Єдиний державний реєстр судових рішень
Компаніївський районний суд Кіровоградської області
Справа № 391/632/26
Провадження № 2/391/550/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05.11.2026р.селище КомпаніївкаКомпаніївський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Ревякіної О.В., розглянувши в смт. Компаніївка в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 21.03.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено кредитний договір № 8878439, який підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
Між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 03032026 від 03.03.2026, у відповідності до умов якого, ТОВ «Юніт Капітал» зобов`язується передати (відступити) ТОВ «Авентус Україна» суму фінансування, а ТОВ «Авентус Україна» зобов`язується відступити ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги за кредитними договорами, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Відповідно до реєстру боржників від 03.03.2026 до Договору факторингу № 03032026 від 03.03.2026, ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 62945,44 грн, з яких: -22475,20 грн заборгованість по тілу кредиту; -26970,24 грн сума заборгованості за відсотками; - 13500 грн заборгованість за штрафними санкціями.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим Договором. Однак, відповідач не виконала свого обов`язку для погашення існуючої заборгованості за кредитним договором, тому позивач просить стягнути суму заборгованості та судові витрати по справі.
Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 07.08.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін, задоволено клопотання позивача про витребування доказів, які надійшли до суду 06.10.2026.
Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про відкриття провадження відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відзиву на позовну заяву та відповідних доказів.
Сторонам направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі. Клопотань про розгляд справи з викликом сторін та відзиву на позов до суду не надійшло.
У відповідності до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 21.03.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 8878439 про надання споживчого кредиту (надалі Договір), який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора С1676, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 20000 грн, строком на 360 днів, стандартна процентна ставка 1,0%, загальні витрати за весь строк користування кредитом 72000 грн.
Пунктом 1.2 Договору товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п. 1.6).
Згідно пункту 2.1. Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Додатковою угодою до Договору № 8878439 про надання споживчого кредиту від 21.03.2025 року сторони домовились збільшити суму кредиту на 7000 грн, в зв`язку з чим погодили внести наступні зміни до Договору: 1.1 Викласти п.1.3 Договору в новій редакції: «1.3. Сума кредиту(загальний розмір) складає: 27000,00 гривень. Тип кредиту кредит.»
Факт перерахування відповідачу 21.03.2025 року кредитних коштів у розмірі 20000 грн та 7000 грн на карту № НОМЕР_1 підтверджується повідомленням ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 04.03.2026 року про виконання платіжної операції та випискою АТ «ОТП Банк» від 21.09.2026 по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 21.03.2025 по 26.03.2025.
03.03.2026 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 03032026, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 03.03.2026 до договору факторингу №03032026, ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 62945,44 грн, з яких: -22475,20 грн заборгованість по тілу кредиту;-26970,24 грн заборгованість за відсотками; - 13500 грн заборгованість за штрафними санкціями, що також відображено в розрахунку заборгованості ТОВ «Авентус Україна» станом на 20.03.2026.
Згідно розрахунку заборгованості відповідач здійснювала виплати за договором в загальному розмірі 33080,76 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання. Згідно ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Згідно правил ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ч.1 ст.611 ЦК України .
Частиною 1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства, однак ОСОБА_1 порушила взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної сплати кредиту, а тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором та нараховані відсотки, в загальній в сумі 49445,44 грн.
Вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову позивачем не заявлялися.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2662,40 грн.
Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату професійної правової допомоги в розмірі 7000 гривень, слід зазначити наступне.
Згідно статей 133, 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
Виходячи з конкретних обставин справи, її складності, критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, необхідних процесуальних дій сторони, віднесення справи до категорії малозначних, враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та значення справи для сторін, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, з огляду на розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, те, що матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час, сталу судову практику у спорах такого характеру, а також враховуючи відсутність доказів на підтвердження факту понесених витрат на правничу допомогу (доказів оплати) позивачем за договором про надання правової допомоги, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за договором № 8878439 від 21.03.2025 у розмірі 49445,44 грн, судовий збір в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34 офіс 333.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя О.В. РЕВЯКІНА
Судове рішення № 141225854, Компаніївський районний суд Кіровоградської області було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 391/632/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: