Рішення № 141228535, 29.10.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2026 Справа № 917/553/26

за позовною заявою Заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області, вул. Антона Грицая, 1, м. Полтава, 36000,

в інтересах держави в особі: 1) Державної екологічної інспекції Центрального округу, вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, 36039; 2) Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області, вул. Центральна, 54, с. Коломацьке, Полтавський район, Полтавська область, 38742,

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Степне" Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України", вул. Центральна, 18, с-ще Степне, Полтавський район, Полтавська область, 38744,

про стягнення 729 758,84 грн,

Суддя Семчук О.С.,

секретар судового засідання Олійник Н.І.,

учасники справи: згідно протоколу

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу (далі - позивач 1, Інспекція) та Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області (далі - позивач 2, Сільська рада) до Державного підприємства "Дослідне господарство "Степне" Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України" (далі - відповідач, ДП "ДГ "Степне") про стягнення 729 758,84 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, з яких 686 286,00 грн - шкода від засмічення земель і 43 472,84 грн - шкода від забруднення земель, із зарахуванням коштів до бюджету Коломацької сільської територіальної громади.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в межах кримінального провадження № 12025170440000260 від 28.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 239 Кримінального кодексу України, встановлено розміщення відповідачем побічних продуктів тваринного походження (гною великої рогатої худоби) на відкритому ґрунті поблизу с-ща Степне Полтавського району двома буртами площею 3600 кв.м і 2790 кв.м та розлив рідкої фракції на площі 78 кв.м. Протоколом вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 16.05.2025 № 38-25/П встановлено перевищення вмісту амонію, нітратів, фосфору та хлоридів у ґрунті порівняно з контрольними пробами. Інспекція розрахувала шкоду за Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 № 171 (далі - Методика), а її розмір підтверджено висновком експерта від 30.01.2026 № КСЕ-19/117-25/24784. Прокурор вважає, що відповідач порушив статті 35, 45, 56 Закону України "Про охорону земель", статті 55, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статтю 33 Закону України "Про відходи". Підставою для представництва прокурор зазначив неналежне здійснення позивачами захисту інтересів держави, оскільки після звернення прокуратури позивачі до суду не звернулися.

У прохальній частині позовної заяви сума шкоди зазначена як "729 758, 4 грн", тоді як ціна позову, розрахунок шкоди та виклад обставин у позовній заяві містять суму 729 758,84 грн. Суд розцінює це як технічну описку, яка на результат вирішення спору не впливає.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 31.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.04.2026.

Позивач 1 подав додаткові пояснення (вх. № 4578, вх. № 4582), у яких підтримав позов у повному обсязі.

Відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 4988), у якому позов не визнав з таких підстав:

- витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки відсутній, розрахунок здійснено за усередненим показником нормативної грошової оцінки 1 га ріллі по Полтавській області, що, з посиланням на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 у справі № 922/3834/25, виключає можливість нарахування шкоди;

- акт відбору проб ґрунтів від 02.05.2025 № 38-25/П складено без участі представників відповідача, що унеможливлює встановлення того, що проби відібрано саме з ділянок, які використовує відповідач;

- площа засмічених ділянок визначена рулеткою, без матеріалів спеціальних вишукувань, до акта додано лише схему, виконану від руки;

- розміщення гною великої рогатої худоби на полях є частиною агротехнічного циклу, спрямованого на підвищення родючості ґрунтів, побічні продукти тваринного походження безпідставно кваліфіковані прокурором як відходи, тому склад правопорушення, передбаченого Законом України "Про відходи", відсутній.

Прокурор подав відповідь на відзив (вх. № 5133), у якій зазначив, що у 2025 році витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки не формувалися, тому відповідно до підпункту 4.7.1 Методики застосовано нормативну грошову оцінку одиниці площі ріллі по області; огляд відкритої земельної ділянки проведено слідчим у межах кримінального провадження, присутність землекористувача при цьому не є обов`язковою; рулетка не підлягає періодичній повірці; наявність забруднення підтверджено протоколом вимірювань та висновком експерта.

Ухвалою суду від 29.04.2026 підготовче засідання відкладено на 19.05.2026. 29.04.2026 Позивач 1 подав клопотання (вх. № 5777) про долучення до матеріалів справи копії наказу Державної екологічної інспекції України від 27.09.2024 № 111 про уповноваження на проведення вимірювань.

Ухвалою суду від 10.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.07.2026. За клопотанням відповідача ухвалою суду від 08.07.2026 розгляд справи було відкладено на 11.08.2026. 11.08.2026 суд розпочав розгляд справи по суті та оголосив перерву до 20.10.2026. В судовому засіданні 20.10.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, проголошення якого відбудеться 29.10.2026 об 11:10.

В судове засідання 29.10.2026 учасники процесу не з`явились. Ухвалення рішення відбувається в порядку і строки визначені статтями 233, 240 Господарсько процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Обставини справи встановлені судом.

