Рішення № 141228541, 05.11.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2026 Справа № 917/1217/26

за позовною заявою Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк", вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070

до Фізичної особи-підприємця Шипунова Андрія Валерійовича, АДРЕСА_1

про стягнення 506 187,17 грн,

Суддя Семчук О.С.,

секретар судового засідання Олійник Н.І.,

представники сторін: не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний банк" (далі - позивач, АТ "ПУМБ", Банк) звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Шипунова Андрія Валерійовича (далі - відповідач, Позичальник) про стягнення заборгованості за кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" № 712809150924 від 21.04.2025 (далі - Договір) станом на 12.06.2026 у розмірі 506 187,17 грн, з яких 478 102,73 грн заборгованості за сумою кредиту (у тому числі 81 991,59 грн простроченої та 396 111,14 грн строкової) та 28 084,44 грн простроченої заборгованості за комісією.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Банк надав відповідачу кредит у сумі 620 000,00 грн строком до 21.04.2028, а відповідач з серпня 2025 року порушував графік платежів, що відповідно до статті 4 Типових умов кредитування в рамках кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС" (далі - Типові умови) є Несприятливою подією; у зв`язку з цим Банк на підставі частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України та пункту 4.2 Типових умов вимагає дострокового повернення всієї суми кредиту та сплати нарахованої комісії.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 9701) заперечив проти стягнення платежів, строк сплати яких за графіком не настав. Зазначив, що Договором не погоджено дострокового витребування кредиту, погашення передбачено щомісячно фіксованою сумою 17 222,22 грн до 21.04.2028; змін до Договору в порядку пункту 5.7 сторони не вносили; відповідно до статті 1047 Цивільного кодексу України сторони керуються виключно умовами письмового договору; вимога Банку про погашення простроченої заборгованості не містить посилань на умови Договору та строку повернення коштів. Крім того, відповідач послався на статтю 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та підпункт 5 пункту 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 (далі - Положення № 75), і просив не брати до уваги виписку з рахунку та платіжну інструкцію про перерахування кредитних коштів, оскільки вони не містять підпису особи, яка їх склала, та печатки банку. Просив відмовити у задоволенні позову в частині дострокового стягнення кредитних коштів, які мають бути сплачені після 19.06.2026 (дати, яку відповідач вважає датою звернення до суду) згідно з графіком.

Позивач у відповіді на відзив (вх. № 9870) зазначив, що факт укладення Договору відповідач не оспорює; Типові умови відповідно до пунктів 1.1.8, 5.1 Договору є його невід`ємною частиною; невиконання Позичальником обов`язку зі сплати платежів з серпня 2025 року є Несприятливою подією (підпункт 1 пункту 4.1 Типових умов), з настанням якої Банк набув права вимагати дострокового повернення кредиту (пункт 4.2 Типових умов); вимогу направлено за адресою місця проживання і місцезнаходження відповідача, ризик її неотримання несе відповідач; виписка та платіжні інструкції є електронними документами, юридична сила яких не може бути заперечена лише через електронну форму (статті 5, 7, 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Ухвалою від 22.07.2026 підготовче засідання відкладено на 17.08.2026.

Відповідач у запереченнях від 23.07.2026 (вх. № 10308) додатково зазначив, що Типових умов не підписував і до них не приєднувався, тому вони не є частиною Договору; положення Договору мають пріоритет (пункт 5.2 Договору); послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17; повторив доводи щодо недопустимості виписки та платіжної інструкції, зазначивши, що адвокат не може засвідчувати банківські документи, оскільки не брав участі в їх складанні.

У заяві від 10.08.2026 (вх. № 11117 від 14.08.2026) відповідач, посилаючись на частину 11 статті 80 ГПК України, просив виключити з числа доказів виписку з його рахунку та платіжну інструкцію про перерахування кредитних коштів і розглядати справу на підставі інших доказів, а також проводити підготовче засідання 17.08.2026 без його участі.

Ухвалою від 17.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.10.2026; зазначено, що оцінка доводів відповідача щодо достовірності доказів буде здійснена в порядку статті 86 ГПК України при розгляді справи по суті.

У судовому засіданні 28.10.2026 представник позивача, який брав участь у режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримав. Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце засідання повідомлений належним чином. Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідач свою позицію виклав у відзиві, запереченнях та заяві від 10.08.2026, які суд дослідив. 28.10.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та оголосив дату його проголошення - 05.11.2026.

Обставини справи встановлені судом.

