Ухвала суду № 141232617, 05.11.2026, Київський районний суд м. Одеси

_____________________ Справа № 2-3983/11

Провадження № 4-с/947/98/26

УХВАЛА

про задоволення скарги

05.11.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Куриленко О.М.,

за участі секретаря судового засідання Петрової А.М.,

представника скаржника Блащук О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на бездіяльність органу примусового виконання щодо зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2026 року зареєстровано скаргу, що надійшла до канцелярії суду від представника скаржника ОСОБА_1 адвоката Блащук Ольги Євгеніївни, в якій просить: визнати неправомірною бездіяльність начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Анісімову Анастасію Валеріївну, яка полягає у не скасуванні арешту та заборони на відчуження всього майна, що належить ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.12.2012 у виконавчому провадженні № 31942682; зобов`язати начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Анісімову Анастасію Валеріївну скасувати (зняти) арешт та оголошену заборону на його відчуження, накладені на все майно боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 , постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.12.2012 у виконавчому провадженні № 31942682.

В обґрунтування скарги зазначає, що 05.07.2011 року рішенням Київського районного суду м.Одеси у справі № 2-3983/11 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № CNL-500/157/2005 від 01.09.2005 року у розмірі 53258,82 дол. США, що за курсом НБУ (1 дол. США=7,98 грн.) складає 425 005,3 гривень, сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 1700 гривень та витрати на ІТЗ 120 гривень. Зазначає, що Київським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 22.03.2012 року відкрито виконавче провадження № 31942682 про примусове виконання виконавчого листа № 2-3983/11, виданого 08.02.2012 Київським районним судом м. Одеси. 22.08.2012 року головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Кіптіковим Ігорем Олександровичем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно якої було накладено арешт та оголошено заборону на відчуження всього майна, що належить ОСОБА_1 , іпн НОМЕР_1 , який мешкає за адресою, АДРЕСА_1 . 29.12.2012 року головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Кіптіковим Ігорем Олександровичем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві,

Вважає, що, оскільки в провадженні Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з 29.12.2012 відсутнє виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 08.02.2012 № 2-3983/11, виданого Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Факторинг України» 426 825, 30 грн., а вжитий державним виконавцем захід щодо виконання вказаного виконавчого листа, зокрема, арешт майна та оголошена заборона на відчуження майна продовжують свою дію, накладені у ВП № 31942682 відкрите 22.03.2012 порушують гарантоване ст. 41 Конституції України право ОСОБА_1 розпоряджатися своєю власністю, арешт підлягає скасуванню з внесенням відомостей до відповідного Державного реєстру.

У зв`язку з чим скаржник звернувся до суду з цією скаргою.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Представник скаржника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , у судовому засіданні, скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Суб`єкт оскарження Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та представник стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» у судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, оглянувши матеріали справи вважає, що скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 05.07.2011 року по цивільній справі № 2-3983/11 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , 10.08.1959 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № CNL-5001572005 від 01.09.2005 року у розмірі 53258,82 дол. США, що за курсом НБУ (1 дол. США=7,98 грн.) складає 425 005,3 гривень, сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 1700 гривень та витрати на ІТЗ 120 гривень.

Київським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 22.03.2012 було відкрито виконавче провадження № 31942682 про примусове виконання виконавчого листа № 2-3983/11, виданого 08.02.2012 Київським районним судом м. Одеси про стягнення ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № CNL-5001572005 від 01.09.2005 року у розмірі 53258,82 дол. США, що за курсом НБУ (1 дол. США=7,98 грн.) складає 425 005,3 гривень, сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 1700 гривень та витрати на ІТЗ -120 гривень.

22.08.2012 року головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Кіптіковим Ігорем Олександровичем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно якої було накладено арешт та оголошено заборону на відчуження всього майна, що належить ОСОБА_1 , іпн НОМЕР_1 , який мешкає за адресою, АДРЕСА_1 .

29.12.2012 року головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Кіптіковим Ігорем Олександровичем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, керуючись п.4 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з тим, що станом на 29.12.2012 року стягувачем письмової згоди авансувати витрати виконавчого провадження не надано.