ДП "ДГ "Степне" - державне підприємство, засновником якого є Національна академія аграрних наук України. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань серед видів його діяльності є розведення великої рогатої худоби молочних порід та розведення свиней. Станом на 25.03.2026 відповідач перебуває в стані припинення в результаті реорганізації (перетворення) на підставі рішення від 03.12.2025 № 20/03/36; відомості про правонаступника відсутні.

Згідно з листом відповідача від 23.03.2026 № 40 у господарстві є молочний комплекс (820 голів великої рогатої худоби), свино-товарна ферма (923 голови свиней) та ферма дорощування молодняка (135 голів великої рогатої худоби).

28.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення № 12025170440000260 за частиною 1 статті 239 Кримінального кодексу України за повідомленням представника Інспекції про вивантаження решток життєдіяльності великої рогатої худоби (навозу) у с. Степне Полтавського району (витяг з ЄРДР, додаток 1 до позовної заяви).

Протоколом огляду місця події від 27.03.2025 (додаток 2 до позовної заяви, т. 1 а. с. 13-13 зворотній бік), складеним слідчим СВ ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області за участю спеціаліста - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Кацуріна С.І., понятих та головного інженера ДП "ДГ "Степне" Білана В.Ю., зафіксовано, що на полі поруч з територією молочно-товарної ферми ДП "ДГ "Степне", яке межує з асфальтованим майданчиком та водонапірною баштою, частково на асфальтованому майданчику та частково на полі знаходиться купа відходів у вигляді залишків життєдіяльності великої рогатої худоби та соломи висотою близько 2 м і площею близько 1500 кв.м; поруч знаходився вантажний автомобіль-самоскид ЗИЛ-ММЗ, у кузові якого містилися залишки життєдіяльності тварин та солома. Автомобіль вилучено. Протокол підписано учасниками огляду, зокрема Біланом В.Ю., без зауважень.

02.05.2025 державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Кацурін С.І. та Хоменко С.В. на виконання постанови слідчого про залучення спеціаліста від 16.04.2025 у присутності слідчого Шильцова Ю.В. провели обстеження земельної ділянки поблизу с. Степне за географічними координатами 49,55914 пн.ш., 34,84151 сх.д., про що склали акт обстеження від 02.05.2025 № 06/02.4-14 (додаток 9 до позовної заяви, т. 1, а. с. 13-14). В акті зафіксовано складування побічних продуктів тваринного походження на ділянках розміром 13 х 30 м (390 кв.м, висота 1,5 м), 80 х 30 м (2400 кв.м, висота 1,5 м), 30 х 120 м (3600 кв.м, висота 1 м) з позначкою "засмічення" та 2 х 39 м (78 кв.м) з позначкою "забруднення"; заміри проведено рулеткою Sigma № 1, свідоцтво про повірку № 12-01/0337 від 26.05.2024.

Того ж дня складено детальний опис засмічення земельної ділянки з план-схемою (додаток 8 до позовної заяви, т. 1 а. с. 15) та акт відбору проб ґрунтів № 38-25/П (додаток 7 до позовної заяви, т. 1 а. с. 24), відповідно до якого відбір проб проведено згідно з ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019; до акта додано схему розміщення місць відбору проб. Графа акта щодо присутності представників суб`єкта господарювання не заповнена.

Того ж дня слідчий СВ ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Шильцов Ю.В. за участю зазначених інспекторів провів огляд ділянки місцевості поблизу с. Степне за координатами 49.559717 пн.ш., 34.84187 сх.д., визначеними за допомогою сервісу Google Maps, та відібрав проби ґрунту і фонові (контрольні) проби, про що склав протокол огляду (додаток 3 до позовної заяви, т. 1 а. с. 14).

Відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 16.05.2025 № 38-25/П (додаток 6 до позовної заяви, т. 1 а. с. 22-23), складеного відділом інструментально-лабораторного контролю Інспекції, уповноваженим на проведення вимірювань наказом Державної екологічної інспекції України від 27.09.2024 № 111, у пробах ґрунту з місць розміщення побічних продуктів тваринного походження встановлено такий вміст речовин, мг/кг (у дужках - контрольний вміст або гранично допустима концентрація):

- ділянка 78 кв.м: амоній (обмінний) 11,44 (менше 5); фосфор (рухомі форми) 373,01 (163,78); хлориди 305,56 (43,65);

- ділянка 2790 кв.м: амоній (обмінний) 25,93 (7,33); нітрати 131,78 (гранично допустима концентрація 130); фосфор (рухомі форми) 750,03 (365,6); хлориди 261,91 (37,11);

- ділянка 3600 кв.м: амоній (обмінний) 16,5 (7,33); фосфор (рухомі форми) 589,95 (365,6); хлориди 301,2 (37,11).

