Рішення № 141226372, 05.11.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/112/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2026 Справа № 908/2006/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу № 908/2006/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (69093, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНІТ УКРАЇНА» (69084, м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, буд. 17)

про стягнення грошової суми.

Процесуальні дії по справі.

20.08.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. №2303/08-07/26, документ сформований в системі Електронний суд 19.08.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНІТ УКРАЇНА» про стягнення суми 194647,22 грн, яка складається з: 190 626,32 грн основного боргу, 1084,24 грн 3% річних та 2936,66 грн інфляційних втрат.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 20.08.2026, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2006/26 та визначено до розгляду судді Федько О.А.

Ухвалою господарського суду від 24.08.2026 позовну заяву ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» (вх. №2303/08-07/26 від 20.08.2026) залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

04.09.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. №19122/08-08/26, документ сформований в системі Електронний суд 03.09.2026), до якої на виконання вимог ухвали суду надано розрахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат; розрахунок суми боргу за спожиту електричну енергію за період з 01.12.2025 по 25.05.2026, копії платіжних інструкцій №47 від 21.11.2025 та №49 від 02.12.2025.

Ухвалою суду від 09.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2006/26 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 6/112/26. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/2006/26. Запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня отримання ухвали надати суду відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Її копію відповідно до ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено позивачу ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» в електронному вигляді до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІКС.

Ухвала суду від 09.09.2026 про відкриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю зареєстрованого електронного кабінету у відповідача була направлена останньому на адресу його місцезнаходження відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (69084, м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, буд. 17). Ухвала 28.09.2026 була повернута підприємством поштового зв`язку до господарського суду без вручення адресату (відповідачу) з відміткою: «закінчення встановленого терміну зберігання».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд зазначає, що відповідач у даній справі є юридичною особою, на яку відповідно до положень статті 4, частини 1, пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо місцезнаходження юридичної особи та які відповідно до положень статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок» та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.02.2022 по справі № 916/939/15-г).

Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21).

Отже, судом вжиті передбачені процесуальним законом заходи для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі №908/2006/26, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у даній справі.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 09.10.2026 сплив тридцятиденний строк наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об`єктивного розгляду спору.

Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує повне рішення без його проголошення 05.11.2026.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилось.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В якості підстави для звернення з позовом позивач зазначив про наявність між сторонами господарських правовідносин, які врегульовані публічним Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який укладено шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу. Позивач доводить, що зобов`язання за вказаним правочином виконав та поставив / передав споживачу протягом періоду: грудень 2025 року квітень 2026 року електричну енергію у загальній кількості 175735 кВт*год на загальну суму 211526,04 грн. Відповідач частково виконав зобов`язання щодо оплати отриманої електричної енергії за вказаний період в сумі 20899,72 грн, у зв`язку з чим сума заборгованості склала 190626,32 грн. Внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у розмірі 1084,24 грн та інфляційні втрати у розмірі 2936,66 грн. Позов обґрунтовано ст. ст. 16, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 634, 714 ЦК України, ст. Закон України «Про ринок електричної енергії», Правила роздрібного ринку електричної енергією, затверджених постановою НКРЕКП України від 14.03.2018 року №312.

Позивач, посилаючись на ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України просить доручити органу (особі), що буде виконувати рішення, здійснювати нарахування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 190626,32 грн, починаючи з 26.05.2026 і до моменту остаточного виконання рішення суду.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом на подання відзиву на позов.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін суду не надходило.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ураховуючи ненадання відповідачем відзиву на позов, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (ТОВ «Запоріжжяелектропостачання») є постачальником електричної енергії на підставі ліцензії з постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП від 31.07.2018 № 807 та постачальником універсальної послуги на території Запорізької області відповідно до постанови НКРЕКП № 1268 від 26.10.2018 (загально доступна інформація розміщена на сайті НКРЕКП: https://www.nerc.gov.ua).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (Постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНІТ УКРАЇНА» (Споживач, відповідач у справі) укладений Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, якому присвоєно № 2711, шляхом підписання споживачем заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (далі Договір).

