існування були врегульовані одночасно нормами ЦК УРСР 1963 року та Законом України «Про товарну біржу», тобто існувала колізія норм права.

Враховуючи доктрину пріоритетності спеціальних норм права над загальними, а також ті обставини, що Закон України «Про товарну біржу» було прийнято в 1991 року, а ЦК УРСР діяв з 1963 року, суд вважає, що на момент укладення та реєстрації на товарній біржі договору купівлі-продажу житлового будинку, слід було керуватися передусім нормами Закону України «Про товарну біржу», який дозволяв укладати біржові контракти щодо відчуження житлової нерухомості фізичною особою без нотаріального посвідчення.

Таким чином, при укладенні договору купівлі-продажу нерухомості дії сторін (продавця та покупця) були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, перехід права власності відбувся, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу будинку. Отже, правочин був реальним і вчинений у формі, дозволеній чинним законодавством України на момент його вчинення.

Разом з тим, вказаний спірний договір купівлі-продажу не було посвідчено нотаріально, а було укладено та зареєстровано відповідно до діючого на час укладення договору законодавства на товарній біржі.

Щодо переходу права власності в порядку спадкування слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За приписами ст.1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

За правилами ч. ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Зазначені дії, що свідчать про намір спадкоємця прийняти спадщину, повинні бути вчиненні протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ст.1270 Цивільного кодексу України).

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.

ЦК України врегульовано, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Дослідивши матеріали спадкової справи, суд констатує, що позивач ОСОБА_1 як дружина померлого ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги, яка прийняла спадщину у встановленому законом порядку відповідно до вимог цивільного законодавства.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Частиною 1 ст.317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Разом з тим, ч.1 ст.321 ЦК України декларовано, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З приписів ст.392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Передумовою для застосування ст.392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачами у позові про визнання права власності є особи, які вже є власниками. Вказане підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо особа не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

За таких обставин, з метою ефективного захисту цивільного права позивача щодо легального володіння майном, враховуючи існування перепон для позивача у здійсненні права власності, зокрема, не визнання зазначеного права органами нотаріату, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині визнання права власності.

Разом з тим, позовні вимоги щодо визнання дійсним договору купівлі-продажу, який вчинений на товарній біржі є безпідставними, оскільки зазначені вимоги мажуть бути заявлені учасниками такої угоди, тобто покупцем та продавцем.

Керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат за приписами статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Запорізької міської ради треті особи: П`ята запорізька державна нотаріальна контора, Запорізька товарна біржа «Гілея» про визнання права власності задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2

Відповідач: Запорізька міська рада, ЄДРПО:04053915, адреса місцезнаходження: 69005 м.Запоріжжя пр.Соборний,206;

Третя особа: П`ята запорізької державної нотаріальної контори Дніпровського міжрегіонального управління юстиції України, ЄДРПОУ:02884150, місце знаходження:69071 м.Запоріжжя вул.Цитрусова,5;

Третя особа: Запорізька товарна біржа «Гілея», ЄДРПО:20481361, адреса місцезнаходження 69037 м.Запоріжжя вул.Незалежної України,41.

Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2026 року.

Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Максим ТУРЧИНСЬКИЙ

23.10.26