Рішення № 141228127, 29.10.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 рокуСправа № 912/1602/26

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Поступайло К.Ю., прокурора Ледовської Т.В. за правилами загального позовного провадження справу № 912/1602/26

за позовом виконувача обов`язків керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Чижевського, 1а) в інтересах держави в особі Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська область, Олександрійський район, м. Олександрія, проспект Соборний, 59)

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" (84122, Донецька область, Краматорський район, м. Слов`янськ, вул. Незалежності, 11),

2. Комунального некомерційного підприємства "Олександрійська центральна районна лікарня" Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Анатолія Кохана, 12)

про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 170 885,11 грн,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява виконувача обов`язків керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Олександрійської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" та Комунального некомерційного підприємства "Олександрійська центральна районна лікарня" Олександрійської міської ради, в якій прокурор просить:

"1. Визнати недійсною Додаткову угоду №9 від 23.08.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №110/21 від 14.12.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Олександрійська центральна районна лікарня" Олександрійської міської ради (код ЄДРПОУ 01995077) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 40111046);

2. Визнати недійсною Додаткову угоду №12 від 21.09.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №110/21 від 14.12.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Олександрійська центральна районна лікарня" Олександрійської міської ради (код ЄДРПОУ 01995077) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 40111046);

3. Визнати недійсною Додаткову угоду №13 від 29.09.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №110/21 від 14.12.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Олександрійська центральна районна лікарня" Олександрійської міської ради (код ЄДРПОУ 01995077) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 40111046);

4. Визнати недійсною Додаткову угоду №15 від 25.10.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №110/21 від 14.12.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Олександрійська центральна районна лікарня" Олександрійської міської ради (код ЄДРПОУ 01995077) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 40111046);

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 40111046) на користь загального фонду місцевого бюджету міста Олександрії безпідставно набуті грошові кошти в сумі 170 885,11 гривень, перерахувавши на розрахунковий рахунок: р/р UA НОМЕР_1, отримувач - ГУК у Кіров.обл./тг м.Олексан/24060300; код отримувача - 37918230; банк отримувача - Казначейство України;

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 40111046) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910025) судовий збір, сплачений за подання до суду позовної заяви в сумі 9 984 грн., який перерахувати на р/р НОМЕР_2 в банку - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800;

7. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Олександрійська центральна районна лікарня" Олександрійської міської ради (код ЄДРПОУ 01995077) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910025) судовий збір, сплачений за подання до суду позовної заяви в сумі 6 656,00 грн., який перерахувати на р/р НОМЕР_2 в банку - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800;

8. Про розгляд справи повідомити Олександрійську окружну прокуратуру та Кіровоградську обласну прокуратуру."

На обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", статті 632 ЦК України під час укладення оспорюваних додаткових угод. Прокурор зазначає про ненадання відповідачем-1 належного обґрунтування та документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни у період дії договору. Прокурор указує на перевищення оспорюваними додатковими угодами дозволеного законодавцем відсотку підвищення ціни за одиницю товару, тобто більше ніж на 10 % порівняно з основним договором.

Ухвалою від 22.06.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/1602/26 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 21.07.2026.

09.07.2026 від відповідача - 1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги не визнає та вважає їх безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.

На обґрунтування відзиву відповідач - 1 зазначив, що умовами Договору сторони прямо передбачили умови збільшення ціни за одиницю товару, зміни регульованих тарифів, що є складовою ціни, і це не є порушенням законодавства. Відповідач - 1 також вказує, що експертні висновки торгово-промислової палати містять всю необхідну інформацію як згідно із Законом, так і Договором, а також документально підтверджують коливання ціни електричної енергії на ринку за укладеним Договором протягом календарних періодів дії Договору та із врахуванням попередніх даних.

15.07.2026 від прокурора надійшла відповідь на відзив, за змістом якої прокурор вказує, що експертні висновки ТПП, які містяться у матеріалах справи, не містять підтверджень того, як змінилась ціна за відповідні періоди, зокрема, з дати укладення Договору (застосування зміненої ціни) до дати застосування зміненої ціни за одиницю товару.

16.07.2026 від позивача надійшла заява, якою повідомлено про підтримання позовних вимог прокурора в повному обсязі, а також про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою від 21.07.2026 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 17.09.2026.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді судове засідання 17.09.2026 не відбулося.

Ухвалою від 25.09.2026 судове засідання у справі № 912/1602/26 призначено на 20.10.2026.

Ухвала від 25.09.2026 вручена учасникам справи, що підтверджується довідками про доставку електронного листа та поштовим повідомленням №R068175680660 (а.с. 219-223).

У судовому засіданні 20.10.2026 прокурор позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Інші учасники справи представників у судове засідання не направили, причин неявки не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи були належно повідомлені.

У заяві від 16.07.2026 позивач просив розгляд справи проводити без участі його представника.

За пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

На підставі зазначеного суд розглянув справу за відсутності представників позивача та відповідачів.

У судовому засіданні 20.10.2026 суд на підставі статті 219 ГПК України перейшов у стадію ухвалення судового рішення, відклав ухвалення і проголошення судового рішення до 29.10.2026.

29.10.2026 суд ухвалив рішення у справі, підписав його вступну та резолютивну частини.

