Рішення № 141228534, 05.11.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2026 р. Справа № 917/777/20(917/1664/26)

Суддя Господарського суду Полтавської області Білоусов С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали

за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Слюсарь Миколи Миколайовича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 36039, м. Полтава, вул. Чорновола, 22а, ідент. код 32017261

про зобов`язання виконати умови договору, зобов`язання вчинити дії та визнання недійсним правочину

в межах справи про банкрутство № 917/777/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобуд Україна", вул. Данила Щербаківського, 58, м. Київ, ідент. код 34014304

до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Чорновола, 22а, м. Полтава, 36039, ідент. код 32017261

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Полтавської області перебуває справа № 917/777/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2023 року справу № 917/777/20 розподілено судді Білоусову С.М.

Ухвалою суду від 26.06.2023 року прийнято справу № 917/777/20 до свого провадження.

Фізична особа-підприємець Слюсарь Микола Миколайович звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою від 24.08.2026 року (вх. № 1726/26 від 24.08.2026 року) до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", у якій просить:

1. Зобов`язати Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ: 32017261) невідкладно але не більше чим у місячний строк з дати ухвалення судом рішення - виконати зобов`язання перед Фізичною особою-підприємцем СЛЮСАРЬ Микола Миколайович (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щодо належного стану предмета оренди за Договором оренди майна №103 від 16.07.2026 в натурі та привести об`єкт оренди виробничу базу загальною площею 1309,7 кв. м, розташовану за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька (колишня вул. Фрунзе), буд. 4, у стан, що відповідає характеристикам, зазначеним

Відповідачем в оголошенні про проведення електронного аукціону № RLE001-UA-20260611-13508, а саме:

- забезпечити технічне приєднання об`єкта до електричних мереж та працездатність внутрішніх електричних мереж об`єкта на період дії Договору;

- забезпечити технічне приєднання та працездатність систем водопостачання і водовідведення на період дії Договору;

- забезпечити технічне приєднання об`єкта до газорозподільних мереж та можливість його газопостачання на період дії Договору;

- забезпечити наявність і працездатність системи автономного опалення на період дії Договору;

- вчинити всі необхідні технічні, організаційні та договірні дії, що належать до повноважень і можливостей Орендодавця, необхідні для забезпечення фактичної можливості отримання Орендарем відповідних комунальних послуг та використання виробничої бази відповідно до її призначення на період дії Договору.

2. Зобов`язати Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ: 32017261) невідкладно але не більше чим у місячний строк з дати ухвалення судом рішення - здійснити перерахунок орендної плати за Договором оренди майна №103 від 16.07.2026 за період з 16 липня 2026 року до дня фактичного виконання Відповідачем зобов`язань, визначених пунктом 1 резолютивної частини рішення суду, шляхом звільнення ФОП Слюсаря Миколи Миколайовича (РНОКПП: НОМЕР_1 ) від сплати орендної плати за відповідний період.

3. Визнати недійсною односторонню відмову Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ: 32017261), від виконання Договору оренди майна № 103 від 16.07.2026 року, оформленою претензією від 18.08.2026 №01-10/110-1, щодо дострокового розірвання Договору оренди майна № 103 від 16.07.2026 року.

Вказана позовна заява відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.08.2026 року приєднана судді Білоусову С.М. до справи.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона подана з додержанням вимог ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України; підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження відсутні.

Згідно п. 2 статті 7 Кодексу України з питань банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи зазначене, суд ухвалою від 31.08.2026 року прийняв справу № 917/777/20(917/1664/26) до свого провадження та постановив здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" недобросовісно надала інформацію про наявність комунікацій у лота, предметом якого був предмет договору оренди майна № 103 від 16.07.2026 року у зв`язку з чим у орендодавця виникли проблеми з його використанням і додаткові перешкоди для введення господарської діяльності.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з вимогою до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" :

1. Зобов`язати Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ: 32017261) невідкладно але не більше чим у місячний строк з дати ухвалення судом рішення - виконати зобов`язання перед Фізичною особою-підприємцем СЛЮСАРЬ Микола Миколайович (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щодо належного стану предмета оренди за Договором оренди майна №103 від 16.07.2026 в натурі та привести об`єкт оренди виробничу базу загальною площею 1309,7 кв. м, розташовану за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька (колишня вул. Фрунзе), буд. 4, у стан, що відповідає характеристикам, зазначеним

Відповідачем в оголошенні про проведення електронного аукціону № RLE001-UA-20260611-13508, а саме:

- забезпечити технічне приєднання об`єкта до електричних мереж та працездатність внутрішніх електричних мереж об`єкта на період дії Договору;

- забезпечити технічне приєднання та працездатність систем водопостачання і водовідведення на період дії Договору;

- забезпечити технічне приєднання об`єкта до газорозподільних мереж та можливість його газопостачання на період дії Договору;

- забезпечити наявність і працездатність системи автономного опалення на період дії Договору;

- вчинити всі необхідні технічні, організаційні та договірні дії, що належать до повноважень і можливостей Орендодавця, необхідні для забезпечення фактичної можливості отримання Орендарем відповідних комунальних послуг та використання виробничої бази відповідно до її призначення на період дії Договору.

2. Зобов`язати Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ: 32017261) невідкладно але не більше чим у місячний строк з дати ухвалення судом рішення - здійснити перерахунок орендної плати за Договором оренди майна №103 від 16.07.2026 за період з 16 липня 2026 року до дня фактичного виконання Відповідачем зобов`язань, визначених пунктом 1 резолютивної частини рішення суду, шляхом звільнення ФОП Слюсаря Миколи Миколайовича (РНОКПП: НОМЕР_1 ) від сплати орендної плати за відповідний період.

