Рішення № 141225576, 05.11.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2026м. ДніпроСправа № 904/4813/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., розглянувши спір

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у сумі 3 220 грн 21 коп.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" 3% річних в сумі 769,11 грн., інфляційних втрат в сумі 2451,10грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №45-00191023/2020-0001 від 01.07.2020.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/5238/25 від 19.12.2025 стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування вагонами в сумі 22 279 грн 08 коп.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2026 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2025 у справі №904/5238/25 залишено без змін.

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі частини другої статті 625 ЦК України нараховані 3 % річних у розмірі 769 грн 11 коп. та інфляційні збитки у розмірі 2 451 грн 10 коп.

Ухвалою господарського суду від 17.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.

03.09.2026 від відповідача до суду через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує проти задоволення позову та зазначає, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, стягнення з відповідача, як з вантажоодержувача, інфляційних втрат та 3% річних у зв`язку з неналежним виконанням договору перевезення (несвоєчасною сплатою плати за користування вагонами) суперечить вимогам законодавства, а саме приписам ч. 2 ст. 908, ст. 920 ЦК України, ст. 105 Статуту залізниць України.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з оплати за користування вагонами.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2025 стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування вагонами в сумі 22 279 грн 08 коп. та судовий збір в розмірі 3 028 грн 00 коп.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2026 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2025 у справі №904/5238/25 залишено без змін.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2025 у справі 904/5238/25, встановлено таке.

14 грудня 2017 року між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі залізниця) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" укладено договір № ПР/М-17-2/14-744/НЮдч про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Терни і Рядова Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця".

Повідомленням № 45-00191023/2020-0001 від 01.07.2020 Акціонерне товариство "Укрзалізниця" (далі перевізник) засвідчило прийняття від Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі замовник) заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору від 25.02.2020 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

Згідно з абзацом 1 пункту 1.1 Договору про надання послуг предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагона для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.

Вагони, що прибули на станції призначення на адресу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", своєчасно ним не забирались на під`їзну колію, про що станціями Рядова і Терни Придніпровської залізниці складено акти загальної форми ГУ-23 № 1590 від 17.09.2024, №№ 1596, 1597, 1598, 1599 від 18.09.2024, №№ 1627, 1631 від 21.09.2024, №№121/13, 122/22, 126/15, 127/29, 128/68 від 07.01.2025, №№ 80, 84, 146/123, 147/119 від 08.01.2025, №№89, 101, 102, 107, 152/113, 153/111, 154/100, 155/120 від 09.01.2025, №№115, 123 від 10.01.2025, №№ 139, 140, 145, 146 від 11.01.2025, № 156, 157 від 12.01.2025, № 187 від 13.01.2025, №№ 194, 195 від 14.01.2025, №№ 205, 207, 208 від 15.01.2025, № 213 від 16.01.2025, №260 від 18.01.2025, №№ 987/983, 988/986, 991/985 від 20.02.2025, №№ 997/990, 998/995, 1000/996, 1006/999, 1007/1001 від 21.02.2025.

За весь час затримки вагонів з вини Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" нарахована плата за користування вагонами в сумі 22 279,08 грн (із ПДВ) за відомостями форми ГУ-46 №№ 20029096, 20029098, 20029099, 20029100, 20029101, 20029102, 20029103, 20029104, 20029105, 20029106, 20029107, 21029108, 21029109, 21029111, 21029112, 21029115, 22029123, 22029125, 24029130, 24029131, 24029132 та накопичувальною карткою форми ФДУ-92 №14029006 від 14.02.2025.

За приписами частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постановах Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №922/643/19, від 16.12.2020 у справі №914/554/19, від 30.08.2022 у справі №904/1427/21, від 13.12.2022 у справі №910/10564/20 викладено такі загальні висновки щодо застосування частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі.

У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку.

Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

З огляду на положення частини четвертої ст. 75 ГПК України рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2025 у справі №904/5238/25 носить преюдиційний характер для даної справи, відповідно факти встановлені у судовому рішенні у справі №904/4813/26 не підлягають доказуванню в даній справі.