Ухвалюючи рішення по суті спору між сторонами, суд виходив з повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень проти таких вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зокрема, розглянувши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення прокурора, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, суд установив такі обставини, які є предметом доказування.

14.12.2021 за результатами публічної закупівлі між КНП "Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради" (далі - Споживач) та ТОВ "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" (далі - Постачальник) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 110/21 (далі - Договір, а.с. 63-67).

Відповідно до пункту 2.1. Договору за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Найменування товару: електрична енергія (ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія). Кількість товару: 500000 кВт/год (пункти 2.3., 2.4. Договору).

Згідно з пунктом 5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає 1 962 400,00 грн, з урахуванням ПДВ.

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що умови цього договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.

Істотні умови Договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (а саме: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку. У разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

За умовами пункту 5.8. Договору у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення Постачальник має право письмово звернутись до Споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ, що підтверджує збільшення ціни за одиницю товару в тих межах, на які Постачальник пропонує змінити ціну товару. Документ, що підтверджує збільшення ціни товару, повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки (висновку), виданої торгово-промисловою палатою України, регіональною торгово-промисловою палатою, органами державної статистики, ДП "Держзовнішінформ", біржами та іншими уповноваженими органами та організаціями, або викопіювання з сайту ДП "Оператор ринку" за відповідний розрахунковий період, завірене печаткою підприємства Постачальника. Згідно із ч. 6 ст. 67 Закону України "Про ринок електричної енергії", з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 "Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії", Сторони також можуть використовувати інформацію з вебсайту ДП "Оператор ринку" для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку.

Водночас, перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни електричної енергії на ринку та перелік підтверджуючих документів не є вичерпним.

Відповідно до пункту 13.1. Договір набуває чинності з дати його підписання.

Згідно з пунктом 13.2. Договору Постачальник має повідомити про зміну умов Договору Споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати Договір. Постачальник зобов`язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Додатком № 1 до Договору є Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (з додатками), яка підписана Споживачем 14.12.2021 (а.с. 70 - 72).

Додатком № 2 до Договору є Комерційна пропозиція (а.с. 69), пунктом 1 якої Сторони погодили, що ціна (тариф) за 1 кіловат-годину складає 3,598 грн/кВт/год з ПДВ.

Термін дії Договору та умови пролонгації з 01.01.2022 по 31.12.2022 (пункт 9 Комерційної пропозиції).

Термін постачання з 01.01.2022 по 31.12.2022 (пункт 11 Комерційної пропозиції).

Матеріали справи містять лист від 11.01.2022, яким Постачальник звернувся до Споживача з пропозицією щодо внесення змін до Договору постачання електричної енергії у зв`язку зі зміною тарифу на послуги з передачі електричної енергії (а.с. 74).

07.02.2022 між Постачальником та Споживачем укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, в якій відповідачі, посилаючись на зміну регульованого тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК „Укренерго", збільшили ціну за 1 кВт/год електричної енергії збільшено до 3,630048 грн за 1 кВт/год, плановий обсяг зменшено до 540 598,91 кВт/год. (а.с. 76). Додаткова угода № 2 прокурором не оскаржується.

23.08.2022 між Постачальником та Споживачем укладено Додаткову угоду № 9 до Договору, в якій відповідачі, посилаючись на коливання ціни на електричну енергію на ринку енергоносіїв, збільшили ціну за 1 кВт/год електричної енергії з 01.08.2022 до 3,951252 грн за 1 кВт/год, плановий обсяг зменшили до 513 796,88 кВт/год (а.с. 83).

21.09.2022 між Постачальником та Споживачем укладено Додаткову угоду № 12 до Договору, в якій відповідачі, посилаючись на коливання ціни на електричну енергію на ринку енергоносіїв, збільшили ціну за 1 кВт/год електричної енергії з 01.09.2022 до 4,296 грн за 1 кВт/год, плановий обсяг зменшили до 491 413,642 кВт/год. (а.с. 86).

29.09.2022 між Постачальником та Споживачем укладено Додаткову угоду № 13 до Договору, в якій відповідачі, посилаючись на коливання ціни на електричну енергію на ринку енергоносіїв, збільшили ціну за 1 кВт/год електричної енергії з 20.09.2022 до 4,6800 грн за 1 кВт/год, плановий обсяг зменшили до 470 364,153 кВт/год. (а.с. 88).

25.10.2022 між Постачальником та Споживачем укладено Додаткову угоду № 15 до Договору, в якій відповідачі, посилаючись на коливання ціни на електричну енергію на ринку енергоносіїв, збільшили ціну за 1 кВт/год електричної енергії з 01.10.2022 до 5,0496 грн за 1 кВт/год, плановий обсяг зменшили до 456 527,36 кВт/год. (а.с. 91).

На виконання умов Договору за період серпня - грудня 2022 року Постачальник поставив Споживачу електричну енергію у розмірі 151 024 кВт/год на загальну суму 719 109,48 грн, що підтверджується актами прийому-передачі електричної енергії (акт прийому передачі-електричної енергії за серпень 2022 р. № 00000005698, акт прийому-передачі електричної енергії за вересень 2022 р. № 00000005870, акт прийому передачі електричної енергії за жовтень 2022 р. № 00000006368, акт прийому передачі електричної енергії за листопад 2022 р. № 00000006782, акт прийому передачі електричної енергії за грудень 2022 р. № 00000007180) (а.с. 122-124).

