Рішення № 141234891, 05.11.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 635/2465/26

Провадження № 2/639/3284/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Борисенка О.О.,

секретаря судового засідання Пивоварової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 635/2465/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

До Новобаварського районного суду міста Харкова за підсудністю з Харківського районного суду Харківської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 , в якій позивач просив стягнути на його користь з відповідача суму заборгованості у розмірі 38289,98 грн, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Матеріали позовної заяви сформовані в системі «Електронний суд» 13.03.2026 та підписані представником позивача адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем, який діє на підставі ордеру (а.с.140).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 29.04.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 1848751 про надання споживчого кредиту, за умовами якого ТОВ «Слон Кредит» зобов`язується надати споживачу кредит у розмірі 7000,00 грн на строк 349 днів, з 24.09.2024 по 09.09.2025, зі сплатою платежів кожні 25 днів, у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної карти № НОМЕР_1 , яку вказано відповідачем особисто під час укладення договору. Відповідач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування та виконати інші обов`язки, передбачені договору. Кредитні кошти були перераховані первісним кредитором відповідачу за допомогою платіжного провайдера в обумовлений умовами договору спосіб, на банківську картку № НОМЕР_1 . У період з 24.09.2024 по 13.08.2025 відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 7175,02 грн, які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,2 грн та оплату процентів у розмірі 7175,00 грн. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 13.08.2025 ТОВ «Слон Кредит» на підставі договору факторингу № 13082025-1 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача. Після укладення договору факторингу та переходу права вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», ані на рахунки первісного кредитора, та має заборгованість у розмірі 38289,98 грн, яка складається з тіла кредиту 6999,98 грн, нарахованих первісним кредитором процентів 15400,00 грн, нарахованих позивачем за 27 календарних днів процентів 1890,00 грн, штрафні санкції 14000,00 грн.

24.04.2026 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання; за клопотанням представника позивача витребувано у АТ КБ «Приватбанк» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 24.09.2024 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ «Приватбанк» у сумі 7000 гривень від ТОВ «Слон Кредит» ( код ЄДРПОУ 42350798) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «Пейтек» (а.с.184-185).

21.07.2026 суд на місці долучив до матеріалів справи витребувані від АТ КБ «Приватбанк» докази, що надійшли до суду 14.05.2026 (а.с.194-195).

21.07.2026 Новобаварський районний суд міста Харкова ухвалив заочне рішення, яким задовольнив частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором № 1848751 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 24.09.2024 у розмірі 24219 (двадцять чотири тисячі двісті дев`ятнадцять) грн 98 коп., з яких: 6999,98 грн заборгованість за кредитом, 15400,00 грн заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором, 1820,00 грн заборгованість за процентами, нарахованими позивачем. Відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за процентами у розмірі 70,00 грн та за штрафними санкціями у розмірі 14000,00 грн. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1683 (одну тисячу шістсот вісімдесят три) грн 97 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 1897 (одну тисячу вісімсот дев`яносто сім) грн 50 коп. (а.с.207-211).

Ухвалою суду від 12.08.2026 заяву відповідача ОСОБА_1 про скасування заочного рішення задоволено; заочне рішення Новобаварського районного суду міста Харкова від 21.07.2026 у справі № 635/2465/26 скасовано; справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.239-240).

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» адвокат Столітній М.М. у позовній заяві просив провести судове засідання без участі позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач (згідно з ч. 8 ст. 128 ЦПК України) у судове засідання не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не подавав.

04.11.2026 на електронну адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява, подана в електронній формі, що не підписана кваліфікованим електронним підписом відповідача відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Відповідно до частин 5, 6, 8 ст. 43 ЦПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Оскільки заява відповідача, який зареєстрований в системі «Електронний суд», надійшла до суду в електронній формі, не підписана кваліфікованим електронним підписом відповідача, суд залишає таку заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд не здійснював.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що 24.09.2024 об 11:30:24 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «В423» підписав паспорт споживчого кредиту ТОВ «Слон Кредит», що містить інформацію про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; про порядок повернення кредиту тощо. Наведене у паспорті інформація щодо обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та інформація зберігає чинність та є актуальною до 25.09.2024 (а.с.136-139).

