№ 141228528, 05.11.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 925/1042/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтиненталь Україна» (вх. №2-2033/26 від 22.10.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтиненталь Україна»

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьфермаш»

про стягнення 217 852,76 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.10.2026 у цій справі позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтиненталь Україна» (далі ТОВ «Агроконтиненталь Україна») до товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьфермаш» (далі ТОВ «Уманьфермаш») було задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 80 000,00 грн, пеню у розмірі 10 000,00 грн, 36 % річних у розмірі 57 856,23 грн, штраф у розмірі 10 000,00 грн, збитки від інфляції у розмірі 9 879,65 грн, розподілено судові витрати зі сплати судового збору.

22.10.2026 до суду від ТОВ «Агроконтиненталь Україна» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 24 500,00 грн.

Ухвалою від 26.10.2026 судом було прийнято заяву позивача до розгляду без повідомлення учасників справи, встановлено відповідачу строк до 30.10.2026 для подання заперечень на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 221 ГПК України суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

ТОВ «Уманьфермаш» було повідомлено про розгляд судом заяви позивача шляхом отримання ухвали суду від 26.10.2026 у зареєстрованому електронному кабінеті в підсистемі «Електронний суд». Проте відповідач не скористався наданим законом правом на подання заперечень на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача про покладення на відповідача витрат на правову допомогу, господарський суд виходить із наступного.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Слід зазначити, що позивачем у позовній заяві було повідомлено, що на дату звернення з позовом позивачем було понесено витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн, розмір яких у разі заперечення відповідача буде збільшений з наданням відповідних доказів у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

ТОВ «Уманьфермаш» у поданому до суду відзиві на позов заперечувало проти задоволення вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу у зв`язку з ненаданням детального опису робіт, доказів фактичного понесення витрат у розмірі 10 000,00 грн та неспівмірністю заявлених до стягнення витрат зі складністю справи, обсягом наданих послуг.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Рішенням суду від 21.10.2026 у цій справі позовні вимоги ТОВ «Агроконтиненталь Україна» було задоволено частково.

22.10.2026 до суду від ТОВ «Агроконтиненталь Україна» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 24 500,00 грн.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про дотримання позивачем порядку повідомлення та надання суду доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, що свідчить про наявність підстав для їх розподілу у порядку, встановленому процесуальним законодавством.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1, 2 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем було надано суду договір про надання правової допомоги від 22.07.2026, укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням «Юридична компанія Радник»; додаткову угоду №1 від 22.07.2026 до вказаного договору, за змістом якої об`єднання зобов`язується надати позивачу наступну правничу допомогу: скласти та подати позов про стягнення з ТОВ «Уманьфермаш» заборгованості за договором поставки (4 год. *2000,00 грн, вартістю 10000,00 грн; забезпечити участь представника у судових засіданнях, участь якого у одному засіданні становить 3 000,00 грн.

23.07.2026 між ТОВ «Агроконтиненталь Україна» та АО «Юридична компанія Радник» було підписано акт наданих послуг №317, згідно з яким складення та подання позову оцінено сторонами у 10 000,00 грн. При цьому 23.07.2026 АО «Юридична компанія Радник» було виставлено позивачу рахунок №00000000316 на суму 10 000,00 грн; обставина перерахування позивачем грошових коштів у розмірі 10 000,00 грн підтверджується платіжною інструкцією №1748 від 24.07.2026.

30.09.2026 між ТОВ «Агроконтиненталь Україна» та АО «Юридична компанія Радник» було підписано акт наданих послуг №422, згідно з яким позивачу були надані наступні послуги: складання заяви про зменшення позовних вимог (вартістю 4 000,00 грн), складання відповіді на відзив, участь у засіданні 21.09.2026 (не відбулося), загальна вартість яких становить 8 500,00 грн.

21.10.2026 між ТОВ «Агроконтиненталь Україна» та АО «Юридична компанія Радник» було підписано акт наданих послуг №462, згідно з яким позивачу були надані наступні послуги: участь у 2-х судових засіданнях, загальна вартість яких становить 6 000,00 грн.

Господарський суд зазначає, що обставина перерахування ТОВ «Агроконтиненталь Україна» на рахунок АО «Юридична компанія Радник» грошових коштів у загальному розмірі 14 500,00 грн підтверджується платіжними інструкціями №1887 від 30.09.2026 на суму 8500,00 грн, №24999 від 22.10.2026 на суму 6 000,00 грн.

Заперечення ТОВ «Уманьфермаш» проти розподілу витрат на правову допомогу, наведені у відзиві на позов, обґрунтовані ненаданням детального опису робіт, доказів фактичного понесення витрат у розмірі 10 000,00 грн та неспівмірністю заявлених до стягнення витрат зі складністю справи, обсягом наданих послуг.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Відповідно до ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

У постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, керуючись конкретними обставинами справи та фінансовим станом обох сторін.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії», заява №58442/00, зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Господарським судом критично оцінюються доводи відповідача про ненадання позивачем детального опису робіт які на підставу для відмови у розподілі витрат на правову допомогу, оскільки зміст наданих АО «Юридична компанія Радник» послуг у повній мірі зафіксований у підписаних між сторонами актах наданих послуг. Доводи відповідача про відсутність доказів понесення витрат спростовуються матеріалами справи, оскільки понесення всієї суми заявлених до стягнення витрат підтверджується відповідними доказами про перерахування коштів у безготівковій формі.

Посилання ТОВ «Уманьфермаш» про неспівмірність заявлених до стягнення витрат зі складністю справи, обсягом наданих послуг суд також оцінює критично, оскільки заявлена до стягнення сума становить лише 11 % від ціни позову. При цьому адвокатом було надано достатній обсяг правової допомоги у такій категорії спору.

Положеннями ч. 9 ст. 129 ГПК України врегульовано, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Господарський суд зазначає, що за загальним правилом розподілу судових витрат стягненню підлягають витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Проте слід враховувати, що позовні вимоги позивача у цій справі були задоволені судом частково у зв`язку із зменшенням суми заявлених до стягнення позивачем пені та штрафу на підставі ст. 551 ЦК України. Таким чином, ТОВ «Агроконтиненталь Україна» має право на повне відшкодування понесених витрат на правову допомогу.

Проте слід також враховувати, що позивачем заявлено до стягнення витрати на правову допомогу у розмірі 4 000,00 грн у зв`язку з поданням заяви про зменшення позовних вимог. Вказана заява була подана позивачем після ознайомлення з відзивом на позов, у якому відповідач заперечував проти заявленої до стягнення суми основного боргу. Викладене дозволяє господарському суду дійти висновку, що за правилами ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати на правову допомогу у розмірі 4 000,00 грн, понесені позивачем у зв`язку поданням заяви про зменшення витрат на правову допомогу, слід покласти на ТОВ «Агроконтиненталь Україна».

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ТОВ «Агроконтиненталь Україна» шляхом присудження до стягнення з ТОВ «Уманьфермаш» витрат на правову допомогу у розмірі 20 500,00 грн. В іншій частині заяви позивачу слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 86, 123, 126-129, 221, 236 238, 244 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтиненталь Україна» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьфермаш» (65104, Одеський р-н, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 58, кв.107; код ЄДРПОУ 42158400) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтиненталь Україна» (88006, м. Ужгород, вул. Волонтерів, буд. 10, приміщення 16; код ЄДРПОУ 44837846) витрати на правову допомогу у розмірі 20 500,00 грн (двадцять тисяч п`ятсот грн 00 коп.).

3. В іншій частині вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.

Повне додаткове рішення складено 05.11.2026.

Суддя С.П. Желєзна