3. Визнати недійсною односторонню відмову Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ: 32017261), від виконання Договору оренди майна № 103 від 16.07.2026 року, оформленою претензією від 18.08.2026 №01-10/110-1, щодо дострокового розірвання Договору оренди майна № 103 від 16.07.2026 року.

14.09.2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 12313), у якому останній повністю проти задоволення позову заперечує посилаючись на те що:

- об`єкт оренди відповідає характеристикам, заявленим аукціону та фактичної наявності інженерних мереж;

- у орендодавця відсутні визначені Договором на нормами ЦК України зобов`язання укладати договори з постачальниками послуг чи проводити технічні роботи;

- правова позиція Позивача щодо релевантності постанови Верховного Суду від 03.06.2026 оку у справі № 917/3317/23 є процесуально безпідставною та повністю спростовується фактичними обставинами справи і матеріалами правовідносин сторін;

- дострокове розірвання Договору № 103 від 16.07.2026 року в односторонньому порядку має всі підстави у зв`язку з затримкою орендної плати

17.09.2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 12535), в якій останній проти відзиву заперечує і підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

22.09.2026 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 12768).

02.10.2026 року від Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" надійшло клопотання (вх. № 13269) про долучення в матеріали справи копії відповіді Акціонерного товариства "Полтаваобленерго".

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

16 липня 2026 року між Дочірнім підприємством "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (далі - Відповідач, Орендодавець) та ФОП Слюсарем Миколою Миколайовичем (далі - Позивач, Орендар) укладено Договір оренди майна № 103.

Предметом Договору є виробнича база загальною площею 1309, 7 кв. м, до складу якої входять адмінкорпус та ремонтна майстерня площею 535,4 кв. м, побутовий корпус площею 79,4 кв. м, вбиральня, гаражні бокси площею 694,9 кв. м, огорожа та ворота, розташовані за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька (колишня вул. Фрунзе), буд. 4.

Укладенню Договору передувало проведення електронного аукціону № RLE00l-UA-20260611-13508, організатором якого виступало безпосередньо ДП "Полтавський облавтодор".

В офіційній інформації про лот Відповідач зазначив: «Стан - задовільний, наявне електропостачання, водопостачання та водовідведення, газопостачання та автономне опалення. Функціональне призначення: для використання у виробничій діяльності Орендаря».

Офіційна сторінка аукціону також містила зазначення, що процедура проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1032 від 22.09.2023, строк оренди складає два роки, а стартова орендна плата - 148 622,90 грн без ПДВ.

За результатами аукціону орендна плата за перший місяць відповідно до пункту 3.1 укладеного Договору склала 149 100,00 грн без ПДВ, або 178 920,00 грн з ПДВ.

На виконання пункту 2.6 Договору 16.07.2026 Позивачем внесено гарантійний платіж у розмірі двох місячних орендних плат - 357 840,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 61596.

Таким чином, Позивач прийняв рішення про участь в аукціоні, визначив прийнятний для себе розмір орендної плати, переміг у торгах, уклав Договір та сплатив значний гарантійний платіж, обгрунтовано виходячи з того, що предметом оренди є виробнича база саме з тими технічними та експлуатаційними характеристиками, які офіційно були заявлені її власником/орендодавцем.

Укладаючи договір за результатами аукціону, Позивач зазначає, що не мав реальної, достовірної інформації про властивості майна, переданого йому в оренду, так як Відповідач при проведенні аукціону зазначив неправдиву інформацію (зокрема про наявне електропостачання, водопостачання та водовідведення, газопостачання та автономне опалення

Орендодавець, на думку позивача, у досудовому листуванні фактично намагається применшити юридичне значення інформації, оприлюдненої ним під час проведення електронного аукціону, посилаючись, зокрема, на можливість Орендаря особисто оглянути майно до проведення торгів.

З такою позицією позивач не погоджується враховуючи наступне.

Відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1032 від 22.09.2023, організатор аукціону самостійно оприлюднює оголошення в електронній торговій системі, а оголошення обов`язково повинно містити інформацію про об`єкт, у тому числі його технічні характеристики, а щодо нерухомості - відомості про функціональне використання будівель та умови користування ними.

Таким чином, зазначення Відповідачем у картці лота про наявність електропостачання, водопостачання та водовідведення, газопостачання й автономного опалення не може розглядатися як необов`язкова інформація, яка не має жодного значення після завершення аукціону.

Це - характеристика майна, оприлюднена самим організатором конкурентної процедури, яка об`єктивно впливає на можливість використання об`єкта на економічну доцільність його оренди на розмір витрат майбутнього орендаря на рішення особи щодо участі в торгах на розмір запропонованої нею орендної плати.

В іншому випадку проведення електронного аукціону втрачало б сенс: потенційний учасник не міг би покладатися на жодну технічну характеристику лота та повинен був би самостійно повторно перевіряти достовірність кожної відомості, офіційно оприлюдненої самим організатором.

Позивач посилається на правову позицію Верховного Суду у справі № 916/3317/23 де на його думку безпосередньо спростовує аргумент Відповідача «Орендар повинен був усе перевірити до аукціону».

У зазначеній справі орендар також отримував майно за результатами електронного аукціону, а після укладення договору було встановлено, що фактичний стан об`єкта істотно відрізнявся від інформації, наданої до його укладення.

Верховний Суд звернув увагу, що орендар формує своє волевиявлення щодо участі в аукціоні розміру цінової пропозиції укладення договору оренди саме на підставі інформації про об`єкт, розкритої в межах відповідної процедури.

Суд дійшов висновку, що істотну невідповідність фактичних властивостей майна інформації, на підставі якої учасник формував своє волевиявлення, не можна автоматично кваліфікувати як наслідок недостатньої обачності орендаря або прийняття ним звичайного підприємницького ризику.

Більше того, фактичні обставини цієї справи є навіть більш визначеними, оскільки невідповідність заявлених характеристик фактичному стану об`єкта була не просто встановлена Позивачем у подальшому, а письмово зафіксована обома сторонами безпосередньо в момент передачі майна.