21.04.2025 між АТ "ПУМБ" (Банк) та ФОП Шипуновим А.В. (Позичальник) у формі електронного документа за допомогою Системи "ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ" укладено Договір, за яким Банк надає Позичальнику кредит у сумі 620 000 грн (пункт 1.1.1) строком до 21 квітня 2028 включно (пункт 1.1.3), а Позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити Плату за Кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Договором та Типовими умовами (стаття 1 Договору).

Плату за Кредит Договором визначено у вигляді комісійної винагороди за надання Кредиту - 1% від Суми Кредиту, що сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів (пункт 1.1.4.1), комісійної винагороди за обслуговування Кредиту - 1,7% від Суми Кредиту за один місяць користування Кредитом, що сплачується щомісячно згідно з Графіком платежів (пункт 1.1.4.2), процентів за користування Кредитом - 0,00001% річних (пункт 1.1.4.3).

Пунктом 1.4 Договору встановлено Графік платежів, згідно з яким Позичальник з 21.05.2025 до 21.04.2028 щомісяця 21 числа сплачує 27 762,22 грн (останній платіж 21.04.2028 - 27 762,30 грн), з яких 17 222,22 грн (останній - 17 222,30 грн) - платіж за основною сумою Кредиту та 10 540,00 грн - комісійна винагорода за обслуговування Кредиту; усього 999 440,00 грн, у тому числі 620 000,00 грн основної суми та 379 440,00 грн комісійної винагороди.

Відповідно до пункту 2.3 Договору Позичальник уповноважив Банк здійснити за рахунок кредитних коштів переказ суми комісійної винагороди за надання Кредиту на користь Банку; решта суми Кредиту зараховується на Поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_1 , зазначений у пункті 1.1.5 Договору.

Згідно з пунктом 1.1.8 Договору Типові умови - це типові умови кредитування в рамках Кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС", укладеного в Системі ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ ПУМБ DIGITAL BUSINESS АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", що розміщуються на інтернет-сайті Банка (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/) та є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до положень пункту 5.1 Договору цей договір складається з даного документа та Типових умов. З моменту укладення Договору Типові умови стають його невід`ємною частиною. Підписанням Договору Позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з Договором та Типовими умовами, умови Договору та Типових умов Позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи Договір, Позичальник приймає на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Позичальника, рівно як і Банк бере на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Банку.

Пунктом 5.5 Договору встановлено, що до підписання Договору Позичальник ознайомився з Типовими умовами, завантаживши їх за посиланням, що доступне під час укладення Договору в Кабінеті Digital; датою надання Типових умов Позичальнику та датою приєднання Позичальника до Типових умов є дата підписання Договору Позичальником.

Позивач подав Типові умови в редакції, що діє з 02.12.2024, тобто чинній на дату укладення Договору. Доказів існування іншої редакції Типових умов, яка діяла на 21.04.2025, матеріали справи не містять.

Підпунктом 1 пункту 4.1 Типових умов несприятливою подією тлумачиться як несплата Позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь Банку згідно з Договором/ Типовими умовами, у передбачений ними строк, та/або невиконання або неналежне виконання Позичальником будь-яких інших обов`язків за Договором та/або за іншими договорами, укладеними між Сторонами.

Відповідно до пункту 4.2 Типових умов у випадку виникнення будь-якої Несприятливої події, Банк набуває право вимагати від Позичальника достроково повернути виданий Позичальникові Кредит, а Позичальник зобов`язаний, незважаючи на положення п.1.1.3., п.1.4. Договору, п.5.1.1. Типових умов, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий Кредит в повному обсязі разом із Платою за Кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку згідно з Договором, в строк не пізніше 1 (одного) Банківського дня з моменту отримання відповідної вимоги. У разі невиконання Позичальником зазначеної вимоги Банк має право здійснювати Договірне списання грошових коштів з Рахунків Позичальника в порядку, встановленому Договором та Типовими умовами, для погашення Боргових зобов`язань Позичальника. Направлення зазначеної в цьому пункті вимоги є умовою для набуття Банком права на дострокове Договірне списання коштів та не стосується дострокового стягнення заборгованості в судовому порядку, яке здійснюється в порядку процедур, передбачених законодавством.

Відповідно до абзацу третього пункту 6.3.2 Типових умов у разі дострокового повного погашення заборгованості за Кредитом Позичальник зобов`язаний погасити Комісійну винагороду за обслуговування Кредиту за повний місяць, в якому відбувається дострокове повне погашення заборгованості.

