Ухвала суду № 141228751, 05.11.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

05 листопада 2026 рокум. ХарківСправа № 922/3541/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши матеріали справи

за позовомПриватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м.ХарківдоОбслуговуючого кооперативу "Дубки-Харків",м.Харківпростягнення 186714,45 грнВСТАНОВИВ:

08.10.2026 року позивач - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Дубки-Харків" про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 012795 від 01.01.2019 в сумі 186714,45 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.10.2026 року відкрито провадження у справі №922/3541/26 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

02.11.2026 року представник позивача надав до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх.№27137), в якому просить суд поновити строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи наступні докази: копію адвокатського запиту від 08.10.2026 за вих. №509 до АТ ХАРКІВОБЛЕНЕРГО та копію відповіді АТ ХАРКІВОБЛЕНЕРГО від 13.10.2026 за вих. №16-52/9648 на адвокатський запит.

Обґрунтовуючи відповідне клопотання, позивач зазначав, що для додаткового підтвердження інформації про обсяги спожитої Відповідачем електричної енергії в спірний період представником Позивача було направлено адвокатський запит від 08.10.2026 за вих. № 509 до ОСР АТ ХАРКІВОБЛЕНЕРГО, на який наразі отримано відповідь за вих.№16-52/9648 від 13.10.2026 і якою повністю підтверджено обсяг електричної енергії спожитої за спірний період Відповідачем.

Враховуючи викладене, у зв`язку з необхідністю подання доказів в обґрунтування позовних вимог, позивач просить поновити строк та долучити докази до матеріалів справи.

Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку на долучення доказів, зазначає наступне.

Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Згідно з ч.2 ст.80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини четверта, п`ята цієї статті).

Відповідно до ч.8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини першої статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Саме тому всі процесуальні дії суду та учасників процесу повинні вчинятися своєчасно з тим, щоб під час підготовки справи до розгляду не залишилося невирішених питань, які можуть затримати розгляд справи по суті.

Позивач просить поновити строк на подання доказів, оскільки для додаткового підтвердження інформації про обсяги спожитої Відповідачем електричної енергії в спірний період представником Позивача було направлено адвокатський запит від 08.10.2026 за вих.№509 до ОСР АТ ХАРКІВОБЛЕНЕРГО, на який отримано відповідь за вих. №16-52/9648 від 13.10.2026 і якою повністю підтверджено обсяг електричної енергії спожитої за спірний період Відповідачем.

За приписами частин першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зміст вищенаведених норм ГПК України свідчить про те, що права сторони на вчинення процесуальних дій (в даному випадку подання письмових доказів у справі) обумовлені наявністю певних обмежень та умов, визначених Господарським процесуальним кодексом України.

Разом з тим, в аспекті зазначеного суд вважає за доцільне звернутись до практики ЄСПЛ, який у своїх рішеннях вказує на те, що при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справі Walchli v. France, заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; ТОВ "Фріда" проти України, заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016). Зважаючи на викладене, вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій.

Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Згідно з частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Як вбачається із практики Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, відповідно до приписів ГПК України, учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належних їм процесуальних прав, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання відповідних заяв.

Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, слід наголосити на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу положень статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", є, зокрема, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Рівні можливості щодо здійснення своїх процесуальних прав і обов`язків є ключовим елементом змагальності сторін як одного із принципів господарського судочинства.

За таких обставин, наведені представником позивача аргументи в обґрунтування причин пропуску строку на подання доказів у даній справі є поважними та об`єктивними.

Відтак, суд вважає за можливе поновити позивачу процесуальний строк на подання доказів, оскільки втрата процесуальної можливості на подання відповідних доказів є процедурним поняттям, яке може порушити принцип забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 42, 80, 119, 234-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання позивача про поновлення строку на подання доказів (вх.№27137 від 02.11.2026).

2. Поновити позивачу строк на подання доказів.

3. Задовольнити клопотання позивача про долучення доказів та прийняти до розгляду докази, надані до нього.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала підписана 05.11.2026

СуддяК.В. Аріт