При фактичній передачі майна сторони письмово зафіксували відсутність заявлених комунікацій

16 липня 2026 року сторонами підписано Акт приймання-передачі майна, який є Додатком №1 та невід`ємною частиною Договору оренди № 103.

При фактичному огляді майна перед його прийняттям Позивачем було встановлено відсутність заявлених під час аукціону комунікацій.

У зв`язку з цим безпосередньо до Акта приймання-передачі до його підписання сторонами внесено рукописне застереження, в якому сторонами зафіксовано відсутність електропостачання, водопостачання, теплопостачання та газопостачання.

Акт із відповідним застереженням підписаний представниками обох сторін та скріплений їх печатками.

Передане майно не відповідає його прямо визначеному договором функціональному призначенню.

Пунктом 1.2 Договору сторони однозначно визначили, що виробнича база передається Позивачу для використання у виробничій діяльності.

У даному випадку предметом оренди є виробнича база площею понад 1300 кв. м, до складу якої входять ремонтна майстерня, адміністративні, побутові та гаражні приміщення. Можливість належної експлуатації такого майнового комплексу за виробничим призначенням безпосередньо залежить від наявності інженерних комунікацій.

Відсутність стаціонарного електропостачання унеможливлює роботу виробничого обладнання, освітлення, систем безпеки та іншого електрообладнання. Відсутність водопостачання і водовідведення істотно обмежує можливість експлуатації побутового корпусу, санітарних приміщень та забезпечення належних умов роботи персоналу. Відсутність газопостачання та автономного опалення безпосередньо впливає на можливість та обмежує експлуатацію об`єкта в опалювальний період.

При цьому пунктами 7.1 і 7.2 самого Договору на Орендодавця покладено обов`язок передати Орендарю майно та не вчиняти дій, які перешкоджали б користуванню ним відповідно до умов Договору.

Поодиноке Використання Позивачем власних альтернативних джерел електроенергії (генератор) не є доказом належного виконання Договору Відповідачем.

У відповіді на претензію Відповідач посилався на те, що під час обстеження виробничої бази ним було встановлено здійснення певної господарської діяльності та використання електричної енергії.

З цього Відповідач фактично робить висновок про необгрунтованість тверджень Позивача щодо відсутності електропостачання.

Проте відповідний висновок не відповідає фактичним обставинам.

Позивач уже повідомляв Відповідача, що електрична енергія, яка частково використовується на території виробничої бази, виробляється Орендарем самостійно за допомогою альтернативних джерел електропостачання.

Використання таких джерел є вимушеним заходом для забезпечення мінімально необхідних потреб та зменшення збитків, спричинених відсутністю стаціонарного електропостачання.

Фактично позиція Відповідача зводиться до того, що якщо Орендар власним коштом та власними технічними засобами частково компенсує недолік орендованого майна, то Орендодавець звільняється від необхідності усувати цей недолік.

Таке тлумачення є неприйнятним.

Самостійне вироблення електроенергії Орендарем: не створює стаціонарного електропостачання об`єкта; не забезпечує водопостачання; не створює водовідведення; не створює газопостачання; не забезпечує автономного опалення.

Практика Верховного Суду підтверджує, що відсутність електропостачання, води та інших необхідних умов може унеможливлювати використання орендованого об`єкта саме у господарській діяльності

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 911/255/23 досліджувалося питання можливості використання орендованого об`єкта за відсутності належних умов його експлуатації.

У зазначеній справі серед технічних недоліків об`єкта прямо фігурували відсутність електропостачання, водопостачання та каналізації.

Верховний Суд погодився з висновком судів про те, що без електропостачання, відповідного температурного режиму, доступу та інших необхідних умов орендований об`єкт фактично не міг використовуватися орендарем у господарській діяльності.

Звичайно, причини виникнення недоліків у справі №911/255/23 відрізнялися від цієї справи.

Однак принциповим позивач вважає є саме підхід Верховного Суду: при вирішенні питання про можливість користування майном необхідно оцінювати не абстрактну можливість фізично зайти до приміщення, а реальну можливість використовувати об`єкт відповідно до тієї господарської мети, для якої він переданий в оренду.

Це має особливе значення, оскільки виробниче призначення об`єкта прямо встановлено пунктом 1.2 Договору.

Після встановлення невідповідності Позивач не ухилявся від договірних відносин.

22 липня 2026 року ФОП Слюсарь М.М. звернувся до Відповідача з письмовою претензією.

Відповідь на зазначену претензію була надана листом ДП "Полтавський облавтодор" від 28.07.2026 року за №01-10/95-2.

Оскільки Відповідач не погодився добровільно усунути порушення, 12.08.2026 року Позивач повторно звернувся до нього із запереченнями, у яких прямо вимагав:

привести об`єкт у стан, що відповідає характеристикам аукціону;

забезпечити електропостачання, водопостачання, газопостачання та автономне опалення;

до фактичного усунення недоліків припинити нарахування орендної плати або надати належне правове обгрунтування її нарахування.

Отже, на момент звернення до суду наявний реальний спір щодо виконання Договору, а Відповідачу була надана достатня можливість добровільно усунути порушення без судового втручання.

Поряд із вимогою про приведення об`єкта у належний стан Позивач вважає безпідставним нарахування повної орендної плати за об`єкт, фактичні характеристики якого істотно не відповідають характеристикам, виходячи з яких сформувалася орендна ціна.

Недоліки об`єкта існували не з певної дати після початку користування. Їх наявність зафіксована в сам день передачі майна - 16.07.2026 року.

Отже, обставини, які істотно обмежують або унеможливлюють використання виробничої бази відповідно до заявлених характеристик і призначення, існували з першого дня оренди.