У заяві-приєднання від 25.03.2019 початком постачання електричної енергії зазначено 01.04.2019 р. Адреса об`єкта, ЕІС-код точки (точок) комерційного обліку м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 17; 62Z8998475093288.

Пунктами 2.1, 2.2 Договору визначено, що за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежу згідно з умовами цього договору. Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Згідно з п. 3.1 Договору початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднання, яка є додатком №1 до цього Договору.

За умовами п.п. 5.1, 5.2 Договору, Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до механізму визначенні ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього Договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника.

Відповідно до п. 5.3 Договору ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках на оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.

Згідно з п.п. 5.4, 5.5, 5.6 Договору розрахунковим періодом за ним є календарний місяць. Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання. Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту його отримання Споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем самостійно.

Додатком № 2 до Договору є Комерційна пропозиція «Планова Б» до договору про постачання електричної енергії споживачу ТОВ «Запоріжжяелектропостачання».

За умовами пункту 4 Додатку № 2 до Договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, який встановлюється з 1 числа розрахункового місяця до останнього числа розрахункового місяця. Оплата електричної енергії здійснюється Споживачем плановими платежами з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку. Планові платежі здійснюються в наступному порядку: 1-й платіж за 3 банківських дня до початку розрахункового періоду у розмірі 50% вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий період; 2-й платіж до 07 числа розрахункового періоду 35% від вартості очікуваного споживання електричної енергії на розрахунковий період; 3-й платіж до 17 числа розрахункового періоду 15% від вартості очікуваного споживання електричної енергії на розрахунковий період. Сума недоплати споживача підлягає безумовній оплаті Споживачем не пізніше 5 банківських днів з дня отримання рахунку.

Акт приймання-передавання товарної продукції оформлюється Постачальником та надається Споживачу засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, вказаної в заяві приєднання. За необхідності споживач самостійно отримує акт прийняття - передавання в центрі обслуговування споживачів. У випадку не повернення споживачем акта прийняття-передавання протягом десяти днів з дня його направлення, він вважається узгодженим та підписаним сторонами, якщо в цей же строк споживачем не буде надано обґрунтованих заперечень.

Пунктом 7 Додатку №2 до Договору встановлено, що рахунок на проведення остаточного розрахунку самостійно отримується Споживачем до 10 числа місяця (включно), наступного за розрахунковим. У разі не отримання представником Споживача рахунків для здійснення, передбачених умовами Договору платежів, відповідні рахунки направляються Споживачу поштовим зв`язком, кур`єром, або направляються Постачальником за допомогою інтернет-сервісу на електронну адресу Споживача, вказану у заяві-приєднання. У разі неотримання Споживачем рахунку у визначені цією комерційною пропозицією строки не з вини Постачальника, рахунок за фактично спожиту електричну енергію вважається отриманим споживачем 10 числа місяця, наступного за звітним. Оплата рахунка Постачальника за Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше ніж протягом 5 робочих днів від дати його отримання Споживачем.

Листами від 08.04.2026 №1401 та від 11.05.2026 №1844 АТ «Запоріжжяобленерго» повідомило позивача, що споживачем ТОВ «ГРАНІТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41667937) у розрахунковому періоді з 01.12.2025 по 28.02.2026 спожито електричну енергію у загальній кількості 12334 кВт*год (у грудні 2025 р. 2232 кВт*год, у січні 2026 р. - 5091 кВт*год, у лютому 2026 р. 5011 кВт*год), у розрахунковому періоді з 01.03.2026 по 30.04.2026 спожито електричну енергію у загальній кількості 5239 кВт*год (у березні 2026 р. 4486 кВт*год, у квітні 2026 р. - 753 кВт*год).

Позивачем були оформлені Акти приймання-передавання товарної продукції за договором про постачання електричної енергії споживачу №2711:

- від 31.12.2025 спожитої у грудні 2025 р. в кількості 2232 кВт*год на суму 21359,94 грн;

- від 31.01.2026 спожитої у січні 2026 р. в кількості 5091 кВт*год на суму 62374,20 грн;

- від 28.02.2026 спожитої у лютому 2026 р. в кількості 5011 кВт*год на суму 69220,90 грн;

- від 31.03.2026 спожитої у березні 2026 р. в кількості 4486 кВт*год на суму 51434,96 грн;

- від 30.04.2026 спожитої у квітні 2026 р. в кількості 753 кВт*год на суму 7136,04 грн.