Згідно з випискою по рахунку № НОМЕР_2 за період з 21.04.2025 по 12.06.2026 та платіжними інструкціями № TR.96178382.49891.29514 і № TR.96178382.49892.29514 від 21.04.2025 Банк 21.04.2025 надав кредит у сумі 620 000,00 грн, з яких 6 200,00 грн (1% від суми кредиту) спрямовано на сплату комісійної винагороди за надання кредиту, а 613 800,00 грн зараховано на поточний рахунок відповідача № НОМЕР_1 з призначенням платежу "Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 712809150924 від 21/04/2025".

Згідно з тією ж випискою 21.05.2025, 21.06.2025 і 21.07.2025 відповідач сплатив передбачені графіком платежі по 27 762,22 грн з поточного рахунку № НОМЕР_1 ; надалі платежі надходили несвоєчасно та не в повному обсязі, у тому числі шляхом договірного списання коштів з поточного рахунку відповідача; останній платіж - 5 000,00 грн - надійшов 07.05.2026. Загалом за період з 21.05.2025 по 12.06.2026 відповідач сплатив 141 897,27 грн основної суми кредиту та 116 755,56 грн комісійної винагороди за обслуговування кредиту.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 12.06.2026 за графіком до 21.05.2026 включно відповідач мав сплатити 223 888,86 грн основної суми кредиту (13 платежів по 17 222,22 грн), сплатив 141 897,27 грн, прострочена заборгованість за основною сумою становить 81 991,59 грн; залишок основної суми, строк сплати якої за графіком припадає на 21.06.2026-21.04.2028, - 396 111,14 грн. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту нарахована у сумі 144 840,00 грн (13 платежів по 10 540,00 грн за періоди до 21.05.2026 та 7 820,00 грн за період з 21.05.2026 по 12.06.2026), сплачена у сумі 116 755,56 грн, заборгованість - 28 084,44 грн.

28.04.2026 Банк склав вимогу № 286 про погашення простроченої заборгованості, у якій зазначив, що станом на 28.04.2026 заборгованість за Договором становить 495 286,48 UAH, та вимагав негайно погасити прострочену заборгованість згідно з Графіком погашення платежів у загальному розмірі 495 286,48 UAH. Вимогу направлено відповідачу 06.05.2026 рекомендованим листом (відправлення № 0505610516410) за адресою: вул. Космонавтів, буд. 35, м. Кременчук; 07.05.2026 відправлення надійшло до відділення поштового зв`язку 39619, 20.05.2026 - передано на зберігання у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

18.06.2026 Банк звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, застосовані судом при прийнятті рішення.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з абзацом другим частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Факт укладення Договору відповідач не заперечує, він визнаний відповідачем у відзиві та запереченнях, у яких відповідач посилається на умови Договору, зокрема на Графік платежів (пункт 1.4), пункти 5.2, 5.7 Договору. Відповідно до частини 1 статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Підписаний відповідачем Договір прямо визначає Типові умови як свою невід`ємну частину (пункти 1.1.8, 5.1), встановлює спосіб їх надання Позичальнику до підписання Договору та дату приєднання до них - дату підписання Договору (пункт 5.5), а підписанням Договору Позичальник підтвердив ознайомлення та згоду з Типовими умовами (пункт 5.1). Отже, зміст Договору зафіксовано в електронному документі, підписаному сторонами, та в Типових умовах, на які в ньому міститься посилання, що відповідає частині 1 статті 207 ЦК України. Твердження відповідача про те, що він не приєднувався до Типових умов, спростовується змістом підписаного ним Договору.

Посилання відповідача на статтю 1047 ЦК України не спростовує цього висновку: зазначена стаття встановлює вимогу щодо письмової форми договору позики, а Договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційної системи, у тому числі в частині Типових умов, є таким, що укладений у письмовій формі.

Пункт 5.2 Договору, відповідно до якого в разі протиріч між Типовими умовами та положеннями Договору пріоритет мають положення Договору, не підтверджує доводів відповідача, оскільки Договір не містить положень, які б виключали право Банку вимагати дострокового повернення кредиту або суперечили пункту 4.2 Типових умов. Встановлення в Договорі графіка платежів (пункти 1.3, 1.4) не є таким протиріччям, пункт 4.2 Типових умов прямо передбачає обов`язок Позичальника повернути Кредит достроково "незважаючи на положення п.1.1.3., п.1.4. Договору".

Посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 суд відхиляє як таке, що стосується правовідносин, не подібних до спірних. У зазначеній справі йшлося про споживчий кредит, а витяг з Умов та правил надання банківських послуг і Тарифів, на які посилався банк, не містив підпису позичальника, не визнавався ним, і Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що такий документ не можна розцінювати як частину кредитного договору. У цій справі Договір укладено фізичною особою-підприємцем для здійснення підприємницької діяльності; Договір, підписаний відповідачем, прямо відсилає до Типових умов, визначає порядок їх надання та момент приєднання до них; Типові умови подано в редакції, чинній на дату укладення Договору. Крім того, суму кредиту, строк, розмір Плати за Кредит і графік платежів визначено безпосередньо в Договорі, а право Банку вимагати дострокового повернення кредиту в разі прострочення чергового платежу встановлене законом - частиною 2 статті 1050 ЦК України - незалежно від того, чи передбачене воно договором.

Щодо надання кредиту та доказів, які заперечує відповідач.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Згідно зі статтею 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Згідно з частиною 1 статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з частиною 5 статті 91 ГПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Відповідно до частини 6 статті 91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідно до частини 11 статті 80 ГПК України у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

Наведена норма надає право просити про виключення документа з числа доказів особі, яка цей документ подала, а не учаснику справи, який заперечує його достовірність. Тому заява відповідача від 10.08.2026 (вх. № 11117 від 14.08.2026) про виключення з числа доказів виписки з рахунку та платіжної інструкції не є підставою для їх виключення; доводи відповідача щодо цих доказів суд оцінює за правилами статті 86 ГПК України.

Виписку по рахунку та платіжні інструкції позивач подав в електронних копіях через підсистему "Електронний суд", підписаних кваліфікованим електронним підписом представника, із зазначенням про те, що оригінали знаходяться у позивача, тобто з дотриманням частини 5 статті 91 ГПК України. Клопотання про витребування оригіналів відповідач не заявляв. Відповідач не стверджує, що подані копії не відповідають документам, які є у Банку, або що відображені в них операції не відбувалися; його заперечення зводяться до відсутності на документах підпису працівника банку та печатки банку, тобто стосуються не відповідності копії оригіналу, а дотримання Банком вимог до оформлення первинних документів бухгалтерського обліку.

Виписка з рахунку в електронній формі, що сформована автоматизованою системою банку є електронним доказом. Наявність «мокрої» печатки чи фізичного підпису співробітника банку на такій виписці не потрібна.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 передбачено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій та можуть слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Отримання кредиту підтверджується сукупністю узгоджених між собою доказів. Суми, відображені у платіжних інструкціях та виписці (6 200,00 грн комісії та 613 800,00 грн, зарахованих на поточний рахунок відповідача), відповідають пунктам 1.1.1, 1.1.4.1, 1.1.5, 2.3 Договору; з поточного рахунку № НОМЕР_1 відповідач 21.05.2025, 21.06.2025 і 21.07.2025 у повному обсязі сплатив платежі за Графіком, а надалі частково виконував зобов`язання до 07.05.2026, сплативши загалом 141 897,27 грн основної суми кредиту. Відповідач у відзиві та запереченнях не заперечує отримання кредиту, визнає свій обов`язок повернути кредитні кошти згідно з Графіком платежів до 21.04.2028, а його заперечення стосуються виключно дострокового стягнення. Доказів, які б спростовували отримання кредиту або свідчили про погашення заборгованості в більшому розмірі, відповідач не подав, контррозрахунку не надав.

За таких обставин суд вважає доведеним, що Банк виконав обов`язок з надання кредиту в сумі 620 000,00 грн, а відповідач допустив прострочення повернення чергових частин кредиту та сплати комісійної винагороди.

Щодо права Банку вимагати дострокового повернення кредиту.

Договором встановлено обов`язок відповідача повертати кредит частинами (пункт 1.4 Договору). Станом на 12.06.2026 відповідач не сплатив у повному обсязі чергові платежі за основною сумою кредиту, строк сплати яких настав до 21.05.2026 включно, а прострочена заборгованість за основною сумою становила 81 991,59 грн. Отже, на момент звернення до суду існувало прострочення повернення чергової частини кредиту, з яким частина 2 статті 1050 ЦК України пов`язує право позикодавця (кредитодавця) вимагати дострокового повернення частини позики (кредиту), що залишилася.