Відповідно, перерахунок має здійснюватися з 16.07.2026 року і до моменту фактичного приведення об`єкта у стан, що відповідає характеристикам електронного аукціону.

Саме фактичне усунення недоліків, а не направлення формального листа про їх усунення, повинно визначати закінчення відповідного періоду.

Факт виконання має підтверджуватися належними технічними документами щодо приєднання об`єкта до відповідних мереж та фактичної працездатності систем.

18.08.2026 року ДП "Полтавський облавтодор" направило Позивачу претензію №01-10/110-1, в якій зазначило, що внесений гарантійний платіж не є орендною платою, та повідомило про його використання для погашення наявної заборгованості з орендної плати за липень та серпень 2026 року.

Однак згідно з пунктом 3.3 Договору орендна плата за кожний наступний місяць після першого сплачується не пізніше 25 числа поточного місяця.

Отже, станом на 18.08.2026 року строк сплати орендної плати за серпень 2026 року ще не настав.

Незважаючи на це, Відповідач уже 18.08.2026 року зарахував частину гарантійного платежу в рахунок «заборгованості» за серпень.

Крім того, згідно з пунктом 2.6 Договору після використання Орендодавцем гарантійного платежу Орендар зобов`язаний його поповнити, що створює для Позивача додаткове фінансове навантаження.

Таким чином, Відповідач не лише продовжує нараховувати повну орендну плату, але й фактично використовує забезпечувальний платіж для погашення спірних нарахувань, одночасно створюючи підстави вимагати від Позивача його поповнення.

Тією ж претензією від 18.08.2026 року за №01-10/110-1 Відповідач, пославшись на нібито: порушення строків оплати; невиконання обов`язку зі страхування; передачу майна або його частини у суборенду, заявив про дострокове припинення Договору, вимагав припинити користування майном та до 16.09.2026 року повернути виробничу базу за актом приймання-передачі.

Крім того, Відповідач попередив про нарахування подвійної орендної плати у разі неповернення майна.

Позивач не погоджується із достроковим припиненням Договору.

Більше того, зазначені дії Відповідача вчинено саме після того, як Позивач почав наполягати на приведенні об`єкта у стан, що відповідає заявленим характеристикам.

Щодо страхування орендованого майна зазначаємо, що 20.08.2026 року Позивачем укладено договір комплексного страхування майна № FO-03632272 на повну вартість об`єкта - 7 133 900,00 грн, вигодонабувачем за яким визначено ДП "Полтавський облавтодор". Страхову премію у розмірі 6 634,53 грн сплачено того ж дня, що підтверджується платіжною інструкцією № 61609. Таким чином, на момент звернення до суду орендоване майно перебуває під чинним страховим захистом, а майнові інтереси Відповідача як вигодонабувача забезпечені.

Позивач послідовно наполягає саме на збереженні Договору Поведінка Позивача протягом усього періоду після укладення Договору підтверджує відсутність наміру відмовлятися від оренди.

Позивач узяв участь в аукціоні; уклав Договір; вніс гарантійний платіж у розмірі 357 840,00 грн; прийняв майно із письмовою фіксацією виявлених недоліків; звернувся до Орендодавця з вимогою усунути їх; повторно підтвердив, що пропозицію про припинення Договору не приймає та наполягає на його виконанні.

Таким чином, вичерпавши можливості досудового врегулювання спору та враховуючи відсутність будь-якої належної реакції зі сторони Відповідача, Позивач звернувся до суду з позовними вимогами де просить:

1. Зобов`язати Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ: 32017261) невідкладно але не більше чим у місячний строк з дати ухвалення судом рішення - виконати зобов`язання перед Фізичною особою-підприємцем СЛЮСАРЬ Микола Миколайович (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щодо належного стану предмета оренди за Договором оренди майна №103 від 16.07.2026 в натурі та привести об`єкт оренди виробничу базу загальною площею 1309,7 кв. м, розташовану за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька (колишня вул. Фрунзе), буд. 4, у стан, що відповідає характеристикам, зазначеним

Відповідачем в оголошенні про проведення електронного аукціону № RLE001-UA-20260611-13508, а саме:

- забезпечити технічне приєднання об`єкта до електричних мереж та працездатність внутрішніх електричних мереж об`єкта на період дії Договору;

- забезпечити технічне приєднання та працездатність систем водопостачання і водовідведення на період дії Договору;

- забезпечити технічне приєднання об`єкта до газорозподільних мереж та можливість його газопостачання на період дії Договору;

- забезпечити наявність і працездатність системи автономного опалення на період дії Договору;

- вчинити всі необхідні технічні, організаційні та договірні дії, що належать до повноважень і можливостей Орендодавця, необхідні для забезпечення фактичної можливості отримання Орендарем відповідних комунальних послуг та використання виробничої бази відповідно до її призначення на період дії Договору.

2. Зобов`язати Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ: 32017261) невідкладно але не більше чим у місячний строк з дати ухвалення судом рішення - здійснити перерахунок орендної плати за Договором оренди майна №103 від 16.07.2026 за період з 16 липня 2026 року до дня фактичного виконання Відповідачем зобов`язань, визначених пунктом 1 резолютивної частини рішення суду, шляхом звільнення ФОП Слюсаря Миколи Миколайовича (РНОКПП: НОМЕР_1 ) від сплати орендної плати за відповідний період.

3. Визнати недійсною односторонню відмову Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ: 32017261), від виконання Договору оренди майна № 103 від 16.07.2026 року, оформленою претензією від 18.08.2026 №01-10/110-1, щодо дострокового розірвання Договору оренди майна № 103 від 16.07.2026 року.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Стаття 759 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлює, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. А згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Щодо відповідності об`єкта оренди характеристикам, заявленим на аукціону, та фактичної наявності інженерних мереж суд зазначає наступне.

