Ухвала суду № 141225535, 29.10.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

29 жовтня 2026 рокуСправа № 903/887/26Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Прилісненської сільської ради, с. Прилісне, Камінь-Каширський район,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Беррі", с.Прилісне, Камінь-Каширський район

про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки,

за участю представників:

від позивача: Макарчук М. С. діє в порядку самопредставництва,

від відповідача: Ішмурат В. В. керівник (діє в порядку самопредставництва), Грушецький І. Л. адвокат (ордер серія АС №1206753 від 06.10.2026), ,

від третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Красносільський М. І. адвокат (ордер серія АІ № 2342708 від 28.10.2026),

в судовому засіданні взяла участь Костюк Н. В. - прокурор відділу Волинської обласної прокуратури (службове посвідчення № 071760 від 01.03.2023),

в с т а н о в и в:

17.09.2026 сформовано в системі Електронний суд, а 18.09.2026 зареєстровано в Господарському суді Волинської області позовну заяву керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Прилісненської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Беррі", у якій прокурор просить:

- розірвати договір оренди землі від 08.04.2021, укладений між Прилісненською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біо Беррі», зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.04.2021, номер запису 41594832, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 0723685500:02:002:0347, площею 68,2034 га;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Біо Беррі» повернути Прилісненській сільській раді на підставі акту приймання-передачі земельну ділянку з кадастровим номером 0723685500:02:002:0347 площею 68,2034 га.

На обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 0723685500:02:002:0347, площею 68,2034 га, за складом угідь віднесена до пасовищ, однак фактично використовується відповідачем як рілля шляхом її розорювання та вирощування сільськогосподарських культур, що суперечить вимогам земельного законодавства та умовам договору оренди землі від 08.04.2021.

Ухвалою суду від 23.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21.10.2026; запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати прокурору та позивачу, докази чого подати суду; запропоновано прокурору та позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу.

Ухвала суду від 23.09.2026 надіслана учасникам справи до їх електронних кабінетів та була доставлена 23.09.2026.

08.10.2026 сформовано в системі Електронний суд, а 09.10.2026 зареєстровано в Господарському суді Волинської області відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що 01.04.2025 ТзОВ «Біо Беррі» на підставі рішення Прилісненської сільської ради від 31.03.2025 №53/55, яким погоджено передачу спірної земельної ділянки у суборенду, уклав договір суборенди із ТзОВ «Агро Тех Чейн», тому з 01.04.2025 ділянка перебуває у володінні та користуванні суборендаря. Щодо використання земельної ділянки не за цільовим призначення, то відповідач звертає увагу суду на те, що земельна ділянка дійсно була розорена та засіяна кукурудзою, однак такі дії суборендар вчинив самовільно, а товариство таких дій суборендаря не погоджувало і письмової згоди на них не надавало. Також відповідач стверджує, що підставою для розірвання договору може бути лише невиконання обов`язків самим відповідачем як стороною договору, однак таких порушень відповідач не допускав. Щодо цільового призначення та складу угідь ділянки відповідач зазначає, що за договором ділянку передано товариству «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» (пп.1, 5.1), категорія земель «землі сільськогосподарського призначення» (п.2.3), код використання згідно з класифікатором видів цільового призначення земель «А.01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» (пп.2.4, 5.2). Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ділянку передано і за актом приймання передачі; ті самі категорію і вид цільового призначення зазначено і в Державному земельному кадастрі та в поземельній книзі. Рішенням від 31.03.2025 №53/55 Рада погодила передачу ділянки в суборенду також «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва». Відповідач звертає увагу суду, що вирощування сільськогосподарської культури з метою товарного виробництва є використанням ділянки саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тобто за її цільовим призначенням, а категорія земель (землі сільськогосподарського призначення) і вид цільового призначення (01.01) залишаються незмінними з моменту передачі ділянки в оренду. Крім цього, відповідач посилається на те, що договір не містить заборони розорювання ділянки чи зміни складу угідь.