Таке ж право Банку передбачено Договором: несплата Позичальником будь-якої суми у передбачений строк є Несприятливою подією (підпункт 1 пункту 4.1 Типових умов), з настанням якої Банк набуває право вимагати від Позичальника достроково повернути Кредит разом із Платою за Кредит (пункти 4.2, 8.2.1 Типових умов).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) встановила, що в разі прострочення позичальником чергового платежу кредитодавець має право до спливу визначеного договором строку кредитування заявити вимогу про дострокове повернення кредиту, яка охоплює залишок кредиту та нараховані, але не сплачені до звернення до суду проценти, а пред`явлення такої вимоги змінює строк виконання основного зобов`язання та припиняє право кредитодавця нараховувати проценти за кредитом.

Реалізація права на дострокове повернення кредиту є здійсненням права, наданого кредитодавцю законом і Договором, а не односторонньою зміною умов Договору. Тому посилання відповідача на статтю 525 ЦК України та на пункт 5.7 Договору, відповідно до якого зміни до Договору вносяться шляхом укладення додаткових угод, є безпідставними.

Доводи відповідача про те, що вимога Банку від 28.04.2026 № 286 не містить посилання на умови Договору та строку повернення коштів, не впливають на результат розгляду. Ця вимога, за змістом якої Банк вимагав погасити прострочену заборгованість згідно Графіку погашення платежів, не містить посилання на частину 2 статті 1050 ЦК України чи пункт 4.2 Типових умов, не визначає строку виконання і відповідачем не отримана (повернута за закінченням строку зберігання). Тому суд не розцінює її як однозначне волевиявлення Банку на зміну строку повернення кредиту. Разом з тим відповідно до абзацу другого пункту 4.2 Типових умов направлення вимоги є умовою для набуття Банком права на дострокове договірне списання коштів і не стосується дострокового стягнення заборгованості в судовому порядку. Право вимагати дострокового повернення кредиту Банк реалізував шляхом пред`явлення цього позову.

Комісійну винагороду за обслуговування кредиту позивач нарахував лише до 12.06.2026, тобто за період, що передував пред`явленню позову. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту в сумі 7 820,00 грн нарахована за неповний місяць користування кредитом - з 21.05.2026 по 12.06.2026 - і не перевищує суми, яку відповідач зобов`язаний сплатити відповідно до пункту 4.2 та абзацу третього пункту 6.3.2 Типових умов у разі дострокового повернення кредиту. Розмір і порядок нарахування комісійної винагороди, встановлені пунктами 1.1.4.2, 1.4 Договору, відповідач не оспорює.

Суд також враховує, що на дату ухвалення рішення настав строк сплати за Графіком і платежів 21.06.2026, 21.07.2026, 21.08.2026, 21.09.2026 і 21.10.2026, які відповідач, визнаючи обов`язок сплачувати кредит за Графіком, не сплатив.

Суд перевірив розрахунок позивача і встановив, що він відповідає умовам Договору та даним виписки по рахунку: 620 000,00 грн - 141 897,27 грн = 478 102,73 грн заборгованості за основною сумою кредиту (81 991,59 грн простроченої + 396 111,14 грн строкової); 144 840,00 грн нарахованої комісійної винагороди - 116 755,56 грн сплаченої = 28 084,44 грн заборгованості за комісійною винагородою. Загальна заборгованість становить 506 187,17 грн.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказів сплати заборгованості відповідач не подав.

Оцінивши докази за правилами статей 76-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю: з відповідача на користь позивача належить стягнути 478 102,73 грн заборгованості за кредитом та 28 084,44 грн заборгованості за комісійною винагородою.

Щодо судових витрати.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 6 074,25 грн (платіжні інструкції від 16.06.2026 № 000586306/0000022942 на суму 5 000,00 грн і № 000586277/0000022927 на суму 1 074,25 грн), що відповідає ставці 1,5 відсотка ціни позову із застосуванням коефіцієнта 0,8 у зв`язку з поданням позовної заяви в електронній формі (підпункт 1 пункту 2 частини 2, частина 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір"). Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із задоволенням позову судовий збір покладається на відповідача. Інших судових витрат позивач не заявляв.

Керуючись статтями 73-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шипунова Андрія Валерійовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" (вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 14282829) 478 102,73 грн заборгованості за кредитом, 28 084,44 грн заборгованості за комісійною винагородою та 6 074,25 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частин рішення - з дня складення повного судового рішення (стаття 256 ГПК України).

Суддя Олена СЕМЧУК