Інформація, розміщена в електронній системі під час проведення аукціону № RLE00l-UA-20260611-13508 за наявними доказами відповідала дійсності. Зазначення у графі «Додаткові відомості» про те, що на об`єкті «наявне електропостачання, водопостачання та водовідведення, газопостачання та автономне опалення» є фактом конструктивної наявності відповідних інженерних комунікацій та систем у будівлях Виробничої бази.

Вказане підтверджується «Звітом про оцінку нерухомого майна № 233» від 11.05.2026 р., на який посилається сам Позивач. Так, на стор. 10 Звіту (Розділ «Опис земельних поліпшень») зафіксовано, що будівля Адмінкорпусу та ремонтної майстерні (Літер А-2) має інженерне обладнання: електрику, водопровід, каналізацію, газопровід, опалення - водяне. Фізично комунікаційні мережі на об`єкті існують і підведені до будівлі.

Крім того, відповідно до статті 767 Цивільного кодексу України, наймач зобов`язаний перевірити стан речі у присутності наймодавця. Пункт «Порядок ознайомлення з майном» оголошення про аукціон чітко вказував на можливість особистого огляду об`єкта у робочі дні за попередньою домовленістю з представником організатора.

Укладаючи Договір за результатами конкурентних торгів, Позивач мав безперешкодний доступ до об`єкта до моменту подачі цінової пропозиції, а отже, повинен був оцінити усі технічні та експлуатаційні характеристики самостійно. Згідно з базовими принципами цивільного права (статті 3, 13 ЦК України), учасники правовідносин мають діяти добросовісно та розумно. Ризик того, чи відповідає існуючий задовільний стан комунікацій конкретним технологічним потребам Позивача, покладається виключно на Позивача як самостійного суб`єкта господарювання.

Відповідно до статей 525, 526, 629 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналіз умов укладеного між сторонами Договору свідчить, що на Відповідача не покладено жодних зобов`язань щодо підключення лімітів електричної енергії, газу чи води для потреб Орендаря. Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" є балансоутримувачем нерухомого майна, а не постачальником або розподільником комунальних послуг.

Натомість, відповідно до пункту 5.14 Договору, саме Орендар зобов`язується протягом дії Договору забезпечувати наявність та належність всіх необхідних дозволів та/або погоджень для здійснення діяльності, з метою якої орендує майно за цим Договором. Отримання технічних умов, переоформлення особових рахунків або укладення індивідуальних договорів на постачання ресурсів під специфіку власного виробничого процесу є обов`язком самого Орендаря.

Згідно з пунктом 5.8 Договору, будь-які ремонти, технічні роботи та переобладнання майна для власних потреб здійснюються Орендарем за його рахунок без відшкодування вартості таких робіт Орендодавцем та без зменшення орендної плати.

Позовна вимога зобов`язати Відповідача в натурі «вчинити всі необхідні технічні, організаційні та договірні дії» з третіми особами суперечить принципу свободи договору (стаття 627 ЦК України), оскільки укладення договорів про постачання або розподіл ресурсів залежить від волевиявлення третіх осіб, які не є стороною Договору № 103 та цього судового спору.

Правова позиція, на яку посилається Позивач щодо релевантності постанови Верховного Суду від 03.06.2026 року у справі № 916/3317/23 є процесуально безпідставною, у справі № 916/3317/23 орендар, виявивши істотну невідповідність характеристик майна, діяв послідовно та добросовісно: він відмовився від підписання акта приймання-передачі, не вступав у фактичне володіння об`єктом, оспорив результати аукціону та заявив позов про визнання договору недійсним через дефект власного волевиявлення. Саме за таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що непідписання акта та неотримання майна через приховані дефекти інфраструктури не можна кваліфікувати як недостатню обачність учасника торгів.

У даному випадку Позивач обрав іншу модель поведінки: виявивши відсутність інженерних мереж безпосередньо в момент передачі майна 16 липня 2026 року, ФОП Слюсарь М.М. не відмовився від правочину, підписав Акт приймання-передачі та прийняв об`єкт у своє володіння. Внесення рукописного застереження про відсутність електро- та водопостачання беззаперечно доводить, що Позивач повністю усвідомлював реальний стан майна, не перебував під впливом помилки чи обману, але попри це офіційно посвідчив у пункті 2 Акта задовільний технічний стан майна для власної діяльності, а в пункті 3 Акта констатував, що Сторони не мають претензій одна до одної.

Оскільки ФОП Слюсарь М.М. свідомо прийняв майно (як зазначено у Акті - "без комунікацій"), за твердженнями Позивача "використовує альтернативні джерела живлення" та наполягає на збереженні договірних відносин, його дії повністю охоплюються поняттям звичайного підприємницького ризику, з чим він і погодився.

Спроба Позивача після добровільного прийняття майна звернутися до суду з вимогою примусово змінити ціну оренди та покласти на Орендодавця деліктний обов`язок із ремонту систем є порушенням принципу estoppel, що заборонено статтею 3 Цивільного кодексу України.

Також слід врахувати договірну нерелевантність практики у справі № 916/3317/23 з огляду на пункт 13.4 Договору, де Сторони прямо погодили, що майно є приватною власністю акціонерного товариства і на нього не поширюється дія нормативно-правових актів, які регулюють оренду державного майна. Жодного механізму судового перерахунку ціни переможного лоту електронного аукціону № RLE00l-UA-20260611-13508 через стан інфраструктури - Закон і Договір не передбачають.