16.10.2026 сформовано в системі Електронний суд, а 19.10.2026 зареєстровано в суді пояснення ТзОВ «Агро Тех Чейн», який на підставі договору суборенди землі від 01.04.2025 є суборендарем, в яких товариство просить: оцінити відомості супутникового моніторингу, на які посилається прокурор, з урахуванням того, що зазначений у позові період 2021-2026 років охоплює час до укладення договору суборенди 01.04.2025; не ототожнювати сам факт обробітку земельної ділянки протягом 2021-2026 років або наявність посівів у 2026 році з доведеністю того, що саме ТзОВ «Агро Тех Чейн» здійснило первісне розорювання чи відповідає за весь попередній період обробітку; врахувати, що акт приймання-передачі не фіксує фактичний стан ґрунтового покриву та наявність або відсутність розорювання на момент передачі земельної ділянки в суборенду, при цьому надати оцінку доводам ТзОВ «Агро Тех Чейн» про те, що на момент прийняття земельна ділянка вже була розораною, у сукупності з іншими доказами у справі; надати окрему правову оцінку застосовності винятку, передбаченого ч.3 ст.37 Закону України «Про охорону земель», з огляду на дату виникнення та державної реєстрації основного права оренди у 2021 році, а також на дату оформлення права суборенди у 2025 році; з`ясувати та оцінити наявність або відсутність документації із землеустрою, на підставі якої міг змінюватися склад угідь земельної ділянки, а також відомостей про внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру, не ототожнювати фактичний обробіток із належним оформленням зміни складу угідь; надати правову оцінку тому, що право оренди ТзОВ «Біо Беррі» виникло та було зареєстроване 16.04.2021, до набрання чинності ч.3 ст.37 Закону України «Про охорону земель», а право суборенди ТзОВ «Агро Тех Чейн» оформлено у 2025 році; з`ясувати правове значення цих обставин для застосування передбаченого зазначеною нормою винятку, а також оцінити, чи було до передачі земельної ділянки в суборенду належним чином урегульовано питання її складу угідь та чи повідомлено суборендаря про відповідний кадастровий статус ділянки; при вирішенні спору розмежувати підстави позову до ТзОВ «Біо Беррі» як орендаря за основним договором, обставини попереднього використання земельної ділянки та дії, які належним чином підтверджені щодо ТзОВ «Агро Тех Чейн» після набуття ним права суборенди; врахувати, що ТзОВ «Агро Тех Чейн» не є стороною договору оренди землі від 08.04.2021 та не є особою, до якої заявлено позовні вимоги, а отже, не може нести відповідальність за порушення, допущені ТзОВ «Біо Беррі» як орендарем за основним договором.

21.10.2026 позивач та відповідач через систему «Електронний суд» подали спільну заяву про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.

В судовому засіданні 21.10.2026 було оголошено перерву до 29.10.2026.

27.10.2026 прокурор через систему «Електронний суд» подав заяву щодо укладеної між сторонами мирової угоди, у якій зазначив, що виконання умов мирової угоди у справі № 903/887/26 спрямоване на врегулювання спору на засадах взаємних поступок, з урахуванням забезпечення якнайкращих інтересів держави з огляду на пріоритет інтересів територіальної громади без необхідності припинення орендних правовідносин.

У заяві прокурор, керуючись статтями 55, 192, 193, пунктом 7 частини першої статті 231 ГПК України, зазначив, що ним не встановлено обставин невідповідності вимогам законодавства мирової угоди від 21.10.2026, укладеної між Прилісненською сільською радою та ТОВ «Біо Беррі» у справі № 903/887/26, у редакції, поданій сторонами до суду, а відтак і передумов для неможливості її затвердження та закриття провадження у справі.

28.10.2026 ТзОВ «Агро Тех Чейн» через систему «Електронний суд» подало заперечення на заяву про затвердження мирової угоди, у яких просить відмовити у задоволенні заяви Прилісненської сільської ради та ТзОВ «Біо Беррі» про затвердження мирової угоди від 20.10.2026 у справі № 903/887/26 та продовжити розгляд справи № 903/887/26, посилаючись на те, що мирова угода порушує права ТзОВ «Агро Тех Чейн», яке не є її стороною.

29.10.2026 позивач через систему «Електронний суд» подав заяву, в якій просить затвердити мирову угоду та закрити провадження у справі, додатково звертає увагу на те, що не підтримує заявлені прокурором позовні вимоги в частині розірвання договору оренди та вважає можливим врегулювання спірних правовідносин на умовах, визначених у мировій угоді.