На виконання умов Договору за поставлену електричну енергію за період серпня - грудня 2022 року Споживач сплатив Постачальнику 719 109,48 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться у матеріалах справи (від 14.09.2022 № 180, від 14.11.2022 № 234, від 14.11.2022 № 229, від 09.12.2022 № 249, від 26.12.2022 № 284 та від 26.12.2022 № 285 (а.с. 128-131).

Суд додатково зазначає таке.

Додаткові угоди № 2, 9, 12, 13, 15 містять посилання на Договір від 14.12.2021 № 110/28. Суд вважає це опискою, яка не впливає на суть спірних правовідносин. Зокрема, як убачається з копії Договору, номер на ньому виконаний від руки не досить чітко, що може впливати на правильне його сприйняття. Також, як свідчать матеріали справи, копії вказаних Додаткових угод були надані відповідачем-2 на запит прокурора листом від 14.05.2025 № 857 (а.с. 62) і в цьому листі вони ідентифіковані як додатки саме до Договору № 110/21 від 14.12.2021. Цим самим листом прокурору також були надані акти прийому-передачі та платіжні документи за Договором від 14.12.2021 № 110/21.

У листі від 04.12.2025 № 1089 (а.с. 111) відповідач-2 указує, що Додаткові угоди № 2, 9, 12, 13, 15 укладені до Договору № 110/21 від 14.12.2021.

Суд також зазначає, що жоден учасник справи не заперечив правильність номеру Договору чи Додаткових угод до нього, не надав інших копій таких документів, ніж ті, що додав прокурор до позову. У відзиві на позовну заяву відповідач-1 послався на Договір № 110/21 від 14.12.2021, повідомив про укладання Додаткових угод № 2, 9, 12, 13, 15 до нього, навів аргументи щодо їх укладення.

Відповідна описка щодо номера Договору від 14.12.2021 зустрічається також в актах прийому-передачі, складених відповідачами, зокрема, вони містять посилання на Договір № 110/28. Про саме описку свідчить також той факт, що у платіжних документах, якими відповідач-2 сплачував за спожиту електроенергію відповідачу-1 та які містять посилання на акти прийому-передачі і суми сплати в яких дорівнюють сумам, зафіксованих в актах, містяться посилання на Договір № 110/21 від 14.12.2021.

Такий номер Договору, як 110/21 від 14.12.2021, зазначений у листі ГУДКСУ в Кіровоградській області від 14.05.2025 № 02-28-06/759 (а.с. 116), яким надана інформація про джерело фінансування закупівлі за договором та надані копії платіжних документів.

За такого в сукупності, суд вважає зазначення в частині документів посилань на Договір № 110/28 (а не на 110/21) від 14.12.2021 опискою, зумовленою особливостями рукописного виконання номера Договору на його першій сторінці.

З матеріалів справи убачається, що обставини передачі Товару за Договором та оплати вказаних сум визнаються сторонами та не заперечуються ними.

Ухвалюючи рішення по суті спору між сторонами, суд виходить з такого.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

На підставі частин 1, 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист таких інтересів, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави та нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.

Згідно з частинами 3-4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, передбачені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також указує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У рішенні № 3-рп/99 від 08.04.99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

"Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора із захисту суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 у справі № 320/10736/20 та від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18.

Фінансування закупівлі здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету, про що зазначено у листі відповідача-2 від 14.05.2025 № 837 (а.с. 62).

Відповідно до статті 142 Конституції України, частини 3 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з частинами 1-2 статті 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Частиною 5 статті 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Згідно з положеннями статті 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Згідно з статтею 26 Бюджетного кодексу України контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 зроблено висновок, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

За такого, у даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає Олександрійська міська рада, яка за захистом інтересів держави самостійно до суду не звернулася.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до частин 1-2 статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

При цьому, орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (стаття 18-1 Закону).

Згідно з частинами 1, 4, 8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Як убачається з Статуту КНП "Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради" (а.с. 33-41), власником підприємства є Олександрійська територіальна громада в особі Засновника - Олександрійської міської ради (пункт 4 розділу 1 Статуту), майно Підприємства є комунальною вартістю і закріплюється за ним на праві оперативного управління (пункт 1 розділу 5 Статуту), джерелами формування майна та коштів Підприємства є, серед іншого кошти державного та місцевих бюджетів, комунальне майно, передане Підприємству (пункт 3 розділу 5 Статуту).

Також, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (а.с. 162-163), засновником КНП "Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради" є Олександрійська міська рада.

За таких положень та обставин Олександрійська міська рада як представник інтересів відповідної територіальної громади а також як засновник КНП "Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради" уповноважена здійснювати функції держави у спірних правовідносинах як орган місцевого самоврядування з метою контролю за дотриманням цільового використання бюджетних коштів.

Олександрійська міська рада є представницьким органом місцевого самоврядування, який наділений правом представляти інтереси територіальної громади, приймати рішення від її імені рішення та здійснювати в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

16.04.2026 Олександрійська окружна прокуратура звернулася до позивача з листом №55-2436вих-26 (а.с. 132-134), в якому повідомила про обставини, з якими прокурор пов`язує порушення інтересів держави у спірних правовідносинах, та, в разі незвернення позивача з позовом, запропонувала самостійно вжити відповідні заходи у розумний строк з наданням копії пред`явленої позовної заяви або повідомити прокуратуру про відсутність намірів звернення до суду.