24.09.2024 між ТОВ «Слон Кредит» (товариство) та ОСОБА_1 (споживач) дистанційно, в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем товариства, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», укладено договір № 1848751 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний», який підписано відповідачем 24.09.2024 об 11:30:35 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Р793» (а.с.141-154).

За умовами договору товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п.1.2). Сторони договору погодили такі істотні його умови: сума кредиту 7000,00 грн (п.1.3); строк кредиту 350 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 25 дні (п.1.4); процентна ставка фіксована та становить: стандартна 1% в день, що застосовується в межах строку кредиту, знижена 0,98% в день, що застосовується, якщо споживач до 19.10.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (п.1.5). Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п.2.1). Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту (п.3.1). До періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається перша дата сплати процентів (п.3.2). Повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно Графіка платежів (п.5.1). У випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф у розмірі 700,00 грн на 4-й день такого невиконання та/або неналежного виконання, та у розмірі 140,00 грн, починаючи з 5-го дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (п.6.4).

Відповідно до Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 1848751 від 24.09.2024), що підписаний відповідачем 24.09.2024 об 11:30:35 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Р793, дата видачі кредиту 24.09.2024; кількість днів у розрахунковому періоді 25; проценти за користування кредитом по 1715,00 грн через кожні 25 дні; дата повернення кредиту 09.09.2025; реальна річна процентна ставка 2467,99%, загальна вартість кредиту 31465,00 грн (а.с.155-157).

Відповідач з викладеними у договорі умовами кредитування погодився без будь-яких зауважень або застережень, на підтвердження чого проставив свій електронний підпис.

Договір містить інформацію про анкетні дані відповідача, його РНКОПП, серію, номер паспорту, дату його видачі, адресу місця проживання, контактні дані: номери телефону, e-mail.

Відповідно до укладеного між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Пейтек» договору про організацію переказу грошових коштів № 06062022-1 від 06.06.2022, успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Слон Кредит» на суму 7000,00 грн 24.09.2024 об 11:30:51, призначення: зарахування на картку, ЕПЗ 4149499392166680 (а.с.54-58,164).

Згідно з витребуваною від АТ КБ «Приватбанк» інформацією, на ім`я ОСОБА_2 в банку емітовано карту НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ); по рахунку НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) було зарахування коштів на суму 7000,00 грн від 24.09.2024, призначення FUIB MoneyTransfer,Visa Direct (а.с.194-195).

13.08.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (Фактор) та ТОВ «Слон Кредит» (Клієнт) укладений договір факторингу № 13082025-1, згідно з умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатоку № 1 та є невід`ємною частиною договору. Перехід від клієнта до фактора прав вимог заборгованостей до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку № 3 (а.с.21-37).

13.08.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (Фактор) та ТОВ «Слон Кредит» (Клієнт) склали Акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу № 13082025-1 від 13.08.2025, підписаний його сторонами та скріплений печатками (а.с.38).

15.08.2025 ТОФ «ФК «Фінтраст Капітал» перерахувало на користь ТОВ «Слон Кредит» грошові кошти за договором факторингу № 13082025-1 від 13.08.2025 (а.с.117).

Згідно з витягом з Реєстру боржників від 13.08.2025 за договором факторингу № 13082025-1 від 13.08.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 1848751 на суму 36399,98 грн (а.с.165-168).

Відповідно до складеного 20.10.2025 ТОВ «Слон Кредит» розрахунку заборгованості, станом на 09.09.2025, за період з 24.09.2024 по 24.07.2025, у позичальника ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитним договором № 1848751 від 24.09.2024 у розмірі 36399,98 грн, з яких: тіло кредиту 6999,98 грн, відсотки 15400,00 грн, штраф 14000,00 грн (а.с.132).

Згідно зі складеним позивачем розрахунком заборгованості, станом на 09.09.2025 позичальнику ОСОБА_1 нараховані відсотки за період з 15.08.2025 по 09.09.2025 у розмірі 1820,00 грн (а.с.131).