Інспекція склала довідку з розрахунком шкоди (додаток 5 до позовної заяви, т. 1 а. с. 17-21 зворотній бік), відповідно до якої:

- шкода від засмічення земель розрахована за формулою (6) Методики: 0,5 х 15 х 3,58 х 3600 х 4 х 1,0 = 386 640,00 грн та 0,5 х 15 х 3,58 х 2790 х 4 х 1,0 = 299 646,00 грн, разом 686 286,00 грн;

- шкода від забруднення земель розрахована за формулами (1), (4), (5) Методики окремо для кожної ділянки: 78 кв.м - 418,86 грн, 2790 кв.м - 23 721,98 грн, 3600 кв.м - 19 332,00 грн, разом 43 472,84 грн.

Нормативна грошова оцінка 3,58 грн за 1 кв.м визначена в розрахунку за показником нормативної грошової оцінки 1 га ріллі по Полтавській області станом на 01.01.2025 у розмірі 35 772,68 грн. У таблицях розрахунку шкоди від забруднення джерелом даних про вміст речовин зазначено протокол вимірювань "№ 62-25/П від 10.10.2025"; такий протокол до матеріалів справи не подано, а наведені в розрахунку значення вмісту речовин збігаються зі значеннями протоколу вимірювань від 16.05.2025 № 38-25/П.

Листом від 03.10.2025 № 10-16-0.62-4188/2-25 (додаток 4 до позовної заяви, т. 1 а. с. 16) Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повідомило слідчому, що пошук земельної ділянки за координатами програмним забезпеченням Державного земельного кадастру не передбачено, надати інформацію про кадастрові номери та нормативну грошову оцінку земельних ділянок неможливо, оскільки "земельні ділянки не сформовані, відомості щодо них в Державному земельному кадастрі відсутні", а нормативна грошова оцінка 1 га ріллі по Полтавській області станом на 01.01.2025 становить 35 772,68 грн. Листом від 25.02.2026 № 10-16-0.62-805/2-26 (додаток 11 до позовної заяви, т. 1 а. с. 55) Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повідомило прокурору, що у 2025 році витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 5324084900:00:023:0003 не формувалися, а функціонал автоматичного формування витягів не формує витяги за минулі роки.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.02.2026 № 463854304 (додаток 12 до позовної заяви, т. 1 а. с. 56) та витягом з Державного земельного кадастру від 28.12.2016 № НВ-5305124982016 (додаток 13 до позовної заяви, т. 1 а. с. 57) земельна ділянка з кадастровим номером 5324084900:00:023:0003 площею 5,0798 га перебуває у державній власності та в постійному користуванні відповідача.

Висновком експерта Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС від 30.01.2026 № КСЕ-19/117-25/24784 (додаток 10 до позовної заяви, т. 1 а. с. 30), складеним на підставі постанови слідчого від 11.11.2025, встановлено, що в обсязі наданих матеріалів розрахунок розміру шкоди у сумі 729 758,84 грн підтверджується, а дослідити, чи створило забруднення земельної ділянки небезпеку для довкілля, неможливо. Експерт досліджував ділянку за координатами 49.561387734665 пн.ш., 34.841312659398 сх.д., які слідчий листом від 09.12.2025 № 270456-2025 просив вважати правильними. Протокол № 62-25/П на експертизу не надавався.

Відповідно до листа відповідача від 23.03.2026 № 40 (додаток 22 до позовної заяви, т. 1 а. с. 72) "Вивезення навозу із територій ферми проводилося за усним розпорядженням головного агронома, або безпосередньо для удобрення перед оранкою, або в місця тимчасового зберігання та подальшого внесення навозу, як добрив на поля господарства". До листа додано копії подорожніх листів вантажного автомобіля щодо робіт, пов`язаних з вивезенням навозу з ферм великої рогатої худоби, за період з 27.03.2025 по 02.05.2025 (додаток 25 до позовної заяви).

Головний інженер відповідача ОСОБА_1 (протокол допиту від 08.01.2026, додаток 14 до позовної заяви, т. 1 а. с. 60) показав, що 27.03.2025 водію відповідача було дано вказівку вивезти перегній з молочного комплексу, водія зупинили на полі, а навоз з ферм вивозиться автомобілями підприємства. Водій відповідача ОСОБА_2 (протокол допиту від 17.02.2026, додаток 17 до позовної заяви, т. 1 а. с. 66) показав, що інший водій підприємства возив навоз на поле неподалік від майданчика і що вивезення навозу таким чином відбувалося весь час. Працівник відповідача ОСОБА_3 (протокол допиту від 08.01.2026, додаток 15 до позовної заяви, т. 1, а. с. 62) показав, що обов`язки інженера з охорони навколишнього середовища виконує з 01.04.2025, раніше такої посади на підприємстві не було, а навоз із майданчика надалі має вивозитися на поля як добриво. Мешканці с-ща Степне (протоколи допиту від 25.03.2026, додатки 18-21 до позовної заяви) показали, що автомобілями відповідача гній вивозиться на поля поблизу селища.