У відповідь на лист прокурора від 16.04.2026 позивач листом від 06.05.2026 № 14819/23/6 (а.с. 135) повідомив, що, з метою представництва прокурором інтересів держави в особі Олександрійської територіальної громади, прокурору належить звернутись безпосередньо до комісії з припинення юридичної особи публічного права - КНП "Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради", до компетенції якої віднесені відповідні повноваження.

Самостійно з позовом до суду позивач не звертався.

Листом від 05.06.2026 Олександрійська окружна прокуратура Кіровоградської області звернулась до ГУ ДКСУ у Кіровоградській області з запитом про зазначення реквізитів рахунку для зарахування доходів до бюджету м. Олександрія (а.с. 139-141).

Листом від 09.06.2026 ГУ ДКСУ у Кіровоградській області надало прокуратурі реквізити рахунку, на які має бути здійснено стягнення коштів (а.с. 142).

На виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Олександрійська окружна прокуратура Кіровоградської області направила Олександрійській міській раді повідомлення в порядку частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 15.06.2026 № 55-3291вих-26 (а.с. 143).

Наведені обставини свідчать про наявність передбачених статтею 131-1 Конституції України, статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для реалізації прокурором представницьких повноважень в інтересах держави у спірних правовідносинах шляхом звернення до суду із даним позовом.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд ураховує таке.

Відповідно до статей 11, 509, 526 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення зобов`язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до договору та закону.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Станом на час укладення Договору про постачання електричної енергії № 110/21 порядок закупівель за державні кошти регулювався Законом України "Про публічні закупівлі" № 922-VІІІ від 25.12.2015 у відповідній редакції та Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" у відповідній редакції.

За змістом Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції станом на дату укладання Договору про закупівлю (14.12.2021):

- договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини 1 статті 1);

- договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41);

- умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (частина 4 статті 41);

- істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, серед іншого, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (пункт 2 частини 5 статті 41);

- установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз (пункт 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення").

Постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 затверджені Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Пунктом 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 № 1178 визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, перелік яких наведено в даному пункті.

Зокрема, підпунктом 2 пункту 19 Особливостей в редакції станом на дату укладення Договору, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Постанова Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 не передбачає внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану (постанови Верховного Суду від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23).

Верховний Суд у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23 вказав, що постанова Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення, передбаченого даною нормою.

Законом України "Про публічні закупівлі" № 4888-ІХ від 27.05.2026 до пунктів 2 та 7 частини 5 статті Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VІІІ від 25.12.2015 були внесені зміни, а саме: за їх змістом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, серед іншого:

- збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару; обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії; обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін) (пункт 2 частини 5 статті 41);

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників міжнародних цінових агентств, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (пункт 7 частини 5 статті 41).

Отже, натепер, за пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VІІІ від 25.12.2015, надається можливість учасникам договірних відносин збільшувати ціну товару після укладення договору про закупівлю необмежену кількість разів, але таке збільшення можливе щоразу не більше ніж на 10%. Інакше кажучи, учасники можуть збільшувати ціну у разі коливання цін на ринку необмежену кількість разів, але кожного разу не більше ніж на 10 % від попередньої ціни.

Згідно з пунктом 7 розділу XIV „Прикінцеві та перехідні положення, положення пункту 2 частини 5 статті 41 Законом України "Про публічні закупівлі" № 922-VІІІ від 25.12.2015 в редакції Закону України "Про публічні закупівлі" № 4888-ІХ від 27.05.2026 застосовуються до правовідносин у сфері публічних закупівель, що виникли з дня набрання чинності Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VІІІ від 25.12.2015.

Правозастосування цього положення, яке має фактично ретроспективну дію, полягає в тому, що з дня набрання чинності Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VІІІ від 25.12.2015 пункт 2 частини 5 статті 41 необхідно застосовувати у редакції Закону України "Про публічні закупівлі" № 4888-ІХ від 27.05.2026, за яким установлене обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін).

З урахуванням ретроспективної дії правової норми (починаючи з дня набрання чинності Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VІІІ від 25.12.2015), станом на час укладення додаткових угод сторони могли збільшувати ціну у разі коливання цін на ринку необмежену кількість разів, але кожного разу не більше ніж на 10 % від попередньої ціни.

У пункті 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" у редакції станом на час укладення Додаткової угоди № 15, визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін (частина 1 статті 632 Цивільного кодексу України); зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (частина 2 статті 632 ЦК України).

Отже, Закон про публічні закупівлі та Особливості здійснення публічних закупівель дозволяли змінювати ціну за договором закупівлі за бюджетні кошти після його укладення у випадку, коли це передбачено договором або законом. У контексті спірних правовідносин вони дозволяли змінювати ціну закупівлі товару у окремому випадку - збільшення ціни до 10 відсотків (необмежену кількість разів) пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни на ринку.

Суд установив, що умовами пункту 5.5 Договору передбачено, що умови цього договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. Істотні умови Договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку. У разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

За такого, Постачальник та Споживач урегулювали у межах законодавчих положень можливість збільшення ціни електричної енергії за наявності умови збільшення ціни за одиницю товару пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми договору, проте вона обмежує збільшення ціни 10 % стосовно кожного з випадків збільшення.

