Ухвала суду № 141226142, 03.11.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

У Х В А Л А

03.11.2026р. Справа № 905/169/25

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

при секретарі судового засідання Дмитренко Е.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), від імені якого діє адвокат Сакун Віталій Анатолійович (ордер серії АН №2025601 від 12.09.2026)

з грошовими вимогами до боржника в розмірі 32149,98 грн. (вх.№ 5106/26 від 22.09.2026), -

у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 32281519)

розпорядник майна - арбітражний керуючий Гальченко Євген Анатолійович (свідоцтво №176 від 12.02.13), -

учасники справи не з`явилися, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Донецької області на стадії розпорядження майном знаходиться справа №905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Гальченка Євгена Анатолійовича.

На офіційній сторінці Верховного Суду веб-порталу Судова влада України опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ (№ 75623 від 26.03.2025).

З порушенням строку, визначеного частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Сакун Віталій Анатолійович, в системі "Електронний суд" подано заяву про грошові вимоги до боржника на суму 32149,98 грн, з додатками (вх.№5106/26 від 22.09.2026).

Ухвалою суду від 23.09.2026 суд залишив без руху вказану заяву, встановив заявнику п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення виявлених недоліків.

Після усунення заявником недоліків заяви, відповідно до ухвали суду від 28.09.2026 заяву з грошовими вимогами до боржника прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.10.2026, визнано явку представників сторін не обов`язковою, встановлено боржнику та розпоряднику майна боржника строк до 12.10.2026 для надання суду заяв по суті та документів, вирішено інші процедурні питання.

Ухвалою від 20.10.2026 суд повідомив учасників справи про відкладення розгляду заяви ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника на 03.11.2026, вирішив інші процедурні питання.

Про хід справи розпорядник майна, боржник, заявник та визнані кредитори/їх представники повідомлені шляхом доставки процесуальних рішень суду у їх зареєстровані електронні кабінети в системі "Електронний суд" та шляхом публікації на офіційному сайті Господарського суду Донецької області веб-порталу Судова влада України відповідного оголошення, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того всі процесуальні документи розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що у силу статей 2, 4 Закону "Про доступ до судових рішень" свідчить про наявність додаткової можливості у сторін ознайомитись із судовими рішеннями у даній справі.

В розумінні статей 6, 120, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України, учасники даної справи вважаються повідомленими про розгляд справи належним чином.

У встановлений строк боржник не подав суду відзив на заяву ОСОБА_1 про грошові вимоги, не повідомив суд про причини та/або намір вчинити відповідні дії.

Розпорядник майна-арбітражний керуючий Гальченко Є.А. не подав до суду повідомлення про результати розгляду заяви про грошові вимоги до боржника, про причини та/або намір вчинити відповідні дії також не повідомив.

У судовому засіданні 03.11.2026 заявник, боржник, визнані кредитори та розпорядник майна участь не приймали. Від ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Сакун В.В., та від боржника надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Під час здійснення судових процедур щодо боржника з метою зменшення строків провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) господарський суд керується принципом процесуальної економії (ч.4 ст. 6 КУзПБ).

Враховуючи, що явка уповноважених представників сторін обов`язковою не визнавалась, сторони повідомлені про хід розгляду справи у встановленому порядку та мали достатньо часу для реалізації всіх своїх прав у господарському процесі з розгляду кредиторських вимог до боржника та вчинення відповідних процесуальних дій, суд вважає за можливе розглянути заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника за наявними у справі матеріалами у відсутність представників сторін, що не з`явились.

Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, нормами статей 45, 46, 47 КУзПБ.

Суд виходить з наведених вище норм КУзПБ у сукупності з положеннями процесуального закону стосовно диспозитивності у господарському процесі, прав і обов`язків сторін у справі про банкрутство, доведення стороною відомостей, викладених в обґрунтування своїх вимог і заперечень, порядку надання доказів, та вважає за необхідне звернутися до усталених правових висновків Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, за якими:

- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18).

- завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови: від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

- під час розгляду кредиторських вимог до боржника у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).

Кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів (ч.6 ст.45 КУзПБ).