Листами від 13.03.2026 № 55-90-4117вих-26 (додаток 27 до позовної заяви, т. 1 а. с. 123) та від 18.03.2026 № 55-90-4348вих-26 (додаток 29 до позовної заяви, т. 1, а. с. 126) прокуратура повідомила Інспекцію та Сільську раду про виявлені порушення і просила повідомити про вжиті заходи. Інспекція листом від 19.03.2026 № 06-08/1437 (додаток 28 до позовної заяви, т. 1 а. с. 125) повідомила, що заходи щодо стягнення шкоди не вживалися, просила прокурора вжити заходів представництва інтересів держави в суді щодо стягнення 729 758,84 грн та зазначила реквізити для зарахування коштів: рахунок UA888999980333189331000016650, ГУК в Полт. обл./тг с. Коломацьке, код ЄДРПОУ 37959255, код класифікації доходів бюджету 24062100.

Сільська рада листом від 24.03.2026 № 02.1.1-20/73 (додаток 30 до позовної заяви, т. 1 а. с. 128) повідомила, що не має можливості самостійно звернутися до суду у зв`язку зі складним фінансовим становищем і відсутністю коштів для сплати судового збору, не буде звертатися до суду з аналогічним позовом і не заперечує проти представництва прокурором. 24.03.2026 прокурор направив позивачам повідомлення в порядку частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" № 55-90-4817вих-26 (додаток 31 до позовної заяви, т. 1 а. с. 129).

Постановою прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області від 13.03.2026 (додаток 36 до позовної заяви, т. 1 а. с. 145) надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування шляхом направлення до Господарського суду Полтавської області та учасникам справи копій доказів, добутих у кримінальному провадженні № 12025170440000260, виключно для здійснення представництва інтересів держави в суді.

За подання позовної заяви Полтавська обласна прокуратура сплатила 8 757,10 грн судового збору (платіжна інструкція від 23.03.2026 № 649, додаток 32 до позовної заяви).

Норми права, застосовані судом при прийнятті рішення.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Відповідно до частини 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частиною 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 виснувала, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Інспекція є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України, до повноважень якої належить пред`явлення претензій про відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, розрахунок її розміру та звернення до суду з відповідними позовами. Кошти відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зараховуються до бюджету відповідної територіальної громади, що підтверджено листом Інспекції від 19.03.2026 № 06-08/1437 щодо реквізитів зарахування коштів до бюджету Коломацької сільської територіальної громади.

Обидва позивачі, отримавши листи прокуратури, письмово повідомили про незвернення до суду: Інспекція - із проханням до прокурора звернутися до суду, Сільська рада - з посиланням на відсутність коштів для сплати судового збору. Прокурор дотримався порядку, передбаченого частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", та обґрунтував підстави представництва. Позивач 1 у додаткових поясненнях позов підтримав, відповідач наявність підстав для представництва не оспорював. Суд також враховує, що Конституційний Суд України у рішенні від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 визначив, що приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", визнані неконституційними, втрачають чинність з 01.01.2027.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивачів у цій справі.

Щодо підстав відповідальності за шкоду, завдану навколишньому природному середовищу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Згідно з частиною 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Відповідно до частини 1 статті 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно зі статтею 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є деліктною відповідальністю. Для її застосування потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини. На позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, а відповідач повинен довести відсутність своєї вини (пункти 5.16-5.20 постанови Верховного Суду від 14.10.2024 у справі № 912/4/24).

Відповідно до частини 3 статті 13, частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з частиною 1 статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Щодо допустимості доказів, отриманих у кримінальному провадженні.

Протоколи огляду, акти Інспекції, протокол вимірювань, протоколи допиту свідків та висновок експерта отримані в межах кримінального провадження № 12025170440000260 і подані прокурором на підставі постанови від 13.03.2026 про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування, винесеної відповідно до частини 1 статті 222 Кримінального процесуального кодексу України. Вироку чи іншого судового рішення, яким би встановлювалися обставини цієї справи, немає, тому зазначені документи суд оцінює як письмові докази (частина 1 статті 91 ГПК України) за правилами статті 86 ГПК України в сукупності з іншими доказами. Протоколи допиту свідків, складені в кримінальному провадженні, не є показаннями свідків у розумінні статті 87 ГПК України, тому суд не встановлює на їх підставі обставини, які мають підтверджуватися документами, а враховує їх лише в сукупності з іншими доказами.