На підставі зазначеного, фактично, умови Договору урегульовують підставу для зміни ціни електричної енергії - збільшення ціни за одиницю товару пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми договору.

Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21).

Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. Таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2025 у справі № 916/747/24).

Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб`єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб`єктів можна віднести Державну службу статистики України, на яку постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо).

Отже, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки Торгово-промислової плати України тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім, судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 926/3244/22).

Суд бере до уваги, що у постанові від 13.10.2026 у справі № 912/2710/25 Верховний Суд вважав правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що надані відповідачем довідки торгово-промислової палати не підтверджують належним чином коливання ціни саме у ті періоди, які мають значення для оцінки правомірності укладення кожної конкретної додаткової угоди, оскільки не містять інформації про зміну ціни саме за період між датою укладення договору та наступною зміною ціни, яка поширена сторонами на відносини на підставі додаткової угоди, а також між датою попередньої зміни ціни за попередньою додатковою угодою та наступною зміною ціни за наступною додатковою угодою.

Відхиляючи доводи постачальника (відповідача у справі), Верховний Суд у постанові від 03.02.2026 у справі № 916/13/24 узяв до уваги, що в наявному у справі висновку торгово-промислової палати відсутня інформація, яка підтверджує саме коливання ціни на ринку дати укладення договору до дати укладення додаткової угоди.

Суд також вважає за необхідне зауважити, що положення Договору не визначають формування ціни залежно від середньозважених цін на електричну енергію на ринку "на добу наперед" та порядку зміни такої ціни, оскільки у пункті 5.1. Договору та пункті 1 Комерційної пропозиції (додатку до договору) встановлюють конкретну ціну за одиницю товару без порядку її визначення у процесі його виконання.

У зв`язку з цим, до спірних правовідносин не застосовується порядок зміни ціни за наслідками зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед.

Суд також зазначає, що відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

У постанові від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України. Зокрема, за обставинами справи № 922/2321/22, як зазначено в постанові від 24.01.2024, за договором про закупівлю відповідач протягом періоду з 11 лютого по 13 квітня 2021 року щоденно постачав, а позивач приймав та споживав електричну енергію. 13 квітня 2021 року сторони підписали додаткову угоду № 2, якою змінили ціну електричної енергії, яка вже була продана позивачу 2 та спожита ним з 11 лютого 2021 року. За такого, Верховний Суд дійшов висновку, що товар, поставлений відповідачем до 13 квітня 2021 року, був не тільки прийнятий позивачем у власність, а й спожитий. У цьому контексті Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що додаткова угода не відповідає ЦК України.

У постанові від 21 листопада 2025 року у справі № 920/19/24 Велика Палата Верховного Суду звернулася до висновків постанови від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22 та нагадала, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Щодо вимоги прокурора про визнання додаткової угоди № 9 від 23.08.2022 недійсною суд зазначає про таке.

Суд установив, що Додатковою угодою № 2 від 07.02.2022 до Договору передбачено, що ціна за одиницю товару для споживача складає 3,630048 грн/кВт*год з ПДВ.

Надалі, оскаржуваною Додатковою угодою № 9 від 23.08.2022 ціну з 3,630048 грн/кВт/год з ПДВ збільшено до 3,951252 грн/кВт/год з ПДВ, тобто на 8,85% (3,951252*100/3,630048 - 100) порівняно з ціною, узгодженою у Додатковій угоді № 2 від 07.02.2022.

Тобто за наслідками укладення Додаткової угоди № 9 від 23.08.2022, ціна за одиницю товару для Споживача збільшилась на 8,85% порівняно з ціною, визначеною у Додатковій угоді № 2 від 07.02.2022.

З матеріалів справи убачається, що Додаткову угоду № 9 від 23.08.2024 до Договору, якою сторони підвищили вартість товару, укладено з посиланням на пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та коливання цін на ринку електричної енергії.

На підтвердження коливання ціни товару на ринку відповідач-1 надав до суду копію експертного висновку Черкаської регіональної торгово-промислової палати № О-231/01 від 28.07.2022 (а.с. 181), в якому зазначено коливання середньозваженої ціни електричної енергії за другу декаду липня (11.07-20.07) 2022 року відносно І декади лютого (01.02-10.02) 2022 року, ІІ декади лютого (11.02-20.02) 2022 року, ІІІ декади лютого (21.02-28.02) 2022 року, І декади березня (01.03-10.03) 2022 року, ІІ декади березня (11.03-20.03) 2022 року, ІІІ декади березня (21.03-31.03) 2022 року, в торговій зоні - ОЕС України, згідно з інформацією ДП "Оператор ринку", за результатами торгів на РДН.

Суд зазначає, що такий експертний висновок не є належним документальним підтвердженням коливання ціни електричної енергії на ринку для збільшення за одиницю товару за Договором з 01.08.2026, оскільки не містить дані щодо збільшення вартості електроенергії саме з 01.08.2022 (дати застосування нової ціни за Додатковою угодою № 9 від 23.08.2022).