Згідно відповіді начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Анісімової Анастасії Валеріївни № 98751 від 09.07.2026, виконавче провадження № 31942682 відкрите 22.03.2012 на підставі виконавчого листа № 2-3983/11, виданого Київським районним судом м. Одеси 08.02.2012 про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на ТОВ «ОТП Факторинг України» (ЄДРПОУ: 36789421) грошової суми у розмірі 426825,30 грн. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (за редакцією, що діяла на момент винесення постанови) 29.12.2013 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Згідно з тим, що діловодство в органах державної виконавчої служби здійснюється на підставі затверджених правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями (№ 1829/5) та Інструкції з діловодства у Державній виконавчій службі (19/2).

Відповідно до зазначених нормативно-правових актів, строк зберігання паперових матеріалів виконавчих проваджень, Журналу реєстрації вхідної кореспонденції, Журналу реєстрації вихідної та Журналу виконавчих проваджень складає три роки, а відомості про зазначене провадження в АСВП перебувають в ВП-Спецрозділ, Відділом не може бути надано належним чином засвідчену копію постанови про відкриття провадження.

Згідно відповіді № 115844 від 20.08.2026 начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Анісімової Анастасії Валеріївни за результатами розгляду заяв про скасування арешту майна щодо ОСОБА_1 : «Перевіркою інформації, що міститься в АСВП (в т.ч. його архівній частині) відносно виконавчого провадження № 26748363, з примусового виконання виконавчого листа від 08.02.2012 № 2-3983/11, виданого Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Факторинг України» 426 825, 30 грн.». Посилаючись на п. 16 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, Київським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за результатами розгляду заяви про скасування арешту майна, зареєстрованої 20.07.2026, було повідомлено про ненадання підстав, які встановлені законодавством для зняття арешту з майна боржника.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону. Відтак, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Виконавче провадження № 31942682, у межах якого були зареєстровані обтяження на все нерухоме майно ОСОБА_1 було завершено 29.12.2012 року на підставі п.4 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Після закінчення виконавчого провадження, здійснення дій з примусового виконання рішення органом державної виконавчої служби припиняється, тож існування арешту, як забезпечення реального виконання рішення, втрачає свою правову сутність, є необґрунтованим та таким, що порушує права скаржника.

Відповідно до пункту 3.17 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року №512/5 в редакції чинній на момент прийняття державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

При поверненні Київським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виконавчого листа № 2-3983/11 в 2012 році стягувачу, арешт нерухомого майна скаржника в рамках ВП № 31942682 підлягав скасуванню, проте вказаних дій державним виконавцем здійснено не було.

Таким чином, відмова суб`єкта оскарження вчинити дії щодо зняття арешту з належного скаржнику нерухомого майна, накладених постановою державного виконавця від 29.12.2012 року, незважаючи на завершення виконавчого провадження № 31942682, є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби та безпідставно обмежує її право власності. Зазначений висновок кореспондується із правовими позиціями, які викладені у постановах Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №522/86/5/13, від 26.07.2023 у справі № 761/687/14 (провадження № 61- 5887св23), від 27 березня 2020 року у справі №817/928/17.

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 03 червня 2026 року у справі № 932/5808/25 зроблено правовий исновок про те, що арешт майна боржника є похідним заходом примусового виконання судового рішення, який не може існувати автономно та безстроково за відсутності відкритого виконавчого провадження або реальної можливості виконання судового рішення.

Бездіяльність органу примусового виконання не відповідає вимогами нормативних актів, а відтак є неправомірними.

Керуючись ст.447-451 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на бездіяльність органу примусового виконання щодо зняття арешту з майна, задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Анісімову Анастасію Валеріївну, яка полягає у не скасуванні арешту та заборони на відчуження всього майна, що належить ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.12.2012 у виконавчому провадженні № 31942682.

Зобов`язати начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Анісімову Анастасію Валеріївну скасувати (зняти) арешт та оголошену заборону на його відчуження, накладені на все майно боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 , постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.12.2012 у виконавчому провадженні № 31942682.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Суддя Куриленко О. М.