Висновок експерта від 30.01.2026 № КСЕ-19/117-25/24784 складено на підставі постанови слідчого, а не на замовлення учасника справи чи на підставі ухвали суду, тому він також оцінюється судом разом з іншими доказами. Відповідно до частини 1 статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відповідь експерта на друге питання (щодо небезпеки для довкілля) стосується ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 239 Кримінального кодексу України, а не факту забруднення ґрунтів, тому не спростовує встановлених протоколом вимірювань обставин.

Факт розміщення відповідачем гною великої рогатої худоби на відкритому ґрунті поблизу молочно-товарної ферми у с-щі Степне підтверджується сукупністю доказів, зокрема письмовими доказами, які походять від самого відповідача: листом відповідача від 23.03.2026 № 40 про вивезення навозу з ферм "в місця тимчасового зберігання та подальшого внесення навозу, як добрив на поля господарства" і подорожніми листами вантажного автомобіля відповідача щодо робіт з вивезення навозу; протоколом огляду місця події від 27.03.2025, складеним за участю головного інженера відповідача без зауважень, яким зафіксовано вантажний автомобіль поруч з купою гною; актом обстеження від 02.05.2025 № 06/02.4-14, детальним описом засмічення та актом відбору проб ґрунтів від 02.05.2025, які фіксують бурти побічних продуктів тваринного походження в тому самому місці. Показання працівників відповідача та мешканців селища, викладені в протоколах допиту, узгоджуються з цими доказами.

Відповідач не заперечує ні факту вивезення гною з власних ферм на поле, ні належності йому вантажного автомобіля, ні місця розміщення гною, а його заперечення стосуються лише правової кваліфікації гною та способу фіксації порушення. Доказів того, що бурти утворені іншою особою, відповідач не надав.

Цим справа відрізняється від справи № 911/2298/21, у якій Верховний Суд у постанові від 11.05.2023 погодився з відмовою у позові через те, що акт перевірки не містив конкретних фактів засмічення відповідачем саме тих земельних ділянок, щодо яких заявлено вимоги (пункти 45, 47, 51 постанови). У цій справі дії відповідача зафіксовано безпосередньо на місці розміщення гною, а проби ґрунту відібрано саме під буртами.

Щодо місця правопорушення та земельної ділянки.

Прокурор пов`язує порушення із земельною ділянкою з кадастровим номером 5324084900:00:023:0003, який зазначено на план-схемі до протоколу огляду місця події від 02.05.2025. Водночас текст протоколів огляду, акт обстеження, акт відбору проб, протокол вимірювань і розрахунок шкоди кадастрового номера не містять. Місце розміщення гною визначено в них словесним описом (поле поруч з територією молочно-товарної ферми відповідача, поблизу асфальтованого майданчика, водонапірної башти та лісосмуги) та географічними координатами, визначеними за допомогою онлайн-карти. Координати в акті обстеження (49,55914; 34,84151), протоколі огляду від 02.05.2025 (49.559717; 34.84187) та у висновку експерта (49.561387734665; 34.841312659398) розрізняються в межах до 250 м. Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області у листі від 03.10.2025 повідомило, що за координатами місця події земельні ділянки не сформовані, тоді як земельна ділянка з кадастровим номером 5324084900:00:023:0003 сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі з 2016 року.

Місце події, особу заподіювача і наявність шкоди встановлено наведеними вище доказами; розбіжність координат у межах до 250 м за довжини одного з буртів 120 м узгоджується зі словесним описом одного й того самого місця біля ферми відповідача, а представник відповідача під час огляду 27.03.2025 місця не оспорював. За таких обставин суд не застосовує статтю 35 Закону України "Про охорону земель", яка встановлює обов`язки власників і землекористувачів земельних ділянок, як підставу протиправності, а обґрунтовує протиправність поведінки відповідача нормами, наведеними нижче.

Щодо протиправності поведінки відповідача.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною" від 07.04.2015 № 287-VIII (далі - Закон № 287-VIII) "гній - будь-які екскременти та/або сеча сільськогосподарських тварин, крім риби, з підстилкою або без неї".

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 12 Закону № 287-VIII побічними продуктами тваринного походження, що належать до категорії II, є "гній, немінералізоване гуано і вміст травного тракту".

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 15 Закону № 287-VIII побічні продукти тваринного походження, що належать до категорії II, підлягають, зокрема, "внесенню в ґрунт (виключно для гною, вмісту травного тракту, відокремленого від травного тракту, молока, молочних продуктів, молозива, якщо щодо таких побічних продуктів компетентним органом у порядку здійснення заходів державного контролю відповідно до вимог закону не встановлено ризик поширення хвороб)".

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону № 287-VIII "зберігання побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною, - тимчасове перебування побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною, з метою їх подальшого оброблення, переробки, утилізації чи видалення на спеціально облаштованих майданчиках, у бункерах, контейнерах, холодильних установках, конструкція яких запобігає потраплянню побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною, у ґрунт та водні об`єкти".