Крім того, вказаною Додатковою угодою збільшена ціна за одиницю уже поставленого і спожитого товару у період з 01.08.2026 до 23.08.2022, проте, як зазначено вище, ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю і зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Ураховуючи викладене, суд визнає Додаткову угоду № 9 від 23.08.2022, укладену відповідачами до Договору № 110/21 від 14.12.2021, недійсною як таку, що суперечить пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі" та статті 632 ЦК України.

Щодо вимоги прокурора про визнання недійсними додаткових угод № 12 від 21.09.2022, № 13 від 29.09.2022, № 15 від 25.10.2022 до Договору недійсними суд зазначає про таке.

Суд установив, що внаслідок укладення Додаткової угоди № 12 від 21.09.2022 до Договору, сторонами ціну з 3,951252 грн/кВт/год з ПДВ збільшено до 4,296 грн/кВт/год з ПДВ, тобто на 8,73% порівняно з ціною, узгодженою у Додатковій угоді № 9 від 23.08.2022.

Внаслідок укладення Додаткової угоди № 13 від 29.09.2022 до Договору, сторонами ціну з 4,296 грн/кВт/год з ПДВ збільшено до 4,6800 грн/кВт/год з ПДВ, тобто на 8,94% порівняно з ціною, узгодженою у Додатковій угоді № 12 до Договору.

Внаслідок укладення Додаткової угоди № 15 від 25.10.2022 до Договору, сторонами ціну з 4,6800 грн/кВт/год з ПДВ збільшено до 5,0496 грн/кВт/год з ПДВ, тобто на 7,9% порівняно з ціною, узгодженою у Додатковій угоді № 13 до Договору.

Відповідно до частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

У зв`язку з цим, встановлена судом недійсність Додаткової угоди № 9 анулює її юридичні наслідки ex tunc (з моменту підписання). Це означає, що у юридичному вимірі ціни за одиницю товару, яку сторони визначили Додатковою угодою № 9, в правовому полі ніколи не існувало.

Оскільки вказана в Додатковій угоді ціна за одиницю товау (3,951252 грн/кВт/год) є неіснуючою, вона в силу закону не могла слугувати легітимною базою (відправною точкою) для розрахунку будь-яких подальших коливань ринкових цін чи визначення відсоткового співвідношення при укладенні наступних правочинів.

Суд зазначає, що імперативне обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків, передбачене Законом України "Про публічні закупівлі", спрямоване на захист бюджетних коштів та збереження балансу інтересів, визначеного за результатами відкритих та прозорих торгів.

За умови недійсності Додаткової угоди № 9, розрахунок відсотка підвищення вартості товару в кожній наступній додатковій угоді має здійснюватися не відірвано від загальної структури договору, а виключно шляхом кумулятивного порівняння нової запропонованої ціни з ціною за одиницю товару, чинною до внесення змін Додатковою угодою № 9, яка є недійсною з моменту укладення.

Якщо порівняти визначену в Додатковій угоді № 12 від 21.09.2022 ціну за одиницю товару (4,296 грн) з ціною, передбаченою Додатковою угодою № 2 від 07.02.2022 до Договору (3,630048 грн), відсоток підвищення ціни за одиницю товару становить 18,35% (4,296х100/3,630048-100).

Тобто укладення Додаткової угоди № 12, хоча формально й передбачало збільшення ціни порівняно з Додатковою угодою № 9 на крок, менший за 10 відсотків, фактично базувалося на незаконному підвищенні, зафіксованому в Додатковій угоді № 9.

Якщо порівняти визначену в Додатковій угоді № 13 від 29.09.2022 (4,6800 грн) ціну за одиницю товару з ціною, передбаченою Додатковою угодою № 2 від 07.02.2022 до Договору (3,630048 грн), відсоток підвищення ціни за одиницю товару становить 28,92% (4,6800х100%/3,630048-100).

Тобто укладення Додаткової угоди № 13, хоча формально й передбачало збільшення ціни порівняно з Додатковою угодою № 12 на крок, менший за 10 відсотків, фактично базувалося на незаконному підвищенні, зафіксованому в Додаткових угодах № 9, № 12.

Якщо порівняти визначену в Додатковій угоді № 15 від 25.10.2022 (5,0496 грн) ціну за одиницю товару з ціною, передбаченою Додатковою угодою № 2 від 07.02.2022 до Договору (3,630048 грн), відсоток підвищення ціни за одиницю товару становить 39,11% (5,0496х100/3,630048-100).

Тобто укладення Додаткової угоди № 15, хоча формально й передбачало збільшення ціни порівняно з Додатковою угодою № 13 на крок, менший за 10 відсотків, фактично базувалося на незаконному підвищенні, зафіксованому в Додаткових угодах № 9, № 12, № 13.

Ураховуючи викладене, оскільки суд дійшов висновку про недійсність Додаткової угоди № 9, вона вважається недійсною з моменту підписання, що, в свою чергу, нівелює правомірність бази розрахунку відсотка підвищення ціни за одиницю товару для Додаткових угод № 12, № 13 та № 15.

Зміст вищевказаних додаткових угод в частині істотної умови про ціну спирається на змінену ціну за Додатковою угодою № 9. У такому разі, недійсність першої ланки ланцюжка неминуче тягне за собою недійсність наступних правочинів щодо зміни ціни за одиницю товару, які були укладені з урахуванням Додаткової угоди № 9.

За таких обставин, презумпція правомірності Додаткових угод № 12, 13, 15 спростовується їхнім похідним характером від недійсного правочину - Додаткової угоди № 9.

Оскільки зміст Додаткових угод № 12, № 13, № 15 в частині їхніх істотних умов (ціни товару) суперечить вимогам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", вони підлягають визнанню недійсними на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Також cуд відхиляє доводи відповідача - 1, викладені у відзиві на позовну заяву щодо того, що експертні висновки документально підтверджували коливання ціни електроенергії на ринку за відповідні періоди, з огляду на таке.

На підтвердження коливання ціни товару на ринку за Додатковою угодою № 12 від 21.09.2022 відповідач-1 надав до суду копію експертного висновку Черкаської регіональної торгово-промислової палати № О-265/02 від 10.08.2022 (а.с. 181-зворотний бік), в якому зазначено коливання середньозваженої ціни електричної енергії за першу декаду серпня (01.08-10.08.) 2022 року відносно другої декади липня (11.07-20.07) 2022 року (тобто за період 11-20.07.2022 - 01-10.08.2022), в торговій зоні - ОЕС України, згідно з інформацією ДП "Оператор ринку", за результатами торгів на РДН.

Однак, експертний висновок не є належним документальним підтвердженням коливання ціни електричної енергії на ринку для збільшення за одиницю товару за Договором з 01.09.2022, оскільки не містить дані щодо збільшення вартості електроенергії саме з 01.09.2022 (дати застосування нової ціни за Додатковою угодою № 12 від 21.09.2022).

Відсутність у висновку дослідження коливання цін саме у період 01.08.2022 - 01.09.2022, необхідному для оцінки перед збільшенням ціни, вказує на те, що він не підтверджує коливання ціни у відповідному періоді.

На підтвердження коливання ціни товару на ринку за Додатковою угодою № 13 від 29.09.2022 відповідач-1 надав до суду копію експертного висновку Черкаської регіональної торгово-промислової палати № О-324 від 12.09.2022 (а.с. 182), в якому зазначено коливання середньозваженої ціни електричної енергії за першу декаду вересня (01.09.-10.09) 2022 року відносно першої декади серпня (01.08.-10.08) 2022 року (тобто за період 01-10.08.2022 - 01-10.09.2022), в торговій зоні - ОЕС України, згідно з інформацією ДП "Оператор ринку", за результатами торгів на РДН.

Однак, експертний висновок не є належним документальним підтвердженням коливання ціни електричної енергії на ринку для збільшення за одиницю товару за Договором з 20.09.2022. Зокрема, відсутність у висновку дослідження коливання цін саме у період 01.09.2022 - 20.09.2022, необхідному для оцінки перед збільшенням ціни, вказує на те, що він не підтверджує коливання ціни у відповідному періоді.

На підтвердження коливання ціни товару на ринку за Додатковою угодою № 15 від 25.10.2022 відповідач-1 надав до суду копію експертного висновку Черкаської регіональної торгово-промислової палати № О-358 від 22.09.2022 (а.с. 182-зворотний бік), в якому зазначено коливання середньозваженої ціни електричної енергії за ІІ декаду вересня (11-20) 2022 року відносно І декади (01-10) вересня 2022 року (тобто за період 01-10.09.2022 - 11-20.09.2022), в торговій зоні - ОЕС України, згідно з інформацією ДП "Оператор ринку", за результатами торгів на РДН.

Однак, експертний висновок не є належним документальним підтвердженням коливання ціни електричної енергії на ринку для збільшення за одиницю товару за Договором з 01.10.2022. Зокрема, відсутність у висновку дослідження коливання цін саме у період 20.09.2022 - 01.10.2022, необхідному для оцінки перед збільшенням ціни, вказує на те, що він не підтверджує коливання ціни у відповідному періоді.

Вищевказане суперечить правилам підпункту 2 пункту 19 Особливостей, що можливість зміни ціни у договорі допустима у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що оскаржені Додаткові угоди № 12, 13, 15 до Договору від 14.12.2021 № 110/21 укладені без документального підтвердження коливання ціни на ринку, на порушення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Також суд указує, що Додатковими угодами № 12, № 13, № 15 збільшена ціна за одиницю уже поставленого і спожитого товару:

- Додатковою угодою № 12 від 21.09.2022 - збільшена ціна за одиницю товару з 01.09.2022, тобто за вже поставлений і спожитий в період 01.09.2022-20.09.2022 товар;

- Додатковою угодою № 13 від 29.09.2022 - збільшена ціна за одиницю товару з 20.09.2022, тобто за вже поставлений і спожитий в період 20.09.2022-28.09.2022 товар;

- Додатковою угодою № 15 від 25.10.2022 - збільшена ціна за одиницю товару з 01.10.2022, тобто за вже поставлений і спожитий в період 01.10.2022 - 24.10.2022 товар;

Як зазначено вище, ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю і зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Ураховуючи викладене в сукупності, суд визнає Додаткові угоди № 12 від 21.09.2022, № 13 від 29.09.2022, № 15 від 25.10.2022, укладені відповідачами до Договору № 110/21 від 14.12.2021, недійсними як такі, що суперечать пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі" та статті 632 ЦК України.