На підставі таких актів позивачем складено рахунки на оплату № 44002711251219 від 09.01.2026 на суму 21359,94 грн, №44002711260119 від 09.02.2026 на суму 62374,20 грн, №44002711260219 від 09.03.2026 на суму 69220,90 грн, №44002711260319 від 09.04.2026 на суму 51434,96 грн, №44002711260419 від 12.05.2026 на суму 7136,04 грн.

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати спожитої електричної енергії виконав частково.

Згідно з платіжною інструкцією №51 від 23.01.2026 відповідач перерахував на користь позивача 82676,65 грн, з яких в рахунок погашення заборгованості за спожиту відповідачем електричну енергію в грудні 2025 року позивачем зарахована сума 20899,72 грн.

Відтак, сума заборгованості відповідача станом на дату звернення з позовом до суду за період грудень 2025 р. квітень 2026 р. складала 190626,32 грн.

Доказів оплати відповідачем заборгованості за спожиту електричну енергію у спірний період матеріали справи не містять.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати спожитої протягом періоду грудень 2025 р. квітень 2026 р. електричної енергії стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з ТОВ «ГРАНІТ УКРАЇНА» 194647,22 грн, з яких: 190 626,32 грн основний борг, 1084,24 грн 3% річних та 2936,66 грн інфляційні втрати.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором про постачання електричної енергії споживачу, який за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до частин 1-3 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з частиною першою статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання електричної енергії споживачам здійснюється на підставі договору постачання електричної енергії споживачу, що укладається між електропостачальником та споживачем.

Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному вебсайті (ч. 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (набрання чинності 19.04.2018) затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ).

Пунктом 2 вказаної Постанови визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом установлено, що між ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» та ТОВ «ГРАНІТ УКРАЇНА» був укладений Договір про постачання електричної енергії споживачу шляхом подання 25.03.2019 відповідачем заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем зобов`язань щодо поставки споживачу електричної енергії у період грудень 2025 р. квітень 2026 р. в кількості 17573кВт*год на загальну суму 211526,04 грн. Фактичний обсяг споживання відповідачем електричної енергії, який зазначено позивачем в Актах приймання-передавання товарної продукції, підтверджується інформацією Оператора системи розподілу АТ «Запоріжжяобленерго».

Ураховуючи умови комерційної пропозиції «Планова Б» Споживач самостійно отримує рахунки на оплату спожитої електричної енергії (п. 7 «Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін його оплати»). Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію споживач має здійснити не пізніше 5 банківських днів з дня отримання рахунку (п. 4 Комерційної пропозиції).

Суду надані докази часткової оплати споживачем вартості отриманої / спожитої електричної енергії у спірний період (за грудень 2025 року) в сумі 20899,72 грн.

З урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати за грудень 2025 року в сумі 20899,72 грн, заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію у період грудень 2025 р. квітень 2026 р. становить 190626,32 грн.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у встановлений строк.

У п. 5.6 договору сторонами погоджено, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, який не може бути меншим п`яти робочих днів з моменту його отримання Споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем самостійно.

За умовами пункту 7 Додатку № 2 до Договору «Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін його оплати» визначено, що оплата рахунка Постачальника за Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше ніж протягом 5 робочих днів від дати його отримання Споживачем.

Укладаючи договір, кожна зі сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач покладений на нього обов`язок щодо своєчасної та повної оплати спожитої електричної енергії за вказаний у позові період не виконав.

Аналіз наявних в матеріалах справи доказів свідчить про невиконання відповідачем зобов`язань щодо оплати отриманої / спожитої електричної енергії за період грудень 2025 р. квітень 2026 р. за договором про постачання електричної енергії споживачу, внаслідок чого за поставлену електричну енергію протягом вказаного періоду заборгованість відповідача складає 190626,32 грн.