На виконання рішення господарського суду від 19.12.2025 Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" перерахувало на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у розмірі 22 279,08 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4500022132 від 21.04.2026.

Позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань в частині своєчасної оплати плати за користування вагонами.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 908 ЦК України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно частини п`ятої ст. 307 ГК України (що діяв на час виникнення спірних відносин), умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, які відповідають положенням частин першої, сьомої статті 194 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Укладеним сторонами договором про надання послуг з організації перевезення № №45-00191023/2020-0001 від 01.07.2020 передбачений обов`язок замовника сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому зобов`язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника (п. 2.1.4 договору).

Замовник зобов`язаний підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу замовника підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги (п. 2.1.7 договору).

Відповідно до пункту 1.4 договору надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / збирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.

Відповідно до пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.

У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями.

Згідно з пунктом 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).

Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Беручи до уваги факти, встановлені у справі №904/5238/25, рішення, яке набрало законної сили, відповідач підписав вищевказані відомості плати за користування вагонами ф. ГУ-46.

Вказане унеможливило списання залізницею плати за користування вагонами за відомістю плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу за накопичувальною карткою.

При цьому, з огляду на умови пункту 2.1.7 договору обов`язок підписати означені накопичувальні картки та відомості плати у відповідача виник після двох робочих днів від дня надання послуг, що підтверджується одним із документів передбачених п. 1.4 договору.

Оплата послуг перевізника здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати на підставі підписаних без заперечень накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами. Тобто, отримання залізницею коштів поставлене в залежність від виконання відповідачем певних дій, зокрема, підписання накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами без заперечень. При цьому, в силу пункту 1.4 договору надання послуг може підтверджуватись, зокрема, накопичувальною карткою та відомістю плати за користування вагонами, які з боку відповідача повинні підписуватись не пізніше двох робочих днів від дня їх складення.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок внести плату за користування вагонами з моменту надання таких послуг та фіксації їх надання у відповідних документах (відомостях плати та накопичувальних картках тощо).

Разом з тим, ненадання відповідачем згоди на списання його коштів унеможливило отримання залізницею належних їй платежів у строк, визначений договором, а саме не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг (складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами).

Відповідно, прострочення платежів починається після двох робочих днів від дня складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами.

З огляду на законодавчо встановлений порядок оплати спірних у даній справі послуг (автоматичне списання з рахунку відповідача), оплата за надані залізницею послуги здійснюється негайно в день підписання (оформлення) накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами, відомості плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу. Отже, відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню з дня, наступного за днем оформлення накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами, відомості плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу (аналогічна правова позиція викладена у постановах Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2025 у справі №904/1367/25, від 04.11.2025 у справі № 904/3735/25, від 30.03.2026 у справі №904/5487/25, від 02.04.2026 у справі №904/5794/25, від 06.04.2026 у справі №904/5793/25).

За порушення строків внесення плати за користування вагонами позивач нарахував (по кожній відомості плати за користування вагонами окремо) та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 769,11 грн за загальний період з 19.02.2025 по 20.04.2026 та інфляційні збитки у розмірі 2451,10 грн. за період з лютого 2025 по квітень 2026.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Приписами пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Припис частини другої ст. 625 ЦК України застосовується судом за наявності порушення боржником будь-якого грошового зобов`язання. Грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати

Отже, обов`язок зі сплати 3% річних та інфляційних втрат виникає безпосередньо з Цивільного кодексу України.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних судом та втрат від інфляції встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).

Таким чином, заявлені позивачем вимоги про стягнення 3% та інфляційних втрат, які обґрунтовані нормою ст. 625 ЦК України, що підлягає застосуванню у разі порушення грошового зобов`язання, підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами першою, третьою статті 74, частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 2 662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область; м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00191023) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237) 769 грн. 11 коп. - 3% річних, 2 451 грн. 10 коп. - втрат від інфляції та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662грн 40 коп.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 05.11.2026

Суддя І.А. Рудь