Оскільки оскаржені додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, підстава для оплати електричної енергії за встановленими у них цінами відпала, а тому грошові кошти, на підставі норм статей 216, 1212 Цивільного кодексу України, підлягають поверненню відповідачем-2.

Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, за подібних обставин, дійшла висновку, що оскільки додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, то підстава для оплати електричної енергії за встановленою у них ціною відпала, а тому грошові кошти, на підставі норм статей 216, 1212 ЦК України, мають бути повернуті.

Недійсність вищезазначених Додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються Договором (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 2 від 07.02.2022), а, отже, розрахунок має здійснюватися сторонами відповідно до умов такої додаткової угоди, тобто в розмірі 3,630048 грн/кВт/год.

Відповідно до вказаних вище актів прийому-передачі електричної енергії за період серпень - грудень 2022 року Постачальник поставив Споживачу 151 024 кВт/год електричної енергії, вартість якого повністю сплачено Споживачем в сумі 719 109,48 грн.

Отже, з відповідача - 2 підлягають стягненню надмірно сплачені кошти у розмірі 170 885,11 грн (719 109,48 грн - (151 024 кВт/год х 3,630048 грн/кВт/год).

На підставі вищенаведеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора у цій справі підлягають задоволенню повністю.

Суд також зазначає, що, за приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд може спиратись на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, №303-А. пункт 29).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у цій справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується таким.

Згідно з частинами 1, 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частина 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, з урахуванням положень статті 4 Закону України "Про судовий збір", прокурор за подання позову у цій справі мав сплатити судовий збір у розмірі 13 312,00 грн, натомість позивач судовий збір сплатив у розмірі 16 640,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1361 від 09.06.2026 (а.с. 24), тобто в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Судовий збір у розмірі 3 328,00 грн, в силу вимог пункту частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", у зв`язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, може бути повернутий Кіровоградській обласній прокуратурі з Державного бюджету за її письмовим клопотанням.

За пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, за частиною 9 статті 129 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позовні вимоги про визнання недійсними додаткових угод звернуті до обох відповідачів, а позовна вимога про стягнення безпідставно набутих бюджетних коштів - до відповідача-1.

Проте, суд вважає, що спір виник насамперед з неправильних дій відповідача-1 як постачальника електричної енергії та ініціатора укладення оскаржених додаткових угод.

Суд ураховує, що за підпунктом 3 пункту 13.3 Договору, Постачальник має право розірвати цей Договір достроково, повідомивши Споживача про це за 20 днів до очікуваної дати розірвання, у випадку якщо Споживачем не узгоджена пропозиція Постачальника щодо збільшення ціни або зміни умов постачання електричної енергії.

На переконання суду, сформоване на підставі досліджених матеріалів справи, відповідач-2, Комунальне некомерційне підприємство "Олександрійська центральна районна лікарня" Олександрійської міської ради, як комунальне підприємство і споживач електричної енергії, отримавши пропозиції постачальника щодо укладення додаткових угод, було обмежене в свободі вибору щодо того, чи погоджуватись на збільшення ціни за одиницю товару, оскільки в протилежному разі (розірвання Договору, перехід на постачання електроенергії від постачальника "останньої надії"), це спричинило б додаткові витрати бюджетних коштів та, у разі виникнення пов`язаних з цим перерв в електропостачанні, поставило б під ризик виконання лікарнею її функцій як закладу охорони здоров`я, базового елементу системи соціального забезпечення населення та об`єкту критичної соціальної інфраструктури.

За такого суд вважає, що судові витрати прокуратури повинні бути відшкодовані за рахунок відповідача-1.

За такого з відповідача-1 на користь прокуратури належить стягнути 13 312,00 грн судового збору.

Інших судових витрат прокурор та сторони не заявляють.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсною Додаткову угоду № 9 від 23.08.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 110/28 від 14.12.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Олександрійська центральна районна лікарня" Олександрійської міської ради (код ЄДРПОУ 01995077) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 40111046).

Визнати недійсною Додаткову угоду № 12 від 21.09.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 110/28 від 14.12.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Олександрійська центральна районна лікарня" Олександрійської міської ради (код ЄДРПОУ 01995077) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 40111046).

Визнати недійсною Додаткову угоду № 13 від 29.09.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 110/28 від 14.12.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Олександрійська центральна районна лікарня" Олександрійської міської ради (код ЄДРПОУ 01995077) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 40111046).

Визнати недійсною Додаткову угоду № 15 від 25.10.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 110/28 від 14.12.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Олександрійська центральна районна лікарня" Олександрійської міської ради (код ЄДРПОУ 01995077) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 40111046).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" (вул. Незалежності, буд. 11, м. Слов`янськ, Краматорський район, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 40111046) на користь загального фонду місцевого бюджету міста Олександрія (розрахунковий рахунок НОМЕР_1, отримувач - ГУК у Кіров.обл./тг м.Олексан/24060300, код отримувача - 37918230; банк отримувача - Казначейство України) грошові кошти в сумі 170 885,11 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" (вул. Незалежності, буд. 11, м. Слов`янськ, Краматорський район, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 40111046) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (просп. Європейський, буд. 4, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок НОМЕР_3, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в сумі 13 312,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду.

Копії рішення надіслати до електронних кабінетів учасників справи.

Дата складення повного судового рішення - 05.11.2026.

Суддя Б.М. Кузьміна