Натомість матеріали справи свідчать про наявність невиконання Позивачем істотних умов правочину, на думку відповідача, що було офіційно зафіксовано у Претензії-повідомленні Орендодавця № 01-10/110-1 від 18.08.2026 року. Мова йде про повну відсутність плати за липень 2026 року за пунктом 3.3, невиконання обов`язку щодо обов`язкового страхування об`єкта на суму 7 133 900,00 грн у встановлений десятиденний строк за пунктом 5.6. (договір страхування в подальшому було укладено 20.08.2026) а також відповідачем виявлені ознаки передачі приміщень у користування третім особам, що прямо заборонено пунктом 5.7 Договору. Вказані обставини зумовили дострокове припинення дії Договору в односторонньому порядку на підставі пункту 11. 9 Договору оренди № 103 та статті 783 Цивільного кодексу України, згідно з якими правочин автоматично вважається припиненим, а Орендар зобов`язаний повністю звільнити та повернути за актом приміщення виробничої бази у строк до 16 вересня 2026 року включно.

Слід зазначити на подвійне посилання Позивача на правові висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2024 року у справі № 911/255/23, що є надуманими, оскільки фактичні обставини та матеріально-правова основа вказаного прецеденту є взагалі відмінними від поточного спору.

При вивченні матеріалів справи № 911/255/23 встановлено, що предметом дослідження Верховного Суду виступали правовідносини щодо оренди майна, яке опинилося на тимчасово окупованій території України внаслідок збройної агресії російської федерації, де повне припинення централізованого електропостачання, водопостачання та водовідведення відбулося через ведення бойових дій, руйнування регіональної інфраструктури та повну втрату Орендодавцем контролю над об`єктом, що унеможливило будь-який фізичний доступ Орендаря до площ.

Екстраполяція Позивачем правових висновків, сформованих Верховним Судом для об`єктів на тимчасово окупованих територіях, на поточний господарський спір у мирному регіоні є процесуальною недоречною.

Виробнича база площею 1309,7 квадратних метрів у селі Розсошенці по вулиці Кременчуцькій, 4, перебуває під повним і безперешкодним контролем самого Позивача, що підтверджується Актом натурного обстеження від 31 серпня 2026 року та доданими матеріалами відеофіксації.

На доказах, що містяться в матеріалах справи, зафіксовано, що ФОП Слюсарь М.М. володіє об`єктом, займається підприємницькою діяльністю та, як стверджує Позивач - не здається в суборенду орендовані площі, що ставиться під сумнів Відповідачем, тобто ймовірно «задіяв значну кількість персоналу» та здійснює повноцінну виробничу діяльність із платного ремонту легкових автомобілів, великовагових фур та маршрутних автобусів «Рута» у гаражних боксах літер Г-1 та на прилеглій території, використовуючи при цьому саме стаціонарні інженерні мережі ДП під робочою напругою лінійних лічильників, під`єднаних до мережі (відеофіксація в матеріалах). З метою офіційної перевірки реальної кількості найманих працівників, фактично задіяних на території об`єкта, та встановлення законності їхнього працевлаштування, ДП "Полтавський облавтодор" направлено офіційні запити до компетентних державних органів, а саме до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області та Управління Держпраці у Полтавській області, щодо дотримання ФОП Слюсарем М.М. вимог законодавства про працю, належного декларування трудових відносин та повноти сплати податків і зборів по найманих працівниках.

Крім того, посилання Позивача на постанову Верховного Суду від 12.11.2024 року у справі № 917/354/24 є безпідставним та процесуально необгрунтованим через очевидну неподібність фактичних обставин та правового регулювання. У зазначеній справі предметом дослідження суду була ситуація, за якої об`єкт оренди внаслідок воєнних дій (ракетного обстрілу) зазнав значних руйнувань та пошкоджень інженерних мереж, що призвело до фактичної неможливості його експлуатації та стало підставою для оцінки доказів аварійного стану майна.

Натомість у поточному спорі об`єкт нерухомості не зазнав жодних фізичних пошкоджень чи аварійних руйнувань, що виключає можливість застосування правових висновків Верховного Суду щодо звільнення від орендної плати на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України за аналогічних умов.

Більше того, як визнає сам Позивач у позовній заяві, використання вказаних площ під ремонт транспортних засобів та здійснення господарської діяльності триває безперервно. Враховуючи, що матеріально-правове регулювання спору щодо пошкодженого майна (ч. 6 ст. 762 ЦК України) та спору щодо чинного об`єкта, який фактично експлуатується орендарем (ч.1 ст. 762 ЦК України), є кардинально різним, правові висновки Верховного Суду у справі № 917/354/24 не є релевантними та не можуть бути застосовані під час розгляду даної справи.

Щодо дострокового розірвання Договору оренди майна № 103 від 16.07.2026 року в односторонньому порядку суд зазначає наступне.

Твердження Позивача щодо незаконності та безпідставності дострокового припинення Договору оренди майна № 103 від 16.07.2026 року є хибними, не відповідає фактичним обставинам справи та повністю спростовуються нормами чинного законодавства і погодженими Сторонами умовами самого Договору.

Позивач у позовній заяві зазначає, що станом на дату направлення Відповідачем претензії-повідомлення від 18.08.2026 року № 01-10/110-1 строк сплати орендної плати за серпень 2026 року ще не настав. Разом з тим, ФОП Слюсарь М.М. не зазначає факт систематичного, комплексного та триваючого невиконання своїх фінансових і немайнових зобов`язань, яке розпочалося з першого ж місяця дії оренди.

Оскільки Договір було укладено 16.07.2026 року, то відповідно до п. 3.1 та п. 3.3. Договору орендна плата за перший виниклий період користування майном (липень 2026 року) мала бути сплачена Орендарем у чітко визначений п`ятиденний строк з моменту підписання Договору. Проте вказаного обов`язку Позивач у встановлений термін не виконав, що призвело до утворення заборгованості перед Орендодавцем вже на початковому етапі правовідносин. Наявність станом на 18.08.2026 року неоплаченого боргу за липень змусила Орендодавця скористатися своїм законним правовим механізмом, передбаченим абзацом 1 пункту 2.6 Договору, та зарахувати частину гарантійного платежу для погашення фактичної заборгованості Орендаря.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2.6 Договору, у разі використання Орендодавцем гарантійного платежу для покриття боргу, Орендар зобов`язується беззастережно поновити цей платіж до початкового розміру (не менше двох місячних орендних плат) у строк 30 днів з моменту його використання. Позивач цей обов`язок проігнорував, чим сформував самостійне, триваюче порушення істотних умов Договору та умисно створив додаткове фінансове навантаження на Орендодавця майна, що перебуває на балансі Підприємства. Посилання Позивача на те, що за приписами частини 1 статті 782 Цивільного кодексу України (ЦК) право на односторонню відмову виникає лише у разі невнесення плати протягом трьох місяців підряд, є безпідставним, оскільки Сторони, користуючись принципом свободи договору та правом на визначення власних умов взаємовідносин (статті 3, 6, 627 ЦК України), погодили у пункті 11.8 Договору значно ширший та деталізованіший перелік підстав для дострокового припинення договірних зв`язків за ініціативою Орендодавця, зокрема у разі систематичного порушення термінів здійснення будь-яких платежів за цим Договором.

Поряд із цим, Позивачем було допущено порушення іншого істотного фінансового зобов`язання, передбаченого пунктом 5.3 Договору, відповідно до умов якого Орендар взяв на себе обов`язок відшкодувати Орендодавцеві витрати в сумі 5000,00 грн (без ПДВ), понесені на проведення незалежної оцінки орендованого майна, протягом п`яти робочих днів з дня підписання Сторонами Акта приймання -передачі майна.

З огляду на те, що Акт приймання-передачі майна було підписано Сторонами 16.07.2026 року, граничним строком для перерахування вказаних коштів на рахунок Відповідача було 23.07.2026 року. Станом на дату направлення претензії про розірвання Договору (18.08.2026 р.), як і станом на момент розгляду справи судом, ФОП Слюсарь М.М. зазначені кошти в сумі 5 000,00 грн Орендодавцю не повернув, чим проігнорував вимоги пункту 5.3 Договору та сформував додаткову триваючу прострочену заборгованість, що згідно з абзацом 3 пункту 11.8 Договору є самостійною та достатньою підставою для дострокового припинення орендних відносин Орендодавцем.

Направивши претензію-повідомлення від 18.08.2026 року № 01-10/110-1, Відповідач дотримався узгодженої Сторонами процедури та строків одностороннього припинення договірних відносин. Відповідно до пункту 11. 9 Договору, у випадку прийняття рішення про одностороннє розірвання Договору, Орендодавець письмово повідомляє про це Орендаря за 20 днів до розірвання, а Договір у такому випадку припиняє свою дію на 21-й день з моменту направлення відповідного повідомлення. Визначивши у претензії від 18.08.2026 року строк для звільнення та повернення майна за актом приймання-передачі до 16.09.2026 року, Орендодавець надав Орендарю строк, який покриває встановлений Договором обов`язковий 20-денний термін попередження, що свідчить про повну правомірність та процесуальну законність дій Відповідача.

Сама ж потреба у припиненні відносин також була підкріплена грубим порушенням умов страхування майна, факт вчинення якого Позивач підтвердив самостійно у тексті своєї позовної заяви.

Відповідно до пункту 5.6 Договору на Орендаря покладено обов`язок протягом 10 днів з моменту укладання Договору застрахувати орендоване майно на користь Орендодавця на повну вартість об`єкта, яка згідно з пунктом 1.1 становить 7 133 900,00 грн, та надати Орендодавцю копію договору страхування й платіжного доручення про сплату страхового внеску.

Окрім порушення строків страхування, Позивачем було повністю проігноровано іншу супутню та імперативну вимогу пункту 5.6 Договору, яка чітко визначає, що страхові випадки, які передбачаються в договорі страхування чи страховому полісі, повинні бути в обов`язковому порядку письмово узгоджені з Орендодавцем. ФОП Слюсарь М.М. в односторонньому порядку, без будь-яких організаційних звернень чи надання проектів документів Відповідачу, самостійно визначив перелік страхових ризиків на свій власний розсуд, позбавивши Підприємство можливості перевірити реальність захисту майнового комплексу від специфічних ризиків. Таке самовільне укладення договору страхування без обов`язкового письмового узгодження переліку страхових випадків з Орендодавцем є окремим та самостійним фактом грубого порушення умов пункту 5.6 Договору.

Підписання Орендарем Акта приймання-передачі від 16.07.2026 року, у пункті 2 якого чітко зафіксовано, що «технічний стан майна - задовільний», додатково підтверджує, що майно було цілісним об`єктом і підлягало негайному страхуванню. Орендарю виконати свій договірний обов`язок. Згідно з абзацом 6 пункту 11.8 Договору, сторони дійшли згоди, що цей Договір може бути достроково розірваний на вимогу Орендодавця у разі, якщо орендар не застрахував орендоване майно згідно з умовами Договору та не надав копію полісу. Претензія-повідомлення про дострокове припинення Договору в односторонньому порядку № О1-10/110-1 була направлена Відповідачем 18.08.2026 року - тобто саме в період, коли Позивач перебував у стані триваючого правопорушення, а майно Підприємства вартістю понад 7 мільйонів гривень залишалося без будь-якого належно оформленого страхового захисту. Наступне усунення правопорушення шляхом укладення неузгодженого договору страхування 20.08.2026 року, вчинене Позивачем вже після отримання претензії та після офіційної реалізації Орендодавцем свого безумовного права на односторонню відмову від Договору, не поновлює дію Договору та не нівелює законність його припинення. Спроба Позивача виправдати майже місячне невиконання істотного обов`язку є прямим порушенням принципів добросовісності та чесної ділової практики, закріплених у статті 3 ЦК України.