29.10.2026 прокурор через систему «Електронний суд» подав клопотання про залучення до участі у справі третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТзОВ «Агро Тех Чейн», посилаючись на те, що вирішення спору про розірвання договору оренди землі від 08.04.2021 та повернення земельної ділянки безпосередньо впливає на його права та обов`язки як суборендаря цієї земельної ділянки, зокрема щодо подальшого користування нею та виконання зобов`язань за договором суборенди.

В судовому засіданні 29.10.2026 прокурор підтримала клопотання про залучення до участі у справі третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТзОВ «Агро Тех Чейн»; представник позивача зазначив, що при вирішенні цього клопотання покладається на розсуд суду; представник відповідача (керівник) заперечив щодо залучення ТзОВ «Агро Тех Чейн» третьою особою.

Клопотання прокурора про залучення ТзОВ «Агро Тех Чейн» до участі у розгляді справи третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

З огляду на обставини, викладені прокурором на обґрунтування клопотання, слід задовольнити клопотання та на підставі ст. 50 Господарського процесуального кодексу України залучити ТзОВ «Агро Тех Чейн» до участі у розгляді справи третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, оскільки спірна земельна ділянка на підставі договору суборенди землі від 01.04.2025 перебуває в суборенді ТзОВ «Агро Тех Чейн», а тому вирішення спору про розірвання договору оренди землі від 08.04.2021 та повернення земельної ділянки безпосередньо впливає на його права та обов`язки як суборендаря цієї земельної ділянки, зокрема щодо подальшого користування нею та виконання зобов`язань за договором суборенди.

Звертаючись з позовною заявою до суду, прокурор надіслав ТзОВ «Агро Тех Чейн» копію позовної заяви з додатками, а тому відсутні правові підстави для покладення такого обов`язку на прокурора повторно.

Щодо спільної заяви сторін від 21.10.2026 про затвердження мирової угоди .

За змістом ч.7 ст.46 Господарського процесуального кодексу України сторони можуть примиритися шляхом укладення мирової угоди на будь-якій стадії судового процесу.

Статтею 192 ГПК України унормовано, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Отже, одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов`язків сторін щодо предмета позову. Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов`язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов`язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

У зв`язку з цим укладення мирової угоди, як способу реалізації процесуальних прав, закріплених у вказаних вище процесуальних нормах, є правом сторони, яке згідно із процесуальним законом, неможливо реалізувати, якщо такі дії суперечать законодавству або це призводить до порушення чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Звертаючись до суду із заявою про затвердження мирової угоди, сторони повинні усвідомлювати процесуальні наслідки затвердження угоди та можливість виникнення у зв`язку з цим нових зобов`язань, які мають бути виконані належним чином.

У постанові від 09.08.2023 у справі № 914/1789/19 Верховний Суд зазначив, що мирова угода у позовному провадженні це письмова домовленість між сторонами спору про його вирішення, яка укладається в добровільному порядку з метою припинити спір на погоджених сторонами умовах. Тобто, відмовившись від судового вирішення правового конфлікту, сторони врегульовують наявні між ними розбіжності самостійно, без державного примусу, на погоджених умовах.

Для встановлення правомірності закриття провадження у справі у зв`язку із затвердженням мирової угоди належить перевірити дотримання судом вимог частини 5 статті 192 Господарського процесуального кодексу України, зокрема дослідити умови мирової угоди на предмет того, чи відповідають вони закону, чи не порушують права або охоронювані законом інтереси інших осіб, чи не є невиконуваними, а також чи відповідають дії представників сторін інтересам осіб, яких вони представляють.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування статей 192, 231 Господарського процесуального кодексу України викладено у постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 911/918/15 та від 24.01.2020 у справі № 911/5310/14.

У постанові Верховного Суду від 05.02.2025 у справі № 917/1291/23 зазначено, що, надавши учасникам справи право на врегулювання спору між собою на засадах диспозитивності, законодавець одночасно визначив межі реалізації такого права, дотримання яких є обов`язковим як для учасників правовідносин, так і для суду.

Повноваження суду щодо ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди також є обмеженими та передбачають можливість відмови у затвердженні мирової угоди та продовження судового розгляду у вказаних випадках.