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 20 Закону № 287-VIII оператори ринку у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження незалежно від форми власності зобов`язані відшкодовувати шкоду, завдану юридичній чи фізичній особі внаслідок порушення встановлених правил поводження з побічними продуктами тваринного походження, відповідно до закону.

Закон № 287-VIII допускає внесення гною в ґрунт, однак розміщення гною на відкритому ґрунті буртами площею 3600 кв.м і 2790 кв.м заввишки 1-1,5 м, які знаходилися на полі щонайменше з 27.03.2025 до 02.05.2025, не є внесенням у ґрунт. Сам відповідач у листі від 23.03.2026 № 40 називає такі місця "місцями тимчасового зберігання" навозу. Зберігання гною допускається лише на спеціально облаштованих майданчиках, конструкція яких запобігає його потраплянню у ґрунт. Доказів наявності такого майданчика на місці розміщення буртів відповідач не надав, а розлив рідкої фракції на площі 78 кв.м і перевищення вмісту речовин у ґрунті під буртами свідчать про потрапляння гною в ґрунт. Отже, поведінка відповідача є протиправною, а доводи відповідача про агротехнічну мету розміщення гною суд відхиляє.

Щодо вимоги про стягнення шкоди від засмічення земель.

Згідно з главою 2 Методики "засмічення земель - наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів". Відповідно до пункту 3.2 Методики "землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища".

Водночас за пунктом 1.2 Методики вона "встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності".

Відповідно до пункту 5.4 Методики "розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою (6): Ршз = А x Б x Гоз x Пдз x Кзз x Кег", де "Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки відходами дорівнює 15, а небезпечними відходами - 300", "Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 5". Згідно з пунктом 5.6 Методики значення коефіцієнта Кзз "приймається за ступенем її засмічення, визначеного в залежності від об`єму відходів, згідно з додатком 5". Додатком 5 до Методики Кзз встановлено залежно від показника "Об`єм відходів (Ов), куб.м".

Отже, обидва коефіцієнти формули (6), які не повторюються у формулі розрахунку шкоди від забруднення, нормативно визначені лише для засмічення відходами. Для матеріалів, які не є відходами, Методика коефіцієнтів Б і Кзз не встановлює.

Значення терміна "відходи" Методика власного визначення не містить. Відповідно до абзацу, яким главу 2 Методики доповнено наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 04.11.2020 № 241, "у цій Методиці терміни «Відходи» та «Небезпечні відходи» вживаються у значеннях, наведеному у Законі України «Про відходи»".

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про відходи" від 05.03.1998 № 187/98-ВР, якою статтю 4 цього Закону доповнено Законом № 287-VIII, встановлено: "Дія цього Закону не поширюється на відносини у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження, не призначені для споживання людиною".

Закон України "Про відходи" втратив чинність з дня набрання чинності Законом України "Про управління відходами" від 20.06.2022 № 2320-IX (далі - Закон № 2320-IX) (пункт 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2320-IX), тобто з 09.07.2023. Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 2 Закону № 2320-IX дія цього Закону не поширюється на "побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною, обіг яких регулюється Законом України "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною", крім тих, до яких застосовуються операції спалювання, захоронення або які використовуються для біогазу та компосту".

Таким чином, як на час доповнення Методики відсилкою до Закону України "Про відходи", так і на час виявлення порушення у 2025 році законодавство про відходи на побічні продукти тваринного походження не поширювалося. Гній належить до побічних продуктів тваринного походження категорії II, обіг яких регулюється Законом № 287-VIII, а пунктом 10 частини 2 статті 2 Закону № 287-VIII законодавець прямо зберіг гній у сфері дії цього Закону ("Дія цього Закону не поширюється на такі побічні продукти тваринного походження: ... 10) екскременти та/або сечу, крім гною та немінералізованого гуано").

Обставин, за яких виняток пункту 5 частини 3 статті 2 Закону № 2320-IX не діє, судом не встановлено. Доказів спалювання гною, використання його для біогазу чи компосту матеріали справи не містять. Розміщення гною на поверхні ґрунту не є захороненням: додаток 1 до Закону № 2320-IX розмежовує операції "D1 Розміщення на поверхні чи в землі, у тому числі захоронення тощо" та "D5 Захоронення на спеціально обладнаних полігонах", а пункт 5 частини 3 статті 2 цього Закону називає лише захоронення. Відповідач пояснив мету вивезення гною подальшим внесенням у ґрунт як добрива, що узгоджується з поясненнями його працівників; доказів того, що гній розміщувався з метою позбутися його, прокурор і позивачі не надали.