Приписами ст. ст.76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач заявлені позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростував, доказів своєчасної та повної оплати отриманої / спожитої електричної енергії за спірний період грудень 2025 р. квітень 2026 р. за договором про постачання електричної енергії споживачу в розмірі 190626,32 грн суду не надав.

Ураховуючи встановлені обставини, приписи ст.ст. 74, 76, 77-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 190626,32 грн вартості отриманої/спожитої електричної енергії за грудень 2025 р. квітень 2026 р. за договором про постачання електричної енергії споживачу, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, тому позов в цій частині судом задовольняється.

За порушення відповідачем строків оплати спожитої електричної енергії позивач згідно з умовами Комерційної пропозиції «Планова Б» до Договору заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1084,24 грн за період прострочення з 17.01.2026 по 25.05.2026 та інфляційні втрати у розмірі 2936,66 грн за загальний період прострочення з лютого 2026 р. по квітень 2026 р.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.

Отже, зважаючи на юридичну природу правовідносин між сторонами, на них поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний, в т.ч., сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання такого зобов`язання.

Факт неналежного виконання відповідачем зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати отриманої/спожитої електричної енергії за договором підтверджується матеріалами справи та є доведеним.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача щодо наявності правових підстав для застосування положень ст. 625 ЦК України.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та трьох процентів річних, які виконано позивачем правильно, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 2936,66 грн за загальний період прострочення лютий 2026 р. - квітень 2026 р. та 3% річних у розмірі 1084,24 грн за період прострочення з 17.01.2026 по 25.05.2026.

Таким чином суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України передбачено, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Норма, встановлена ч. 10 ст. 238 ГПК України, спрямована убезпечити особу, на користь якої ухвалено рішення, від повторних звернень до суду з вимогами про стягнення нарахування після ухвалення рішення.

На підставі вказаної норми Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає про нарахування 3% річних на суму основного боргу 190626,32 грн органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення, згідно з ч. 10 ст. 238 ГПК України, починаючи з 26.05.2026 та до моменту погашення боргу відповідачем за формулою: сума боргу x 3 / 100 / 365 * кількість днів прострочення.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу за спожиту електричну енергію, 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, за визначеною вище формулою.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Також, суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету суми зайво сплаченого судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 грн (платіжна інструкція № 657 від 18.02.2026).

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п.п. 1-2 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Одночасно, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Беручи до уваги викладене, враховуючи подання позову до суду в електронній формі, судовий збір за подання позову із застосуванням коефіцієнту 0,8 становить 2662,40 грн (3328,00 грн х 0,8).

Отже, позивач сплатив суму судового збору у більшому розмірі, ніж передбачено законом. Сума зайво сплаченого судового збору складає 665,60 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, сума зайво сплаченого позивачем судового збору в розмірі 665,60 грн підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету України за ухвалою суду за наявності відповідного клопотання.

Керуючись ст.ст. 123, 129, , 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНІТ УКРАЇНА» (69084, м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, буд. 17, ідентифікаційний код юридичної особи 41667937) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, ідентифікаційний код юридичної особи 42093239) заборгованість у розмірі 190626,32 грн (сто дев`яносто тисяч шістсот двадцять шість гривень 32 коп.), три проценти річних у розмірі 1084,24 грн (одна тисяча вісімдесят чотири гривні 24 коп.), інфляційні втрати у розмірі 2936,66 грн (дві тисячі дев`ятсот тридцять шість гривень 66 коп.) та судовий збір у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.).

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України, доручити органам (особі), що буде виконувати рішення, здійснювати нарахування 3% річних на суму основного боргу в розмірі 190626,32 грн (сто дев`яносто тисяч шістсот двадцять шість гривень 32 коп.), починаючи з 26.05.2026 і до моменту остаточного виконання рішення суду.

Формула для розрахунку 3% річних: сума боргу x 3 / 100 / 365 * кількість днів прострочення.

Роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу за спожиту електричну енергію, 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, за визначеною вище формулою.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 05.11.2026.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.А. Федько