Зі складених первісним кредитором та позивачем розрахунків суд вбачає, що відсотки нараховані у межах строку кредитування та у встановленому договором розмірі, за період кредитування відповідач сплатив первісному кредитору грошові кошти у розмірі 7175,02 грн, які спрямовані на погашення тіло кредиту 0,02 грн, на погашення відсотків 7175,00 грн.

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позикодавець наділений можливістю реалізувати своє право в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України на дострокове повернення йому частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, як шляхом пред`явлення досудової вимоги, так і судової.

Частинами 1, 2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Отже, суд встановив, що договір № 1848751 від 24.09.2024 укладений між ТОВ «Слон Кредит» та позичальником ОСОБА_1 в електронній формі відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», та відповідно до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

У вказаному договорі його сторонами погоджено суму і строк кредиту, сплату відсотків за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки, порядок та умови надання кредиту, порядок обчислення (нарахування) процентів, порядок повернення кредиту тощо.

Отримання відповідачем від первісного позичальника коштів 24.09.2024 у розмірі 7000,00 грн підтверджується наданими позивачем та витребуваними судом доказами.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

У заяві про перегляд заочного рішення відповідач ОСОБА_1 просив переглянути розмір заборгованості, оскільки він є військовослужбовцем, на підтвердження чого долучив копії відповідних документів (а.с.214-217).

З наданих відповідачем копій документів суд вбачає, що ОСОБА_1 в період з 24.02.2022 по 30.04.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, в зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що підтверджується копією відповідної довідки від 09.01.2026 (а.с.191).

Відповідно до копії посвідчення від 23.03.2023, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі (а.с.215).

Згідно з копією довідки Національної академії Національної гвардії України від 19.02.2025, ОСОБА_1 є курсантом Національної академії Національної гвардії України, навчається на другому курсі денної форми навчання за державним замовленням (на навчання зарахований наказом начальника Національної академії від 12.08.2023). Навчання складає 4 роки. Випуск планується в червні 2027 року (а.с.216).

Оскільки відповідач з 24.02.2022 по 30.04.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, та з 2023 року є військовослужбовцем, він має право на пільги, встановлені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому, нарахування відповідачу відсотків за кредитним договором, укладеним 24.09.2024, за період з 24.09.2024 по 09.09.2025 не ґрунтується на законі.

У зв`язку з наведеним, позовні вимоги в частині вимоги про стягнення нарахованих первісним кредитором відсотків за період з 24.09.2024 по 24.07.2025 в розмірі 15400,00 грн та відсотками, нарахованими позивачем за період з 15.08.2025 по 09.09.2025 в розмірі 1820,00 грн не підлягають задоволенню.

Крім того, зі складеного первісним кредитором розрахунку заборгованості суд вбачає, що останнім сплачені відповідачем грошові кошти в розмірі 7175,00 грн спрямовані на погашення відсотків, нарахування яких відповідачу заборонено, відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Отже, грошові кошти в розмірі 7175,00 грн підлягають вирахуванню з тіла кредиту.

Відповідно до розрахунків заборгованості, тіло кредиту становить 6999,98 грн, отже, з урахуванням внесених відповідачем коштів в сумі 7175,00 грн, суд не вбачає наявності у відповідача заборгованості за тілом кредиту.

Щодо вимоги про стягнення штрафних санкцій в розмірі 14000,00 грн, за порушення виконання зобов`язань за кредитним договором по сплаті кредитної заборгованості суд зазначає, що у зв`язку з погашенням відповідачем заборгованості по тілу кредиту в повному обсязі, підстави для нарахування штрафних санкцій відсутні.

Крім того, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від відповідальності зі сплати неустойки (штрафу, пені), за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який відповідно до положень частини 4 статті 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1).

Також, у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати, понесені на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, та у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати на відповідача не покладаються.

Керуючись ст. 6, 7, 12, 13, 43, 76, 81, 82, 89, 128, 131, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 1848751 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 24.09.2024 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 05.11.2026.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Олександр БОРИСЕНКО