Отже, гній, розміщений відповідачем, не є відходами у значенні, в якому цей термін вживається в Методиці, а шкода від його розміщення не може обчислюватися за формулою (6) Методики. Вимога про стягнення 686 286,00 грн шкоди від засмічення земель розрахована за формулою, яка до спірних правовідносин не застосовується, тому розмір цієї частини шкоди не доведено, і в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Суд зазначає, що відмова в цій частині не ґрунтується на висновку про недоведеність того, що розміщення гною призвело або могло призвести до забруднення навколишнього природного середовища (постанова Верховного Суду від 14.10.2024 у справі № 912/4/24): такий вплив підтверджено протоколом вимірювань, а заподіяну ґрунту шкоду суд стягує як шкоду від забруднення земель.

Суд врахував постанову Верховного Суду від 02.09.2026 у справі № 922/3834/25, якою залишено в силі рішення про стягнення шкоди, зумовленої засміченням земель відходами життєдіяльності тварин. Висновки Верховного Суду в цій постанові стосуються оцінки доказів і доведеності розміру шкоди за відсутності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (пункти 62-67 постанови). Питання про те, чи є гній відходами з огляду на частину 2 статті 4 Закону України "Про відходи" та пункт 5 частини 3 статті 2 Закону № 2320-IX, у тій справі не порушувалося і Верховним Судом не вирішувалося; крім того, відповідач у тій справі визнав порушення (пункти 27, 65 постанови). У цій справі відповідач прямо заперечує кваліфікацію гною як відходів, а тому суд зобов`язаний надати оцінку цьому аргументу (пункт 5 частини 4 статті 238 ГПК України).

Щодо вимоги про стягнення шкоди від забруднення земель.

Згідно з главою 2 Методики "забруднення земель - накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін". На відміну від засмічення, поняття забруднення та порядок розрахунку шкоди від нього (глава 4 Методики) не пов`язані з поняттям відходів.

Відповідно до пункту 3.1 Методики "землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення)".

Згідно з главою 2 Методики контрольна проба - "проба, відібрана за межею зони забруднення на суміжній сформованій (несформованій) земельній ділянці з цільовим призначенням або видом угідь, аналогічними із забрудненою земельною ділянкою".

Відповідно до пункту 3.3 Методики "факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель".

Забруднення ґрунту під буртами гною встановлено протоколом вимірювань від 16.05.2025 № 38-25/П, складеним уповноваженим підрозділом Інспекції на підставі проб, відібраних відповідно до ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019, порівняно з контрольними пробами, відібраними на тому самому полі за межами буртів. Вміст амонію, фосфору та хлоридів у ґрунті під буртами в 2-7 разів перевищує контрольний вміст, а вміст нітратів на ділянці 2790 кв.м перевищує гранично допустиму концентрацію. Протиставлення ділянок під буртами і контрольних ділянок того самого поля свідчить, що зміни складу ґрунту зумовлені саме розміщенням гною, а не загальним агротехнічним обробітком поля. Доказів, які б спростовували результати вимірювань, відповідач не надав.

Відповідно до пункту 4.6 Методики розмір шкоди від забруднення земель визначається за формулою (1): "РШ = А х ГОЗ х ПД х КЗ х КН х КЕГ", а згідно з пунктом 4.11 Методики загальний розмір відшкодування при одночасному забрудненні земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами визначається за формулою (5).

Суд перевірив розрахунок шкоди від забруднення та встановив, що він відповідає Методиці: коефіцієнт рівня забруднення Кр = 1,0 визначено відповідно до підпункту 4.8.2 Методики та додатка 11 до неї (відношення вмісту речовини до контрольного вмісту або гранично допустимої концентрації не перевищує 10 і 3 відповідно), поправний коефіцієнт на глибину просочування Кгп = 1,0 - відповідно до додатка 12 (глибина відбору 0-20 см), коефіцієнт небезпечності Кн = 1,5 для амонію, хлоридів і фосфору та 2,5 для нітратів - відповідно до додатка 1, коефіцієнт еколого-господарського значення земель Кег = 1,0 для земель сільськогосподарського призначення - відповідно до додатка 2. Розрахунок є арифметично правильним: 418,86 грн + 23 721,98 грн + 19 332,00 грн = 43 472,84 грн.

Розрахунок складено 31.10.2025, тобто протягом шести місяців з дня виявлення порушення 02.05.2025, як того вимагає пункт 4.1 Методики.

Щодо доводів відповідача стосовно розрахунку і фіксації забруднення.

1. Щодо нормативної грошової оцінки. Відповідно до підпункту 4.7.1 Методики "щодо земельних ділянок, грошова оцінка яких не проведена, застосовується нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області", а згідно з підпунктом 4.7.2 Методики така грошова оцінка використовується у формулі (1) замість нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повідомило, що земельні ділянки за координатами місця події не сформовані, а витяги за минулі роки не формуються, та надало показник нормативної грошової оцінки 1 га ріллі по Полтавській області станом на 01.01.2025 - 35 772,68 грн, що відповідає 3,58 грн за 1 кв.м. Застосування цього показника відповідає підпункту 4.7.1 Методики. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 у справі № 922/3834/25, на яку посилається відповідач, скасовано постановою Верховного Суду від 02.09.2026, у якій зазначено, що відсутність у матеріалах справи витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки за наявності інших взаємоузгоджених доказів не може бути підставою для відмови в позові (пункти 63, 67 постанови). Контррозрахунку відповідач не надав.