Укладення мирової угоди як спосіб реалізації процесуальних прав є правом сторони, яке, в свою чергу, згідно з процесуальним законом неможливо реалізувати, якщо такі дії суперечать законодавству або це призводить до порушення чиїхось прав і охоронюваних законом інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у справі №903/887/26 є розірвання договору оренди землі від 08.04.2021, укладеного між Прилісненською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біо Беррі», предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 0723685500:02:002:0347, площею 68,2034 га, та вимога про зобов`язання ТзОВ «Біо Беррі» повернути Прилісненській сільській раді спірну земельну ділянку.

На обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням, що є підставою для розірвання договору оренди землі від 08.04.2021 на підставі пункт ґ ч.1 ст. 141 Земельного кодексу України та повернення земельної ділянки на підставі ст. 34 Закону України "Про оренду землі".

Як зазначено у п.6 мирової угоди 20.10.2026, ТзОВ «Біо Беррі» звернулося Господарського суду Волинської області з позовною заявою до суборендаря про розірвання договору суборенди та повернення земельної ділянки, а у п. 10 мирової угоди зазначено, що відповідач зобов`язується «вживати всіх залежних від нього заходів для розірвання договору суборенди та повернення земельної ділянки».

Отже, мирова угода стосується не лише прав та обов`язків сторін у справі №903/887/26, а й права суборенди ТзОВ «Агро Тех Чейн», умови мирової угоди безпосередньо спрямовані на ініціювання припинення договірних відносин між ТзОВ «Біо Беррі» та ТзОВ «Агро Тех Чейн» і, як наслідок, створюють передумови для припинення належного ТзОВ «Агро Тех Чейн» права суборенди земельної ділянки.

Таким чином, попри формальне застереження, закріплене в п. 27, мирова угода фактично порушує права третьої особи, яка не є її стороною, оскільки передбачає вчинення дій, спрямованих на припинення чинних договірних правовідносин з нею.

Крім цього, пунктом 25 мирової угоди передбачено, що позивач відмовляється від позовних вимог про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, заявлених у справі № 903/887/26, яка перебуває у провадженні Господарського суду Волинської області.

Проте, ч.1 ст.191 ГПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Отже, включення до тексту мирової угоди відмову позивача від позову не відповідає приписам ч.1 ст.191 ГПК України.

У постанові Верховного Суду від 11 січня 2023 року у справі №461/56/20 зазначено, що мирова угода укладається щодо прав і обов`язків стосовно предмета спору, а не щодо вчинення процесуальних дій. Відмова від позову є процесуальною дією, відмінною від укладення мирової угоди.

За наведених обставин, оскільки мирова угода від 20.10.2026 у справі №903/887/26, укладена між Прилісненською сільською радою та ТзОВ «Біо Беррі», не відповідає приписам ст.192, ч.1 ст.191 Господарського процесуального кодексу України та порушує права третьої особи, яка не є її стороною, спільна заява сторін про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі не підлягає до задоволення.

Після розгляду спільної заяви сторін про затвердження мирової угоди суд продовжив підготовче судове засідання.

В судовому засіданні 29.10.2026 прокурор заявила усне клопотання про надання можливості подати відповідь на відзив відповідача.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Як передбачено ч.1 ст. 166 ГПК України у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

З метою реалізації прокурором права на подачу відповіді на відзив відповідача слід задовольнити усне клопотання прокурора та відкласти підготовче судове засідання.

Керуючись ст.ст. 48, 50, 161, 183, 192, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

постановив:

1. Залучити до участі у розгляді справи третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Тех Чейн» (код ЄДРПОУ 45733065, вул. Слупачика Миколи,48, с.Прилісне, Камінь-Каширський район, Волинська область, 44614).

2. Відмовити у задоволенні спільної заяви сторін про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.

3. Відкласти підготовче засідання на 25 листопада 2026 року на 12:00 год.

4. Довести до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

5. Учасники справи можуть подавати документи засобами поштового зв`язку, електронною поштою або через підсистему Електронний суд.

6. Рекомендувати учасникам справи ознайомлення з матеріалами справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну адресу, зазначену у відповідній заяві, яку подавати через дистанційні засоби зв`язку.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню.

Суддя І. О. Якушева