Відповідно до Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою Серії ЯЯ № 224263 від 13.03.2006 року, саме Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" є законним та єдиним постійним користувачем земельної ділянки площею 0.43 га з кадастровим номером 5324087705:05:002:0057 за адресою: с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, 4. За укладеним Договором оренди майна № 103 Орендарю в строкове платне користування передавалися виключно конкретні будівлі та споруди виробничої бази загальною площею 1309, 7 кв. м, тоді як сама земельна ділянка площею 0.43 га Позивачу в оренду не передавалася, і права розпорядження чи одноосібного контролю над нею ФОП Слюсарь М.М. не набував.

З огляду на це, перебування на вказаній земельній ділянці техніки та транспортних засобів ДП "Полтавський облавтодор" є абсолютно законною реалізацією прав постійного користувача землі та балансоутримувача всього комплексу, що не потребує жодних договірних погоджень із орендарем приміщень.

Більше того, твердження Позивача про технічну неможливість використання орендованої виробничої бази та нібито відсутність несанкціонованого допуску сторонніх осіб заперечуються Актом натурного обстеження та комісійної фіксації технічного стану об`єкта оренди від 31 серпня 2026 року, складеним Комісією ДП "Полтавський облавтодор" на виконання Наказу № 17-ОД від 24.08.2026 року.

Під час проведення інженерно-техничного огляду будівель загальною площею 1309, 7 кв.м, Комісією було наочно встановлено та зафіксовано поточний стабільний режим централізованого енергозабезпечення бази, наявність безперервного постачання електричного струму до всіх боксів, належну працездатність приладів обліку, а також функціонування вуличного освітлення по всьому периметру об`єкта, за повної відсутності на території будь-яких промислових генераторів чи альтернативних джерел, на які безпідставно посилався Позивач.

Тому ДП Полтавський облавтодор направило запит до АТ ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО щодо наявності/відсутності електроенергії, надання технічних умов, особових рахунків, ЕІС-кодів та роздруківок показників лічильників комерційного обліку по вулиці Кременчуцькій, 4 за період, починаючи з початку року.

Листом від 25.09.2026 року № 04.34/25473 АТ "ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО" надало офіційну відповідь, яка спростовує доводи Позивача, оскільки цим документом підтверджено, що договірні відносини щодо розподілу електричної енергії за адресою об`єкта оренди є повністю врегульованими. Послуги з розподілу надаються через особовий рахунок № 22307600, відкритий для ТОВ "СЛІКО", яке приєдналося до умов договору ще з 07.05.2025 року та безперервно споживає електроенергію через стаціонарні мережі.

При цьому Відповідач наголошує, що ТОВ "СЛІКО" не отримувало жодних погоджень чи дозволів від ДП "Полтавський облавтодор" як від єдиного законного користувача земельної ділянки та балансоутримувача майнового комплексу на здійснення будь-якої діяльності, підключення до мереж чи використання вказаного об`єкта. Також за результатами фізичного обстеження об`єкта від 14.09.2026 р., на об`єкті не виявлено жодних несанкціонованих підключень чи порушень, а 30.08.2026 р. було проведено плановий контрольний огляд засобів обліку.

Одночасно з цим, доданими до вище вказаного Акта матеріалами відеофіксації чітко задокументовано постійне перебування на території та всередині виробничих площ сторонніх осіб і стороннього комерційного автотранспорту, які здійснюють постійну господарську діяльність із ремонту автомобілів, не є працівниками ФОП Слюсаря М.М.

Вказані обставини у своїй сукупності підтверджують, що Позивач не був позбавлений можливості користуватися майном у розумінні частини 6 статті 762 ЦК України, а навпаки - безперервно та повноцінно експлуатував об`єкт у повному обсязі, отримуючи комерційний дохід, одночасно порушуючи заборону на несанкціоновану суборенду (п. 5. 7 Договору) та допуск третіх осіб на територію постійного користування Відповідача.

Також слід зазначити про правове врегулювання порядку доступу та контролю чітко визначено безпосередніми умовами укладеного Сторонами правочину. Відповідно до пунктів 8.1 та 8.4 Договору оренди майна № 103, Орендодавцю надано безумовне та абсолютне право контролювати наявність та стан майна, переданого в оренду, а також безперешкодно здійснювати огляд орендованого майна з метою контролю за його належним технічним станом та фактичним використанням.

Оскільки Підприємство перебуває у судовій процедурі розпорядження майном боржника в межах справи про банкрутство № 917/777/20, представники Підприємства зобов`язані здійснювати регулярний моніторинг збереження цілісності будівель, що виключає правове трактування таких дій як «втручання у роботу» або «психологічний тиск» на "найманий персонал" Орендаря.

Проведення фіксації інженерно-технічних параметрів об`єкта у селі Розсошенці по вулиці Кременчуцькій, 4 безпосередньо обумовлено виявленням фактів порушення Позивачем суміжних умов експлуатації майна Підприємства. Здійснена Комісією відеофіксація є збиранням доказів для підтвердження реального підключення бази до централізованих електромереж, працездатності лінійних приладів обліку та викриття несанкціонованого допуску сторонньої техніки й сторонніх осіб на об`єкт, що за пунктом 5.7 Договору є грубим триваючим правопорушенням.

Позивач, вимагаючи в односторонньому порядку обмежити доступ представників балансоутримувача та заборонити огляд приміщень до моменту вирішення спору судом, намагається усунути Відповідача від виконання його статутних обов`язків, у зв`язку з чим доводи Позивача щодо обмеження прав Орендодавця на допуск до власної території є юридично нікчемними.

Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суд справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Щодо судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги не підлягають до задоволення, витрати, які понесені позивачем у зв`язку із розглядом цієї справи покладається на позивача та йому не відшкодовуються.

Керуючись нормами Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено та підписано 05.11.2026 року.

Суддя Білоусов С. М.