2. Щодо відбору проб без участі представника відповідача. Методика не пов`язує допустимість акта відбору проб з присутністю представника суб`єкта господарювання. Проби відібрано уповноваженими посадовими особами Інспекції в межах кримінального провадження на відкритій ділянці місцевості, відбір задокументовано актом відбору проб і протоколом огляду, до акта додано схему місць відбору. Відповідач не навів доводів і не надав доказів того, що проби відібрано не в місцях розміщення гною, і не подав власних результатів досліджень ґрунту.

3. Щодо визначення площі. Відповідно до пункту 3.4 Методики за наявності інформації про кількість (об`єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина просочування, а згідно з підпунктом 3.4.1 Методики лише якщо за зовнішніми ознаками забруднення неможливо встановити площу забруднення чи глибину просочування, ці параметри визначають за підпунктом 3.6 Методики, тобто із застосуванням інструментально-лабораторного контролю та, у разі необхідності, із залученням спеціалізованих організацій. Площі буртів визначено безпосередньо на місці за зовнішніми ознаками; вимірювання проведено рулеткою, на яку видано свідоцтво про повірку № 12-01/0337 від 26.05.2024; розміри ділянок в акті обстеження, детальному описі засмічення та розрахунку шкоди узгоджуються між собою. Вказівка на матеріали спеціальних вишукувань у графі "Джерела одержання або розрахунок показника" форми розрахунку (додаток 6 до Методики) не встановлює обов`язкового способу визначення площі, відмінного від пунктів 3.4, 3.4.1 Методики. Доказів іншої площі відповідач не надав.

Оцінивши докази за правилами статей 76-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що протиправна поведінка відповідача (зберігання гною на відкритому ґрунті поза спеціально облаштованим майданчиком), шкода, заподіяна землі забрудненням, її розмір та причинний зв`язок між поведінкою відповідача і шкодою доведені. Відповідач не довів відсутності своєї вини (частина 2 статті 1166 ЦК України). Отже позов у частині стягнення 43 472,84 грн шкоди від забруднення земель підлягає задоволенню.

Щодо норм права, на які посилалися учасники справи і які суд не застосував (пункт 8 частини 4 статті 238 ГПК України).

Стаття 33 Закону України "Про відходи" не застосовується, оскільки цей Закон втратив чинність 09.07.2023, а на побічні продукти тваринного походження не поширювався з 2015 року. Стаття 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (у редакції Закону № 2320-IX) та стаття 46 Закону України "Про охорону земель" стосуються поводження з відходами і до побічних продуктів тваринного походження не застосовуються. Стаття 45 Закону України "Про охорону земель" забороняє діяльність, яка зумовлює забруднення земель понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, тоді як для амонію, хлоридів і фосфору гранично допустимі концентрації протоколом вимірювань не наведені, а протиправність поведінки відповідача встановлена судом на підставі Закону № 287-VIII. Стаття 35 Закону України "Про охорону земель" не застосовується з мотивів, наведених вище щодо місця правопорушення.

Щодо судових витрат.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено на суму 43 472,84 грн із заявлених 729 758,84 грн. Пропорційно розміру задоволених вимог на відповідача покладається 521,67 грн судового збору (8 757,10 грн х 43 472,84 / 729 758,84), які підлягають стягненню на користь Полтавської обласної прокуратури; решта судового збору (8 235,43 грн) залишається за прокуратурою.

Керуючись статтями 73-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Степне" Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України" (вул. Центральна, 18, с-ще Степне, Полтавський район, Полтавська область, 38744; ідентифікаційний код 00724904) на користь держави в особі Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області (вул. Центральна, 54, с. Коломацьке, Полтавський район, Полтавська область, 38742; ідентифікаційний код 21046294) 43 472,84 грн шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з перерахуванням на рахунок UA888999980333189331000016650, отримувач ГУК у Полт.обл./тг с. Коломацьке/24062100, код ЄДРПОУ отримувача 37959255, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 24062100.

3. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Степне" Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України" (вул. Центральна, 18, с-ще Степне, Полтавський район, Полтавська область, 38744; ідентифікаційний код 00724904) на користь Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя Полтави, 7, м. Полтава, 36000; ідентифікаційний код 02910060; рахунок UA118201720343130001000006160, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800) 521,67 грн витрат зі сплати судового збору.

4. У решті позовних вимог відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частин рішення - з дня складення повного судового рішення (стаття 256 ГПК України).

Повне рішення складено 05.11.2026

Суддя Олена СЕМЧУК