В обгрунтування вимог ОСОБА_1 посилається на невиконання боржником зобов`язань із виплати компенсації втрати частини заробітку у розмірі 32149,98 грн, що присуджена до стягнення на користь заявника рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 03.04.2024 у справі №235/678/24.

Як вбачається з наданих документів та відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень України офіційного веб-портала «Судова влада України», рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 03.04.2024 по справі №235/678/24 (провадження №2/235/514/24) позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Краснолиманське» про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 32149 гривень 98 копійок. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» в дохід держави судовий збір в розмірі 1073 гривні 60 копійок. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

У цьому рішенні суд встановив, що ОСОБА_1 у період з 28.02.2018 по 03.02.2020 перебував у трудових відносинах з відповідачем. Рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 20.11.2023 року по справі 235/1296/23 було стягнуто на користь позивача заробітну плату за період з листопада 2019 року по лютий 2020 року в сумі 59758 гривень 33 копійки (сума визначена вже з урахуванням проведених утримань податків з громадян, внесків й інших обов`язкових платежів); середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.09.2023 року по 20.11.2023 року (включно) в сумі 47406 гривень 66 копійок (сума визначена без урахування утримання прибуткового податку з громадян, внесків й інших обов`язкових платежів). Остаточний розрахунок був проведений 17.01.2024 року. Таким чином, позивач має право на стягнення з відповідача як роботодавця на свою користь як працівника компенсації втрати частини заробітку у зв`язку з порушенням строків її виплати. Позивачем наданий розрахунок, перевірений судом, який не оспорювався відповідачем. Загальна сума компенсації втрати частини заробітку, що стягнув суд з відповідача на користь позивача, становить 32149,98 гривень.

Господарський суд не надає оцінку вимогам про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки така не заявлена ОСОБА_1 до визнання в межах розгляду даної заяви.

Як встановлено судом з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень офіційного веб-портала Судова влада України, сторони не оскаржували вказане рішення суду в частині компенсації втрати частини заробітку. Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 03.04.2024 по справі №235/678/24 (провадження №2/235/514/24) набрало законної сили 25.06.2024. Доказів протилежного до матеріалів справи не надано.

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Верховний Суд у постанові від 15.10.2019 у справі № 908/1090/18 зазначив про те, що згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Таким чином, обставини, встановлені рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 03.04.2024 по справі №235/678/24 (провадження №2/235/514/24), що набрало законної сили, не підлягають доказуванню у справі, що розглядається.

Станом на дату судового засідання (20.10.2026) до матеріалів справи боржником не надано доказів повного чи часткового виконання рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 03.04.2024 по справі №235/678/24 (провадження №2/235/514/24) в частині компенсації втрати частини доходів.

Згідно з частиною 8 статті 12 КУзПБ під час виконання повноважень арбітражний керуючий має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, що міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

Розпорядник майна зобов`язаний між іншим розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог (ч. 3 ст. 44 КУзПБ).

Проте, розпорядником майна боржника не надано суду повідомлення про результати заявлених кредиторських вимог, не наведено будь-яких аргументів на спростування таких вимог заявника та не надано відповідних доказів на підтвердження відповідних аргументів.

Відтак, за висновком суду, наявні підстави для визнання ОСОБА_1 кредитором боржника ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства на заявлену суму 32149,98 грн.

Положеннями частини 6 статті 45 КУзПБ унормовано, що за результатами розгляду заяв з кредиторськими вимогами до боржника господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Грошові вимоги виникли до дня порушення провадження у цій справі, є конкурсними, але оскільки заява з кредиторськими вимогами подана до суду після спливу тридцятиденного строку з дня оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, такі вимоги не мають вирішального голосу на комітеті (зборах) кредиторів, мають дорадчий голос.

На підставі викладеного та керуючись ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) в розмірі 32149,98 грн компенсації втрати частини доходів.

Зобов`язати розпорядника майна - арбітражного керуючого Гальченка Є.А. включити до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) грошові вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) відповідно до черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої статтею 64 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство набирають законної сили з моменту їх прийняття та можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Ухвала підписана 05.11.2026.

Суддя Н.В. Величко